ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 160/8918/18
адміністративне провадження № К/9901/23557/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Тацій Л.В.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г., -
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області (далі - ГУ Держпраці) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року (прийняте судом у складі судді Неклеса О.М.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2019 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Юрко І.В., суддів: Малиш Н.І., Чабаненко С.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Содель» (далі - ТОВ «Содель») до ГУ Держпраці про визнання протиправними та скасування постанов, визнання протиправним та скасування припису в частині, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року ТОВ «Содель» звернулося до адміністративного суду з позовом, у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати припис №ДН 1868/1406/АВ/П від 02.11.2018 року в частині необхідності здійснити індексацію заробітної плати;
- визнати протиправною та скасувати постанову ГУ Держпраці в Дніпропетровській області про накладення штрафу №ДН1868/1406/АВ/МГ-ФС/705 від 15.11.2018, якою на ТОВ «Содель» накладено штраф в розмірі 3723 грн;
- визнати протиправною та скасувати постанову ГУ Держпраці про накладення штрафу №ДН1868/1406/АВ/МГ-ФС/706 від 15.11.2018, якою на ТОВ «Содель» накладено штраф в розмірі 521 220 грн.
На обґрунтування позову зазначило, що позивача не було своєчасно повідомлено про розгляд справи про накладання штрафу, тому він був позбавлений змоги надати пояснення, докази та заявити клопотання по справі, а відтак постанови є незаконними. Крім того, порушення законодавства про працю, за які на ТОВ «Содель» постановою накладено штраф в розмірі 3723 гривень, усунуті позивачем до прийняття зазначеної постанови, тому враховуючи положення частини 11 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються, отже наведена постанова прийнята відповідачем протиправно та підлягає скасуванню. Щодо необхідності проведенні індексації доходів позивач зауважив, що ТОВ «Содель» було застосовано спосіб підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозованого рівня інфляції, проте, в ході здійснення інспекційного відвідування інспектором проігноровано наказ керівника №52 від 29.12.2016 року про початок проведення підвищення посадових окладів працівникам ТОВ «Содель» з 01.01.2017 року випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозованого рівня інфляції, а також не взято до уваги щомісячні бухгалтерські довідки обчислення індексу споживчих цін та індексації. Підвищення посадових окладів працівникам ТОВ «Содель» відбулося у значній мірі з 01.01.2017 року з врахуванням індексації, таким чином, відповідно до п.5 Порядку №1078 в подальшому базовим місяцем для визначення індексації повинен використовуватись лютий 2017 року. З урахуванням індексів споживчих цін за лютий - жовтень 2017 року, сума індексації не перевищує розмір підвищення заробітної плати, працівникам ТОВ «Содель» виплачувалася більша за величиною заробітна плата за вказаний період 2017 року, а саме - на величину підвищення заробітної плати випереджаючим шляхом замість суми індексації зарплати. Крім того, індексація не відноситься до мінімальних державних гарантій, визначених у частині першій статті 12 Закону №108, тому і притягнення підприємства до відповідальності на підставі абзацу 4 частини другої статті 265 КЗпП України є протиправним.
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано припис №ДН 1868/1406/АВ/П від 02.11.2018 року в частині необхідності Товариству з обмеженою відповідальністю «Содель» здійснити індексацію заробітної плати.
Визнано протиправною та скасовано постанову ГУ Держпраці в Дніпропетровській області про накладення штрафу №ДН1868/1406/АВ/МГ-ФС/706 від 15 листопада 2018 року, відповідно до якої на Товариство з обмеженою відповідальністю «Содель» накладено штраф у розмірі 521 220 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 18 липня 2019 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на підставі наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що факт проведення та виплати індексації працівникам позивача мав місце, така індексація проводилась на підприємстві випереджаючим шляхом, з огляду на що підстави для притягнення позивача до відповідальності за порушення законодавства про працю в цій частині відсутні.
Крім того, зазначив, що індексація не є у розумінні статті 85 КЗпП України нормою оплати праці, не являється гарантією чи компенсацією для працівників, а входить до структури заробітної плати (до складу фонду додаткової заробітної плати), і застосовується до грошового доходу громадян у вигляді оплати праці, який включає гарантійні та компенсаційні виплати, а також, індексація відноситься до інших державних соціальних гарантій, і не входить до числа мінімальних державних гарантій в оплаті праці.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
19 серпня 2019 року ГУ Держпраці звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення, постановлені у цій справі, у частині задоволення позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення у цій частині - про відмову у задоволенні позову.
У скарзі зазначає, що судами неправильно застосовано норми матеріального права, допущено порушення норм процесуального права, неправильно встановлено обставини справи.
Посилається на те, що заробітна плата не індексувалась 14 працівникам ТОВ «Содель», чим порушено вимоги статті 95 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), статті 33 Закону України «Про оплату праці».
У червні 2017 року була підстава для проведення індексації, крім того індексацію заробітних плат найманих працівників потрібно нараховувати і виплачувати разом із заробітною платою.
Крім того, індексація заробітної плати є мінімальною державною гарантією.
Йдеться у скарзі й про те, що виконання припису не є підставою для ненакладення на позивача штрафних санкцій.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 серпня 2019 року визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Рибачук А.І., Стеценко С.Г., скаргу передано судді-доповідачу.
Верховний Суд ухвалою від 16 вересня 2019 року відкрив касаційне провадження.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
ТОВ «Содель» є юридичною особою, яку зареєстровано 30.08.2011. Основний вид діяльності 71.12 - Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.
24 жовтня 2018 року посадовою особою ГУ Держпраці проведено інспекційне відвідування ТОВ «Содель» зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань повноти, своєчасності нарахування та виплати заробітної плати.
За результатами інспекційного відвідування 24.10.2018 року складено акт №ДН 1868/1406/АВ.
На вказаний акт перевірки позивачем 29.10.2018 подано зауваження.
Листом за №2277 від 30.10.2018 року відповідач повідомив, що надані заперечення не містять доводів та документів, які б не були враховані під час здійснення перевірки.
02 листопада 2018 року ГУ Держпраці винесено припис №ДН 1868/1406/АВ/П про усунення порушень та вжиття певних заходів, в якому вказано про необхідність у строк до 08 листопада 2018 року усунути наступні виявлені порушення:
1. посадові оклади встановлені без врахування міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень, а відповідно без диференціації розмірів посадових окладів (частини 1-4 статті 96 КЗпП, частина третя статті 6 Закону №108);
2. заробітна плата не індексується у встановленому законом порядку (стаття 95 КЗпП, стаття 33 Закону України «Про оплату праці»);
3. правила внутрішнього трудового розпорядку не затверджені представником трудового колективу (стаття 142 КЗпП);
4. положення про оплату праці належним чином не погоджено з уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (частина друга статті 97 КЗпП).
ТОВ «Содель» виконало в повному обсязі вимоги припису № 1, 3 та 4, про що 07.11.2018 повідомило відповідача листом № 07/11 від 07.11.2018 з додатками.
Стосовно вимоги припису про проведення індексації заробітної плати, то позивач 07.11.2018 подав скаргу на припис з цього приводу до ГУ Держпраці, з підстав необґрунтованості цієї вимоги.
02 листопада 2018 року ГУ Держпраці направило на адресу ТОВ «Содель» рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ДН1868/1406/АВ/ІП/МГ від 02.11.2018 року.
В рішенні зазначено, що розгляд справи про накладення штрафу на ТОВ «Содель» за порушення законодавства про працю призначено на 15.11.2018 року
Вказане рішення отримано позивачем 19.11.2018.
15 листопада 2018 року відповідачем винесено постанови про накладення штрафів:
- №ДН1868/1406/АВ/МГ-ФС/705, згідно з якою на підставі абзацу 8 частини другої статті 265 КЗпП до позивача застосовано штраф у розмірі 3723 гривень;
- №ДН1868/1406/АВ/МГ-ФС/706, відповідно до якої на підставі абзацу 4 частини другої статті 265 КЗпП до позивача застосовано штраф у розмірі 521 220 гривень.
Зазначені постанови отримані позивачем 21.11.2018.
Не погодившись з приписом в частині необхідності проведення індексації заробітної плати та вищезазначеними постановами, позивач оскаржив їх до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
ГУ Держпраці оскаржує у касаційному порядку судові рішення у частині задоволення позовних вимог, а саме у частині визнання протиправними та скасування припису №ДН 1868/1406/АВ/П від 02.11.2018 у частині необхідності ТОВ «Содель» здійснити індексацію заробітної плати та постанови ГУ Держпраці про накладення штрафу №ДН1868/1406/АВ/МГ-ФС/706 від 15 листопада 2018 року, відповідно до якої на Товариство з обмеженою відповідальністю «Содель» накладено штраф у розмірі 521 220 грн.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 20.09.2007 року № 877-V (далі - Закон № 877) цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
16 травня 2017 року набув чинності Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року №295 (далі - Порядок № 295).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 295 цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).
Як встановили суди, ГУ Держпраці вибірковою перевіркою ТОВ «Содель» зазначило, що посадові оклади працівникам Товариства встановлені штатним розписом, який був введений в дію з 01.01.2017, до 01.01.2018 року посадові оклади не переглядалися, тобто залишалися без змін.
Індекс споживчих цін у лютому 2017 року становив - 101,0 %, у березні 2017 року - 101,8 %, у квітні 2017 року - 100,9 %, тобто відповідач прийшов до висновку, що в червні 2017 року була підстава для проведення індексації заробітної плати, яка встановлена у розмірі 62,31 грн. До того ж, відповідач зазначив, що індексацію заробітних плат найманих працівників потрібно нараховувати і виплачувати разом із заробітною платою. Відомості нарахування та виплати заробітної плати підприємства не містять відображення нарахування і виплати індексації працівникам при наявності підстав. Тобто в порушення діючих законодавчих норм, відповідно до розрахунково-платіжної відомості за червень-грудень 2017 року, заробітна плата ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 не індексувалась, заробітна плата ОСОБА_14 не індексувалась у червні 2017 року.
Так, заробітна плата не індексувалась 14 працівникам ТОВ «Содель», чим, на думку відповідача, позивачем порушено вимоги статті 95 КЗпП, статті 33 Закону України «Про оплату праці»: «Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку».
У зв`язку з виявленими порушеннями контролюючим органом накладено на ТОВ «Содель» штраф у розмірі 521 220 грн.
Стосовно правомірності дій та рішення контролюючого органу щодо виявлення непроведення товариством індексації заробітної плати найманих працівників слід зазначити таке.
Частиною 1 статті 3 КЗпП передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Статтею 4 КЗпП визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Частиною другою статті 265 КЗпП визначено перелік порушень законодавства про працю, за які суб`єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи-підприємці) несуть фінансову відповідальність у виді штрафу.
Відповідно до абзацу 4 частини другої статті 265 КЗпП юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Відповідно до частини шостої статті 95 КЗпП заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до статті 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування; уми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 3 Закону №1282-ХІІ визначено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
В свою чергу, підстави нарахування індексації передбачені статтею 4 Закону № 1282-ХІІ, де зазначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У свою чергу, Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеної норми Закону Кабінет Міністрів України постановою від 17 липня 2003 року № 1078 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок №1078), яким визначено правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення.
Згідно із пунктом 5 Порядку №1078 проведення індексації може замінюватися механізмом підвищення доходів працівників випереджаючим шляхом. У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції базовим місяцем вважається місяць, у якому мало місце таке підвищення. Для проведення подальшої індексації або здійснення чергового підвищення доходів випереджаючим шляхом обчислення індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумкам починаючи з наступного за базовим місяцем.
Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить суму підвищення доходів випереджаючим шляхом у базовому місяці.
Крім того, саме для уникнення невірної трактовки даної норми Порядок №1078 мітить конкретний числовий приклад, який наведено у додатку 5.
Отже, законодавцем прямо передбачено такий спосіб нарахування сум індексації - як проведення підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозованого рівня інфляції.
Судами встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ «Содель» застосовано саме зазначений спосіб підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозованого рівня інфляції.
Так, відповідно до наказу №52 посадові оклади працівників підприємства були підвищенні з 01.01.2017, від найменшого підвищення на 480 грн до найбільшого підвищення до 1400 грн, з урахуванням індексації. Таким чином, відповідно до пункту 5 Порядку №1078 в подальшому базовим місяцем для визначення індексації повинен використовуватись лютий 2017 року.
Для визначення індексу споживчих цін з метою проведення подальшої індексації або здійснення чергового підвищення заробітної плати випереджаючим шляхом позивач, починаючи з лютого 2017 року, здійснював обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком та суми індексації. Даний факт підтверджують бухгалтерські довідки № 1-11, які складались щомісячно, починаючи з лютого 2017 року та надані до матеріалів справи.
Судами також встановлено, що з урахуванням індексів споживчих цін, на підставі яких нарахована сума індексації (найменша у квітні 2017 року дорівнює 16,00 грн, а найвища у грудні 2017 року дорівнює 181,49 грн) не перевищує розмір підвищення заробітної плати (від найменшого підвищення на 480 грн до найбільшого підвищення до 1400 грн), працівникам ТОВ «Содель» виплачувалася більша за величиною заробітна плата за вказаний період 2017 року, а саме - на величину підвищення заробітної плати випереджаючим шляхом замість суми індексації заробітної плати.
Отже, на підставі наявних в матеріалах справи доказів судами першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано встановлено, що факт проведення та виплати індексації працівникам позивача мав місце, така індексація проводилась на підприємстві випереджаючим шляхом, з огляду на що підстави для притягнення позивача до відповідальності за порушення законодавства про працю в цій частині відсутні.
Разом із тим, колегія суддів Верховного Суду не може погодитися із висновком судів попередніх інстанцій про те, що індексація заробітної плати не є мінімальною державною гарантією в оплаті праці з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 12 Закону України "Про оплату праці" норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.
Частина перша цієї статті передбачає норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов`язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров`я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв`язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.
Розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням потреб працівників та їх сімей, вартісної величини достатнього для забезпечення нормального функціонування організму працездатної людини, збереження її здоров`я набору продуктів харчування, мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, а також загального рівня середньої заробітної плати, продуктивності праці та рівня зайнятості (стаття 9 Закону України "Про оплату праці").
Статтею 2 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що на основі соціальних стандартів визначаються розміри основних соціальних гарантій: мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії за віком, інших видів соціальних виплат і допомоги.
Мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, як мінімальні гарантії в оплаті праці, визначаються генеральною угодою (стаття 11 Закону України "Про оплату праці").
Згідно з частиною першою статті 95 цього Кодексу мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб (частина четверта статті 95 КЗпП).
Відповідно до статті 8 Закону України «Про оплату праці» держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, <…>.
Отже, аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що індексація заробітної плати є мінімальною державною гарантією в оплаті праці, і державними соціальними гарантіями, оскільки стосується працівників і їх сімей.
Зазначена правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі № 816/1728/16.
Разом із тим, помилковий висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що індексація заробітної плати не є мінімальною державною гарантією, не вплинув на правильність судових рішень, оскільки суди також встановили, що індексація проводилась на підприємстві випереджаючим шляхом, а тому відсутні порушення з боку позивача вимог частини шостої статті 95 КЗпП та статті 33 Закону України «Про оплату праці», та дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову в цій частині.
В аспекті наведеного слід зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції чинній до 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, наданих судами попередніх інстанцій, та не спростовують правильності їх висновків.
Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
З огляду на викладене, керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341- 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
постановив:
Касаційну скаргу Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В. Тацій
Судді : А.І. Рибачук
С.Г. Стеценко
