ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2020 року
м. Київ
справа №804/2223/17
адміністративне провадження №К/9901/17685/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу №804/2223/17 за заявою Департаменту захисту економіки Національної поліції України про перегляд за нововиявленими обставинами та про поворот виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Департаменту захисту економіки Національної поліції України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2020 року (суд у складі: головуючого судді-Баранник Н.П., суддів: Малиш Н.І., Щербакова А.А.)
І. СУТЬ СПОРУ
1. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2020 року стягнуто з Департаменту захисту економіки Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23 березня 2017 року по 10 листопада 2017 року в розмірі 38 532,19 грн.
2. У квітні 2020 року Департамент захисту економіки (далі - заявник, Департамент) звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами та про поворот виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2020 року у справі № 804/2223/17, в якій просив:
-задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, змінивши розмір середнього грошового забезпечення, що підлягає виплаті Департаментом позивачу на « 33 810,07 грн.» замість зазначених у рішенні « 38 532,19 грн.»;
- допустити поворот виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2020 року у справі № 804/2223/17 у розмірі 4 722,12 грн.;
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту, сплачені йому Департаментом кошти на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2020 року у справі №804/2223/17 у розмірі 4 722,12 грн.
2.1. Заява обґрунтована тим, що на адресу заявника надійшла претензія Дніпровського міського центру зайнятості щодо повернення на рахунок центру зайнятості коштів по виплаті допомоги по безробіттю, що були Департаментом переплачені ОСОБА_1 у розмірі 4 722,12 грн.
II ОБСТАВИНИ СПРАВИ
3. У квітні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 23 березня 2017 року №115 о/с в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого управління захисту економіки в Дніпропетровській області з 27 березня 2017 року зі служби в поліції за пунктом 4 (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
- поновити позивача на посаді старшого оперуповноваженого управління захисту економіки в Дніпропетровській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України;
- стягнути з Департаменту на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
4. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2017 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
5. 17 жовтня 2017 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд своєю постановою скасував постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2017 року, прийняв нове рішення про задоволення позовних вимог, а саме:
- визнав протиправним та скасував наказ Департаменту від 23 березня 2017 року №115 о/с в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого управління захисту економіки в Дніпропетровській області з 27 березня 2017 року зі служби в поліції за пунктом 4 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
- поновив ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого управління захисту економіки в Дніпропетровській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України;
- зобов`язав відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27 березня 2017 року по 17 жовтня 2017 року з урахуванням виплаченої допомоги до безробіттю в розмірі 14553 грн. 16 коп.;
6. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду своєю постановою від 21 листопада 2019 року касаційну скаргу Департаменту задовольнив частково, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року скасував в частині нарахування та виплати позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а справу в цій частині направив на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
7. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2017 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та прийнято нове судове рішення про задоволення цієї частини позовних вимог. Стягнуто з Департаменту на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23 березня 2017року по 10 листопада 2017року в розмірі 38 532,19 грн, з урахуванням виплаченої допомоги по безробіттю в розмірі 14553,16 грн.
8. Посилаючись на отриману ОСОБА_1 допомогу по безробіттю у розмірі 19275,28 грн, що встановлений після розгляду справи, заявник звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами та про поворот виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2020 року.
ІІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
9. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви Департаменту про перегляд за нововиявленими обставинами та про поворот виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2020 року у справі №804/2223/17.
10. Відмовляючи у задоволенні заяви, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені заявником обставини не можуть бути визнані нововиявленими. Колегія суддів апеляційної інстанції вказала, що посилання заявника на претензію Дніпровського міського центру зайнятості від 25 березня 2020 року № 1179 не може бути розцінена судом як нововиявлена обставина, оскільки цієї претензії на час розгляду справи не існувало, її було сформовано через 2 місяці після ухвалення Третім апеляційним адміністративним судом постанови від 16 лютого 2020 року.
11. Також вказано, що аргументи з приводу переплаченого позивачу грошового забезпечення не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки в межах процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами суд не може надавати оцінку (переоцінку) застосованим нормам як матеріального, так і процесуального права у спірних відносинах, не може переоцінювати докази, які оцінювалися судом під час розгляду справи, не може оцінювати нові докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕННЯ)
12. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Департамент звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким:
-задовольнити заяву Департаменту про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, змінивши розмір середнього грошового забезпечення, що підлягає виплаті Департаментом позивачу на « 33810,07 грн.» замість зазначених у рішенні « 38532,19»;
-допустити поворот виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2020 року в частині стягнення коштів у розмірі 4 722,12 грн;
-стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту сплачені йому кошти на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2020 року у розмірі 4722,12 грн.
13. В касаційній скарзі вказано про наявність підстав для відкриття касаційного провадження на підставі підпунктів «а» і «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
14. На думку представника Департаменту, аналіз суду щодо застосування статті 361 КАС України ґрунтуються на суперечливій судовій практиці.
15. У касаційній скарзі наголошено на безпідставності висновку суду, що претензія центру зайнятості не є нововиявленою обставиною, оскільки істотною обставиною є інформація про розмір отриманої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю за час вимушеного прогулу, який відрізняється від розміру, встановленого судом 16 січня 2020 року при розгляді апеляційної скарги позивача. У свою чергу, така інформація існувала на час розгляду в суді апеляційної інстанції, однак, стала відома заявнику після звернення центру зайнятості з претензією про повернення коштів.
16. Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду подано не було.
V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
17. Відповідно до статті 361 КАС України (в редакції чинній на момент розгляду справи в суді касаційної інстанції) судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є:
1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане;
2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні кримінального правопорушення, внаслідок якого було ухвалено судове рішення;
3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
18 Згідно з частинами четвертою-п`ятою статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.
VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року N460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон N 460-IX).
20. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону N 460-IX касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
21. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
22. Департамент подав до Верховного Суду касаційну скаргу у цій справі у липні 2020 року.
23. Враховуючи дату подання касаційної скарги та вказані процесуальні норми, касаційний розгляд справи здійснюється в порядку, передбаченому КАС України в редакції, що діє на момент прийняття рішення судом касаційної інстанції.
24. Частинами першою - третьою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4 - 7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
25. Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2020 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Департаменту на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2020 року в частині відмови у задоволенні заяви про поворот виконання постанови, проте відкрито касаційне провадження на вказану ухвалу в частині відмови у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
25.1. Отже, касаційний перегляд ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року здійснюється в частині відмови у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
26. Підставою для відкриття касаційного провадження є оскарження судового рішення, зазначеного у частині другій статті 328 КАС України та посилання скаржником у касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
27. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, дійшов висновку, що обставини, зазначені Департаментом, не є нововиявленими.
28. Колегія суддів Верховного Суду погоджується із таким висновком з огляду на наступне.
29. Зі статті 361 КАС України вбачається, що нововиявленими є обставини, які одночасно відповідають певним характерним ознакам, а саме: такі обставини є істотними, тобто можуть вплинути на результат розгляду справи, не були встановлені судами, однак існували на момент прийняття судового рішення, заяву про перегляд якого подано. В той же час такі обставини не були та не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, та суду під час судового процесу.
30. Водночас, частина четверта вказаної статті КАС України визначає, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
31. У свою чергу, не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
32. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
33. Істотне значення для справи мають обставини, які пов`язані з матеріалами справи, що розглянута судом, впливають на оцінку вже досліджених ним доказів і мають, відповідно, значення для об`єктивного розгляду спору.
34. Під такими обставинами розуміють факти, а не нові докази і тим більше не припущення учасників справи, що не підтверджено відповідними доказами.
35. Необхідно також розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки, як зазначалось, нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному та/або касаційному порядку.
36. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20 липня 2019 року у справі №855/268/19, від 28 жовтня 2020 року у справі №200/11289/19-а.
37. Судом апеляційної інстанції встановлено, що у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами Департамент зазначив як нововиявлену обставину - інформацію про розміри отриманої ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу в Дніпровському міському центрі допомоги по безробіттю. Заявник наголосив, що вказана інформація стала йому відома у березні 2020 року після отримання претензії Дніпровського міського центру зайнятості №1179 щодо повернення Департаментом на рахунок центру зайнятості коштів по виплаті допомоги по безробіттю, нараховані ОСОБА_1 в період з 06 квітня 2017 року по 29 грудня 2017 року у сумі 24903,25 грн.
38. З розрахунку центра зайнятості вбачається, що за період вимушеного прогулу з 23 березня 2017 року по 10 листопада 2017 року позивачем отримано допомогу по безробіттю в сумі 19 275, 28 грн. Враховуючи наведене, Департамент, відповідно до норм статті 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», зобов`язаний частково задовольнити претензію Дніпровського міського центру зайнятості та перерахувати на рахунок центру суму коштів по виплаті допомоги по безробіттю, нараховані ОСОБА_1 в період вимушеного прогулу з 06 квітня 2017 року по 17 жовтня 2017 року у сумі 19275,28 грн.
лише після звернення центру зайнятості з претензією від 31 березня 2020 року до Департаменту про повернення коштів.
38. Проте, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що при розгляді цієї справи та прийнятті судового рішення, суд апеляційної інстанції встановив розмір отриманої ОСОБА_1 в Дніпровському міському центрі допомоги по безробіттю за час вимушеного прогулу.
39. Отже, фактично, звертаючись із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, Департамент просить встановити повторно розмір отриманої допомоги по безробіттю, що, відповідно до статті 361 КАС України, не є нововиявленою обставиною.
41. Верховний Суд наголошує, що, згідно з правовою позицією, викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20 червня 2018 року у справі № 826/808/16, виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу, а законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин, враховуючи суму вихідної допомоги по безробіттю.
42. В контексті спірних правовідносин варто також зазначити про рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України», в пункті 41 якого йдеться про те, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Рябих проти Росії").
43. З огляду на такий висновок Європейського суду з прав людини, а також те, що позивачем не наведено обставин, які б могли бути кваліфіковані як нововиявлені відповідно до статті 361 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви Департаменту про перегляд постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2020 року у справі№ 804/2223/17 за нововиявленими обставинами.
44. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
45. Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що судом апеляційної інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в цьому рішенні, тому касаційна скарга Департаменту задоволенню не підлягає.
V. СУДОВІ ВИТРАТИ
46. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Департаменту захисту економіки Національної поліції України залишити без задоволення, а ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді О.В. Калашнікова
М.В. Білак
О.А. Губська
