ПОСТАНОВА
Іменем України
21 листопада 2019 року
Київ
справа №804/2223/17
адміністративне провадження №К/9901/18269/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Бевзенка В.М.,
суддів: Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в касаційній інстанції скаргу Департаменту захисту економіки Національної поліції України
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017 (головуючий суддя - Білак С.В., судді: Олефіренко Н.А., Шальєва В.А.)
у справі № 804/2223/17
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту захисту економіки Національної поліції України
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту захисту економіки Національної поліції України (далі - відповідач,) в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 23.03.2017 року №115 о/с в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого управління захисту економіки в Дніпропетровській області з 27.03.2017 року зі служби в поліції за пунктом 4 (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII);
- поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого управління захисту економіки в Дніпропетровській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України;
- стягнути з Департаменту захисту економіки Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказ Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 23.03.2017 року №115 о/с в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 4 (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) Закону №580-VIII є незаконним та таким, що винесений з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2017 відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача зі служби в поліції у зв`язку із скороченням штатів відбулось відповідного чинного законодавства, а тому наказ відповідача від 23.03.2017 року №115 о/с в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого управління захисту економіки в Дніпропетровській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України є законними та таким, що не підлягає скасуванню.
17.10.2017 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд вирішив:
- апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити;
- постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2017 року у справі №804/2223/17 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - скасувати;
- позов ОСОБА_1 - задовольнити.
-визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 23.03.2017 року №115 о/с в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого управління захисту економіки в Дніпропетровській області з 27.03.2017 року зі служби в поліції за пунктом 4 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII;
- поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого управління захисту економіки в Дніпропетровській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України;
- нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.03.2017 року по 17.10.2017 року з урахуванням виплаченої допомоги до безробіттю в розмірі 14553 грн. 16 коп;
- постанова в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць підлягає негайному виконанню.
Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що відповідачем не було дотримано відносно позивача встановленого законодавством порядку звільнення працівника у зв`язку із скороченням штату.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10.11.2017 року відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, яка 7 лютого 2018 року була передана на розгляд до Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.
У касаційній скарзі відповідач не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу.
Касаційна скарга вмотивована тим, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Відповідач зазначає, що при звільненні позивача Департаментом було дотримано норми трудового законодавства, які регулюють вивільнення працівників при змінах в організації виробництва і праці юридичної особи. Також вказує, що судом першої інстанції детально досліджено обставини справи щодо дотримання процедури звільнення позивача у зв`язку із скороченням штатів, у тому числі обставини, пов`язані з відсутністю належної кваліфікації та низькою продуктивністю праці позивача. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, що Департамент дотримав процедуру письмового попередження позивача про наступне звільнення у зв`язку з організаційно-штатними змінами та не мав об`єктивної можливості в умовах скорочення посад запропонувати позивачу іншу посаду в системі структурних підрозділів Департаменту. Окрім того, зазначив, що суд апеляційної інстанції, стягуючи середній заробіток за час вимушеного прогулу, не визначив його розмір та відповідно не навів у своєму рішенні розрахунок належної до стягнення суми.
Позивачем заперечення на касаційну скаргу не надані, що не перешкоджає її розгляду по суті.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Наказом Національної поліції України від 11.11.2015 року №162 о/с "По особовому складу Департаменту захисту економіки" відповідно до пунктів 9 та 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" ОСОБА_1 , який мав спеціальне звання лейтенант міліції та прибув з Міністерства внутрішніх справ, 07.11.2015 року призначено старшим опероуповноваженим з присвоєнням спеціального звання поліції в порядку переатестування та з установленням посадового окладу згідно штатного розпису.
Згідно довідок про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу №25 від 16.01.2017 року, №113 від 27.02.2017 року, довідок про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії №03843 від 26.01.2017 року, №04272 від 01.03.2017 року позивач був тимчасово непрацездатним в періоди з 03.01.2017 року по 16.01.2017 року, з 26.01.2017 року по 13.02.2017 року, з 13.02.2017 року по 27.02.2017 року, з 01.03.2017 року по 30.03.2017 року.
11.01.2017 року (за два місяці до звільнення) ОСОБА_1 письмово під особистий підпис попереджено про наступне звільнення, у зв`язку з організаційно - штатними змінами згідно з наказом т.в.о. Голови Національної поліції України від 29.12.2016 року №1397 "Про затвердження штату Департаменту захисту економіки Національної поліції", яким скорочено посаду старшого оперуповноваженого управління захисту економіки в Дніпропетровській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України.
23.03.2017 року Департаментом захисту економіки Національної поліції України видано наказ №115 о/с, яким відповідно до Закону України "Про Національну поліцію", старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 старшого оперуповноваженого управління захисту економіки в Дніпропетровській області звільнено зі служби в поліції з 27.03.2017 року за пунктом 4 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII.
Не погодившись з правомірністю цього наказу позивач звернувся з позовом до суду.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Конституція України:
"Стаття 19. <…> Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".
Кодекс законів про працю України (надалі - КЗпП України):
Закон України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII
Частина 1 статті 58. Призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов`язків.
Стаття 68. У разі здійснення реорганізації, внаслідок якої на підставі відповідного наказу скорочуються посади в органі чи окремому підрозділі органу (закладу, установи) поліції, поліцейський, посада якого буде скорочена, має бути персонально письмово попереджений про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення.
Поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров`я, ставлення до виконання службових обов`язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції відповідно до частини першої цієї статті.
Поліцейський, посада якого була скорочена і якого не призначено на іншу посаду в поліції відповідно до частини другої цієї статті, після закінчення двомісячного строку з дня попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції має бути звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини першої статті 77 цього Закону.
Перебування поліцейського, посада якого скорочена, на лікарняному, у відрядженні чи у відпустці не є перешкодою для його призначення на іншу посаду або звільнення зі служби в поліції відповідно до положень цієї статті, за умови його персонального у письмовій формі попередження у встановлений законом строк.
Переважне право на залишення на службі в поліції при реорганізації надається поліцейським з більш високими кваліфікацією та досягненнями у службовій діяльності. За рівних умов щодо кваліфікації та досягнень у службовій діяльності перевага в залишенні на службі надається особам, які мають таке право відповідно до вимог законодавства.
Пункт 4 частини 1 статті 77. Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Кодекс законів про працю України
Стаття 42. При скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п`яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.
Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.
Стаття 49-2. Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.
Частини 1 - 2 статті 235. У разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Наказ Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання» від 06.04.2016 № 260.
Пункт 6 Розділу ІІІ. Поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.
Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
Пункт 9 Розділу І. При виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, суд приходить до таких висновків.
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).
Згідно статті 3 Закону №580-VII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 77 Закону №580-VII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Відповідно до статті 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.
Відповідно до частин 1-3 статті 68 Закону №580-VII, у разі здійснення реорганізації, внаслідок якої на підставі відповідного наказу скорочуються посади в органі чи окремому підрозділі органу (закладу, установи) поліції, поліцейський, посада якого буде скорочена, має бути персонально письмово попереджений про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення.
Поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров`я, ставлення до виконання службових обов`язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції відповідно до частини першої цієї статті.
Поліцейський, посада якого була скорочена і якого не призначено на іншу посаду в поліції відповідно до частини другої цієї статті, після закінчення двомісячного строку з дня попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції має бути звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини 1 статті 77 цього Закону.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідачем не було дотримано відносно позивача встановленого законодавством порядку звільнення працівника у зв`язку із скороченням штату, зокрема, відповідачем порушено норми законодавства щодо пропонування позивачу вакантних посад, а також не було вжито достатніх зусиль для переміщення або переведення позивача на іншу роботу.
Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що звільнення позивача відбулося з дотриманням норм чинного законодавства України.
Доводи відповідача фактично зводяться до переоцінки доказів та обставин встановлених у справі, що не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.
Водночас щодо позовної вимоги про зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за час вимушеного прогулу Верховний Суд звертає увагу на таке.
Аналіз норм статті 235 КЗпП та Порядку від 06.04.2016 № 260 дає підстави для висновку про те, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку.
Однак, суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов в частині зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, не дослідив питання обчислення середньої заробітної плати, не визначив її розмір та відповідно не навів у своєму рішенні розрахунку належної до стягнення суми.
За правилами пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
За таких обставин суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню в частині нарахування та виплати позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу з направленням справи в цій частині на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу Департаменту захисту економіки Національної поліції України - задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017 скасувати в частині нарахування та виплати позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Справу в цій частині направити на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В іншій частині постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя - доповідач В.М. Бевзенко
Судді Н.А. Данилевич
Н.В. Шевцова
