Суддя-доповідач - Білак С. В.
Головуючий у 1 інстанції - Сидоренко Д.В.
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
17 жовтня 2017 рокусправа № 804/2223/17 Приміщення суду за адресою: 49083, м. Дніпро, пр.Слобожанський, 29
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Шальєвої В.А. Олефіренко Н.А. , секретар судового засідання - Лащенко Р.В., з участю позивача - ОСОБА_2, представника позивача - ОСОБА_3, представника відповідача - Домченко А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2017 року у справі №804/2223/17 за позовом ОСОБА_2 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національної поліції України в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 23.03.2017 року №115 о/с в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2, старшого оперуповноваженого управління захисту економіки в Дніпропетровській області з 27.03.2017 року зі служби в поліції за п.4 (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію";
- поновити ОСОБА_2 на посаді старшого оперуповноваженого управління захисту економіки в Дніпропетровській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України;
- стягнути з Департаменту захисту економіки Національної поліції України на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позову зазначив, що з 03.11.2016 року по березень 2017 року знаходився на лікуванні. В структурі Департаменту захисту економіки не відбулося реорганізації, оскільки штат фактично не скоротився, а посаду, яку обіймав позивач, не було скорочено. Зміни штатного розкладу територіального органу поліції, з одночасним затвердженням іншого, включає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню поліцейських на посади за новим штатним розкладом, що не було вчинено відповідачем. Також позивач зазначає, що жодної іншої посади не пропонувалося, і доказів відмови позивача від інших посад в будь-якому органі (закладі, установі) поліції не було та позивач персонально не попереджався про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження доказів і встановлення обставин, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, в якій позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що в порушення вимог ст.49-2 КЗпП України, одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці відповідач не запропонував йому іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.
Відповідачем не надано доказів відсутності можливості подальшого використання позивача на службі, а також доказів на підтвердження фактичних підстав скорочення штатів економічного чи іншого обґрунтування, як наприклад спад економічної злочинності в країні, зменшення бюджетного фінансування Національної поліції України.
З наданих відповідачем документів не вбачаються зміни в організації праці відповідача, пов'язані зі скороченням чисельності або штату працівників, в тому числі посаду, яку позивач обіймав до звільнення. Позивач вважає, що ніякої реорганізації не відбувалось.
Також відповідач не надав суду докази того, що позивач 11.01.2017 року письмово попереджений про наступне звільнення і, що 22.03.2017 року саме позивачу по телефону запропоновано іншу роботу, оскільки він вказані факти не визнає.
Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги.
Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем дотримано процедуру письмового попередження позивача про наступне звільнення, у зв'язку з організаційно - штатними змінами та пропонування позивачу вільних посад, а також є доведеними обставини відмови позивача від запропонованих посад.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про те, що наказ від 23.03.2017 року №115 о/с в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2, старшого оперуповноваженого управління захисту економіки в Дніпропетровській області з 27.03.2017 року з служби в поліції за п.4 (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, у зв'язку з чим в задоволенні адміністративного позову відмовив.
З наведеними висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.
Колегією суддів встановлено та матеріалами справи підтверджено, що наказом Національної поліції України від 11.11.2015 року №162 о/с "По особовому складу Департаменту захисту економіки" відповідно до пунктів 9 та 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" ОСОБА_2, який мав спеціальне звання лейтенант міліції та прибув з Міністерства внутрішніх справ, 07.11.2015 року призначено старшим опероуповноваженим з присвоєнням спеціального звання поліції в порядку переатестування та з установленням посадового окладу згідно штатного розпису.
Згідно довідок про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу №25 від 16.01.2017 року, №113 від 27.02.2017 року, довідок про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії №03843 від 26.01.2017 року, №04272 від 01.03.2017 року позивач був тимчасово непрацездатним в періоди з 03.01.2017 року по 16.01.2017 року, з 26.01.2017 року по 13.02.2017 року, з 13.02.2017 року по 27.02.2017 року, з 01.03.2017 року по 30.03.2017 року.
23.03.2017 року Департаментом захисту економіки Національної поліції України видано наказ №115 о/с, яким відповідно до Закону України "Про Національну поліцію", старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 старшого оперуповноваженого управління захисту економіки в Дніпропетровській області звільнено зі служби в поліції з 27.03.2017 року за пунктом 4 (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".
Згідно з п.2 "Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1074 від 20.10.2011 року, органи виконавчої влади утворюються, реорганізуються або ліквідуються Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про утворення територіального органу Національної поліції" №830 від 13.10.2015 року, Департамент захисту економіки як міжрегіональний територіальний орган Національної поліції утворено як юридичну особу публічного права.
Відповідно до Тимчасового штату (витяг) Департаменту захисту економіки Національної поліції (міжрегіонального територіального органу у складі кримінальної поліції), затвердженого наказом Національної поліції 06.11.2015 року, по Управлінню захисту економіки в Дніпропетровській області передбачено 87 посад старшого оперуповноваженого, з 266 посад по Управлінню захисту економіки в Дніпропетровській області та з 3274 посад у Департаменті.
Згідно Переліку (витяг) змін у штатах Національної поліції, затверджених наказом Національної поліції №1397 від 29.12.2016 року, по Департаменту захисту економіки скорочуються усі посади в кількості 3274 одиниць.
Відповідно до Штату (витяг) Департаменту захисту економіки Національної поліції (міжрегіонального територіального органу у складі кримінальної поліції, м.Київ, вул.Богомольця, 10), затвердженого наказом Національної поліції №1397 від 29.12.2016 року, загальна кількість посад у Департаменті визначена на рівні 3272 одиниці (Управлінню захисту економіки в Дніпропетровській області 260 одиниць, в тому числі по Міжрайонному відділу №2 (м.Дніпро) 6 посад старшого оперуповноваженого).
Статтею 1 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі Закон № 580-VIII) визначено, що Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Відповідно до ч.1-2 ст.68 Закону України "Про Національну поліцію" у разі здійснення реорганізації, внаслідок якої на підставі відповідного наказу скорочуються посади в органі чи окремому підрозділі органу (закладу, установи) поліції, поліцейський, посада якого буде скорочена, має бути персонально письмово попереджений про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення.
Поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції відповідно до частини першої цієї статті.
Згідно з п.4 до ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі. Дана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 17.02.2015 року у справі №21-8а15.
Враховуючи те, що Законом України "Про Національну поліцію" не врегульовано процедуру здійснення пропозиції наявних вакантних посад поліцейському, який попереджається про можливе звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, скорочення чисельності або штату працівників, колегія суддів приходить до висновку про можливість застосування до спірних правовідносин положень Кодексу законів про працю України, в цій частині.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, зокрема, у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
При цьому, частиною 2 цієї статті передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Статтею 49-2 КЗпП закріплено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.
Виходячи з нормативного тлумачення пункту 1 частини першої статті 40, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП колегія суддів дійшла висновку, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов'язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Тобто вживає заходи до переведення працівника за його згодою на іншу роботу.
Аналогічний висновок міститься у п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" та постанові Верховного Суду України від 10.03.2015 року у справі №21-52а15.
Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.43 Конституції України, громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Колегія суддів зазначає, що звільнення з підстав, визначених підпунктами 1, 2 і 6 статті 40 Кодексу законів про працю України, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Розглядаючи справи про звільнення публічного службовця з посади у зв'язку з ліквідацією публічної установи, по-перше, необхідно перевірити наявність чи відсутність факту ліквідації юридичної особи публічного права згідно з Конституцією України та чинним законодавством, по-друге, встановити, чи вжито адміністрацією публічного органу всіх зусиль для переміщення або переведення публічного службовця, чи іншого його працевлаштування, як це прямо передбачено частиною другою статті 40 КЗпП України.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи Тимчасового штату (витяг) Департаменту захисту економіки Національної поліції (міжрегіонального територіального органу у складі кримінальної поліції), затвердженого наказом Національної поліції 06.11.2015 року, та Штату (витяг) Департаменту захисту економіки Національної поліції, затвердженого наказом Національної поліції №1397 від 29.12.2016 року, в Управлінні захисту економіки в Дніпропетровській області відбулося скорочення штатів з 266 одиниць до 260 одиниць, зокрема з 87 посад старшого оперуповноваженого до 82 посад, у зв'язку з чим підтвердженим є обставини зміни в організації праці Департаменту захисту економіки Національної поліції, пов'язані зі скороченням чисельності або штату працівників.
Матеріалами справи підтверджується, що 11.01.2017 року (за два місяці до звільнення) ОСОБА_2 письмово під особистий підпис попереджено про наступне звільнення, у зв'язку з організаційно - штатними змінами згідно з наказом т.в.о. Голови Національної поліції України від 29.12.2016 року №1397 "Про затвердження штату Департаменту захисту економіки Національної поліції", яким скорочено посаду старшого оперуповноваженого управління захисту економіки в Дніпропетровській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України. (а.с.81)
Проте, в судовому засіданні встановлено та не заперечувалось сторонами, що Департаментом захисту економіки Національної поліції України одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці не було надано позивачу пропозиції іншої роботи на тому самому підприємстві, в установі, організації, що свідчить про порушення відповідачем вимог ст.49-2 КЗпП.
Відповідно до Акту про відмову від запропонованих посад старшим оперуповноваженим управління захисту економіки в Дніпропетровській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 від 22.03.2017 року №1917/39/103-2017, 22.03.2017 року в приміщені управління захисту економіки в Дніпропетровській області старшим інспектором з особливих доручень відділу забезпечення діяльності управління захисту економіки в Дніпропетровській області майором поліції Заторською І.В., в присутності начальника міжрайонного відділу №2 управління захисту економіки в Дніпропетровській області полковника поліції Чернова Е.Ю. та старшого інспектора відділу забезпечення діяльності цього ж управління майора поліції Душко О.В., шляхом телефонного дзвінка на мобільний телефон старшому лейтенантові поліції ОСОБА_2 було запропоновано рівнозначні посади старшого оперуповноваженого управління захисту економіки у Донецькій області та старшого оперуповноваженого управління захисту економіки в Луганській області, який 12.01.2017 року був повідомлений про можливе наступне звільнення з поліції через два місяці з дня ознайомлення.
Позивач та представник відповідача в судовому засіданні підтвердили, що 11.01.2017 року одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці позивачу не пропонувалась інша робота на тому самому підприємстві, в установі, організації та особисто позивача не було ознайомлено з наявними вакантними посадами, які він може зайняти.
В судовому засіданні сторони підтвердили, що лише 22.03.2017 року, за день до прийняття наказу про звільнення, ОСОБА_2 в телефонному режимі було повідомлено про можливість його працевлаштування у Донецькій або Луганській областях, без уточнення вільних посад, які може зайняти позивач, проте він не надав на це згоду. Також позивач не надавав відповідачу письмової відмови від подальшого проходження служби в поліції.
Вищевикладене свідчить про те, що адміністрацією публічного органу - Департаменту захисту економіки Національної поліції України не було вжито всіх зусиль для переміщення або переведення публічного службовця ОСОБА_2 на іншу роботу, як це прямо передбачено частиною другою статті 40 КЗпП України.
Отже, встановлені колегією суддів обставини свідчать про те, що звільнення позивача проведено з порушенням вимог КЗпП та процедури, яка передує звільненню, а отже наказ від 23.03.2017 року №115 о/с в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2, старшого оперуповноваженого управління захисту економіки в Дніпропетровській області з 27.03.2017 року зі служби в поліції за п.4 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) було прийнято з порушення вимог діючого законодавства, а тому він є протиправним та підлягає скасуванню.
Враховуючи протиправність звільнення позивача із займаної посади, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, виникає необхідність поновити ОСОБА_2 на посаді старшого оперуповноваженого управління захисту економіки в Дніпропетровській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України.
Відповідно до пункту 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач був звільнений з 27.03.2017 року, а тому колегія суддів вважає, що йому за період з 27.03.2017 року по 17.10.2017 року повинен бути нарахований та виплачений середній заробіток за час вимушеного прогулу, з урахуванням виплаченої допомоги по безробіттю в розмірі 14553,16 грн.
За приписами пунктів 2 та 3 ч.1 ст.256 КАС України, негайно виконуються постанови суду у відносинах публічної служби про присудження виплати заробітної плати - у межах суми стягнення за один місяць, про поновлення на посаді.
Таким чином, колегія суддів вважає, що постанову суду необхідно допустити до негайного виконання в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на вищезазначене, судова колегія прийшла до висновку, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим відповідно до приписів ст.202 КАС України, - підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 195-196, 198, 202, 205, 207, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2017 року у справі №804/2223/17 за позовом ОСОБА_2 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - скасувати.
Позов ОСОБА_2 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 23.03.2017 року №115 о/с в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2, старшого оперуповноваженого управління захисту економіки в Дніпропетровській області з 27.03.2017 року зі служби в поліції за п.4 (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію".
Поновити ОСОБА_2 на посаді старшого оперуповноваженого управління захисту економіки в Дніпропетровській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України.
Нарахувати та виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.03.2017 року по 17.10.2017 року з урахуванням виплаченої допомоги до безробіттю в розмірі 14553 грн. 16 коп.
Постанова в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць підлягає негайному виконанню.
Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 17 жовтня 2017 року, в повному обсязі постанова складена 23 жовтня 2017 року.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.
Головуючий суддя С.В. Білак
Судді Н.А.Олефіренко
В.А.Шальєва
