УХВАЛА
06 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 918/572/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В., за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І., та представників: позивача: Янчука В.В., відповідача 1: Федорчука О.В., за відсутності представників відповідача 2 та третіх осіб, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фонду державного майна України на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.05.2020 та рішення Господарського суду Рівненської області від 05.12.2019 у справі № 918/572/19 за позовом Релігійної громади християнської церкви "Посольство боже" - незалежної в м. Рівне до: 1) Фонду державного майна України; 2) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1) Національна академія статистики, обліку та аудиту; 2) Державна служба статистики, про зобов`язання включити будівлю до переліку об`єктів малої приватизації та скасування відмови, оформленої листом, ВСТАНОВИВ:
Релігійна громада християнської церкви "Посольство боже" - незалежної в м. Рівне звернулась до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою, в якій просила зобов`язати ФДМ України включити адміністративну будівлю (в т.ч. огорожу, замощення території (благоустрій)), площею 495,9 кв.м, що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Полуботка, 13, до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації шляхом викупу та затвердити цей перелік; скасувати відмову РВ ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях, яка оформлена листом №11-002-0416 від 16.08.2019 та прийняти рішення щодо приватизації шляхом викупу адміністративної будівлі (в т.ч. огорожі, замощення території (благоустрій)), що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Полуботка, 13, орендарем за Договором оренди державного майна №1556-2017 року від 15.12.2017 - Релігійною громадою християнської церкви "Посольство боже" - незалежної в м. Рівне.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилався на положення частини 3 статті 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", згідно з якою у разі якщо майно органів державної влади та органів місцевого самоврядування, майно державних підприємств, що належать до сфери управління органів державної влади та органів місцевого самоврядування, Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, сил цивільного захисту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної кримінально-виконавчої служби України, правоохоронних органів та органів доходів і зборів безпосередньо не забезпечує виконання зазначеними органами встановлених законодавством завдань, таке майно є об`єктами, що підлягають приватизації. Майно, яке перебуває на балансах державних підприємств, установ, організацій, що не підлягають приватизації, та яке не входить до складу єдиних майнових комплексів, що забезпечують основні види діяльності таких підприємств або більше 3-ох років не використовуються у виробничій діяльності і подальше їх використання не планується, належить до об`єктів, що підлягають приватизації.
Національна академія статистики обліку і аудиту, як балансоутримувач, на звернення орендаря (позивача), листом №68 від 26.01.2018 повідомила, що вищезазначений об`єкт більше 3-ох років взагалі не використовується як освітній заклад в освітній діяльності (навчальному процесі) і не буде використовуватись в подальшому, як освітній заклад в освітній діяльності тому, що Рівненський економічний коледж НАСОА, який розміщувався у вищезазначеній будівлі, ліквідовано наказом академії №29 від 29.03.2016. Після чого будівля була передана в оренду позивачу на підставі Договору оренди державного майна №1556-2017 від 15.12.2017, укладеного між РВ ФДМ України по Рівненській області та Релігійною громадою.
Орендована позивачем будівля не належить до об`єктів, що мають загальнодержавне значення, чи належить до категорії підприємств, необхідних для виконання державою своїх основних функцій, забезпечення обороноздатності держави, чи є об`єктом права власності Українського народу, майном, що становить матеріальну основу суверенітету України, передбачених частиною 2 статті 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та не входить до складу цілісних майнових комплексів, тому позивач вважає, що вона підлягає приватизації.
Заперечуючи проти позову, відповідачі наполягали на тому, що згідно з частиною 4 статті 80 Закону України "Про освіту", об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу.
Вирішуючи даний спір, суди погодились із доводами позивача, та зазначили, що в даному випадку, при вирішенні питання щодо включення спірної адміністративної будівлі до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації слід застосувати положення частини 3 статті 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", як до майна, яке не входить до складу єдиних майнових комплексів, що забезпечують основні види діяльності таких підприємств або більше 3-ох років не використовуються у виробничій діяльності і подальше їх використання не планується, тому згадана адміністративна будівля може бути приватизована.
Частиною 2 статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" передбачено, що орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, якщо виконується кожна з таких умов:
- орендарем здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25% ринкової вартості майна, визначеної суб`єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна;
- орендар отримав письмову згоду орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу;
- невід`ємні поліпшення виконані в межах 3-річного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди;
- здійснення і склад невід`ємних поліпшень, у т.ч. невід`ємний характер поліпшень, підтверджені висновком будівельної експертизи, а вартість невід`ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, визначена суб`єктом оціночної діяльності;
- орендар належно виконує умови договору оренди, відсутня заборгованість з орендної плати; договір оренди є чинним на момент приватизації.
Надання згоди орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень здійснюється в порядку, визначеному ФДМ України або місцевою радою.
Орендар, який виконав умови, передбачені частин 2 цієї статті, має право на приватизацію об`єкта шляхом викупу.
Встановивши, що орендар - Релігійна громада християнської церкви "Посольство боже" - незалежної м. Рівне - виконав вищезазначені умови, суди обох інстанцій дійшли висновку про виникнення в нього права на приватизацію об`єкта шляхом викупу. За висновками судів спірна адміністративна будівля може бути включена до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, на підставі частини 2 статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".
За таких обставин, рішенням Господарського суду Рівненської області від 05.12.2019, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.05.2020, позов задоволено частково: зобов`язано ФДМ України включити адміністративну будівлю до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації шляхом викупу і прийняти рішення щодо приватизації цієї будівлі шляхом її викупу орендарем - Релігійною громадою християнської церкви "Посольство боже" - незалежної в м. Рівне.
Не погодившись із вказаними рішеннями, відповідач 1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.
За доводами скаржника, наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права до подібних правовідносин, між тим вважає, що висновки судів не відповідають обставинам справи, порушують норми матеріального права, не враховують оскільки законодавчих обмежень стосовно приватизації майна Національної академії статистики, обліку та аудиту, встановлених статтею 80 Закону України "Про освіту". Також, вважає безпідставним зобов`язання Фонду та РВ ФДМ України по Рівненській та Житомирській областях прийняти рішення щодо приватизації шляхом викупу адміністративної будівлі позивачем, оскільки Фонд не уповноважений приймати рішення про приватизацію спірного державного майна.
Під час розгляду вказаної касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі до закінчення перегляду у касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 906/677/19, яка 06.10.2020 передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини 1 статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Враховуючи викладене, оскільки у даній справі, як і у справі № 906/677/19, ключовим є питання щодо можливості застосування обмежень, встановлених приписами частини 4 статті 80 Закону України «Про освіту», до правовідносин, які підпадають під дію частини 2 статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", з метою дотримання єдності судової практики, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі до закінчення перегляду судового рішення у справі № 906/677/19 в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.
Керуючись статтями 228, 229, 234, 235 ГПК України, Суд,-
У Х В А Л И В:
Зупинити провадження у справі № 918/572/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 906/677/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяМогил С.К. Судді:Волковицька Н.О. Случ О.В.
