УХВАЛА
29 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 5017/2833/2012
Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Пєскова В.Г., Банаська О.О.
розглянувши заяву представника трудового колективу Державного підприємства «Одеський спеціальний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут» Дунаєвського В.І.
про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Огородніку К.М. (головуючому), Жукову С.В., Банаську О.О. у справі № 5017/2833/2012
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.08.2020 року
у справі № 5017/2833/2012
за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (замінено Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси)
до боржника Державного підприємства «Одеський спеціальний науково - дослідний і проектно - конструкторський інститут»
про визнання боржника банкрутом,-
ВСТАНОВИВ:
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.08.2020 року у справі № 5017/2833/2012.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №5017/2833/2012, визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Огороднік К.М., суддя - Жуков С.В., суддя - Банасько О.О., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 02.09.2020 року.
У зв`язку з перебуванням судді Жукова С.В. у відпустці, розпорядженням в.о. заступника керівника апарату-керівника секретаріату КГС ВС від 22.09.2020 року 29.3-02/2312 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 5017/2833/2012.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №5017/2833/2012 визначено колегію суддів у складі: Огородніка К.М.- головуючого, Пєскова В.Г., Банаська О.О., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2020 року.
28.09.2020 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла заява представника трудового колективу Державного підприємства «Одеський спеціальний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут» Дунаєвського В.І. про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Огородніку К.М. (головуючому), Жукову С.В., Банаську О.О. у справі № 5017/2833/2012 , в порядку п.п.4,5 частини першої статті 35 ГПК України.
В обґрунтування підстав для відводу суддів заявник зазначає, що відповідно до п.п.4,5 частини першої ст.35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи та є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
На думку заявника розподіл справи № 5017/2833/2012, що надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з Південно-західного апеляційного господарського суду після скасування останнім ухвали Господарського суду Одеської області від 27.05.2020 року якою провадження у справі було припинено, мав відбутися за «первісним розподілом», однак цього не сталося, що призвело до порушення порядку визначення суддів для розгляду справ.
Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Огородніка К.М. (головуючого), Банаська О.О., Жукова С.В., постановою від 12.11.2019 року у справі №5017/2833/2012, залишено без задоволення касаційну скаргу керуючого санацією Державного підприємства «Одеський спеціальний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут» Дунаєвського В.І. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2019 у справі № 5017/2833/2012, залишено без змін.
Наявні обставини на думку заявника викликають сумніви у неупередженості та об`єктивності колегії суддів.
Розглянувши заяву представника трудового колективу Державного підприємства «Одеський спеціальний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут» Дунаєвського В.І. без повідомлення учасників справи (з урахуванням вимог частини восьмої статті 39 Господарського процесуального кодексу України) про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Огородніку К.М. (головуючому), Жукову С.В., Банаську О.О. у справі № 5017/2833/2012 , Суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Законом України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон), зокрема, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України.
Зазначений Закон набрав чинності 08.02.2020 року.
Положеннями частин першої та другої статті 39 ГПК України, передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до частини третьої ст. 39 ГПК України якщо суд доходить висновку про необгрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
За статтею 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, установлених статтею 36 цього Кодексу.
За змістом статті 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у п. 24 рішення від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» наголосив на тому, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді (аналогічна правова позиція, викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2018 у справі №9901/22/17).
Наявність безсторонності для цілей пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хаушильд проти Данії» від 24.05.1989).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».
За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ветштайн проти Швейцарії» від 21.12.2000).
Відповідно до частин 4 та 8 статті 15 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційною (автоматизованою) системою у порядку, визначеному процесуальним законом. Несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи та в розподіл справ між суддями має наслідком відповідальність, встановлену законом. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
Згідно частини третьої статті 6 ГПК України визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Поряд з цим, відповідно до підпункту 17.4 пункту 17 частини першої Розділу XI «Перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 № 2147-VІІІ (далі - Закон № 2147-VІІІ) зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей, зокрема: до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.
Відповідно до Положення Ради Суддів України від 26.11.2010 (з подальшими змінами та доповненнями) №30, зокрема, розподіл судових справ, здійснюється модулем автоматизованого розподілу виключно в автоматизований спосіб (без участі посадових осіб) під час реєстрації в суді передбачених законом процесуальних документів, на підставі інформації, внесеної уповноваженими особами суду до АСДС та до підсистеми обліку кадрів.
Отже, враховуючи вищевказані норми, судді не мають жодного впливу на формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, представник трудового колективу Державного підприємства «Одеський спеціальний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут» Дунаєвський В.І. обгрунтовує заяву про відвід колегії суддів у розгляді справи № 5017/2833/2012, незгодою сторони з процесуальним рішенням колегії суддів Касаційного господарського суду.
Відповідно до частини 4 статті 35 ГПК незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Таким чином, доводи заявника щодо порушення порядку визначення суддів для розгляду справи з урахуванням наведених вище обставин та враховуючи вищевказані норми спростовуються, а відтак підстава для відводу колегії суддів передбачена п.п.4,5 частини першої статті 35 ГПК України відсутня.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що доводи, викладені в заяві про відвід є необґрунтованими, а тому дана заява відповідно до частини третьої статті 39 ГПК України підлягає передачі на авторозподіл для визначення судді для розгляду даної заяви.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
УХВАЛИВ:
1. Визнати доводи, викладені в заяві представника трудового колективу Державного підприємства «Одеський спеціальний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут» Дунаєвського В.І. про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Огородніку К.М. (головуючому), Жукову С.В., Банаську О.О. у справі №5017/2833/2012 - необгрунтованими.
2. Передати касаційну скаргу у справі № 5017/2833/2012 та заяву про відвід на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід колегії суддів: Огородніка К.М. (головуючий суддя), Жукова С.В., Банаська О.О.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя Огороднік К.М.
Судді Пєсков В.Г.
Банасько О.О.
