ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 922/3708/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Булгакової І.В., Колос І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - Мельник В.В. (довіреність від 05.12.2019),
відповідача 1 - Тарасенко О.В. (адвокат - ордер від 01.09.2020 № АІ1047684),
відповідача 2 - Тарасенко О.В. (адвокат - ордер від 01.09.2020 № АІ1047683),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу акціонерного товариства "Правекс Банк"
на рішення господарського суду Харківської області від 17.03.2020 та
постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.06.2020
за позовом акціонерного товариства "Правекс Банк"
до: товариства з обмеженою відповідальністю "Скорто Солюшенс Інтернейшнл";
товариства з обмеженою відповідальністю "Скорто"
про стягнення 3 011 000,00 грн
та зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Скорто"
до акціонерного товариства "Правекс Банк"
про зобов`язання прийняти виконані роботи,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за зустрічним позовом - товариства з обмеженою відповідальністю "Скорто Солюшенс Інтернейшнл",
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
1.1. Акціонерне товариство "Правекс-Банк" (далі - АТ "Правекс-Банк", позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорто Солюшенс Інтернейшнл" (далі - ТОВ "Скорто Солюшенс Інтернейшнл", відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорто" (далі - ТОВ "Скорто", відповідач 2) про стягнення з ТОВ "Скорто Солюшенс Інтернейшнл" 2 511 000,00 грн за субліцензійним договором від 29.12.2017 №CRO-IT-97/1-R-2017 (далі - субліцензійний договір №CRO-IT-97/1-R-2017) та з ТОВ "Скорто" 500 000,00 грн за договором про інтеграцію від 13.07.2018 №CRO-IT-97/2-R-2018 (далі - договір №CRO-IT-97/2-R-2018 про інтеграцію).
1.2. Позовні вимоги до відповідача 1 мотивовано тим, що станом на 27.09.2019 відповідачем 2, як виконавцем за договором про інтеграцію, кредитні продукти не були належним чином розроблені та передані йому, у тому числі і "Кредит на придбання автомобіля", позивач на підставі пункту 10.2. договору №CRO-IT-97/1-R-2017 має право не лише на його розірвання, а й на повернення сплачених коштів за цим договором у розмірі 2 511 000,00 грн, які і просить суд стягнути з відповідача 1. Позовні вимоги до відповідача 2 обґрунтовано неналежним виконання ним своїх зобов`язань за договором №CRO-IT-97/2-R-2018 про інтеграцію, в частині своєчасного і якісного розроблення та інтеграції кредитного продукту. Роботи передбачені договором №CRO-IT-97/2-R-2018 про інтеграцію відповідачем 2 фактично не було виконано, акти прийому-передачі робіт не були підписані сторонами, а отже позивач має право на повернення сплачених за договором коштів в розмірі 500 000,00 грн у зв`язку із відмовою від договору.
1.3. Також у січні 2020 року до Господарського суду Харківської області звернулось ТОВ "Скорто" із зустрічним позовом до АТ "Правекс-Банк" про зобов`язання прийняти виконані роботи за №CRO-IT-97/2-R-2018 про інтеграцію.
1.4. Звертаючись до суду із зустрічним позовом, ТОВ "Скорто" вказувало, що позивачем в порушення умов пункту 12.1.1. договору №CRO-IT-97/2-R-2018 про інтеграцію не підписано акти прийому-передачі етапу виконаних робіт на загальну суму 984 224,86 грн, вмотивованої відмови від підписання актів прийому-передачі етапу виконаних робіт АТ "Правекс-Банк" не надано у зв`язку з чим просив суд зобов`язати "Правекс-Банк" прийняти виконані роботи шляхом підписання спірних актів прийому-передачі етапу виконаних робіт.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.03.2020 (суддя - Калантай М.В.) у справі № 922/3708/19 у задоволенні первісних та зустрічних позовних вимог - відмовлено повністю.
2.2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 (колегія суддів у складі: Стойка О.В., Попков Д.О., Пушай В.І.) рішення Господарського суду Харківської області від 17.03.2020 у справі 922/3708/19 залишено без змін.
2.3. Оскаржувані судові рішення, в частині відмови у задоволенні позовних вимог АТ "Правекс-Банк" до ТОВ "Скорто Солюшенс Інтернейшнл" про стягнення 2 511 000,00 грн, мотивовано тим, що обов`язок відповідача 1 щодо повернення грошових коштів за договором №CRO-IT-97/1-R-2017 настає за умови повернення йому всіх набутих прав на використання програмного продукту та до моменту прийняття позивачем першого кредитного продукту "Кредит на придбання автомобіля". Враховуючи те, що судом не встановлено, виконання позивачем дій щодо повернення прав на спірний продукт, у порядку встановленому розділом 5 договору №CRO-IT-97/1-R-2017 ("Субліцензія передається на оптичному носії інформації разом із відповідним сертифікатом"), у відповідача не виник обов`язок щодо повернення спірних коштів. Враховуючи те, що, банк здійснив оплату фактично наданого невиключного права на використання Програмного Продукту, обумовленого субліцензійним договором, вимоги позивача про повернення ТОВ "Скорто Солюшенс Інтернейшнл" в повному обсязі всіх сплачених за цим субліцензійним договором грошових коштів, суперечить положенням статті 50 Закону України "Про авторські та суміжні права", оскільки у випадку повернення грошових коштів фактично відбудеться безкоштовне використання Програмного Продукту.
2.4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до ТОВ "Скорто" про повернення грошових коштів у розмірі 500 000,00 грн, отриманих ним за договором №CRO-IT-97/2-R-2018, суди виходили із того, що розділом 3 договору №CRO-IT-97/2-R-2018 сторони погодили порядок здачі і прийому виконаних робіт [якщо під час приймального тестування будь-якою із cторін будуть виявлені помилки/зауваження, cторони складають та підписують протокол зауважень до приймального тестування. Якщо помилки/зауваження під час приймального тестування не виявлені, сторони підписують протокол приймального тестування (пункт 3.4)]. Враховуючи те, що судами не встановлено обставини щодо складання та підписання сторонами протоколу зауважень до приймального тестування, під час здачі і приймання виконаних робіт, а умови Додаткової угоди від 02.08.2019 за № 2, підписаної сторонами, свідчать про повне виконання відповідачем 2 етапу робіт з передплати реліз для версії V 1.1. по кредитних продуктах: "Кредит на придбання автомобіля", "Кредитна картка", "Споживчий кредит", "Іпотека", які відповідають встановленим у договорі вимогам. Вказані обставини свідчать про відсутність обов`язку відповідача 2 повернути позивачу грошові коти у розмірі 500 000,00 грн, які сплачено позивачем за фактично виконані роботи.
2.5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом ТОВ "Скорто" до АТ "Правекс-Банк" про зобов`язання прийняти виконані роботи за №CRO-IT-97/2-R-2018, суд першої інстанції виходив із того, що 02.08.2019 сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору №CRO-IT-97/2-R-2018, якою було внесено зміни до переліку робіт та їх етапів, строків виконання робіт та їх вартості. Отже, додатковою угодою від 02.08.2019 року, яка підписана представниками позивача та відповідача 2, сторони погодили виконання етапу робіт з передплати реліз для версії V 1.1. по кредитних продуктах: "Кредит на придбання автомобіля", "Кредитна картка", "Споживчий кредит", "Іпотека" на суму 500 000,00 грн. Враховуючи, що перелік робіт та їх вартість, які зазначені відповідачем 2 в актах прийому-передачі робіт від 15.07.2019 за №1 на суму 115 791,16 грн та від 15.07.2019 за №2 на суму 868 433,70грн не відповідають поточним погодженим сторонами умовам договору, а тому не підлягають задоволенню.
2.6. Рішення Господарського суду Харківської області від 17.03.2020 в частині розгляду зустрічних позовних вимог, судом апеляційної інстанції не переглядалося.
3. Стислий виклад вимог касаційної скарги
3.1. Позивач у касаційній скарзі до Верховного Суду, зазначаючи про недотримання судами попередніх інстанцій положень процесуального законодавства та неправильне застосування норм матеріального права, просить оскаржувані рішення та постанову, в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог, скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги АТ "Правекс-Банк" задовольнити повністю.
4. Касаційне провадження
4.1. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги акціонерного товариства "Правекс Банк" у справі № 922/3708/19 визначено склад колегії суддів: Бенедисюк І.М. - головуючий, Булгакова І.Б., Селіваненко В.П., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду від 07.07.2020.
4.2. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.08.2020 у справі № 9+22/3708/19 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства "Правекс Банк" на рішення Господарського суду Харківської області від 17.03.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 у справі № 922/3708/19 відкрито касаційне провадження та призначено розгляд касаційної скарги на 24.09.2020.
4.3. У зв`язку з відпусткою судді Селіваненка В.П. склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 21.09.2020, який наявний в матеріалах справи.
4.4. 14.09.2020 ТОВ "Скорто Солюшенс Інтернейшнл" та ТОВ "Скорто" подано клопотання про продовження строку на подання відзиву на касаційну скаргу, яке мотивовано тим, що ні відповідачем 1 ні відповідачем 2 не отримано касаційну скаргу, а також тим, що відповідачі дізнались про ухвалу Верховного Суду про відкриття касаційного провадження у цій справі з ЄДРСР 18.08.2020. Представник відповідачів лише 01.09.2020 отримав можливість ознайомитись із матеріалами справи № 922/3708/10 та вважає за необхідне скористатись правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
4.5. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає за можливе задовольнити клопотання відповідачів поданого суду до закінчення строку, встановленого ухвалою від 17.08.2020 та на підставі частини другої статті 119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та продовжити відповідачам строк на подання відзиву.
5. Аргументи учасників справи
5.1. Аргументи касаційної скарги
5.1.1. У касаційній скарзі підставами касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України [застосування апеляційним господарським судом норми права без врахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 24.05.2017 у справі № 752/13578/13-ц (захисту підлягає тільки порушене право, спосіб захисту порушеного права на майбутнє не передбачений законом)] та пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України (відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування норми права у подібних правовідносинах в контексті захисту права сторони на майбутнє, яке на момент розгляду справи не порушено).
5.2. Доводи інших учасників.
5.2.1. У відзиві на касаційну скаргу відповідач 1 та відповідач 2 доводи касаційної скарги не визнають і погоджуються із висновками судів першої та апеляційної інстанції, просять суд рішення та постанову залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. ТОВ "Скорто Солюшенс Інтернейшнл" у відзиві на касаційну скаргу також просить суд стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу.
6. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
6.1. Судами встановлено, що 29.12.2017 між позивачем та відповідачем 1 укладено Генеральну угоду щодо придбання Програмного Продукту та програмного забезпечення і пов`язаних із ними прав за № CRO-IT-97-R-2017 (з урахуванням Договору від 28.03.218 про внесення змін до Генеральної угоди за № 1 (далі - Генеральна угода) за умовами якої відповідач 1 надає позивачу невиключні права на використання програмного продукту на умовах визначених в Субліцензійному договорі на Програмний продукт, та на використання ScortoTMModelMaestro на умовах визначених в Субліцензійному договорі на ScortoTMModelMaestro, а позивач зобов`язується оплатити невиключні права на використання Програмного Продукта в порядку та на умовах, передбачених у відповідному Субліцензійному договорі.
6.2. Відповідно до термінів, що вживаються в Генеральній угоді Програмний Продукт - це програмне забезпечення Scorto(TM) Decision Manager (остання версія), яке складається з: Scorto(TM) Forms Designer, Scorto(TM) Master, Scorto(TM) Auditor module, Scorto(TM) Administrator, Scorto(TM) Quest logic, Scorto(TM) Maven; Scorto(TM) Model Maestro програмне забезпечення для розробки скорингових моделей.
6.3. Пунктом 1.2 Генеральної угоди сторони узгодили розпочати підготовку до подальшого укладення договорів, необхідних для реалізації правовідносин, передбачених даною Угодою та проведених сторонами переговорів, в тому числі, але не виключно: "Субліцензійний договір, Договір про інтеграцію Програмного Продукту та Договір про технічне обслуговування та підтримку Програмного Продукту.
6.4. Відповідно до пунктів 6.1, 6.2 Генеральної угоди вона набуває чинності з моменту її підписання уповноваженими особами виконавця та замовника і діє до 31.12.2020, але в будь-якому випадку до дати повного виконання сторонами всіх умов відповідних субліцензійних договорів та договору про інтеграцію Програмного Продукту та договору про технічне обслуговування та підтримку Програмного Продукту.
6.5. У пункті 10.1 Генеральної угоди сторони домовились, що замовник має право достроково розірвати дану угоду в односторонньому порядку шляхом направлення виконавцю письмового повідомлення за 30 календарних днів до запланованої дати розірвання. Угода вважається розірваною з 31-го дня після отримання виконавцем такого повідомлення, або з дати, зазначеної безпосередньо в такому повідомленні, якщо дата розірвання угоди пізніша, ніж 31-денний строк.
6.6. 29.12.2017 на виконання умов Генеральної угоди, між ТОВ "Скорто Солюшенс Інтернейшнл" (ліцензіат) та ПАТ "Правекс Банк" (субліцензіат) укладено субліцензійний договір № CRO-IT-97/1-R-2017, за умовами якого ліцензіат зобов`язувався надати субліцензіату невиключні права на використання Програмного Продукту, зазначеного в Додатку А до договору на умовах простої (невиключної) ліцензії (далі - субліцензія), а субліцензіат зобов`язується прийняти та оплатити надану субліцензію відповідно до умов договору та додатку.
6.7. Відповідно до пункту 4.1 субліцензійного договору субліцензія, розмір винагороди, графік оплат вказані в Додатку А до цього договору, який є його невід`ємною частиною.
6.8. Пунктом 1 Додатку А до субліцензійного договору №CRO-IT-97/1-R-2017 встановлено, що субліцензіату надається програмний продукт/програмне забезпечення Scorto DECISION MANAGER з можливістю використання на тестовому середовищі та для використання додатково в продуктовому середовищі.
6.9. Згідно з Розділом 3 Додатку А до субліцензійного договору №CRO-IT-97/1-R-2017 вартість програмного забезпечення становить 2 511 000,00грн. Ліцензіат протягом 2 днів після підписання Субіцензійного договору передає субліцензіату субліцензію Scorto DECISION MANAGER (версія 7,9) для використання на тестовому середовищі на суму 1000000,00грн. згідно з актом прийому-передачі. Субліцензіат перераховує на рахунок ліцензіата перший платіж протягом 5 робочих днів після отримання від субліцензіата субліцензії на програмний продукт та відповідного рахунку на оплату.
6.10. Судами встановлено, 29.12.2017 між позивачем та відповідачем 1 підписано акт прийому-передачі невиключного права №1 за субліцензійним договором №CRO-IT-97/1-R-2017 на використання Програмного Продукту Scorto DECISION MANAGER виключно в тестовому середовищі на суму 1 000 000,00 грн.
6.11. На підставі рахунку від 09.01.2018 №7 субліцензіат (позивач) платіжним дорученням від 16.01.2018 №347 сплатив на користь ліцензіата (відповідач 1) перший платіж (25% від загальної вартості субліцензії) в розмірі 627 750,00грн.
6.12. 27.12.2018 між позивачем та відповідачем 1 на виконання умов субліцензійного договору №CRO-IT-97/1-R-2017 було підписано Акт прийому-передачі №2, згідно з яким ТОВ "Скорто Солюшенс Інтернейшнл" передав, а АТ "Правекс Банк" прийняв невиключне право на використання Програмного Продукту Scorto DECISION MANAGER на промисловому середовищі. Субліцензію передано на оптичному носії разом з відповідним сертифікатом.
6.13. 28.12.2018 ліцензіатом (відповідачем 1) було виставлено рахунки №6 на суму 372 250,00грн та №7 на суму 1511 000,00грн, які було повністю оплачено АТ "Правекс Банк" згідно з платіжними дорученнями №314498 від 28.12.2018 за №314498 та від 11.01.2019 за №141.
6.14. Суди попередніх інстанцій встановили обставини виконання позивачем умов субліцензійного договору №CRO-IT-97/1-R-2017 щодо оплати Програмного Продукту Scorto DECISION MANAGER.
6.15. Станом на 11.01.2019 АТ "Правекс Банк" повністю сплатило вартість Програмного забезпечення за субліцензійним договором №CRO-IT-97/1-R-2017 в розмірі 2 511 000,00грн.
6.16. Пунктом 10.1 субліцензійного договору №CRO-IT-97/1-R-2017 встановлено, що розірвання договору можливе у випадках, передбачених чинним законодавством України, цим договором.
6.17. Пунктом 10.2 субліцензійного договору №CRO-IT-97/1-R-2017 сторони погодили, що субліцензіат має право розірвати цей договір і повернути всі набуті права на використання Програмного Продукту, які були отримані і сплачені ним за цим договором виключно до моменту прийняття субліцензіатом першого кредитного продукту "Кредит на придбання автомобіля" (підписання Акту прийому-передачі наданих Послуг за "Договором про інтеграцію Програмного продукту"), а ліцензіат зобов`язується повернути субліцензіату в повному обсязі всі сплачені за цим договором грошові кошти не пізніше 5 робочих днів з моменту його розірвання.
6.18. Відповідно до пункту 10.3 субліцензійного договору №CRO-IT-97/1-R-2017, у разі розірвання субліцензійного договору субліцензіатом в односторонньому порядку субліцензіат повідомляє ліцензіата про розірвання за 30 календарних днів. Договір вважається розірваним на 31-й день з моменту відправлення субліцензіатом повідомлення про розірвання договору або з дати, зазначеної безпосередньо в такому повідомленні. Сторони підтверджують, що повторного повідомлення або підписання додаткової угоди в такому випадку не потрібно.
6.19. Договором 28.03.2018 за №1 про внесення змін та доповнень до Генеральної угоди від 29.12.2017 сторонами було внесено зміни, відповідно до яких встановлено, що на стороні виконавця за Генеральною угодою діють спільно: 1)TOB "Скорто Солюшенс Інтернейшнл" в частині умов Генеральної угоди щодо надання замовнику невиключних прав на використання програмного продукту на умовах, визначених в субліцензійному договорі на Програмний Продукт та на використання Scorto(TM) Model Maestro на умовах, визначених в Субліцензійному договорі на Scorto(TM) Model Maestro; 2)TOB "Скорто" в частині умов Генеральної угоди щодо укладення та виконання договору про інтеграцію Програмного Продукту та договору про технічне обслуговування та підтримку Програмного Продукту.
6.20. Судами встановлено, що 13.08.2018 між відповідачем 2 (виконавець) та позивачем (замовник) укладено договір про інтеграцію від 13.07.2018 № CRO-IT-97/2-R-2018, за умовами якого виконавець здійснює, а замовник оплачує виконання робіт, зокрема, з: Бізнес Аналізу та розробки Технічного завдання (всіх його частин) (далі - ТЗ) і Плану-графіку впровадження Програмного продукту до підписання сторонами ТЗ (всіх його частин) для Інтеграції Програмного Продукту в програмне забезпечення Замовника; Виконання параметризації необхідних доопрацювань і інтеграції Програмного продукту в Програмне забезпечення Замовника відповідно до узгоджених з Банком всіх частин ТЗ, Плану-графіку і цього договору (далі - Роботи); Надання Замовнику комплекту Документації; Інтеграція системи, що включає 8 точок інтеграції; інші послуги відповідно до умов договору.
6.21. У розділі 1 договору про інтеграцію № CRO-IT-97/2-R-2018 сторони визначили, що термін "Інтеграція Програмного Продукту" - це передача Програмного Продукту замовнику, об`єднання поточного програмного середовища замовника з Програмним Продуктом, включно із забезпеченням злагодженої роботи з поточними і впровадженими в рамках договору бізнес-процесами, базами даних, потоками інформації та іншими IT елементами інфраструктури Банку.
6.22. Пунктом 3.4 договору про інтеграцію № CRO-IT-97/2-R-2018 передбачено, що у разі, якщо під час приймального тестування будь-якою із сторін будуть виявлені помилки/зауваження, сторони складають та підписують Протокол зауважень до приймального тестування. Якщо помилки/зауваження під час приймального тестування не виявлені, сторони підписують протокол приймального тестування.
6.23. Відповідно до пункту 7.1 договору про інтеграцію № CRO-IT-97/2-R-2018, загальна сума договору про інтеграцію становить 5 789 558,00 грн. Даним пунктом також передбачено декілька етапів платежів та виконання робіт. Зокрема, сторони узгодили, що протягом 10 робочих днів з моменту укладення договору про інтеграцію замовник має сплатити 35% суми контракту, тобто 2 026 345,30 грн.
6.24. Згідно з пунктом 12.17 договору про інтеграцію № CRO-IT-97/2-R-2018 строк розробки та впровадження кредитних продуктів "авто в кредит" та "кредитні картки" не може бути довшим, ніж 31.12.2018. У разі погодження сторонами збільшення строків відповідні зміни вносяться до Плану-графіку.
6.25. 12.04.2019 між позивачем та відповідачем 2 укладено Додаткову угоду № 1 до договору про інтеграцію №CRO-IT-97/2-R-2018, за умовами якої сторони погодили, що строк розробки та впровадження кредитних продуктів "Кредит на придбання автомобіля", "Кредитна карта" (без застави), "Споживчі кредити (із заставою)", "Іпотека" не може бути довшим ніж 13.11.2019. У зв`язку з цим деякі додатки до договору були викладені в новій редакції.
6.26. Суди встановили, що на підставі рахунку ТОВ "Скорто" від 13.07.2018 за №4, позивачем на виконання умов договору про інтеграцію № CRO-IT-97/2-R-2018 оплачено 2 026 345,30 грн (платіжне доручення від 26.07.2018 №305823).
6.27. 27.12.2018 сторонами було підписано Проміжний акт прийому-передачі робіт №1 до договору про інтеграцію №CRO-IT-97/2-R-2018, відповідно до якого виконавець виконав, а замовник прийняв роботи з інтеграції Програмного Продукту Scorto DECISION MANAGER. Загальна вартість робіт з інтеграції Програмного Продукту становить 2 894 779,00 грн.
6.28. На підставі рахунку ТОВ "Скорто" від 28.12.2018 за №12 позивач, на виконання умов договору про інтеграцію договору № CRO-IT-97/2-R-2018, сплатив грошові кошти в розмірі 868 433,70грн (платіжне доручення від 11.01.2019 №144).
6.29. 02.08.2019 сторонами укладено Додаткову угоду №2 до договору про інтеграцію №CRO-IT-97/2-R-2018, якою встановлено, що строк впровадження кредитних продуктів не може бути довшим ніж 31.12.2019.
6.30. Додатковою угодою від 02.08.2019 за №2 до договору про інтеграцію №CRO-IT-97/2-R-2018 сторонами також змінено порядок здійснення платежів.
6.31. Зокрема, третій платіж за договором становить передоплату V.1 (Версія 1 кредитних продуктів в системі Loan origination module) в розмірі 500 000,00грн.
6.32. Судами встановлено, що дана оплата позивачем здійснювалася за результатами чергового етапу робіт, а саме - UAT Реліз для версії V.1.1 по кредитних продуктах "Кредит на придбання автомобіля", "Кредитна карта", "Споживчі кредити", "Іпотека".
6.33. Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, згідно умов Додаткової угоди від 02.08.2019 за №2 до договору про інтеграцію №CRO-IT-97/2-R-2018, зокрема: "опис етапу робіт "UAT Реліз для версії V.1.1" - відповідачем 2 було виконано.
6.34. На підставі рахунку від 09.08.2019 за № 4 позивач сплатив на користь ТОВ "Скорто" 500 000,00грн (платіжне доручення від 14.08.2019 №4077).
6.35. Звертаючись до суду з позовом АТ "Правекс Банк" вказувало, що оскільки процес розробки кредитного продукту "Кредит на придбання автомобіля" неодноразово виходив за межі погоджених сторонами строків, ним було прийнято рішення про недоцільність подальшої співпраці з ТОВ "Скорто Солюшенс Інтернейшнл".
6.36. У зв`язку з цим 27.09.2019 АТ "Правекс Банк" направив ТОВ "Скорто Солюшенс Інтернейшнл" лист №5736/08 про дострокове розірвання субліцензійного договору №CRO-IT-97/1-R-2017 з 28.10.2019, а також просив повернути сплачені кошти за субліцензійним договором в розмірі 2 511 000,00грн, посилаючись на те, що кредитний продукт "Кредит на придбання автомобіля" станом на поточну дату (27.09.2019) не було прийнято.
6.37. 07.10.2019 АТ "Правекс Банк" отримав лист від ТОВ "Скорто Солюшенс Інтернейшнл" від 03.10.2019 за №1С, у якому було зазначено, що вимога про повернення коштів є необґрунтованою, оскільки 10.07.2019 банку фактично для приймального тестування було передано 4 кредитних продукти: "Кредит на придбання автомобіля", "Кредитні карти", "Споживчі кредити", "Іпотека". У листі ТОВ "Скорто Солюшенс Інтернейшнл" вказувало, що фактом підтвердження виконання робіт є їх передача на тестове середовище замовника та початок приймального тестування. З моменту початку тестування претензії з боку АТ "Правекс Банк" не надходили, а інтеграційний договір не містить критеріїв та вимог до кількості дефектів і їх пріоритетності. Усі дефекти, що були виявлені в ході тестування, були виправлені відповідно до пріоритетності та перенесені на тестове середовище банка.
6.38. У відповідь на лист від 03.10.2019 за №1С АТ "Правекс Банк" направило ТОВ "Скорто Солюшенс Інтернейшнл" лист від 29.10.2019 за №6305/12-03, в якому вказувало, що неодноразово повідомляло про недоліки в наданому для тестування кредитному продукті, а тому твердження про те, що претензій з боку банку не було, не відповідає дійсності.
6.39. ТОВ "Скорто Солюшенс Інтернейшнл" грошові кошти в розмірі 2 511 000,00 грн на користь АТ "Правекс Банк" не повернуто, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом щодо стягнення з відповідача 1 вказаних коштів у зв`язку із односторонньою відмовою від субліцензійного договору №CRO-IT-97/1-R-2017.
6.40. Судами також встановлено, що 26.09.2019 листом №5718/08 АТ "Правекс Банк" повідомив ТОВ "Скорто" про неможливість продовження якісного тестування Програмного продукту через велику кількість недоліків. У зв`язку з цим, банк просив повернути передоплату в розмірі 500 000,00грн, сплачену на виконання умов договору про інтеграцію №CRO-IT-97/2-R-2018, а також повідомив про обмеження доступу ТОВ "Скорто" до всіх ІТ ресурсів банку до моменту прийняття остаточного рішення щодо продовження подальшої співпраці. До даного листа також було додано таблицю, в якій банком викладено виявлені недоліки та помилки.
6.41. 27.09.2019 АТ "Правекс Банк" надіслало ТОВ "Скорто" лист за №5735/08, у якому повідомило про дострокове розірвання договору про інтеграцію №CRO-IT-97/2-R-2018.
6.42. Також, 27.09.2019 АТ "Правекс Банк" направив ТОВ "Скорто" та ТОВ "Скорто Солюшенс Інтернейшнл" лист за №5733/08 про дострокове розірвання Генеральної угоди.
6.43. Листом від 03.10.2019 № 1 ТОВ "Скорто" висловило свої заперечення щодо повернення АТ "Правекс Банк" передоплати в розмірі 500 000,00 грн, оскільки умовами договору про інтеграцію №CRO-IT-97/2-R-2018 передбачено розірвання його в односторонньому порядку, однак не передбачено повернення коштів за фактично виконані роботи. У вказаному листі відповідач 2 зазначив, що відповідно до плану-графіку АТ "Правекс Банк" було передано 4 кредитних продукти: "Кредит на покупку автомобіля", "Кредитні карти", "Споживчі кредити", "Іпотека", приймальне тестування яких АТ "Правекс Банк" розпочато. Таблиця, на підставі якої АТ "Правекс Банк" прийнято рішення про припинення тестування та розірвання договору про інтеграцію №CRO-IT-97/2-R-2018, яка додана до листа від 26.09.2019, містить некоректні дані. Договір не містить критеріїв та вимог до кількості дефектів та їх пріоритетності. Дефекти, виявлені в ході тестування, підлягали виправленню, що і виконувалося до моменту обмеження доступу до тестового середовища. Фактом передачі виправлень є чергова поставка, здійснена відповідачем2 (виконавцем) 25.09.2019. До листа від 03.10.2019 № 1 ТОВ "Скорто" додало детальний аналіз результатів приймального тестування станом на 25.09.2019.
6.44. У листі від 03.10.2019 за №2 ТОВ "Скорто" також послався на те, що на прохання АТ "Правекс Банк" ним було виконано ряд додаткових робіт на суму 3 137 604,00грн, які не були оплачені.
6.45. У відповідь на листи відповідача 2 АT "Правекс Банк" 29.102019 направив лист за № 6308/08, у якому заперечив факт замовлення додаткових робіт за договором про інтеграцію №CRO-IT-97/2-R-2018, що підтверджується відсутністю: оцінки вартості робіт з боку компанії; укладеної додаткової угоди/договору; підписаного сторонами акту Прийому-передачі. Щодо передачі на тестування 4 кредитних продуктів AT "Правекс Банк" зазначало, що сторони підписали технічне завдання лише щодо розробки 2 продуктів - "Кредит на придбання автомобіля" та "Кредитні картки". Щодо інших 2 кредитних продуктів, АТ "Правекс Банк" вказувало, що дана інформація не є підтвердженою, оскільки відсутнє підписане технічне завдання для 4 кредитних продуктів. Також банк вказав, що інформація, наведена в додатку 1 до листа №1 від 03.10.2019 не відповідає дійсності.
6.46. ТОВ "Скорто" грошові кошти в розмірі 500000,00грн АТ "Правекс Банк" не повернуто, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом щодо стягнення з відповідача 2 вказаних коштів у зв`язку із односторонньою відмовою від договору про інтеграцію №CRO-IT-97/2-R-2018.
6.47. Вказані обставини сторонами не заперечуються.
6.48. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог АТ "Правекс-Банк" до ТОВ "Скорто Солюшенс Інтернейшнл" про стягнення 2 511 000,00 грн суди попередніх інстанцій виходили із того, що згідно умов субліцензійного договору №CRO-IT-97/1-R-2017, обов`язок відповідача 1 щодо повернення грошових коштів настає за умови повернення йому всіх набутих прав на використання програмного продукту та до моменту прийняття позивачем першого кредитного продукту "Кредит на придбання автомобіля". Враховуючи те, що судом не встановлено, виконання позивачем дій щодо повернення прав на спірний продукт, у порядку встановленому розділом 5 договору №CRO-IT-97/1-R-2017 ("Субліцензія передається на оптичному носії інформації разом із відповідним сертифікатом"), у відповідача 1 не виник обов`язок щодо повернення спірних коштів. Враховуючи те, що, банк здійснив оплату фактично наданого невиключного права на використання Програмного Продукту, обумовленого субліцензійним договором, вимоги позивача про повернення ТОВ "Скорто Солюшенс Інтернейшнл" в повному обсязі всіх сплачених за цим субліцензійним договором грошових коштів, суперечить положенням статті 50 Закону України "Про авторські та суміжні права", оскільки у випадку повернення грошових коштів фактично відбудеться безкоштовне використання Програмного Продукту.
6.49. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до ТОВ "Скорто" про повернення грошових коштів у розмірі 500 000,00 грн, отриманих ним за договором про інтеграцію №CRO-IT-97/2-R-2018, суди виходили із того, що розділом 3 договору погоджено порядок здачі і прийому виконаних робіт. Зокрема, відповідно до пункту 3.4 договору, якщо під час приймального тестування будь-якою із cторін будуть виявлені помилки/зауваження, cторони складають та підписують протокол зауважень до приймального тестування. Якщо помилки/зауваження під час приймального тестування не виявлені, сторони підписують протокол приймального тестування. Враховуючи те, що судами не встановлено обставин щодо складання та підписання сторонами протоколу зауважень до приймального тестування, під час здачі і приймання виконаних робіт, а умови Додаткової угоди від 02.08.2019 за № 2 до договору про інтеграцію № CRO-IT-97/2-R-2018, свідчать про повне виконання відповідачем 2 етапу робіт (реліз для версії V 1.1. по кредитних продуктах: "Кредит на придбання автомобіля", "Кредитна картка", "Споживчий кредит", "Іпотека"), які відповідають встановленим у договорі вимогам. Вказані обставини свідчать про відсутність обов`язку відповідача 2 повернути позивачу грошові коти у розмірі 500 000,00 грн, які сплачено позивачем за фактично виконані роботи.
6.50. Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, позивач оскаржує рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанцій (в частині вирішення спору щодо первісних позовних вимог), з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК України.
6.51. Частиною першою статті 300 ГПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
6.52. Таким чином, предметом касаційного розгляду є законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
6.53. Частиною другою статті 6 та частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
6.54. Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
6.55. Питання права касаційного оскарження врегульовано статтею 287 ГПК України, частиною другою якої встановлено підстави касаційного оскарження судових рішень виключно у випадках, визначених цією процесуальною нормою.
6.56. Відповідно до пунктів 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1); якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3).
6.57. У поданій касаційній скарзі позивач, обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, вказав, неврахування судом апеляційної інстанції висновку суду у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 24.05.2017 у справі № 752/13578/13-ц (захисту підлягає тільки порушене право, спосіб захисту порушеного права на майбутнє не передбачений законом).
6.58. Проте обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, не підтвердилися з огляду на таке.
6.59. Зі змісту пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України вбачається, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих же норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
6.60. Під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, слід розуміти рішення у тих справах, де однаковими є предмет і підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені фактичні обставини, а також матеріально-правове регулювання спірних відносин.
6.61. Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.
6.62. Верховний Суд зазначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм - часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (такий висновок було зроблено в постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 у справі № 910/3040/16).
6.63. Під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, слід розуміти, зокрема, такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин. З`ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи.
6.64. Щодо визначення подібності правовідносин Верховний Суд звертається до правової позиції, викладеної в мотивувальних частинах постанов Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 305/1180/15-ц (абзац 18), від 19.06.2018 у справі №922/2383/16 (пункт 5.5), від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11 (абзац 20), від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц (абзац 18).
6.65. Предметом позову у справі № 922/3708/19 є вимоги про стягнення з ТОВ "Скорто Солюшенс Інтернейшнл" 2 511 000,00 грн, сплачених на виконання умов субліцензійного договору №CRO-IT-97/1-R-2017 у зв`язку із односторонньою відмовою, право на яку передбачено умовами договору та вимоги про стягнення з ТОВ "Скорто" 500 000,00 грн, сплачених на виконання умов договору про інтеграцію №CRO-IT-97/2-R-2018.
6.66. Так, у постанові Верховного Суду України від 24.05.2017 у справі № 752/13587/13-ц, на яку посилається скаржник, викладено висновок щодо застосування передбачених статтею 16 Цивільного Кодексу України способів захисту порушеного права (вимоги про заборону вчиняти певні дії в майбутньому не може бути задоволена, оскільки захисту підлягає тільки порушене право).
6.67. Предметом позову у справі № 752/13587/13-ц є вимоги про визнання протиправними, незаконними і такими, що втратили чинність, протоколів та рішень зборів представників Гаражно-будівельного кооперативу «Теремки-1» та заборони органу управління діяти від імені юридичної особи. Тобто у даній справі було заявлено вимогу про заборону вчиняти певні дії в майбутньому.
6.68. Виходячи із встановлених судами обставин справи № 922/3708/19 та враховуючи предмет і підставу заявлених АT "Правекс Банк" позовних вимог, судами не було захищено право відповідача 1 на майбутнє, а лише встановлено обставини щодо не повернення позивачем всіх набутих прав на використання програмного продукту ("Субліцензія передається на оптичному носії інформації разом із відповідним сертифікатом") та відсутності у відповідача обов`язку щодо повернення спірних коштів. Тобто у мотивувальній частині рішення суд зазначив, що повернення спірних коштів, за умови невиконання позивачем дій щодо повернення всіх набутих за договором прав на використання програмного продукту, суперечить положенням статті 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права"
6.69. За таких обставин правовідносини у справі № 922/3708/19 та у справі № 757/31606/15-ц не є подібними, оскільки різними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені фактичні обставини та предмет правового регулювання.
6.70. Пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК передбачено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
6.71. Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів на підставі пункту 5 частини першої статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі № 922/3708/19 за касаційною скаргою позивача в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.
7. Щодо доводів позивача викладених у касаційній скарзі з підстав оскарження судових рішень, визначених пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.
7.1. З аналізу пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України вбачається, що при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник повинен чітко зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
7.2. Оскаржуючи постанову суду апеляційної інстанції з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, позивач зазначив, що відсутній висновок Верховного Суду з питання застосування норми права у подібних правовідносинах в контексті захисту права сторони на майбутнє, яке на момент розгляду справи не порушено.
7.3. Розглянувши доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів у даних спірних правовідносинах зазначає таке.
7.4. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
7.5. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
7.6. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
7.7. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
7.8. Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, дійшовши висновку про безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
7.9. Як вбачається із матеріалів справи, позивачем у даній справі заявлено вимоги до ТОВ "Скорто Солюшенс Інтернейшнл" про повернення 2 511 000,00 грн, сплачених позивачем на виконання умов субліцензійного договору №CRO-IT-97/1-R-2017, у зв`язку із односторонньою відмовою, право на яку передбачено умовами договору та вимоги про стягнення з ТОВ "Скорто" 500 000,00 грн, сплачених на виконання умов договору про інтеграцію №CRO-IT-97/2-R-2018.
7.10. Так, умовами пункту 10.2 субліцензійного договору №CRO-IT-97/1-R-2017передбачено право позивача на розірвання договору і повернення всіх набутих прав на використання Програмного Продукту, які були отримані і сплачені ним за цим договором виключно до моменту прийняття Субліцензіатом першого кредитного продукту "Кредит на придбання автомобіля" (підписання Акту прийому-передачі наданих Послуг за про інтеграцію №CRO-IT-97/2-R-2018). При настанні таких обставин за умовами цього пункту договору у відповідача-1 виникав обов`язок повернути позивачу в повному обсязі всі сплачені за цим Договором грошові кошти не пізніше 5(п`яти) робочих днів з моменту його розірвання.
7.11. Умовами розділу 3 договору про інтеграцію №CRO-IT-97/2-R-2018 передбачений порядок здачі і прийому виконаних робіт, за змістом пункту 3.4 якого у разі, якщо під час приймального тестування будь-якою із сторін будуть виявлені помилки/зауваження, сторони складають та підписують протокол зауважень до приймального тестування . Якщо помилки/зауваження під час приймального тестування не виявлені, сторони підписують протокол приймального тестування.
7.12. Судами встановлено, що між позивачем та відповідачем 2 в ході здачі і прийому виконаних робіт протокол зауважень до приймального тестування не складався та не підписувався. Додатковою угодою від 02.09.2019 за № 2 до договору про інтеграцію №CRO-IT-97/2-R-2018, яка підписана представниками позивача та відповідача 2 сторони погодили виконання етапу робіт з передплати реліз для версії V 1.1. по кредитних продуктах: "Кредит на придбання автомобіля", "Кредитна картка", "Споживчий кредит", "Іпотека" на суму 500 000, 00 грн. У якості документів на підтвердження факту такого виконання сторонами зазначено Договір та рахунок.
7.13. За змістом листа позивача від 26.09.2019 за № 5718/08 на адресу відповідача 2 позивач просить повернути передоплату, що була оплачена позивачем в розмірі 500 000 грн на підставі рахунку від 09.08.2019 № 4, вважаючи, що надані Кредитні продукти виконані неякісно. Разом з тим, всупереч вимогам пункту 3.4. договору про інтеграцію №CRO-IT-97/2-R-2018 зауважень стосовно приймального тестування з боку позивача шляхом складання відповідного протоколу не надходило. Будь-яких належних доказів неякісності або невідповідності отриманих продуктів встановленим у договорі вимогам позивач не надав.
7.14. За результатами дослідження доказів, наданих позивачем в обґрунтування позовних вимог та наданих відповідачами в обґрунтування заперечень на позовні вимоги АТ "Правекс Банк", суди дійшли висновку, що позивачем не доведено факту невиконання відповідачами своїх зобов`язань та невиконання позивачем умов пункту 10.2 субліцензійного договору, відтак у відповідача 1 не виникло обов`язку щодо повернення сплачених грошових коштів на користь позивача, тобто передчасного звернення АТ "Правекс Банк" з даними позовними вимогами.
7.15. За висновком суду, позивачем не доведено, яким чином постановлені у справі рішення в оскаржуваній частині, є такими, що прийняті на захист прав відповідача 1 на майбутнє. Натомість питання, які порушує скаржник, стосуються застосування норм права, які взагалі судом апеляційної інстанції не застосовувались у вирішенні спору зі справи № 922/3708/19 та стосуються оцінки доказів і встановлення фактичних обставин справи, які по-перше - знаходяться поза межами компетенції суду касаційної інстанції відповідно до положень ГПК, зокрема статті 300 цього Кодексу, а по-друге, мали би місце та підстави бути предметом дослідження судами попередніх інстанцій у разі повернення позивачем всіх набутих прав на використання програмного продукту та встановлення обставин щодо факту розірвання договору.
7.16. За висновком суду, позивачем не доведено, яким чином постановлені у справі рішення в оскаржуваній частині, є такими, що прийняті на захист прав відповідача 1 на майбутнє. Питання, які порушує у касаційній скарзі позивач стосуються оцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, які по-перше - знаходяться поза межами компетенції суду касаційної інстанції відповідно до положень ГПК, зокрема статті 300 цього Кодексу, а по-друге, мали би місце та підстави бути предметом дослідження судами попередніх інстанцій у разі повернення позивачем всіх набутих прав на використання програмного продукту та встановлення судами обставин щодо розірвання договору.
7.17. Суд вважає, що визначені ГПК повноваження суду касаційної інстанції, досліджені попередніми судовими інстанціями фактичні обставини справи по суті спору (невиконання позивачем дій, необхідних для розірвання договору в односторонньому порядку, передбачених пунктом 10.2 субліцензійного договору № CRO-IT-97/1-R-2017) та доводи викладені у касаційній скарзі зводяться до власного викладення позивачем обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій та покладених в основу оскаржуваних судових рішень, зі справи № 922/3708/19.
7.18. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість доводів касаційної скарги, в частині підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, а тому касаційна скарга акціонерного товариства "Правекс Банк" в цій частині не підлягає задоволенню.
7.19. Відповідно до положень ГПК України провадження за касаційною скаргою АТ "Правекс Банк" закриттю не підлягає. Як зазначено у цій постанові суд касаційної інстанції з огляду на вказані позивачем підстави касаційного оскарження дійшов висновку, що його касаційна скарга не підлягає задоволенню.
7.20. Отже, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на АТ "Правекс Банк".
Керуючись статтями 234, 235, 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства "Правекс Банк" в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.
2. Касаційну скаргу акціонерного товариства "Правекс Банк", в частині підстави, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 17.03.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 у справі № 922/3708/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Булгакова
Суддя І. Колос
