УХВАЛА
15 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 911/517/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Багай Н.О., Дроботової Т.Б.
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2020
та рішення Господарського суду Київської області від 20.08.2019
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз",
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс",
про стягнення 337 913,28 грн,
ВСТАНОВИВ:
26.08.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2020 (повний текст складено 09.07.2020) та рішення Господарського суду Київської області від 20.08.2019 у справі № 911/517/18, подана разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження через апеляційний господарський суд 29.07.2020.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, виходячи з наступного.
За змістом пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
За змістом частини сьомої зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у справі № 911/517/18 є стягнення грошових коштів у сумі 337 913,28 грн, що становить менше 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102,00 грн х 500 = 1 051 000,00 грн станом на 01.01.2020), а відтак у розумінні наведених положень Господарського процесуального кодексу України ця справа не підлягає касаційному оскарженню.
В якості обґрунтування наявності підстав для відкриття касаційного провадження, передбаченого підпунктом "а" пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник вважає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Однак, суд касаційної інстанції вищезазначені доводи вважає необґрунтованими, оскільки саме по собі посилання заявника в касаційній скарзі на те, що вона стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики без належного його обґрунтування, не є підставою для застосування випадків, передбачених підпунктом "а" пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, заявник у скарзі не наводить обґрунтувань, які б свідчили про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, передбаченого підпунктом "а" пункту 2 частини третьої статті 287 зазначеного Кодексу.
Обґрунтування наявності інших підстав, передбачених підпунктами "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України щодо права касаційного оскарження у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, скаржником також не наведено.
У своїй касаційній скарзі заявник також у якості підстави оскарження рішення та постанови господарських судів попередніх інстанцій вказує про необхідність відступлення від висновку Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/22058/17 щодо застосування статті 875 Цивільного кодексу України, у зв`язку з наявністю виключної правової проблеми, що вбачається у неможливості стягнення неустойки за порушення строків виконання окремих етапів робіт.
Зазначені доводи скаржник обґрунтовує тим, що правовідносини сторін у справі № 911/517/18, як і у постановах Верховного Суду у справах № 911/2454/18, № 911/2313/18, № 911/728/18 дійсно є подібними, проте не повністю аналогічними справі № 910/22058/17, що має значний вплив на правильність застосування всіх норм матеріального права, а саме статей 529, 846, 883 Цивільного кодексу України, якими регулюються такі правовідносини, а не лише статтею 875 Цивільного кодексу України.
Однак, зазначені доводи колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки висновки Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права, які викладені у вказаних постановах, були зроблені судом з урахуванням фактичних обставин справ, встановлених під час розгляду позовних вимог на підставі поданих сторонами доказів, а отже доводи заявника, які викладені у касаційній скарзі, фактично зводяться до необхідності перегляду та переоцінки доказів, досліджених судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.
Таким чином, за результатами аналізу доводів касаційної скарги, колегія суддів не встановила наявності випадків відповідно до яких можуть бути переглянуті у касаційному порядку судові рішення у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на викладене та керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2020 та рішення Господарського суду Київської області від 20.08.2019 у справі № 911/517/18.
2. Касаційну скаргу та додані до неї матеріали (в тому числі оригінал платіжного доручення № 4613 від 28.07.2020 на суму 7 040,96 грн) повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.А. Зуєв
Судді Н.О. Багай
Т.Б. Дроботова
