ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2020 року

м. Київ

справа № П/811/1339/17

адміністративне провадження № К/9901/55682/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Соколова В.М.,

суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року (суддя Хилько Л.І.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року (судді Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю., Семененко Я.В.) у справі № П/811/1339/17 за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області до Управління Держпраці у Кіровоградській області, третя особа - ОСОБА_1 , про скасування уточнення до інформаційної довідки,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У серпні 2018 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області (далі - позивач; УВДФСС у Кіровоградській області) звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Кіровоградській області (далі - відповідач), третя особа - ОСОБА_1 , про визнання недійним та скасування уточнення до інформаційної довідки від 24 березня 2017 року № М/291-04-03.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що уточнення до інформаційної довідки від 24 березня 2017 року № М/291-04-03 видане з порушенням Порядку складання та вимоги до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13 грудня 2004 року № 614, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2005 року за № 260/10540 (далі - Порядок № 614). Зокрема, оскаржуване уточнення видане Управлінням Держпраці у Кіровоградській області на особисте звернення працівника, який не згоден з показниками умов праці. Позивач вказував про те, що показники, зазначені в уточненні, значно перевищують показники в інформаційній довідці, а показники важкості праці взагалі визнано такими, що втратили чинність, що впливає на вид і розмір страхових виплат ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року допущено заміну позивача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Маловисківському районі Кіровоградської області на Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області.

Кіровоградський окружний адміністративний суд постановою від 14 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року, позов задовольнив. Визнав недійсними та скасував уточнення до інформаційної довідки від 24.03.2017 року № М/291-04-03.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що у колишнього працівника шахти ОСОБА_1 виявлено підозру на професійне захворювання, у зв`язку з чим складено інформаційну довідку про умови праці від 11 листопада 2016 року № 01-22-03/92. Проте в подальшому ОСОБА_1 звернулася до Управління Держпраці у Кіровоградській області із заявою про надання уточнень до довідки щодо показників важкості та напруженості трудового процесу, а також рівня шуму на робочому місці. За результатами розгляду цієї заяви відповідач скасував попередні показники важкості праці та надав уточнення до інформаційної довідки умов праці. Враховуючи приписи чинного законодавства та встановлені обставини, суд дійшов висновку про те, що складання санітарно-гігієнічних характеристик, внесення до них змін та уточнень має законодавчо визначену процедуру. Постраждала особа не є суб`єктом, який може звертатися із запитом про необхідність уточнень до інформаційної довідки, оскільки в разі незгоди така особа може оскаржити висновки санітарно-гігієнічної характеристики до вищого закладу державної санітарно-епідеміологічної служби або в судовому порядку.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

На вказані судові рішення ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року, ухвалити у справі нове рішення - про відмову в задоволенні позову.

Аргументи скаржника полягають у тому, що оскаржувані постанови є незаконними та необґрунтованими, прийнятими з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки чинним законодавством не передбачено прямої заборони щодо виготовлення уточнення до інформаційної довідки про умови праці на підставі заяви працівника. Скаржник вважає, що ні позивач, ні роботодавець не мають права оскаржувати в судовому порядку інформаційну довідку про умови праці, адже це право надано лише заявнику, яким у даному випадку є ОСОБА_1 . Тому скаржник вважає, що право позивача на оскарження уточнення до інформаційної довідки про умови праці не підлягає захисту судом, оскільки це суперечить нормам частини третьої статті 43 Конституції України, Закону України «Про охорону праці», Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві».

Ухвалою від 11 вересня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Гімона М.М. (суддя-доповідач), Мороз Л.Л., Бучик А.Ю. відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

У відзиві на касаційну скаргу УВДФСС у Кіровоградській області просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Така позиція відповідача ґрунтується на тому, що, на його думку, спірні правовідносини регулюються Законом України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», згідно якого постанови, розпорядження, приписи, висновки посадових осіб, які здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд можуть бути оскаржені, в тому числі і до суду. Отже, уточнення до інформаційної довідки є індивідуально-правовим актом, виданим суб`єктом владних повноважень, який породжує певні правові наслідки. Такого ж висновку дійшли суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні даної справи. Судами правильно застосовано норми чинного законодавства та обґрунтовано визнано недійним та скасовано уточнення до інформаційної довідки про умови праці ОСОБА_1

19 червня 2019 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 18 червня 2019 року № 757/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Гімона М.М. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), визначено новий склад суду: Чиркін С.М. - головуючий суддя (суддя-доповідач), ОСОБА_2, Єзеров А.А.

05 серпня 2020 року у зв`язку з відпусткою судді Єзерова А.А. та звільненням судді ОСОБА_2 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено новий склад суду: Чиркін С.М. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Шарапа В.М., Стародуб О.П.

Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року задоволено заяви суддів Чиркіна С.М., Стародуба О.П. та Шарапи В.М. про самовідвід і відведено їх від участі у розгляді цієї касаційної скарги.

07 серпня 2020 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 07 серпня 2020 року № 1419/0/78-20, визначено новий склад суду: Соколов В.М. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.

Ухвалою від 26 серпня 2020 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

У колишнього працівника Смолінської шахти ДП «СхідГЗК» ОСОБА_1 було виявлено підозру на професійне захворювання і за матеріалами, наданими роботодавцем та узгодженими Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Управлінням Держпраці у Кіровоградській області складено інформаційну довідку про умови праці ОСОБА_1 від 11 листопада 2016 року № 01-22-03/4492.

В інформаційній довідці, серед іншого, зазначено:

- ОСОБА_1 , 1962 р. н., посада за трудовою книжкою: апаратник очищення стічних вод рудозбагачувальної фабрики;

- повна назва лікувально-профілактичного закладу, який направив запит на складання інформаційної довідки про умови праці: Кіровоградська обласна лікарня;

- дата складання акта санітарно-епідеміологічного обстеження об`єкта - не складався;

- фактори виробничого середовища та трудового процесу: надані дані базуються на результатах досліджень, що проводилися фізико-хімічною лабораторією Смолінської шахти та атестації робочих місць за умовами праці, проведеною ЦПГДЛ ДП «СхідГЗК» у 2015 р.;

- показники важкості праці: маса вантажу, що підіймається та переміщується: виміряне значення - до 6 кг, нормативне значення (для жінок) - до 7 кг;

- показники напруженості трудового процесу: навантаження на слуховий аналізатор: виміряне значення - до 80 %, нормативне значення - 90-70 %;

- відповідно до Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 квітня 2014 року № 248, умови праці на робочому місці працівника ОСОБА_1 відносяться до 3 класу 1 ступеня шкідливості та небезпечності.

24 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Управління Держпраці у Кіровоградській області із заявою, у якій просила уточнити та доповнити зазначені в інформаційній довідці показники важкості праці на робочому місці на підставі даних трудової книжки, санітарно-гігієнічної характеристики на аналогічному робочому місці за результатами наукових досліджень за аналогічною професією, для подальшого надання до Державної установи «Український НДІ промислової медицини».

24 березня 2017 року Управління Держпраці у Кіровоградській області, розглянувши зазначену заяву ОСОБА_1 , на підставі санітарно-гігієнічних характеристик умов праці апаратника очищення стічних вод Смолінської шахти ОСОБА_3 , яка працювала на тій же дільниці Смолінської шахти ДП «Схід ГЗК», що і ОСОБА_1 , склало уточнення до інформаційної довідки про умови праці № М /291-04-03, направивши його до Українського науково-дослідного інституту промислової медицини. При цьому, Управлінням Держпраці у Кіровоградській області зазначено, що маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну, в кг для жінок - до 20 при нормативі до 7; еквівалентний рівень шуму на робочому місці становить 98 дБА при ГДР 80 дБА, а показники важкості праці, зазначені в попередній Інформаційній довідці вважаються такими, що втратили чинність.

19 квітня 2017 року Українським НДІ промислової медицини надано медичний висновок лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу про наявність професійного характеру захворювання № 466, а 20 квітня 2017 року складено повідомлення про професійне захворювання ОСОБА_1

25 травня 2017 року комісією, до складу якої входив і фахівець Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Маловисківському районі Кіровоградської області (правонаступником якого є УВДФСС у Кіровоградській області), складено акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4, в якому, зокрема, зазначено:

- діагноз: радикулонатія иопереково-крижова 1,5, S1 та шийна С6, С7, С8 і виражена статико-динамічнимн порушеннями, стійким больовим, м`язово-тонічнім периферичним нейросулинним синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поеднанні і періартрозом ліктьових (ПФ першого-другого ступеня) і колінних (ПФ першого-другого ступеня) суглобів. М 54.1 2; нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху);

- причина виникнення професійного захворювання: маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну, - 20 кг, еквівалентний рівень шуму - 98 дБА.

Згідно з довідкою МСЕК ОСОБА_1 з 15 червня 2017 року встановлена третя група інвалідності у зв`язку з профзахворюванням.

Вважаючи незаконними уточнення до інформаційної довідки про умови праці ОСОБА_1 від 24 березня 2017 року № М /291-04-03, позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом.

Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX), який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Отже, касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

За наведеним у статті 1 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 1105-XIV у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначенням, професійне захворювання - захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов`язаних з роботою.

До страхових випадків відносяться, зокрема, страхові випадки: за соціальним страхуванням від нещасних випадків - нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у тому числі встановлене чи виявлене в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 1105-XIV Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Згідно з пунктом 62 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (далі - Порядок № 1232), усі випадки хронічних професійних захворювань незалежно від строку їх настання підлягають розслідуванню.

Пунктом 79 Порядку № 1232 визначено, що роботодавець зобов`язаний в установлений для проведення розслідування строк подати комісії з розслідування, зокрема, документи і матеріали, які характеризують умови праці на робочому місці (дільниці, цеху); необхідні результати експертизи, лабораторних досліджень для проведення оцінки умов праці.

За результатами розслідування комісія складає акт проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 (далі - акт за формою П-4) згідно з додатком 17 (пункт 86 Порядку).

Отже, причини виникнення професійного захворювання установлюються шляхом проведення розслідування відповідною комісією, яка приймає відповідне рішення за результатами такого розслідування виходячи з оцінки умов праці працівника, яка здійснюється на підставі документів, наведених у пункті 82 Порядку № 1232, серед яких, матеріали раніше проведеної атестації робочих місць, результати обстежень і досліджень, проведених відповідними закладами державної санітарно-епідеміологічної служби або санітарними лабораторіями, атестованими МОЗ в установленому порядку, заключних актів періодичних медичних оглядів тощо.

Підстави, процедура складання та вимоги щодо форми інформаційної довідки про умови праці (санітарно-гігієнічної характеристики умов праці), регламентовані Порядком № 614.

Згідно з пунктом 1.3 вказаного Порядку, санітарно-гігієнічна характеристика умов праці складається в разі підозри в працівника професійного захворювання (отруєння) (далі - санітарно-гігієнічна характеристика) та є одним з документів, з урахуванням якого в кожному конкретному випадку вирішується питання про зв`язок хронічного захворювання (отруєння) з впливом виробничих факторів і трудового процесу (далі - виробничі фактори) з метою встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння).

Відповідно до пункту 1.9 Порядку №614 на непрацюючих пенсіонерів або осіб, що не працюють, складається Інформаційна довідка про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння) (далі - Інформаційна довідка), на підставі даних про умови праці на їх робочих місцях, при збереженні останніх на підприємстві, де вони раніше працювали, отриманих на підставі даних закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, наукових досліджень (розробок), характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах. Обстеження підприємства для складання інформаційної довідки, у разі необхідності, проводиться за участю представника робочих органів виконавчої дирекції Фонду.

Приписами пункту 1.8 Порядку №614 установлено, що ЛПЗ, яким надано право встановлювати остаточний діагноз щодо професійних захворювань, можуть надсилати запит в заклади державної санітарно-епідеміологічної служби з обґрунтуванням необхідності доповнень до санітарно-гігієнічної характеристики.

У разі незгоди з санітарно-гігієнічною характеристикою заявник має право оскаржити її у вищому закладі державної санітарно-епідеміологічної служби або в судовому порядку (пункт 1.26 Порядку № 614).

Як слідує з установлених судами обставин та підтверджено матеріалами справи, спір у цій справі виник саме у зв`язку з незгодою позивача з діями Управління Держпраці у Кіровоградській області щодо надання уточнення від 24 березня 2017 року № М/291-04-03 до інформаційної довідки про умови праці ОСОБА_1 від 11 листопада 2016 року №01-22-03/4492 на звернення останньої.

Вирішуючи справу, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Проте з такою позицію Верховний Суд не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.