ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
26 квітня 2018 року
справа № П/811/1339/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Бишевська Н.А.
судді: Добродняк І.Ю. Семененко Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 (суддя Л.І. Хилько)
у справі № П/811/1339/17
за адміністративним позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області
до Управління Держпраці у Кіровоградській області
третя особа ОСОБА_1
про скасування уточнення
ВСТАНОВИВ:
01.08.2017 Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхуванню України у Кіровоградській області звернулося з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Кіровоградській області, третя особа: ОСОБА_1, в якому просило визнати недійсним та скасувати уточнення до інформаційної довідки від 24.03.2017 №М/291-04-03.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що уточнення до інформаційної довідки від 24.03.2017 № М/291-04-03 видане з порушенням наказу МОЗ України від 13.12.2004 № 614 "Про затвердження Порядку складання та вимоги до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці". В обгрунтування позову позивач зазначає, що вказаними уточненнями показники важкості праці зазначені в інформаційній довідці від 11.11.2016 № 01-22-03/4492 визнано такими, що втратили чинність, відтак, інформаційна довідка від 24.03.2017 № М/291-04-03 впливає на розмір виплат ОСОБА_1
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017р. у справі № П/811/1339/17 вищевказаний адміністративний позов задоволено.
Судом встановлено, що у колишнього працівника шахти ОСОБА_1 виявлено підозру на професійне захворювання, у зв'язку з чим складено інформаційну довідку про умови праці зазначеної особи. В подальшому ОСОБА_1 звернулась з заявою про уточнення та доповнення довідки щодо показників важкості праці на робочому місці. За результатами розгляду цієї заяви, відповідачем скасовано попередні показники важкості праці та надано уточнення до інформації щодо умов праці. На підставі дослідження встановлених по справі обставин, а також з врахуванням приписів чинного законодавства, суд дійшов висновку, що складання санітарно-гігієнічних характеристик, внесення до них змін та уточнень має визначену законом процедуру. Постраждала особа не є суб'єктом, який може звертатись з запитом про необхідність уточнень до інформаційної довідки. В разі незгоди така особа може оскаржити висновки санітарно-гігієнічної характеристики.
Наведене обумовило прийняття рішення про задоволення позовних вимог, судом першої інстанції визнано недійсним та скасовано уточнення до інформаційної довідки від 24.03.2017 року.
З зазначеним рішенням суду першої інстанції не погодилась ОСОБА_1, та подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 р. у справі № П/811/1339/17 та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову повністю.
Скаржник зазначає, що діючим законодавством не передбачено право Фонду соцстрахування щодо оскарження довідки про умови праці, оскільки згідно з п.п.82, 87 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ від 30.11.2011 №1232, фахівці Фонду соцстрахування входять до складу до комісії з розслідування (тобто безпосередньо беруть участь у розслідуванні) і при підписанні акта за формою П-4, у разі незгоди, письмово викладають свою окрему думку, яка додається до акта і є його невід'ємною частиною, про що робиться відмітка у зазначеному акті, отже ані позивач, ані роботодавець не мають права оскаржити в судовому порядку інформаційну довідку про умови праці, а це право надано лише заявнику.
УВД ФССУ у Кіровоградській області щодо задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржену постанову суду першої інстанції цілком обґрунтованою та правомірною, зазначаючи, що уточнення до інформаційної довідки є індивідуально-правовим актом, виданим суб'єктом владних повноважень, який породжує певні правові наслідки, а саме на підставі даних, викладених в уточненні до інформаційної довідки, медичні заклади роблять висновок щодо наявності або відсутності професійного характеру захворювання, що, в свою чергу, є підставою для проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання та складання акту за формою П-4, і цей акт є підставою для призначення Фондом соцстрахування відповідних страхових виплат.
Третя особа та її представник в судовому засіданні апеляційної інстанції доводи апеляційної скарги підтримали, в першому судовому засіданні надали пояснення по суті правової позиції, викладеної в скарзі, просили її задовольнити.
Інші представники сторін в судове засідання не з'явилися, що з урахуванням наявних в справі матеріалів, не перешкоджає розгляду скарги. Після перерви, чергове судове засідання суд провів в порядку письмового провадження, в зв'язку з неявкою представників сторін та ОСОБА_1
Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується сторонами, у колишнього працівника Смолінської шахти ДП «СхідГЗК» ОСОБА_1 виявлено підозру у професійному захворюванні, коли вона вже не працювала і була звільнена за власним бажанням у звіяну з виходом на пенсію (а. с.137).
11.11.2016 Управлінням Держпраці у Кіровоградській області складена Інформаційна довідка про умови праці (далі - Інформаційна довідка), в якій, серед іншого, зазначено:
- ОСОБА_1., ІНФОРМАЦІЯ_1, посада за трудовою книжкою: апаратник очищення стічних вод рудозбагачувальної фабрики;
- повна назва лікувально-профілактичного закладу, який направив запит на складання інформаційної довідки про умови праці: Кіровоградська обласна лікарня;
- дата складання акта санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкта - не
складався;
- фактори виробничого середовища та трудового процесу: надані дані базуються на результатах досліджень, що проводилися фізико-хімічною лабораторією Смолінської шахти та атестації робочих місць за умовами праці, проведеною ЦПГДЛ ДП «СхідГЗК» у 2015 р.;
- показники важкості праці: маса вантажу, що підіймається та переміщується: виміряне значення - до 6 кг, нормативне значення (для жінок) - до 7 кг;
- показники напруженості трудового процесу: навантаження на слуховий аналізатор: виміряне значення - до 80 %, нормативне значення - 90-70 %;
- відповідно до Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затвердженої Наказом МОЗ України від 08.04.2014 № 248, умови праці на робочому місці працівника шахти Смолінської ОСОБА_1. відносяться до 3 класу 1 ступеня шкідливості та небезпечності (а. с.4-7).
24.02.2017 ОСОБА_1 звернулась до Управління Держпраці у Кіровоградській області з заявою, в якій просила уточнити та доповнити зазначені в Інформаційній довідці від 11.11.2016 показники важкості праці на робочому місці на підставі даних трудової книжки, санітарно-гігієнічної характеристики на аналогічному робочому місці за результатами наукових досліджень за аналогічною професією, для подальшого гадання до ДУ Українського Науково-дослідного інституту промислової медицини, м.Кривий Ріг (а. с.8).
24.03.2017 Управління Держпраці у Кіровоградській області, розглянувши зазначену заяву ОСОБА_1, на підставі санітарно-гігієнічних характеристик умов праці апаратника очищення стічних вод Смолінської шахти ОСОБА_3 (а. с.100, 101), яка працювала на тій же дільниці Смолінської шахти ДП «Схід ГЗК», що і ОСОБА_1, склало Уточнення до інформаційної довідки про умови праці № М /291-04-03 (далі - Уточнення до інформаційної довідки), направивши його до Українського науково-дослідного інституту промислової медицини (а. с.9).
При цьому Управлінням Держпраці у Кіровоградській області зазначено, що маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну, в кг. для жінок - до 20 при нормативі до 7; еквівалентний рівень шуму на робочому місці становить 98 дБА при ГДР 80 дБА, а показники важкості праці, зазначені в попередній Інформаційній довідці вважаються такими, що втратили чинність.
19.04.2017 ДУ «Українським НДІ промислової медицини» надано Медичний висновок лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу про наявність професійного характеру захворювання № 466 (а.с.10; 138, 139).
20.04.2017 ДУ «Українським НДІ промислової медицини» складено повідомлення про професійне захворювання ОСОБА_1. (а. с.12).
25.05.2017 комісією, до складу якої входив і фахівець з ВВД ФСС НВ у Маловиськівському районі (правонаступником якого є УВД ФССУ у Кіровоградській області), складено Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4, в якому, зокрема, зазначено:
- діагноз: радикулонатія иопереково-крижова 1,5, S1 та шийна С6, С7, С8 і виражена статико-динамічнимн порушеннями, стійким больовим, м'язово-тонічнім периферичним нейросулинним синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поеднанні і періартрозом ліктьових (ПФ першого-другого ступеня) і колінних (ПФ першого-другого ступеня) суглобів. М 54.1 2; нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху);
- причина виникнення професійного захворювання: маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну,- 20 кг, еквівалентний рівень шуму - 98 дБА (а. с.13, 14).
Згідно з довідкою МСЕК ОСОБА_1 з 15.06.2017 встановлена третя група інвалідності у зв'язку з профзахворюванням (а. с.142).
Вважаючи незаконними Уточнення до інформаційної довідки від 24.03.2017, якими встановлено більш високі показники важкості праці ОСОБА_1 на підставі санітарно-гігієнічних характеристик на аналогічному робочому місці за результатами наукових досліджень за аналогічною професією, УВД ФССУ у Кіровоградській області, звернулось до адміністративного суду з даним позовом.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, при прийнятті рішення по справі, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав:
Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) рішень суб'єкта владних повноважень з огляду на чіткі критерії, які зазначені у ч.2 ст.2 КАС України з урахуванням приписів ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Так, переглядаючи постанову суду першої інстанції у відповідності до вимог ч.1 ст.308 КАС України, колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_1, маючи зареєстрований страховий випадок професійного захворювання, отриманий 25.05.2017, перебуває з 01.08.2017 на обліку у Фонді соцстрахування (а. с.131).
Стаття 4 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.92 № 2694-XII (тут і надалі - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачає, що державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Відповідно ч.1 ст.9 Закону України «Про охорону праці» законодавець визначає, що відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування України відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
В свою чергу, за визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV (тут і надалі - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), професійне захворювання - захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою.
До страхових випадків відносяться страхові випадки: за соціальним страхуванням від нещасних випадків - нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у тому числі встановлене чи виявлене в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці.
При цьому у п.7 ч.1 ст.3 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» соціальне страхування здійснюється за принципами: диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві.
За приписами ч.ч.2, 3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України "Про охорону праці".
Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Фонд розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів.
Фонд може затримати страхові виплати до з'ясування підстав для виплат, якщо документи про нещасний випадок оформлені з порушенням установлених вимог.
Отже, Фонд соцстрахування є органом, який на підставі певних документів приймає рішення про розмір страхових виплат у зв'язку з професійним захворюванням, які мають здійснюватись потерпілому.
Постановою КМУ від 30.11.2011 № 1232 затверджений Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі - Порядок № 1232).
Відповідно до п.62 Порядку № 1232 (тут і надалі - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) усі випадки хронічних професійних захворювань незалежно від строку їх настання підлягають розслідуванню.
За положеннями п.п.65, 66 Порядку № 1232 у разі підозри на професійне захворювання лікувально-профілактичний заклад направляє працівника на консультацію до лікаря-профпатолога Автономної Республіки Крим, області або міста з документами, перелік яких визначено у додатку 14.
Для встановлення остаточного діагнозу та зв'язку захворювання з впливом шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу лікар-профпатолог Автономної Республіки Крим, області або міста направляє хворого до спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу з відповідними документами.
Згідно з п.70 Порядку № 1232 спеціалізованими профпатологічними лікувально-профілактичними закладами стосовно кожного хворого складається повідомлення про професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 (далі - повідомлення за формою П-3) згідно з додатком 15.
Працівникові видається під розписку медичний висновок лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу про наявність (відсутність) у нього професійного захворювання за формою згідно з додатком 16. Медичний висновок також надсилається профпатологу за місцем роботи працівника або проживання (якщо він не працює), який направляв його до спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу (п.72 Порядку № 1232).
У відповідності до п.74 Порядку № 1232 головний державний санітарний лікар Автономної Республіки Крим, області або міста утворює протягом трьох днів після отримання повідомлення за формою П-3 комісію з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання (далі - комісія з розслідування), до складу якої входять представник закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством (голова комісії), представники лікувально-профілактичного закладу, роботодавця, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві відсутня), вищого органу профспілки, робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства, а також у разі потреби представники інших органів.
Разом з тим, у п.79 Порядку № 1232 передбачено, що роботодавець зобов'язаний в установлений для проведення розслідування строк подати комісії з розслідування, зокрема, документи і матеріали, які характеризують умови праці на робочому місці (дільниці, цеху); необхідні результати експертизи, лабораторних досліджень для проведення оцінки умов праці.
Згідно з п.82 Порядку № 1232 комісія з розслідування проводить оцінку умов праці працівника за матеріалами раніше проведеної атестації робочих місць, результатів обстежень і досліджень, проведених відповідними закладами державної санітарно-епідеміологічної служби або санітарними лабораторіями, атестованими МОЗ в установленому порядку, вивчає приписи органів державного нагляду за охороною праці, подання посадових осіб робочих органів виконавчої дирекції Фонду і представників профспілок, інструкції з охорони праці працівників, заключні акти періодичних медичних оглядів, накази та розпорядження адміністрації підприємства про порушення працівником вимог правил та інструкцій з охорони праці, строків проходження періодичних медичних оглядів, картки обліку індивідуальних доз опромінення на робочому місці джерелами радіаційного випромінювання, одержує письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов'язаних з розслідуванням причин виникнення професійного захворювання, а у разі потреби вимагає проведення додаткових досліджень на робочому місці та бере участь у них, вивчає первинну медичну документацію щодо хворого.
При цьому у п.85 Порядку № 1232 передбачено, що у разі виявлення професійного захворювання у непрацюючих пенсіонерів, які працювали на території України, розслідування проводиться згідно з пунктами 74-83 цього Порядку на підприємстві, шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення професійного захворювання.
За приписами п.86 Порядку № 1232 за результатами розслідування комісія складає акт проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 (далі - акт за формою П-4) згідно з додатком 17.
Акт за формою П-4 є документом, в якому зазначаються основні умови, обставини і причини виникнення професійного захворювання, заходи щодо запобігання розвитку професійного захворювання та забезпечення нормалізації умов праці, а також встановлюються особи, які не виконали відповідні вимоги законодавства про охорону праці і про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Отже, причини виникнення професійного захворювання встановлюються шляхом проведення розслідування відповідною комісією, яка приймає певне рішення за результатами такого розслідування виходячи з оцінки умов праці працівника, яка здійснюється на підставі документів, наведених у п.82 Порядку № 1232, серед яких, матеріали раніше проведеної атестації робочих місць, результати обстежень і досліджень, проведених відповідними закладами державної санітарно-епідеміологічної служби або санітарними лабораторіями, атестованими МОЗ в установленому порядку, заключних актів періодичних медичних оглядів тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4 від 25.05.2017 стосовно профзахворювання ОСОБА_1 комісія склала з урахуванням, зокрема, Уточнень до інформаційної довідки від 24.03.2017, якою на підставі Санітарно-гігієнічної характеристики умов праці апаратника очищення стічних вод Смолінської шахти ОСОБА_3, затвердженої 21.04.2008 (а. с.100, 101), встановлені більш високі показники важкості умов праці ОСОБА_1, ніж в Інформаційній довідці від 11.11.2016.
Наказом МОЗ України від 13.12.2004 № 614, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.02.2005 за № 260/10540, затверджений Порядок складання та вимоги до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці (далі - Порядок № 614), який відповідно до п.1.2 призначений для: органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, лікувально-профілактичних закладів (далі - ЛПЗ), робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - робочі органи виконавчої дирекції Фонду), підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, виду економічної діяльності або їх філій, представництв, інших відокремлених підрозділів, фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які відповідно до законодавства використовують найману працю (далі - роботодавці), осіб, які забезпечують себе роботою самостійно за умови добровільної сплати ними внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (далі - особи).
У п.1.9 Порядку № 614 (тут і надалі - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) на непрацюючих пенсіонерів або осіб, що не працюють, складається Інформаційна довідка про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння) (далі - Інформаційна довідка), яка наведена в додатку 2, на підставі даних про умови праці на їх робочих місцях, при збереженні останніх на підприємстві, де вони раніше працювали, отриманих на підставі даних закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, наукових досліджень (розробок), характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах. Обстеження підприємства для складання інформаційної довідки, у разі необхідності, проводиться за участю представника робочих органів виконавчої дирекції Фонду.
Згідно з п.п.1.3, 1.4 Порядку № 614 санітарно-гігієнічна характеристика умов праці складається в разі підозри в працівника професійного захворювання (отруєння) (далі - санітарно-гігієнічна характеристика) та є одним з документів, з урахуванням якого в кожному конкретному випадку вирішується питання про зв'язок хронічного захворювання (отруєння) з впливом виробничих факторів і трудового процесу (далі - виробничі фактори) з метою встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння).
До факторів виробничого середовища і трудового процесу належать шкідливі речовини, фізичні фактори - шум, інфразвук, ультразвук, неіонізуюче, іонізуюче випромінювання, мікроклімат, важкість та напруженість праці тощо відповідно до діючої гігієнічної класифікації умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
Санітарно-гігієнічна характеристика складається лікарем з гігієни праці закладу державної санітарно-епідеміологічної служби за місцезнаходженням підприємства, де працює хворий, на запит керівника ЛПЗ (додаток 1). У разі необхідності до складання санітарно-гігієнічної характеристики можуть залучатись лікарі інших структурних підрозділів закладів державної санітарно-епідеміологічної служби.
Санітарно-гігієнічна характеристика може бути використана протягом 5 років, якщо умови праці працівника за цей час не змінились, що підтверджується довідкою роботодавця (особи) відповідного закладу державної санітарно-епідеміологічної служби (п.1.23 Порядку № 614).
Відповідно до п.1.26 Порядку № 614 у разі незгоди з санітарно-гігієнічною характеристикою заявник має право оскаржити її у вищому закладі державної санітарно-епідеміологічної служби або в судовому порядку.
Таким чином наведені норми свідчать, що санітарно-гігієнічна характеристика умов праці складається відносно саме того працівника (колишнього працівника), в якого підозрюється наявність професійного захворювання та може використовуватись лише 5 років (якщо умови праці працівника за цей час не змінились). А у разі незгоди з такою санітарно-гігієнічною характеристикою працівник (колишній працівник) має право оскаржити її у вищому закладі державної санітарно-епідеміологічної служби або в судовому порядку.
Випадки ж застосування санітарно-гігієнічної характеристики умов праці на аналогічних робочих місцях (які мали місце у даному випадку), наведені у п.1.12 Порядку №614, згідно з яким при виникненні підозри на профзахворювання (профотруєння) після припинення контакту працівника з шкідливими виробничими факторами (пізній силікоз, деякі захворювання на пухлини тощо), а також у разі неможливості отримання даних про його умови праці (ліквідація підприємства, цеху, дільниці, робочого місця або в разі тривалої зупинки виробничого процесу, відсутності даних в архівах підприємства та закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, робота за кордоном тощо) інформаційна довідка складається на підставі даних трудової книжки, санітарно-гігієнічної характеристики умов праці на аналогічних робочих місцях, за результатами наукових досліджень за аналогічними професіями.
Між тим, матеріали справи не свідчать про наявність наведених у п.1.12 Порядку № 614 законних підстав для взяття до уваги відповідачем при складанні Уточнень до інформаційної довідки від 24.03.2017 санітарно-гігієнічної характеристики на аналогічному робочому місці за результатами наукових досліджень за аналогічною професією, а саме Санітарно-гігієнічної характеристики умов праці апаратника очищення стічних вод Смолінської шахти ОСОБА_3, затвердженої 21.04.2008.
Також, з огляду на приписи п.1.23 Порядку № 614, строк користування Санітарно-гігієнічною характеристикою умов праці апаратника очищення стічних вод Смолінської шахти ОСОБА_3, є таким, що закінчився.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п.1.8 Порядку № 614 ЛПЗ, яким надано право встановлювати остаточний діагноз щодо професійних захворювань, можуть надсилати запит в заклади державної санітарно-епідеміологічної служби з обґрунтуванням необхідності доповнень до санітарно-гігієнічної характеристики.
Тобто, лише лікувально-профілактичні заклади, яким надано право встановлювати остаточний діагноз щодо професійних захворювань, можуть надсилати запит про необхідність внесення доповнень до санітарно-гігієнічної характеристики, чого у даному випадку не мало місця.
Отже, при складанні спірних Уточнень до інформаційної довідки відповідачем безпідставно використані дані Санітарно-гігієнічної характеристики ОСОБА_3, які значно перевищують показники, зазначені в Інформаційній довідці від 11.11.2106 та гранично допустимі межі шкідливих факторів для умов праці, що були надані підприємством для включення до вказаної Інформаційної довідки.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що ані Порядком № 614, ані Порядком №1232 не передбачена можливість внесення уточнень до інформаційної довідки про умови праці.
Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч.2 ст.2 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що складаючи Уточнення до інформаційної довідки від 24.03.2017 № М/291-04-03, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений чинним законодавством України, а тому вказані Уточнення правомірно визнані судом першої інстанції недійсними та скасовані.
Доводи скаржника про те, що позивач не мав права оскаржувати в судовому порядку інформаційну довідку про умови праці, а це право відповідно до п.п.82, 87 Порядку № 1232 надано лише заявнику, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки у вказаних положеннях Порядку № 1232 йдеться про розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми, за результатами якої складається відповідний акт, і не йдеться про інформаційну довідку щодо умов праці, які не є тотожними документами.
Стаття 316 КАС України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, з огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення про задоволення позовних вимог УВД ФССУ у Кіровоградській області, у зв'язку з чим апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, оскільки підстав для її задоволення немає, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 р. у справі № П/811/1339/17 - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 р. у справі № П/811/1339/17 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.329 КАС України.
Головуючий суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко
