У х в а л а
31 січня 2022 року
м. Київ
справа № П/811/1339/17
провадження № 61-552ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
розглянув касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06 квітня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 13 грудня 2021 року в справі за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Кіровоградській області до Управління Державної служби з питань праці у Кіровоградській області, третя особа - ОСОБА_1 про скасування уточнення до інформації,
В с т а н о в и в:
У жовтні 2017 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Кіровоградській області звернулося до Ленінського районного суду м. Кіровограда з позовом до Управління Держпраці у Кіровоградській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати уточнення до інформаційної довідки від 24 березня 2017 року № М/291-04-03.
Позов обґрунтовано тим, що наказом Управління Держпраці у Кіровоградській області від 27 квітня 2017 року № 15-П було створено комісію з розслідування причин виникнення професійних захворювань у апаратника очищення стічних вод Смолінської шахти ДП «СхідГЗК» ОСОБА_2 Комісією встановлено, що на припис начальника Управління Держпраці у Кіровоградській області від 28 липня 2016 року № 01-27-03/0256 та на підставі узгоджених відділенням документів Управлінням Держпраці у Кіровоградскій області було складено інформаційну довідку про умови праці ОСОБА_2 від 11 листопада 2016 року № 01-22-03/4492 з визначенням факторів виробничого середовища та трудового процесу на підставі даних, наданих Смолінською шахтою ДП «СхідГЗК». Розбіжностей між показниками умов праці в наданій роботодавцем інформації та інформаційній довідці виявлено не було. ОСОБА_2 звернулася з письмовою заявою до Управління Держпраці, в якій висловила незгоду з відображеними в інформаційній довідці умовами праці на робочому місці апаратника очищення стічних вод, а саме показники важкості та напруженості праці, еквівалентного рівня шуму та попросила видати доповнення до інформаційної довідки іншими даними.
Управління Держпраці на заяву ОСОБА_2 надало уточнення від 24 березня 2017 року № М/291-04-03 до інформаційної довідки потерпілої, дані для якої взято з СХГ апаратника очищення стічних вод Смолінської шахти ДП «Схід ГЗК» ОСОБА_3 . Вказано, що показники, зазначені в уточненні, значно перевищують показники та гранично допустимі межі шкідливих факторів для умов праці, зазначені в інформаційній довідці. Також, цим уточненням показники важкості праці зазначенні в попередній інформаційній довідці умов праці від 11 листопада 2016 року № 01-22-03/4492 потерпілої визнано такими, що втратили чинність.
Зазначає, що уточнення до інформаційної довідки від 24 березня 2017 року № М/291-04-03 видане з порушенням наказу Порядку складання та вимог до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13 грудня 2004 року № 614, вказане уточнення до інформаційної довідки впливає на вид і розмір страхових виплат ОСОБА_2 .
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06 квітня 2021 року в задоволенні позову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Кіровоградській області до Управління Державної служби з питань праці у Кіровоградській області, за участю третьої особи ОСОБА_1 - правонаступника померлої ОСОБА_2 , про скасування уточнення до інформаційної довідки, відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 13 грудня 2021 року апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Кіровоградській області залишено без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06 квітня 2021 року - без змін.
05 січня 2022 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Кіровоградській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06 квітня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 13 грудня 2021 року.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06 квітня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 13 грудня 2021 року і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Дослідивши касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Кіровоградській області, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження, з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); справи про розірвання шлюбу; справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Як убачається з матеріалів касаційного провадження предметом позову є визнання протиправним та скасування уточнення до інформаційної довідки.
Верховний Суд урахував предмет спору, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства та дійшов висновку, що дана справа є незначної складності, а тому не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України. Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Отже, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України рішення судів першої та апеляційної інстанцій в даній справі не підлягають касаційному оскарженню.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у малозначній справі судом касаційної інстанції не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Разом із цим, касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Зазначене відповідає Рекомендації № R (95) Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
З урахуванням указаного, оскільки Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Кіровоградській області подало касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
У х в а л и в:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06 квітня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 13 грудня 2021 року всправі за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Кіровоградській області до Управління Державної служби з питань праці у Кіровоградській області, третя особа - ОСОБА_1 про скасування уточнення до інформації.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
В. А. Стрільчук
