ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2020 року
м. Київ
справа №306/17/16-а
адміністративне провадження №К/9901/24479/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів Шишова О. О., Яковенка М.М.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції (Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві Департаменту патрульної поліції) на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року у складі судді Ліщинського А.М. у справі № 306/17/16-а за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №8 батальйону Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві Департаменту патрульної поліції Московської Олени Володимирівни про визнання протиправною постанови,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора роти №8 батальйону управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просив визнати протиправною постанову відповідача від 02 січня 2016 року № 702621 серії ПС 2, прийняту у справі про адміністративне правопорушення, про накладення адміністративного стягнення на позивача за правопорушення, передбачене частиною першою статті 122, частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн, та закрити провадження у ній.
Постановою Свалявського районного суду Закарпатської області від 20 січня 2016 року позов задоволено.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишено без руху з підстав несплати апелянтом судового збору.
Відповідачем подано касаційну скаргу, в якій він, з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
При цьому, посилався на постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 в якій, зокрема, зазначено, що за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується у порядку та розмірах, установлених Законом про судовий збір.
Постановою Верховного Суду від 13 лютого 2019 року зупинено провадження у справі №306/17/16-а до набрання законної сили судовим рішення суду касаційної інстанції у справі №543/775/17 за позовом ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції, інспектора роти №2 Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції Дерев`янка О.М. про скасування постанови.
18 березня 2020 року у справі №543/775/17 Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову.
У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла правового висновку, що за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції на підставі Закону України «Про судовий збір» дійшов обгрунтованого висновку про наявність у відповідача у даному випадку обов`язку щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Свалявського районного суду Закарпатської області від 20 січня 2016 року.
Відповідно до частини 6 статті 187 КАС України до апеляційної скарги додаються її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. До апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з частиною 3 статті 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
У частині 1 статті 108 КАС України закріплено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
За наведеного правового регулювання, ураховуючи несплату відповідачем судового збору за подання до суду апеляційної скарги, Верховний Суд уважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для залишення апеляційної скарги відповідача без руху.
При цьому, колегія суддів Верховного Суду приймає до уваги доводи відповідача щодо помилкового визначення судом апеляційної інстанції розміру судового збору, однак такі порушення не впливають на правильність висновку суду про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без руху у зв`язку з несплатою судового збору.
Частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За таких обставин, касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції (Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві Департаменту патрульної поліції) необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції (Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві Департаменту патрульної поліції) залишити без задоволення.
Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року у справі № 306/17/16-а - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Суддя-доповідач І.В. Дашутін
Судді О.О. Шишов
М.М. Яковенко
