Ухвала
Іменем України
03 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 520/1470/18
провадження № 51-5588ск18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Слинька С. С.,
суддів: Білик Н. В., Ємця О. П.,
розглянувши касаційні скарги представника ТОВ «Лагуна-Рені» Сільницького І. В. на вирок Київського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2018 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 16 червня 2020 року щодо ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
встановив:
Від представника ТОВ «Лагуна-Рені» Сільницького І. В. на адресу Касаційного кримінального суду Верховного Суду 30 червня та 13 липня 2020 року на вказані судові рішення надійшли касаційні скарги, які є ідентичними за змістом. У касаційних скаргах представник порушує питання про перегляд зазначених вироку та ухвали у касаційному порядку.
Перевіривши касаційні скарги на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скарги подано без додержання вимог
п. 4, 5 ч. 2 зазначеної статті.
Згідно зі ст. 427 вказаного Кодексу в касаційній скарзі зазначаються, серед іншого, обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень, та вимоги особи, яка подає скаргу, до суду касаційної інстанції.
Так, скаржник, заперечуючи законність постановлених у кримінальному провадженні судових рішень, має конкретно вказати в чому саме полягають допущені, на його думку, істотні порушення норм права, які відповідно
до ст. 438 КПК України є підставами для скасування чи зміни судових рішень, тобто навести правове обґрунтування заявлених вимог.
Однак, вказаних вимог процесуального закону дотримано не було.
Зокрема, вимоги представника про одночасні скасування ухвали апеляційного суду та зміну вироку суду першої інстанції в частині застосування спеціальної конфіскації, відмовивши прокурору у задоволенні його клопотання про її застосування, не узгоджуються з положеннями ст. 436 КПК України, якою визначено повноваження касаційного суду за наслідками розгляду касаційної скарги.
Крім того, як убачається зі змісту касаційних скарг, у їх мотивувальних частинах представник вказує на необхідність скасування оскаржуваних судових рішень, що не узгоджується з вимогами, викладеними ним у прохальних частинах скарг, та вказує на допущені суперечності при їх складанні.
До того ж, позиція представника є суперечливою та незрозумілою з огляду на те, що він, посилаючись на допущені судом першої інстанції істотні порушення кримінального процесуального закону, які убачає у тому, що кримінальне провадження було розглянуто з порушенням правил територіальної підсудності, ставить вимогу про зміну оскаржуваного вироку в частині спеціальної конфіскації.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 429 КПК України у разі подання касаційної скарги без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, вона залишається без руху.
Враховуючи наведене, керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Верховний Суд
постановив:
Касаційні скарги представника ТОВ «Лагуна-Рені» Сільницького І. В. на вирок Київського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2018 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 16 червня 2020 року щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити без руху і надати йому для усунення вказаних недоліків п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог суду касаційні скарги буде повернуто.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
С. С. Слинько Н. В. Білик О. П. Ємець
