ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.07.2020м. ДніпроСправа № 904/3866/19
За позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", м. Дніпро
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", м. Дніпро
про визнання правочину недійсним
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання Чернявська Е.О.
Представники:
Від позивача: Гуцол Р.І., адвокат
Від відповідача: Астраханцева Л.Т., адвокат, Рудницька Ю.О., адвокат
Від третьої особи: Васільєв В.О., адвокат
СУТЬ СПОРУ:
У вересні 2019 року Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить визнати недійсним правочин, оформлений Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" заявою від 21 травня 2019 року №490007.2-Ск-8683-0519 про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у травні 2019 року на адресу позивача надійшла заява АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" від 21 травня 2019 року № 490007.2-Ск-8683-0519 про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, зі змісту якої вбачається, що АТ "Дніпропетровськгаз" має перед НАК "Нафтогаз України" непогашене грошове зобов`язання на загальну суму 100 371 794 грн. 83 коп., підтверджене рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15 січня 2019 року у справі № 904/1209/18. Ці обставини позивач визнає, тому вони не потребують додаткового доведення.
Разом з цим, зі змісту заяви вбачається, що НАК "Нафтогаз України" має перед АТ "Дніпропетровськгаз" грошове зобов`язання на таку ж суму - 100 371794 грн. 83 коп., яке виникло внаслідок невиконання позивачем вимоги ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" від 10 травня 2019 року № 497007-СЛ-6770-0519.
Ці обставини, а саме факт наявності у НАК "Нафтогаз України", у тому числі, щодо не погашеного грошового зобов`язання на загальну суму 100 371 794 грн. 83 коп. перед АТ "Дніпропетровськгаз" чи перед ТОВ "Дніпропетровськгаз збут", НАК "Нафтогаз України" не визнає.
У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 27.09.2020, відповідач просить відмовити у задоволенні позову (а.с.4-16, т.2).
В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що спірна заява про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог повністю відповідає вимогам статті 601 Цивільного кодексу України як по формі, так і по суті.
На підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2019 у справі №904/1209/18, які набрали законної сили 25.03.2019 з АТ "Дніпропетровськгаз" всього стягнуто 100 371 794,83 грн.
21.05.2019 АТ "Дніпропетровськгаз" звернулось до АТ "НАК "Нафтогаз України" із заявою про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 21.05.2019 №490007.2-Ск-8683-0519, у якій заявило про повне припинення зобов`язання перед АТ "НАК "Нафтогаз України" згідно з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019 у справі №904/1209/18 на загальну суму 100 371 794,83 грн.
За твердженням відповідача, АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" мало станом на 21 травня 2019 року заборгованість перед АТ "Дніпропетровськгаз" в розмірі 100 371 794,83 грн.
Відповідно до договору від 21.05.2019 №21-05/19 відступлення права вимоги, укладеного між ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" та АТ "Дніпропетровськгаз", за яким АТ "Дніпропетровськгаз" набуло право вимоги боргу в сумі 100 371 794,83 грн., що виникло у АТ "НАК "Нафтогаз України" в частині вартості отриманого природного газу та розподіленого населенню ПАТ "Дніпрогаз" по договорам, за якими заборгованість АТ "НАК "Нафтогаз України" перед ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" складає: №15-709-Н від 30.06.2015 - 91 728 666,62 грн., №16-106-Н від 30.12.2015 - 2 643 128,21 грн.
ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" своїм листом від 21.05.2019 №497007.2-Ск-7343-0519 повідомило АТ "НАК "Нафтогаз України" про заміну первісного кредитора новим кредитором у даному зобов`язанні.
Відповідач вважає, що зобов`язання сторін, щодо яких АТ "Дніпропетровськаз" направлено до АТ "НАК "Нафтогаз України" відповідну заяву, є грошовими та однорідними, строк виконання цих зобов`язань настав.
АТ "Дніпропетровськгаз" належним чином повідомило АТ "НАК "Нафтогаз України" у справі про вчинення одностороннього заліку, внаслідок якого його грошові зобов`язання перед АТ "НАК "Нафтогаз України" у справі №904/1209/18 на загальну суму 100 371 794,83 гри. є припиненими.
Щодо твердження позивача про відсутність у АТ "НАК "Нафтогаз України" грошового зобов`язання перед ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" відповідач зазначає таке.
Оскільки ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" сплачувало АТ "НАК "Нафтогаз України" вартість природного газу, зокрема, за нормами 9,8 куб.м, 18,3 куб.м, 23,6 куб.м, які с вищими ніж норми, по яким виставлялися рахунки населенню у 2014-2018 рр., то і компенсація державою пільг та субсидій здійснювалася лише в частині занижених норм, які в подальшому були скасовані у судовому порядку. В свою чергу, заборгованість АТ "НАК "Нафтогаз України" перед ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" виникла на різницю між вищенаведеними нормами, яка взагалі не компенсувалася з боку держави.
Щодо твердження позивача про відсутність у Кабінету Міністрів України повноважень у сфері регулювання ринку природного газу, крім визначення умов покладення на суб`єктів ринку природного газу спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільних Інтересів у процесі функціонування ринку природного газу.
Постанова Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 №143 "Питання споживання природного газу" є нормативно-правовим актом, оскільки розповсюджує свою дію на побутових споживачів природного газу, постачальників природного газу для потреб побутових споживачів та розрахована на неодноразове застосування. На сьогодні відсутнє будь-яке судове рішення про скасування вищезазначеної постанови або визнання її нечинною, відтак, норми постанови є обов`язковими до виконання всіма суб`єктами господарювання, на яких розповсюджується її дія.
Також відповідач заперечує проти доводів позивача про те, що постанова Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 №143 "Питання споживання природного газу" не зобов`язує АТ "НАК "Нафтогаз України" та ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" здійснити коригування вартості природного газу та про те, що у ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" відсутня переплата перед АТ "НАК "Нафтогаз України", оскільки розрахунки за підписаними актами приймання-передачі природного газу вже здійснені.
Відповідач зазначає, що за змістом Постанови Кабінету Міністрів України №143 від 27.02.2019:
не допускається нарахування та облік заборгованості на особовому рахунку побутового споживача за природний газ, яка виникла у зв`язку з втратою чинності постановами Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 237 "Про внесення змін до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників" та від 23.03.2016 № 203 "Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників";
не нараховуються постачальникам природного газу для потреб побутових споживачів заборгованість за природний газ в межах норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 1996 року № 619, в редакції, що діяла до 1 жовтня 2014 року, а також штрафні санкції, 3 відсотки річних та інфляційні втрати, нараховані на таку заборгованість. Так, Положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженим постановою КМУ від 01.10.2015 №758 (позивач посилається на вказану постанову у своїй позовній заяві) саме на АТ "НАК "Нафтогаз України" покладено обов`язок продавати природний газ постачальникам природного газу (в нашому випадку - ТОВ "Дніпропетровськгаз збут") для потреб побутових споживачів.
Саме правовідносини між АТ "НАК "Нафтогаз України" та ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" були в подальшому врегульовані постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 №143 "Питання споживання природного газу".
Оскільки, ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" протягом усього спірного періоду сплачувало АТ "НАК "Нафтогаз України" вартість природного газу, визначену за нормами 9,8 куб.м, 18,3 куб.м, 23,6 куб.м, які є вищими ніж норми, по яким виставлялися рахунки населенню у 2014-2018 рр„ то у ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" не виникла заборгованість перед АТ "НАК "Нафтогаз України". Якби така заборгованість була наявна, то її АТ "НАК "Нафтогаз України" не мав би нараховувати в силу приписів постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 №143 "Питання споживання природного газу". Однак, склалася ситуація, коли ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" сумлінно виконав свої договірні зобов`язання перед АТ "НАК "Нафтогаз України", але внаслідок нормотворчої діяльності уряду опинився у ситуації, коли утворилася переплата перед АТ "НАК "Нафтогаз України". Тобто, якби ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" станом на момент прийняття постанови КМУ №143 не здійснив розрахунки з АТ "НАК "Нафтогаз України", така заборгованість товариству не нараховувалась би.
Отже, у зв`язку із сумлінним виконанням ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" своїх зобов`язань перед АТ "НАК "Нафтогаз України" в частині розрахунків за природний газ, у Товариства після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 №143 "Питання споживання природного газу" виникла переплата. Це стало підставою для направлення ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" на адресу АТ "НАК "Нафтогаз України" листів від 28.02.2019 №49703-Сл-3292-0219 та від 11.04.2019 №49703-Сл-5589-0419, в яких ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" просило позивача здійснити відповідні коригування заборгованості та штрафних санкцій в обліку АТ "НАК "Нафтогаз України" та повідомити суму переплати підприємства за природний газ, придбаний для потреб побутових споживачів у період з липня 2015 року до 01 лютого 2019 року у розрізі договорів.
У відповіді на відзив, яка надійшла до суду 17.10.2020, позивач посилається на те, що твердження відповідача не мають правового значення, оскільки:
позивач у позовній заяві не пов`язує факт недійсності спірного правочину з тим, що його вчинено на стадії виконання судового рішення;
правова конструкція статті 610 ЦК України визначає основним необхідним елементом для припинення зобов`язання зарахуванням - зустрічність вимог. Разом з тим, АТ "Дніпропетровськгаз" не володіє правом вимоги до НАК "НАК "Нафтогаз України" на суму 100 371 794 грн 83 коп. (предмет зарахування), тому правовий механізм статті 601 ЦК України відповідач використав незаконно;
припинення зобов`язання зарахуванням передбачено чинним законодавством України, однак виключно у випадках, коли для такої правової дії є усі необхідні ознаки. Аналіз інформації, що міститься в Єдиному реєстрі судових рішень свідчить, що в Україні є безліч судових справ між сторонами цивільних та/або господарських правовідносин з приводу законності/безпідставності застосування правового механізму статті 601 ЦК України. Усі ці справи є унікальними з різними предметами доведення, підставами позовів, вимогами позовів тощо. Справи №№904/8184/13, 914/2492/14 не мають преюдиційного значення для справи № 904/3866/19 в контексті статті 75 ГПК України, тому відповідні посилання відповідача не заслуговують ні на реагування суду, ні на додаткове спростування позивачем;
щодо посилань АТ "Дніпропетровськгаз" на правову позицію суду касаційної інстанції, викладену в постанові від 25 квітня 2019 року в справі №918/541/18. У постанові Верховного Суду від 25 квітня 2019 року в справі №918/541/18 немає жодного слова про те, що визнавати правочин у вигляді заліку неможна допоки чинний правочин у вигляді переуступлення права вимога. Касаційний суд не досліджував питання обсягу (розміру, суми тощо) відступлених третьою особою на користь відповідача прав вимоги до позивача. Суди попередніх інстанцій також цього питання не досліджували, оскільки позивач у справі №918/541/18 не посилався на відсутність у нього боргу перед третьою особою в судах першої та апеляційної інстанцій, а наполягав на тому, що залік є недійсним в силу того, що вчинений після звернення до суду з позовною заявою.
У справі №904/3866/19 підстави, вимоги позову, предмет доведення/спростування зовсім інші, а АТ "Дніпропетровськгаз" намагається ввести в оману суд щодо характеру правовідносин між сторонами у справі.
АТ "Дніпропетровськгаз" звертає увагу суду, що НАК "Нафтогаз України" безпідставно у позові намагається встановити обставини, які не є предметом доказування у цьому спорі, а саме: позивач намагається довести факт відсутності у первісного кредитора - ПАТ "Дніпропетровськгаз збут" права вимоги до НАК "Нафтогаз України", що виникло внаслідок коригування, у той час, коли ці обставини не впливають на характер спірних у справі правовідносин.
Такі посилання позивач вважає безпідставними. Як вказано вище, стаття 518 ЦК України надає позивачеві право на заперечення проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні, які він мав проти первісного кредитора, стаття 514 ЦК України констатує, що права наступного кредитора (АТ "Дніпропетровськгаз") дорівнюють правам первісного кредитора (ПАТ "Дніпропетровськгаз збут"), стаття 601 ЦК України надає стороні право припинити зобов`язання зарахуванням виключно, у тому числі, за умови зустрічності вимог.
Ухвалою суду від 09.09.2019 до участі у справі залучено ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Третя особа надала до суду письмові пояснення (а.с.142-147, т.2), в яких повністю підтримує позицію відповідача по справі та зазначає, що протягом 2015-2019 років ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" закуповувало у АТ "НАК "Нафтогаз України" природний газ для потреб населення, в тому числі для споживачів без газових лічильників. Всього за період з липня 2015 року по січень 2019 року включно (нові норми споживання набрали чинність 08 лютого 2019 року) ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" було придбано газу на загальну суму 18 491 405 367,83 грн. (договори купівлі-продажу газу від 30.06.2015 №15-709-Н, від 30.12.2015 №16-106-Н, від 28.10.2016 №16-405-Н, від 12.04.2017 №17-204-Н, від 29.09.2017 №17-404-Н, від 05.11.2018 №18-504-Н).
Вартість газу, придбаного у АТ "НАК "Нафтогаз України" для потреб населення без лічильників газу склала 2 695 872 831,12 грн. була сплачена повністю по договорам №15-709-Н від 30.06.15, №16-106-Н від 30.12.15, №16-405-Н від 28.10.16, №17-204-Н від 12.04.17, №17-404-Н від 29.09.17 та оплачена частково по договору №18-504-Н від 05.11.18. Залишок суми, що підлягав коригуванню відповідно до Постанови КМУ №63 складав 1 756 256 489.16 грн.
Листом від 28.02.2019 №49703-Сл-3292-0219 було направлено позивачу коригуючі акти вартості отриманого природного газу та акти-розрахунки до них з проханням в термін до 01.03.2019 здійснити відповідні коригування заборгованості та штрафних санкцій в обліку АТ "НАК "Нафтогаз України" та повідомити суму переплати ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" за природний газ, придбаний для потреб побутових споживачів у період з липня 2015 року до 01 лютого 2019 року (у розрізі договорів).
Однак позивач коригуючі акти приймання-передачі та акти - розрахунки до них повернув без розгляду. В зв`язку з цим, обсяг природного газу спожитого населенням Дніпропетровської області за нормами споживання і придбаний ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" у АТ "НАК "Нафтогаз України" за період: липень 2015 - січень 2019 року підлягав коригуванню на суму 1756256489,16грн.
04.11.2019 до суду надійшла відповідь позивача на пояснення третьої особи (а.с.180-182, т.2). Позивач зазначає, що дії ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" щодо здійснення коригування заборгованості за придбаний та повністю оплачений у відповідності до умов договорів купівлі-продажу газу, є такими, що вчинені у законний спосіб.
05.11.2019 відповідач надав додаткові пояснення (а.с.184-186, т.2).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09 вересня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.10.2019. З 01.10.2019 підготовче засідання відкладено на 28.10.2019.
30 вересня 2019 року до господарського суду надійшло клопотання Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" про призначення судово-економічної експертизи проведення якої просило доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Ухвалою суду від 07.11.2019 в задоволені клопотання про призначення по справі №904/3866/19 судово-економічної експертизи (вх.№44284/19 від 30.09.2019) відмовлено.
У підготовчому засіданні 28.10.2019 без виходу до нарадчої кімнати оголошено перерву до 07.11.2019. З 07.11.2019 підготовче засідання відкладено на 02.12.2019 та продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 09.12.2019 включно.
07.11.2019 до господарського суду надійшло клопотання, яким АТ "Дніпропетровськгаз" просило зупинити провадження у справі №904/3866/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №904/4880/19.
Ухвалою суду від 02.12.2019 в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі відмовлено.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судове засідання на 10.12.2019. У судовому засіданні 10.12.2019 без виходу до нарадчої кімнати оголошено перерву до 24.12.2019.
20 грудня 2019 року до Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі надійшов зустрічний позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", відповідно до якого просить визнати протиправними дії АТ "НАК "Нафтогаз України" з повернення коригуючих актів по договорам №15-709-Н від 30.06.2015 та №16-106-Н від 30.12.2015, направлених в адресу АТ "НАК "Нафтогаз України" листом від 11.04.2019 №49703-Сл-5589-0419.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2019 року зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (вх.№6112/19 від 20.12.2019) і додані до неї документи повернуто без розгляду.
21 грудня 2019 року до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла апеляційна скарга Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області по справі від 21 грудня 2019 року про повернення зустрічної позовної заяви без розгляду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2019 року зупинено провадження у справі №904/3866/19 на період до розгляду Центральним апеляційним господарським судом апеляційної скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2019 року про повернення зустрічної позовної заяви без розгляду до повернення матеріалів справи до Господарського суду Дніпропетровської області.
31 березня 2020 року матеріали справи №904/3866/19 повернулися до Господарського суду Дніпропетровської області.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.02.2020 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2019 року у справі №904/3866/19 залишено без змін.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.03.2020 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.02.2019 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2019 у справі № 904/3866/19.
Ухвалою суду від 12.05.2020 поновлено провадження у справі, призначено її розгляд у судове засідання на 11.06.2020.
Ухвалою суду від 26.05.2020 в задоволенні заяви Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про участь представника позивача в судовому засіданні 11.06.2020 в режимі відеоконференції - відмовлено.
02.06.2020 до суду надійшло клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи судової практики, а саме постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 у справі №910/10471/19 (а.с.156-157, т.3).
05 червня 2020 року відповідачем подана до господарського суду заява про забезпечення позову, в задоволенні якої ухвалою суду від 16.06.2020 було відмовлено.
У судовому засіданні 11.06.2020 без виходу до нарадчої кімнати оголошено перерву до 08.07.2020.
07.07.2020 від відповідача надійшли додаткові пояснення з відповідними доказами, подання яких мотивовано тим, що під час розгляду подібної справи №904/2215/19 суд апеляційної інстанції зобов`язав АТ "Дніпропетровськгаз" надати відповідні пояснення з метою повного та всебічного розгляду справи. З метою уникнення порушення норм процесуального права в частині повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи, АТ "Дніпропетровськгаз" вважає за доцільне дослідити ці обставини під час розгляду справи судом І інстанції. До письмових пояснень відповідачем додані:
акти наданих послуг з розподілу природного газу, підписані між ПАТ "Дніпропетровськгаз", та ТОВ "Дніпропетровськгаззбут", довідки до зазначених актів;
акти приймання-передачі природного газу, підписані між АТ "НАК "Нафтогаз України" та ТОВ "Дніпропетровськгаз збут";
довідка ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" від 23. 06. 2020;
інформація ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" щодо нарахування вартості природного газу безпосередньо населенню не обладнаних ПЛГ за період з 01.07.2015 по 31.01.2019;
розшифровки ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" до актів розрахунків до коригуючих актів вартості отриманого природного газу в розрізі договорів, підписаних між АТ "НАК "Нафтогаз України" та ТОВ "Дніпропетровськгаззбут";
повідомлення про сплату за спожитий природний газ,що формувались ТОВ "Дніпропетровськгаз збут", та докази направлення письмових пояснень на адресу позивача та третьої особи.
Порядок подання доказів врегульовано ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї статті учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (ч.3 ст. 80 ГПК України). Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч.8 ст. 80 ГПК України).
З огляду на те, що відповідач надав докази направлення письмових пояснень з додатками на адресу позивача та третьої особи, обґрунтування необхідності та можливості долучення додаткових пояснень з додатками до матеріалів справи на стадії судового розгляду, суд вирішив за можливе долучити подані відповідачем документи до матеріалів справи.
07.07.2020 третя особа надала клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, зокрема: Довідку АТ "Дніпрогаз" від 24.06 2020 №49102.3 1-Сл-2445-0620; Довідку АТ "Дніпропетровськгаз" від 24.06 2020 №49003. і-Сл-7118-0620; Довідку АТ "Криворіжгаз" від 23 06.2020 №5ОІО3.2-Сл-19833-0620.
Клопотання обґрунтовано тим, що у вищевказаних довідках оператори ГРМ повідомляють, що з липня 2015 року виконують нарахування побутовим споживачам згідно норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників за видами споживання природного газу згідно постанови КМУ від 08.06.1996 №619, а саме: плита газова за наявності централізованого гарячого водопостачання 9,8 м.куб.; плита газова у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача 18,3 м.куб.; плита газова та водонагрівач 23,6 м.куб. Саме по таким нормам щомісячно дана інформація надається до ТОВ "Дніпропетровськгаз збут".
Згідно ч.9 ст. 80 ГПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Оскільки клопотання третьої особи від 07.07.2020 не містить доказів його направлення разом із додатками на адресу позивача та відповідача, суд, при розгляді даної справи, зазначені докази не бере до уваги.
У судовому засіданні 08.07.2020 проголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників позивача, відповідача та третьої особи, з''ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В:
В період з червня 2015 року по 2019 рік між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", продавець, та ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" були укладені договори на купівлю-продаж природного газу для потреб населення, в тому числі й для споживачів без газових лічильників, а саме:
договір від 30.06.2015 №15-709-Н; договір від 30.12.2015 №16-106-Н, договір від 28.10.2016 №16-405-Н, договір №17-204-Н від 12.04.2017, договір 17-404-Н від 29.09.2017 договір №18-504-Н від 05.11.2018 (з додатковими угодами до цих договорів) (а.с.36-135, т.1).
На виконання умов цих договорів НАК "Нафтогаз України" передала, а ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" прийняло протягом липня 2015 року-січня 2019 року включно природний газ на загальну суму 18 491 405 367 грн 83 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природноґо газу:
до договору від 30.06.15 № 15-709-Н (додаткова угода №1 до договору №15-709-Н, додаткова угода №2 до договору №15-709-Н:
акт від 31.07.2015 на суму 127 670 367,54грн,
акт від 31.08.2015 на суму 120 277 788,22грн,
акт від 30.09.2015 на суму 118 883 456,58грн,
акт від 31.10.2015 на суму 231 739 041,04грн,
акт від 30. 11.2015 на суму 262 071 119,26грн,
акт від 30.11.2015 на суму 29 119 008,08грн,
акт від 31.12.2015 на суму 406 401 239,83грн, а всього за цим договором 1 296 162 020,55грн., а.с.46-52, т.1;
до договору від 30.12.15 № 16-106-Н (додаткові угоди №1, №2, №3, №4, №5):
акт від 31.01.2016 на суму 806 862 147,30грн.,
акт від 29.02.2016 на суму 575 881 444,34грн,
акт від 31.03.2016 на суму 501 800 974,00грн,
акт від 30.04.2016 на суму 304 698 139,31грн,
акт від 31.05.2016 на суму 178 419 374,10грн,
акт від 30.06.2016 на суму123 969 079,40грн,
акт від 31.07.2016 на суму 113 368 501,50грн,
акт від 31.08.2016 на суму 111 563 827,63грн,
акт від 30.09.2016 на суму 146 005 348,96грн, усього 2 862 738 836,54грн., а.с.65-73,т.1;
до договору від 28.10.2016 № 16-405-Н:
акт від 31.10.2016 на суму 499 997 419,55грн,
акт від 30. 11.2016 на суму 766 025 193,97грн,
акт від 31.12.2016 на суму 1 053 366 286,61грн,
акт від 31.01.2017 на суму 1 106 721 136,03грн.,
акт від 28.02.2017 на суму 935 481 834,55грн,
акт від 31.03.2017 на суму 675 756 269,88грн, всього на суму 5 037 348 130,59грн. (а.с.80-85, т.1);
до договору від 12.04.2017 № 17-204-Н (з протоколом розбіжностей):
акт від 30.04.2017 на суму 467 422 735,70грн,
акт від 31.05.2017 на суму 165 958 104,58грн,
акт від 30.06.2017 на суму 111 807 782,30грн,
акт від 31.07.2017 на суму 112 513 523,63грн,
акт від 31.08.2017 на суму 114 301 011,42грн,
акт від 30.09.2017 на суму 119 478 191,32грн, всього на суму 1 091 481 348,95грн (а.с.93-98, т.1);
до договору від 29.09.2017 № 17-404-Н (з додатковими угодами №1, №2, №3, №4, №5):
акт від 31.10.2017 на суму 397 693 045,06грн,
акт від 30.11.2017 на суму 615 633 910,72грн,
акт від 31.12.2017 на суму 673 547 012,50грн,
акт від 31.01.2018 на суму 922 686 384,14грн,
акт від 28.02.2018 на суму 840 192 225,08грн,
акт від 31.03.2018 на суму 931 152 142,82гр,
акт від 30.04.2018 на суму 260 777 918,05грн,
акт від 31.05.2018 на суму 119 752 709,53грн,
акт від 30.06.2018 на суму 88 358 369,87грн,
акт від 31.07.2018 на суму 100 349 869,96грн,
акт від 31.08.2018 на суму 80 021 431,34грн,
акт від 30.09.2018 на суму 85 109 631,52грн,
акт від 31.10.2018 на суму 262 146 304,48грн, всього на суму 5 377 420 955,07грн. (а.с.110-122,т.1);
до договору від 05.11.2018 №18-504-Н (з додатковими угодами № 1, №2, №3, №4, №5):
акт від 30.11.2018 на суму 858 397 294,62грн,
акт від 31.12.2018 на суму 920 162 837,12грн,
акт від 31.01.2018 на суму 1 047 863 944,39грн, а всього 2 826 424 076,13грн. (а.с.136-141, т.1).
Акти приймання-передачі природноґо газу підписані представниками обох сторін.
Протягом липня 2015 року-січня 2019 року ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" перерахувало НАК "Нафтогаз України" на виконання цих договорів 17 677 030 579 грн 34 коп., (і у лютому 2019 року суму в розмірі 814 374 788 грн 49 коп. (разом - 18 491 405 367грн 83 коп.), сальдо по підприємству та операції по підприємству містяться в матеріалах справи (а.с.142-186, т.1).
12 квітня 2019 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" на адресу позивача надійшов лист від 11.04.2019 щодо необхідності виконання постанов Кабінету Міністрів України №63 від 30.01.2019 та №143 від 27.02.2019 та повідомити суму переплати ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" за природний газ, придбаний для потреб побутових споживачів у період з липня 2015 року до 01 лютого 2019 року (у розрізі договорів) (а.с.26-28, т.1). До листа третя особа додала коригуючи акти вартості отриманого природного газу за договорами з актами-розрахунками до них:
Акт-розрахунок до коригуючого акту вартості отриманого природного газу по договору №15-709-Н від 30.06.2015 для постачання побутовим споживачам у липні-грудні 2015 року, яким зменшено вартість природного газу до 263 294 010,41 грн;
Акт-розрахунок до коригуючого акту вартості отриманого природного газу по договору №16-106-Н від 30.12.2015 для постачання побутовим споживачам у січні-вересні 2016 року, яким зменшено вартість природного газу до 688 149 467,70 грн;
Акт-розрахунок до коригуючого акту вартості отриманого природного газу по договору №16-405-Н від 28.10.2016 для постачання побутовим споживачам у жовтні-грудні 2016 року, яким зменшено вартість природного газу до 258 747 504,94 грн;
Акт-розрахунок до коригуючого акту вартості отриманого природного газу по договору №17-204-Н від 12.04.2017 для постачання побутовим споживачам у квітні-вересні 2017 року, яким зменшено вартість природного газу до 196 011 543,36 грн;
Акт-розрахунок до коригуючого акту вартості отриманого природного газу по договору №17-404-Н від 29.09.2017 для постачання побутовим споживачам у жовтні 2017 року - жовтні 2018 року, яким зменшено вартість природного газу до 283 486 871,82 грн;
Акт-розрахунок до коригуючого акту вартості отриманого природного газу по договору №18-504-Н від 05.11.2018 для постачання побутовим споживачам у листопаді 2018 року - січні 2019 року, яким зменшено вартість природного газу до 66 567 090,93 грн., а всього на суму 1 756 256 489,15грн. (розрахунок міститься в матеріалах справи, а.с.158-159, т.2).
Листом від 25.04.2019 (а.с.29, т.1) позивач повідомив ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" про відсутність у Компанії підстав для коригування заборгованості та штрафних санкцій, у зв`язку з чим надані товариством листом від 11.04.2019 №49703-Сл-5589-0419 документи повернуто без підписання.
Тобто, коригуючи акти вартості отриманого природного газу позивачем не прийняті та не підписані.
Обсяги природного газу, передані Компанією Товариству для потреб побутових споживачів, були оформлені на підставі наданих товариством актів приймання-передачі природного газу.
13 травня 2019 року на адресу позивача від ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" надійшла вимога про виконання грошового зобов`язання, в якій Товариство вимагало у семиденний строк з дня пред`явлення даної вимоги перерахувати грошові кошти у сумі 1 373 799 040,57грн. на його рахунок (а.с.31-32, т.2).
Листом від 20.05.2019 позивач повідомив ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" про відсутність у Компанії наведених у цій вимозі грошових зобов`язань (а.с.33, т.1).
21 травня 2019 року ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" (Первісний кредитор) уклало з АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (Новий кредитор) договір відступлення права вимоги №21-05/19, відповідно до п.1.1. якого первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває право вимоги боргу в сумі 100 371 794,83грн., яке виникло у АТ "НАК "Нафтогаз України" в частині вартості отриманого природного газу та розподіленого населенню ПАТ "Дніпрогаз" по договорам, за якими заборгованість АТ "НАК "Нафтогаз України" перед ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" складає: №15-709-Н від 30.06.2015- 97 728 666,62грн., №16-106-Н від 30.12.2015 - 2 643 128,21грн. (а.с.17-19, т.2).
22 травня 2019 року на адресу НАК "Нафтогаз України" від АТ "Дніпропетровськгаз" надійшло повідомлення від 21 травня 2019 №497007.2 Сл-6463-0518 про заміну первісного кредитора та вимога від 02 травня 2019 року №497007.2-Ск-7343-0519 про заміну первісного кредитора (а.с.20-24, т.2).
21 травня 2019 року АТ "Дніпропетровськгаз" направило позивачу Заяву про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог (а.с.34-35, т.1).
Заява про припинення зобов`язання обґрунтована тим, що АТ "Дніпропетровськгаз" має перед НАК "Нафтогаз України" непогашене грошове зобов`язання на загальну суму 100 371 794 грн 83 коп., підтверджене рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15 січня 2019 року в справі №904/1209/18, яке складається з наступних сум:
- 3% річних в сумі 18 679 583,84 грн;
- інфляційних втрат в сумі 81 075 510,99 грн;
- витрат по сплаті судового збору в сумі 616 700,00грн. Строк виконання даного зобов`язання настав 20.05.2019.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019 по справі №904/1209/18, залишеним в силі постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2019 року, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України", позивач) до Публічного акціонерного товариства з газопостачання та газифікації "Дніпропетровськгаз" про стягнення пені в розмірі 23 241 867,53 грн., 3% річних в розмірі 18 679 583,84 грн., інфляційну складову в розмірі 102 636 617,66грн. задоволено частково:
стягнуто з ПАТ "Дніпропетровськгаз" на користь позивача суму 3% річних в розмірі 18 679 583,84 грн., інфляційну складову в розмірі 81 075 510,99 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 616 700,00 грн.;
відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 23 241 867,53 грн., суми інфляційної складової в розмірі 8 699 756,44 грн.;
закрито провадження у справі в частині стягнення суми інфляційної складової в розмірі 12 861 350,23 грн.;
відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду строком на один рік.
Таким чином, на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2019, які набрали законної сили 25.03.2019 з АТ "Дніпропетровськгаз" всього стягнуто 100 371 794,83 грн. (сто мільйонів триста сімдесят одна тисяча сімсот дев`яносто чотири гривні 83 копійки).
Посилаючись на положення ст. 601 ЦК України, відповідач заявив про припинення зобов`язання, яке виникло на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15 січня 2019 року в справі №904/1209/18 шляхом його зарахування.
Позивач заперечує проти заяви про зарахування вимог, посилається на те, що розрахунки між сторонами за договорами купівлі-продажу природного газу, укладених в 2015, 2016, 2017, 2018 роках, закриті між сторонами актами приймання-передачі природного газу, які у повному обсязі оплачені покупцем природного газу.
Предметом розгляду у справі є вимога позивача про визнання недійсним правочину, оформлений Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" заявою від 21 травня 2019 року №490007.2-Ск-8683-0519 про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, як такого, що суперечить положенням статей 203, 601 ЦК України.
Припинення зобов`язання зарахуванням зустрічної вимоги, за своєю правовою природою, є одностороннім правочином, який оформляється заявою однієї зі сторін, згідно вимог ст. 601 ЦК України.
З урахуванням ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України у разі, якщо угода про зарахування зустрічних однорідних вимог суперечить вимогам чинного законодавства та інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, така сторона має право звернутись за захистом своїх охоронюваних законом прав з позовом до суду про визнання її недійсною.
Згідно з ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однією сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.
Статтями 202, 203 ГК України визначено, що зобов`язання припиняється, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Отже, заява про зарахування зустрічних вимог є одностороннім правочином.
Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.
Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними, тобто вони повинні бути однорідними у розумінні їх матеріального змісту, тобто мати однорідний предмет; 3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.
Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин, є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов`язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов`язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов`язані з виконанням.
Отже, зарахування можливе при наявності таких умов: зустрічність вимог, тобто сторони беруть участь у двох зобов`язаннях, і при цьому кредитор в одному зобов`язанні є боржником в іншому зобов`язанні; однорідність вимог (гроші, однорідні речі), строк виконання яких настав.
Разом з тим, ще однією важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог - є безспірність вимог, які зараховуються, а саме, відсутність спору щодо змісту, умови виконання та розміру зобов`язань. За відсутності безспірності вимог відповідний спір має бути вирішений у судовому порядку з дотриманням вимог процесуального закону.
Наведений висновок суду щодо необхідності дотримання умови безспірності вимог узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у складів колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.11.2019 у справі №910/16135/18.
Судом установлено, що позивач заперечував наявність у нього грошового зобов`язання перед третьою особою, частина якого була відступлена останнім на користь відповідача та в подальшому стала предметом заліку, тобто між сторонами існувала неузгодженість щодо наявності зустрічного зобов`язання, що вказує на відсутність безспірності заявлених однорідних вимог, та, як наслідок, свідчить про відсутність всіх необхідних умов передбачених ст. 601 ЦК України для здійснення такого зарахування.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, згідно з якими зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 1 ст. 215 ЦК України).
Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Причиною виникнення спору між сторонами є різне тлумачення сторонами норм споживання природного газу, чинних в часі укладених договорів постачання, та можливості коригування цих норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою КМУ від 08.06.1996 №619, в редакції, що діяла до 01.10.2014, а також штрафних санкцій, 3% річних та інфляційні втрати, нараховані на таку заборгованість.
Отже, третя особа наполягає на тому, що норми споживання враховані ним і позивачем при виконанні договорів, підлягають коригуванню і за рахунок цього коригування виникає переплата, обрахована ним в коригуючих актах.
Згідно з п.4.1 договору купівлі-продажу природного газу №15-709-Н від 30.06.2015(а.с.36-41, т.1) кількість газу, яка подається покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу споживачів покупця або за нормами споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затвердженими постановою КМУ від 08.06.1996 №619, у разі використання газу побутовими споживачами за відсутності в них газових лічильникв.
Згідно з п.4.1 договорів купівлі-продажу природного газу № 16-106-Н від 30.12.15 (а.с.53, т.1), № 16-405-Н від 28.10.2016 (а.с.74, т.1); № 17-204-Н від 12.04.2017 (а.с.86, т.1), № 17-404-Н від 29.09.2017 (а.с.99, т.1), 18-504-Н від 05.11.2018 (а.с.123, т.1) кількість газу, яка передається споживачу, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу у відповідності до вимог, встановлених Кодексом газорозподільних систем, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494 та Кодексом газотранспортної системи, затверджений постановою від 30.09.2015 №2493.
Зі змісту актів приймання-передачі природного газу, які складені на виконання вищезазначених договорів купівлі-продажу природного газу вбачається, що вони не містять посилання на обсяг газу, який був використаний населенням за відсутністю газових лічильників з застосуванням норм споживання природного газу, у зв`язку з чим неможливо зробити висновок про використання сторонами п.4.1 договору купівлі-продажу природного газу в частині застосування сторонами договору норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою КМУ від 08.06.1996 №619.
Станом на час складання третьою особою коригуючих актів та актів-розрахунків, розрахунки за договорами купівлі-продажу природного газу № 16-106-Н від 30.12.15, № 16-405-Н від 28.10.2016; № 17-204-Н від 12.04.2017, № 17-404-Н від 29.09.2017, 18-504-Н від 05.11.2018 були проведені, заборгованість була відсутня.
Законодавством у сфері газопостачання не передбачено складання коригуючих актів щодо обсягу і вартості спожитого газу. Згідно пунктів 3.5, 3.6. наведених договорів купівлі-продажу природного газу коригування обсягів природного газу, які планується передати згідно з цим договором, оформляється покупцем у вигляді заявки, чого станом на час виникнення правовідносин з поставки газу зроблено не було.
07.07.2020 відповідачем надані до суду письмові пояснення з додатковими документами, а саме: акти наданих послуг з розподілу природного газу, підписані між ПАТ "Дніпропетровськгаз", та ТОВ "Дніпропетровськгаззбут", довідки до зазначених актів; акти приймання-передачі природного газу, підписані між АТ "НАК "Нафтогаз України" та ТОВ "Дніпропетровськгаз збут"; довідка ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" від 23. 06. 2020 №Dpz/2020-91-0620; інформація ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" щодо нарахування вартості природного газу безпосередньо населенню не обладнаних ПЛГ за період з 01.07.2015 по 31.01.2019; розшифровки ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" до актів розрахунків до коригуючих актів вартості отриманого природного газу в розрізі договорів, підписаних між АТ "НАК "Нафтогаз України" та ТОВ "Дніпропетровськгаз збут"; повідомлення про сплату за спожитий природний газ, що формувались ТОВ "Дніпропетровськгаз збут".
З аналізу наданих відповідачем доказів вбачається, що норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників не враховані і в актах між ПАТ "Дніпропетровськгаз" та третьою особою. Довідки до актів, складені в односторонньому порядку та підписані відповідачем, не можуть бути враховані, оскільки вони не узгоджені зі змістом самих актів, які ці норми не враховують.
Таким чином, первинними бухгалтерськими документами не підтверджена заборгованість третьої особи перед позивачем, відтак відсутні правові підстави для проведення заліку взаємних зустрічних однорідних вимог.
Відповідно, зобов`язання ПАТ "Дніпропетровськгаз" до АТ НАК "Нафтогаз України" на суму 100 371 794,83 грн. не є припиненими.
Оскільки грошові вимоги ПАТ "Дніпропетровськгаз" до АТ НАК "Нафтогаз України" на суму 100 371 794,83 грн., які є предметом заліку за заявою від 21.05.2019, є спірними з огляду на існування між сторонами спору щодо наявності та розміру відповідного зобов`язання, слід визнати, що правочин, оформлений відповідачем заявою від 21.05.2019 №490007.2-Ск-8683-0519 про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог не відповідає вимогам ст. 601 ЦК України.
Наведене є підставою для визнання цього правочину недійсним, як такого, що вчинений з недодержанням вимог ч.1 ст. 203 ЦК України.
Щодо не надання позивачем доказів на підтвердження неправомірності договору про відступлення права вимоги від 21.05.2019 №21-05/19, укладеного між відповідачем та третьою особою, та не доведення в установленому порядку його нікчемності або недійсності з посиланням відповідача на постанову Верховного Суду від 25.04.2019 в справі №918/541/18.
Суд вважає помилковим посилання відповідача на зазначену постанову, оскільки правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем у справі №918/541/18 носять договірний характер (п.8.1. постанови). Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача боргу за договором та інших похідних сум, пов`язаних з простроченням грошового зобов`язання (пункти 18, 19 Постанови). Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач уклав з третьою особою договір відступлення права вимоги третьої особи до позивача (п. 13.3 Постанови) на підставі якого набув права зустрічної вимоги, а також скористався правовим механізмом статті 601 ЦК України та припинив свої договірні зобов`язання перед позивачем шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог (пункт 34 Постанови).
Суд вважає, що не оспорений договір про відступлення права вимоги від 21.05.2019 №21-05/19 не встановлює грошових зобов`язань позивача, а лише замінює одну із сторін у раніше укладених договорах, тобто не впливає на вирішення даного спору. В силу ст.518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.
Суд відхиляє посилання відповідача на Звіт незалежного аудитора від 10.06.2019 (а.с.76-81, т.2), у відповідності до висновків якого: "з огляду на проведені коригування, зважаючи на відсутність рішень судів, які б визнавали нечинною постанову КМУ №143 від 27.02.2019 (повністю або в якійсь частині), є підстави вважати, що ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" мало право вимагати від НАК "Нафтогаз України" перерахунок заборгованості (а саме повернення вказаної суми переплати), а НАК "Нафтогаз України" має зустрічне зобов`язання зазначену суму коштів врахувати у зменшення суми заборгованості (збільшення передоплати)".
У Звіті незалежного аудитора зазначено, що у НАК "Нафтогаз України" виникло грошове зобов`язання перед ТОВ "Дніпропетровськгаззбут" у вигляді повернення грошових коштів, підстава набуття яких відпала, в силу прийняття Кабінетом Міністрів відповідних постанов та з огляду на проведені коригування, зважаючи на відсутність рішень судів, які б визнавали не чинною постанови КМУ №143 від 27.02.2019.
Оскільки акти коригування складені третьою особою не підписані та не визнаються позивачем, суд не приймає висновок незалежного аудитора до уваги.
На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 80, 86, 91, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" задовольнити у повному обсязі.
Визнати недійсним правочин, оформлений Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" заявою від 21 травня 2019 року №490007.2-Ск-8683-0519 про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (49000, м.Дніпро, вул.Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 03340920) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 1921,00 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн 00 коп.) грн судового збору, про що видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256 257 ГПК України, з урахуванням пункту четвертого розділу Х "Прикінцеві положення" та підпункту 17.5 підпункту 17 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" цього Кодексу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 20.07.2020
Суддя Н.М. Євстигнеєва
