ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2020 місто Дніпро Справа № 904/3866/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Широбокової Л.П., Чус О.В.,

секретар судового засідання: Грачов А.С.,

представники сторін:

від позивача: Овчарук О.О., довіреність №14-533 від 27.12.2019, адвокат;

від відповідача: представник не з`явився;

від третьої особи: представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2020 (повний текст оформлений 16.06.2020, суддя Євстигнеєва Н.М.) у справі №904/3866/19

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", м. Дніпро

про визнання правочину недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить визнати недійсним правочин, оформлений Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" заявою від 21 травня 2019 року №490007.2-Ск-8683-0519 про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

05.06.2020 Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" подана до Господарського суду Дніпропетровської області заява про забезпечення позову, якою заявник просить:

- зупинити стягнення на підставі наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2019 у справі №904/1209/18 про стягнення з Акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 18 679 583,84 грн. 3% річних, 81 075 510,99 грн. інфляційних втрат, 616 700,00 грн. витрат по сплаті судового збору до набрання законної сили рішенням по справі;

- заборонити державним та/або приватним виконавцям, банківським установам, нотаріусам вчиняти будь-які дії, спрямовані на виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2019 у справі №904/1209/18 про стягнення з Акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 18 679 583,84 грн. 3% річних, 81 075 510,99 грн. інфляційних втрат, 616 700,00 грн. витрат по сплаті судового збору, в тому числі арештовувати рахунки Акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз", перешкоджати реалізації права Акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз" розпоряджатися коштами, розміщеними на банківських рахунках Акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз", перешкоджати праву Акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз" списувати, відчужувати власне рухоме та нерухоме майно;

- зупинити дію всіх постанов, винесених будь-якими державними та/або приватними виконавцями по виконавчим провадженням, відкритих на виконання виконавчого документа, виданого на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019 по справі №904/1209/18 (наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2019 на суму 100 371 794,83 грн.) - до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2020 у справі №904/3866/19 Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що предметом заявленого позову є немайнова вимога позивача про визнання недійсним правочину, на підставі якого припиняється зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних позовних вимог на загальну суму 100 371 794,83грн.; у разі задоволення позовних вимог та набрання рішенням суду по справі №904/3866/19 жодних дій з примусового виконання рішення не має відбуватись, у суду відсутні підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову, заявлених саме відповідачем, ускладнить чи унеможливить виконання рішення у справі №904/3866/19. Зазначено, що в поданій відповідачем заяві про забезпечення позову міститься лише посилання на потенційне порушення прав, при цьому, відсутнє достатнє обґрунтування та докази на підтвердження доцільності та необхідності термінового забезпечення позову саме шляхом застосування визначених відповідачем способів забезпечення з урахуванням предмету та підстав заявлених позовних вимог.

Посилаючись на те, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019 у справі №904/1209/18, на виконання якого було видано наказ від 01.04.2019 та відкрито виконавче провадження №60403353, залишене без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2019 та постановою Верховного Суду від 14.08.2019, є таким, що набрало законної сили та підлягає виконанню, місцевим господарським судом відмовлено у забезпеченні позову шляхом зупинення стягнення на підставі наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2019 у справі №904/1209/18 до набрання законної сили рішенням по справі.

Відмовляючи у забезпеченні позову шляхом заборони державним та/або приватним виконавцям, банківським установам, нотаріусам вчиняти будь-які дії, спрямовані на виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2019 по справі №904/1209/18 та вимоги про зупинення дій всіх постанов, винесених будь-якими державними та/або приватними виконавцями по виконавчим провадженням по справі №904/1209/18, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що такі заходи зводяться щодо необхідності зупинення вчинення приватним виконавцем виконавчих дій, що по суті є зупиненням виконання рішення, яке набрало законної сили, однак суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо вжиття заходів забезпечення шляхом зупинення вчинення виконавчих дій, адже за приписами діючих норм матеріального та процесуального права вирішення питання про зупинення вчинення виконавчих дій відноситься виключно до компетенції державного (приватного) виконавця.

Не погодившись із ухвалою місцевого господарського суду, Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2020 у справі №904/3866/19; ухвалити нове рішення, яким заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" про забезпечення позову задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована неправильним застосуванням місцевим господарським судом статей 204, 601, 602 Цивільного кодексу України, статті 203 Господарського кодексу України та статті 48 закону України "Про виконавче провадження" (порушення норм матеріального права) та порушенням процесуального права, а саме: принципу об`єктивності, повного та всебічного аналізу поданих доказів, принципу змагальності сторін, принципу пропорційності у господарському судочинстві.

Апелянт зазначає, що позивач у справі №904/3866/19 просить визнати недійсним заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 21.05.2019 №490007.2-Ск-8683-0519, у якій повідомлено про повне припинення зобов`язань перед Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" згідно з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019 у справі №904/1209/18 на загальну суму 100 371 794,83 грн. Водночас, Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" оспорює право Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", поряд із фактом погашення заборгованості шляхом проведення заліку, додатково отримати за рахунок виконання рішення суду ще грошові кошти виключно за умов недоведеності Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" належними доказами незгоди із проведення взаємозаліку. Посилаючись на презумпцію правомірності правочину (проведення взаємозаліку), на підставі якого, за доводами апелянта, є припиненими його зобов`язання згідно з рішенням суду у справі №904/1209/18, відповідач вважає заяву про забезпечення позову обґрунтованою та підтвердженою належними доказами. Вказує, що вчинення виконавчих дій з примусового виконання рішення суду у справі №904/1209/18 позбавляє відповідача здійснювати господарську діяльність за умови відсутність боргу, стягнутого на підставі рішення у справі №904/1209/18, перед позивачем. Так, приватним виконавцем накладений арешт, в тому числі, й на рахунки, з яких здійснюються виплата заробітної плати, сплата податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, рахунки зі спеціальним режимом, на які згідно з чинним законодавством арешт не накладається.

За доводами апелянта, запропоновані заходи до забезпечення позову є розумними (відповідають вимогам чинного законодавства), обґрунтованими (підтвердженими відповідними доказами), адекватними та такими, що забезпечують збалансованість інтересів сторін (їх застосування призведе до недопущення порушення прав як позивача так і відповідача та сприятиме уникненню повернення у разі прийняття рішення на користь відповідача раніше списаних коштів в погашення боргу, якого не існує). Натомість невжиття заходів до забезпечення позову зумовить продовження вчинення виконавчих дій з примусового виконання рішення у справі №904/1209/18, у зв`язку з чим відповідачу необхідно буде докласти значних зусиль для поновлення порушених прав.

Витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.07.2020 для розгляду справи №904/3866/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В. (доповідач), судді: Подобєд І.М., Широбокова Л.П.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді Широбокової Л.П. відбулась автоматична зміна складу колегії суддів. Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2020 для відкриття апеляційного провадження у справі №904/3866/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В. (доповідач), судді: Подобєд І.М., Кузнецова І.Л.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.07.2020 (у складі колегії суддів: головуючого судді (доповідача) Орєшкіної Е.В., суддів Подобєда І.М., Кузнецової І.Л.) відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2020 у справі №904/3866/19, розгляд скарги призначений в судове засідання на 05.08.2020.

03.08.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" надійшли пояснення, в яких третя особа вважає, що місцевий господарський суд неправильно застосував норми матеріального права, тому апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню. Третя особа вважає, що зобов`язання перед Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" згідно з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019 у справі №904/1209/18 на загальну суму 100 371 794,83 грн. є припиненими шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу у справі №904/1209/18 перешкоджає господарській діяльності відповідача, запропоновані відповідачем заходи забезпечення позову є розумними, адекватними та такими, що забезпечують збалансованість інтересів сторін, їх вжиття сприятиме уникненню повернення у разі прийняття рішення на користь відповідача раніше списаних коштів в рахунок погашення боргу, якого не існує.

У зв`язку із усуненням обставин, що зумовили заміну судді-члена колегії, а саме вихід з відпустки судді Широбокової Л.П., відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018 зі змінами, розпорядженням керівника апарату від 04.08.2020 призначена автоматична зміна складу колегії суддів у судовій справі №904/3866/19.

Витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.08.2020 для розгляду справи №904/3866/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В. (доповідач), судді: Подобєд І.М., Широбокова Л.П.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді Подобєда І.М. відбулась автоматична зміна складу колегії суддів. Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2020 визначено для розгляду справи №904/5866/19 колегію суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В. (доповідач), судді: Широбокова Л.П., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.08.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2020 у справі №904/3866/19 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Орєшкіної Е.В (доповідача), суддів: Широбокової Л.П., Чус О.В.

05.08.2020 від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване впровадженням на території України карантину, відсутністю у товариства власних технічних засобів для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку, бажанням представника брати участь у судовому засіданні.

05.08.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із впровадженням на території України карантину, бажанням представника брати участь у судовому засіданні.

У судове засідання, яке відбулося 05.08.2020, представники відповідача та третьої особи не з`явилися.

Враховуючи, що явка представників учасників судового процесу обов`язковою не визнавалася; в матеріалах справи міститься відзив на апеляційну скаргу та пояснення третьої особи на апеляційну скаргу; суд апеляційної інстанції обмежений строком розгляду апеляційної скарги, встановленим статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд відмовляє у задоволенні клопотань відповідача та третьої особи про відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу без участі їх представників.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019, яке залишене без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2019 та постановою Верховного Суду від 14.08.2019 у справі №904/1209/18 з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" суму 3% річних в розмірі 18 679 583,84 грн., інфляційну складову в розмірі 81 075 510,99 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 616 700 грн.

У вересні 2019 року Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить визнати недійсним правочин, оформлений Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" заявою від 21 травня 2019 року №490007.2-Ск-8683-0519 про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у травні 2019 року на адресу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшла заява Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" від 21.05.2019 №490007.2-Ск-8683-0519 про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, зі змісту якої вбачається, що Акціонерне товариство "Дніпропетровськгаз" має перед Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" непогашене грошове зобов`язання на загальну суму 100 371 794,83 грн., підтверджене рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019 у справі № 904/1209/18. Разом з цим, зі змісту заяви вбачається, що Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" має перед Акціонерним товариством "Дніпропетровськгаз" грошове зобов`язання на таку ж суму - 100 371794,83 грн., яке виникло внаслідок невиконання Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" від 10.05.2019 №97007-СЛ-6770-0519 (право вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" відступило Акціонерному товариству "Дніпропетровськгаз").

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" не визначає факт наявності непогашеного грошового зобов`язання на загальну суму 100 371 794,83 грн. перед Акціонерним товариством "Дніпропетровськгаз" чи перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" та, відповідно, проведення зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 100 371 794,83 грн.

05.06.2020 Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" подана до Господарського суду Дніпропетровської області заява про забезпечення позову, якою заявник просить:

- зупинити стягнення на підставі наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2019 по справі №904/1209/18 про стягнення з Акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 18 679 583,84 грн. 3% річних, 81 075 510,99 грн. інфляційних втрат, 616 700,00 грн. витрат по сплаті судового збору до набрання законної сили рішенням по справі;

- заборонити державним та/або приватним виконавцям, банківським установам, нотаріусам вчиняти будь-які дії, спрямовані на виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2019 по справі №904/1209/18 про стягнення з Акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 18 679 583,84 грн. 3% річних, 81 075 510,99 грн. інфляційних втрат, 616 700,00 грн. витрат по сплаті судового збору, в тому числі арештовувати рахунки Акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз", перешкоджати реалізації права Акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз" розпоряджатися коштами, розміщеними на банківських рахунках Акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз", перешкоджати праву Акціонерного товариства Дніпропетровськгаз" списувати, відчужувати власне рухоме та нерухоме майно;

- зупинити дію всіх постанов, винесених будь-якими державними та/або приватними виконавцями по виконавчим провадженням, відкритим на виконання виконавчого документа, виданого на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019 по справі №904/1209/18 (наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2019 на суму 100 371 794,83 грн.) - до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2020 у справі №904/3866/19 Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відмова у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову обґрунтована тим, що предметом заявленого позову є немайнова вимога позивача про визнання недійсним правочину, на підставі якого припиняється зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних позовних вимог на загальну суму 100 371 794,83грн., у разі задоволення позовних вимог та набрання рішенням суду по справі №904/3866/19 жодних дій з примусового виконання рішення не має відбуватись, у суду відсутні підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову, заявлених саме відповідачем, ускладнить чи унеможливить виконання рішення по справі №904/3866/19. Зазначено, що в поданій відповідачем заяві про забезпечення позову міститься лише посилання на потенційне порушення прав, при цьому, відсутнє достатнє обґрунтування та докази на підтвердження доцільності та необхідності термінового забезпечення позову саме шляхом застосування визначених відповідачем способів забезпечення з урахуванням предмету та підстав заявлених позовних вимог.

Апелянт не погоджується із таким висновком місцевого господарського суду, посилаючись на те, що у справі №904/3688/19 предметом спору є визнання недійсним заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 21.05.2019 №490007.2-Ск-8683-0519, у якій повідомлено про повне припинення зобов`язань перед Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" згідно з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019 у справі №904/1209/18 на загальну суму 100 371 794,83 грн., при цьому виконавчі дії з примусового виконання рішення у справі №904/1209/18 тривають, тому існує загроза визнання Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" банкрутом. Між тим, правочин, оформлений Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" заявою від 21 травня 2019 року №490007.2-Ск-8683-0519 про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог є дійсним доти, доки інше не буде встановлено рішенням суду, у зв`язку з чим відсутні підстави для вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу у справі №904/1209/18. На підтвердження наявності підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, на думку апелянта, надано достатньо належних та допустимих доказів.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (частина 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України).

Забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, тому у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін; імовірність настання вищезазначених негативних наслідків в разі невжиття таких заходів. Оцінка ефективності заходу забезпечення позову здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, і майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у частині 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень частин 5, 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Згідно з частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При вирішенні питання щодо необхідності вжиття заходів забезпечення майбутнього немайнового позову, має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття відповідних заходів, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника (майбутнього позивача), за захистом яких він має намір звернутися до суду.

При цьому, у немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки майбутній позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

Предметом спору у справі №904/866/19 є визнання недійсним правочину, який оформлено Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" заявою від 21.05.2019 №490007.2-Ск-8683-0519 про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, тобто немайнова вимога.

Так, у заяві від 21.05.2019 №490007.2-Ск-8683-0519 про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог зазначено, що Акціонерне товариство "Дніпропетровськгаз" має перед Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" непогашене грошове зобов`язання на загальну суму 100 371 794,83 грн., підтверджене рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019 у справі № 904/1209/18; Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" має перед Акціонерним товариством "Дніпропетровськгаз" грошове зобов`язання на таку ж суму - 100 371794,83 грн., яке виникло внаслідок невиконання Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" від 10.05.2019 №97007-СЛ-6770-0519 (право вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" відступило Акціонерному товариству "Дніпропетровськгаз").

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" не визначає факт наявності непогашеного грошового зобов`язання на загальну суму 100 371 794,83 грн. перед Акціонерним товариством "Дніпропетровськгаз" чи перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" та, відповідно, проведення зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 100 371 794,83 грн., що і є причиною виникнення спору.

Частиною четвертою статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюються для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду, що у разі задоволення позову про визнання недійсним правочину, на підставі якого припиняється зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних позовних вимог на загальну суму 100 371 794,83 грн. у справі №904/3866/19 жодних дій з примусового виконання рішення не має відбуватись, тому відсутні підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову, заявлених відповідачем, ускладнить чи унеможливить виконання рішення по справі №904/3866/19.

При цьому апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта про те, що вчинення виконавчих дій з примусового виконання рішення суду у справі №904/1209/18 позбавляє відповідача можливості здійснювати господарську діяльність та може призвести до банкрутства відповідача.

Обов`язковість судового рішення. відповідно до пункту 7 частини 2 статті 3 Господарського процесуального кодексу України, є однією з основних засад (принципів) господарського судочинства.

Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (стаття 326 Господарського процесуального кодексу України).

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019 у справі №904/1209/18, на виконання якого було видано наказ від 01.04.2019 та відкрито виконавче провадження №60403353, залишене без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2019 та постановою Верховного Суду від 14.08.2019, є таким, що набрало законної сили та підлягає виконанню, відповідно до вимог чинного законодавства.

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" у заяві про забезпечення позову у справі №904/3688/19 просить суд зупинити виконання судового рішення по іншій господарській справі - №904/1209/18, яке набрало законної сили, що, як правильно вказано місцевим господарським судом, не передбачено приписами Господарського процесуального кодексу України та суперечить загальним засадам судочинства, зокрема, щодо обов`язковості судового рішення.

Крім того, виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, в той же час, невиконання судових рішень нівелює принцип обов`язковості виконання судових рішень.

Апеляційний господарський суд також відхиляє посилання апелянта на презумпцію правомірності правочину (проведення взаємозаліку), на підставі якого, за доводами апелянта, є припиненими його зобов`язання згідно з рішенням суду у справі №904/1209/18, з тих підстав, що предметом спору у справі №904/3866/19 є визнання недійсним правочину, на підставі якого припиняється зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних позовних вимог на загальну суму 100 371 794,83 грн., а не стягнення вказаних коштів.

Крім того, за приписами частини 2 статті 328 Господарського кодексу України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Таким чином, питання припинення стягнення на підставі рішення суду у зв`язку із припиненням зобов`язання врегульовано приписами статті 328 Господарського кодексу України та здійснюється у межах справи про стягнення спірної суми (в даному випадку №904/1209/18).

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду, що в поданій відповідачем заяві про забезпечення позову міститься лише посилання на потенційне порушення прав, при цьому відсутнє достатнє обґрунтування та докази на підтвердження доцільності та необхідності термінового забезпечення позову саме шляхом застосування визначених відповідачем способів забезпечення з урахуванням предмету та підстав заявлених позовних вимог.

Так, посилання апелянта на вчинення приватним виконавцем виконавчих дій з примусового виконання рішення суду у справі №904/1209/18 щодо накладення арешту, в тому числі, й на рахунки, з яких здійснюються виплата заробітної плати, сплата податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, рахунки зі спеціальним режимом, на які згідно з чинним законодавством арешт не накладається, є підставою для оскарження вказаних дій, за наявності обґрунтованих підстав, в порядку статті 339 Господарського процесуального кодексу України у межах справи №904/1209/18, а не підставою для вжиття заходів до забезпечення позову у справі №904/3866/19 про визнання правочину недійсним.

Отже, виходячи з предмета позову та вимог заяви відповідача про вжиття заходів до забезпечення позову, апеляційний господарський суд, з урахуванням норм частини 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, не вбачає підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

Апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні вимоги відповідача про заборону державним та/або приватним виконавцям, банківським установам, нотаріусам вчиняти будь-які дії, спрямовані на виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2019 по справі №904/1209/18 та про зупинення дій всіх постанов, винесених будь-якими державними та/або приватними виконавцями по виконавчим провадженням по справі №904/1209/18.

Так, згідно із частиною 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, серед іншого, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (частини 1, 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

При цьому, як правильно зазначено місцевим господарським судом, заходи забезпечення позову, які просить застосувати заявник щодо заборони вчинення будь-яких зводяться щодо необхідності зупинення вчинення приватним виконавцем виконавчих дій, що по суті є зупиненням виконання рішення, яке набрало законної сили.

Проте, вирішення цього питання відноситься виключно до компетенції органу примусового виконання рішень (у даному випадку - приватного виконавця), дії або бездіяльність якого у разі незгоди можуть бути оскаржені в порядку норм розділу VI Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням наведених мотивів для вжиття заходів до забезпечення позову та наявних у матеріалах справи доказів, невідповідність видів забезпечення позову, які просить застосувати відповідач, позовним вимогам, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення ухвали суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2020 у справі №904/3866/19 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2020 у справі №904/3866/19 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня прийняття.

Повна постанова складена - 05.08.2020.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя О.В. Чус