Ухвала
16 липня 2020 року
м. Київ
справа № 299/396/17
провадження № 61-10043ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Штелик С. П., (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Новікової Інни Станіславівни, на постанову Закарпатського апеляційного суду від 17 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_1 , треті особи: орган опіки та піклування Виноградівської районної державної адміністрації закарпатської області, приватний нотаріус Виноградівського районного нотаріального округу Стойка Світлана Миколаївна, про визнання договорів дарування недійсними, скасування реєстрації прав власності на нерухоме майно,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_1 , про визнання договорів дарування недійсним, скасування реєстрації прав власності на нерухоме майно,
Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 17 травня 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 17 червня 2020 року рішення Виноградівського районного суду закарпатської області від 17 травня 2017 року скасовано. Позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Визнано недійсним договір дарування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 177,3 кв. м, житловою площею - 87,5 кв. м, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Виноградівського районного нотаріального округу Стойка С. М. від 28 листопада 2014 року за № 7429.
Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,113 га, кадастровий номер 2121284102:00:005:0010, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Виноградівського районного нотаріального округу Стойка С. М. від 28 листопада 2014 року за № 7430. У решті позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
У липні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Новікової І. С., на постанову Закарпатського апеляційного суду від 17 червня 2020 року, яка здана до відділу поштового зв`язку 03 липня 2020 року.
У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку), як на підставу оскарження судових рішень. Зокрема, заявник у касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не врахував висновки щодо застосування норми права, а саме: статті 234 ЦК України у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 569/7560/15-ц, від 21 травня 2020 року у справі № 468/1736/17.
Касаційна скарга подана з дотриманням вимог закону щодо форми та змісту.
За змістом частини сьомої статті 394 ЦПК України та відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій вирішує питання про витребування матеріалів справи.
Враховуючи, що судом не встановлено підстав для залишення касаційної скарги без руху, відмови у відкритті касаційного провадження чи повернення касаційної скарги, зважаючи на те, що доводи касаційної скарги підлягають перевірці за матеріалами справи, отже наявні підстави для відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів указаної вище справи.
Касаційне провадження у цій справі відкривається на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Крім того, до касаційної скарги додано клопотання про зупинення дії постанови Закарпатського апеляційного суду від 17 червня 2020 року до закінчення касаційного провадження.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Враховуючи те, що оскаржуване судове рішення не передбачає примусового виконання, а також приймаючи до уваги необхідність забезпечення збалансованості прав та інтересів сторін, наявні підстави для зупинення дії оскаржуваної постанови апеляційного суду.
Керуючись статтями 390, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження у даній справі.
Витребувати з Виноградівського районного суду Закарпатської області цивільну справу № 299/396/17 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_1 , треті особи: орган опіки та піклування Виноградівської районної державної адміністрації закарпатської області, приватний нотаріус Виноградівського районного нотаріального округу Стойка Світлана Миколаївна, про визнання договорів дарування недійсними, скасування реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Зупинити дію постанови Закарпатського апеляційного суду від 17 червня 2020 року до закінчення касаційного провадження.
Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. П. Штелик
С. Ю. Мартєв
В. М. Сімоненко
