ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА
м. Київ
24.06.2020Справа № 910/7586/19Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді - Князькова В. В.,
за участю секретаря судового засідання Скокіна О. Л.,
розглянувши у судовому засіданні заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відвід судді від розгляду справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арбо Фінанс», м. Київ
до відповідача 1: Приватного акціонерного товариства «Оболонь», м. Київ,
відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро Ейнштейн», м. Київ
за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія», Луганська обл., м. Сєвєродонецьк,
за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ
про солідарне стягнення 111 465 096,13 грн,
та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «Оболонь», м. Київ
до відповідача 1: Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія», Луганська обл., м. Сєвєродонецьк
відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арбо Фінанс», м. Київ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро Ейнштейн», м. Київ
про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 05/06/19-1 від 05.06.2019
За участю представників:
від позивача: Пилип В.М.;
від відповідача 1: Пекар А.О.;
від відповідача 2: не з`явився;
від третьої особи 1: Жигун О.В.;
від третьої особи 2: Мізунський А.І., Шевченко П.В.
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арбо Фінанс» до Приватного акціонерного товариства «Оболонь» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро Ейнштейн» про солідарне стягнення 111 465 096,13 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем 1 прийнятих на себе зобов`язань за кредитним договором № 01-12 від 23.02.2012, який укладений між Приватним акціонерним товариством «Оболонь» та Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк», в частині виконання обов`язку з повернення кредитних коштів та сплати процентів у встановлені договором строки, що стало також підставою для нарахування пені, інфляційних втрат та 3 % річних.
За твердженнями позивача, в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бюро Ейнштейн» укладено договір поруки № 01-12П від 24.09.2015. При цьому, як на підставу для звернення до суду з даним позовом позивач вказує на договір відступлення права вимоги № 05/06/19-1 від 05.06.2019, який укладений між Публічним акціонерним товариством «Українська інноваційна компанія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арбо Фінанс».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2019 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, залучено Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» (третя особа 1) на стороні позивача та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (треті особа 2) на стороні відповідачів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2019 до розгляду з первісним позовом у справі № 910/7586/19 прийнято зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Оболонь» до Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арбо Фінанс» про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 05/06/19-1 від 05.06.2019.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог відповідач 1 посилається на наявність правових підстав для визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 05/06/19-1 від 05.06.2019, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Українська інноваційна компанія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арбо Фінанс». Зокрема, відповідач 1 вказує, що Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» не є правонаступником банківської установи - Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк». Будь-який правочин щодо заміни кредитора в зобов`язанні між Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» та Публічним акціонерним товариством «Українська інноваційна компанія» відсутній, а тому, на думку заявника, Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» не мало права на укладення договору про відступлення права вимоги за кредитним договором, за яким вказане товариство не є кредитодавцем.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2019 зупинено провадження у справі № 910/7586/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арбо Фінанс» до Приватного акціонерного товариства «Оболонь», Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро Ейнштейн» про солідарне стягнення 111 465 096,13 грн та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «Оболонь» до Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арбо Фінанс» про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 05/06/19-1 від 05.06.2019 - до закінчення перегляду справи № 925/698/16 у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 поновлено провадження у справі № 910/7586/19, призначено підготовче судове засідання на 01.04.2020.
З метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, судове засідання, призначене на 01.04.20 не відбулось, ухвалою суду від 01.04.2020 підготовче судове засідання призначено на 15.04.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
24.06.2020 представником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб подано до суду клопотання про відвід судді Князькова Валерія Володимировича від розгляду справи № 910/7586/19.
Відповідно до частини першої статті 39 Господарського процесуального кодексу України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного судового засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Враховуючи те, що заява про відвід судді надійшла до суду 24.06.2020 (у день судового засідання у справі), відповідна заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
За приписами частин 7, 8, 11 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
У судовому засіданні 24.06.2020 розглянувши заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відвід судді, заслухавши думку представників сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з такого.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
За приписами частини 2 статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
Порядок визначення складу господарського суду здійснюється за допомогою автоматизованої системи документообігу суду відповідно до положень статті 32 Господарського процесуального кодексу (з урахуванням пункту 17.4 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України).
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у частині першій статті 35 Господарського процесуального кодексу України, а саме суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Заявник як на підставу для відводу судді Князькова В.В. посилається на пункт 3 та 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, якими встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Заявник в обґрунтування пред`явленого відводу вказує на те, що судом під час підготовчого провадження не враховано висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 10.12.2019 по справі № 925/7586/19, щодо відсутності правових підстав можливого правонаступництва Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» за кредитними вимогами Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк», що унеможливлює з`ясування обставин у справі за участю всіх учасників процесу. Заявник також вказує про те, що розгляд справи по суті не розпочинається систематично через впровадження карантинних заходів (з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19), разом з тим, відповідні обставини судом не зазначаються у відповідних процесуальних документах.
Також в обґрунтування неупередженості або не об`єктивності судді Князькова В.В. під час розгляду справи № 910/7586/19 заявник вказує на те, що суддя Князьков В.В. (як голова суду) неодноразово відмовляв Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Публічному акціонерному товариству «Український інноваційний банк» у поверненні оригіналів всіх Статутних документів, оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно, оригіналів кредитних справ за період з 2002 по 11.10.2016 років, оригіналу реєстру власників іменних цінних паперів у паперовому/електронному вигляді, оригіналів рахунків в цінних паперах акціонерів, що стосуються ПАТ «Український інноваційний банк», витребуваних ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2016 по справі № 910/18650/16 (суддя Отрош І.М.).
Також заявник вказує на те, що суддею Князьковим В.В. безпідставно не було допущено до участі у судовому засіданні 27.05.2020 представника ПАТ «Український інноваційний банк» - адвоката Гомолю О.Ф. (на відміну від інших осіб, допущених у зал судових засідань) не зважаючи на подання до Господарського суду заяви Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» про заміну сторони у справі, як учасника процесу - відповідача 1.
Однак, за висновками суду, такі доводи заявника є необґрунтованими, а обставини, про які вказує заявник, не узгоджуються з визначеними процесуальним законом підставами для відводу судді, перелік яких зазначено вище.
Право на незалежний і безсторонній суд гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. рішення Суду у справі Газета Україна-Центр проти України, no.16695/04, від 15.07.2010).
Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики, який затверджено XI черговим з`їздом суддів України 22.02.2013, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
Одночасно з цим, згідно зі статтею 5 Кодексу суддівської етики передумовою дії принципу верховенства права та невід`ємною складовою справедливого суду є незалежність судді під час здійснення правосуддя.
Судді повинні приймати свої рішення цілком незалежно і мати змогу діяти без обмежень, без неправомірного впливу, підбурення, тиску, погроз, неправомочного прямого чи непрямого втручання, незалежно, з чийого боку та з яких мотивів воно б не здійснювалось, мають бути цілком вільними у винесенні неупередженого рішення у справі, яку вони розглядають, покладатись на своє внутрішнє переконання, власне тлумачення фактів та чинне законодавство. Незалежність суддів не є прерогативою чи привілеєм і надається їм не для захисту власних інтересів, а в інтересах принципу верховенства права й усіх, хто прагне та очікує справедливості (Висновок No18 (2015) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи про місце судової влади та її відносини з іншими гілками влади в сучасних демократіях. П. 10).
Як зазначено у пункті 35 розділу VII Щорічної доповіді Вищої ради правосуддя за 2017 рік «Про стан забезпечення незалежності суддів в України», затвердженої рішенням Вищої ради правосуддя від 13.02.2018 №463/0/15-18, поширення в суспільстві настроїв щодо можливості піддавати сумнівам судові рішення поза процедурами апеляційного (касаційного) оскарження є надзвичайно негативною тенденцією, яка має бути якнайшвидше подолана за рахунок спільних зусиль суддів, органів суддівського врядування та самоврядування, громадських організацій та засобів масової інформації.
Отже, право особи на справедливий і публічний розгляд справи незалежним і безстороннім судом, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на яку посилається заявник, кореспондується з обов`язком учасників справи добросовісно користуватися наданими їм законом процесуальними правами. Відтак, учасники справи повинні утримуватись від заявлення завідомо необґрунтованих відводів.
Відповідно до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Фактично у поданій заяві заявник надає оцінку процесуальним діям судді, зокрема щодо вчинення відповідних процесуальних дій у підготовчому провадженні, у тому числі висловлює незгоду з порядком ведення судового засідання, що полягає у безпідставному не допущенні представника представника ПАТ «Український інноваційний банк» - адвоката Гомолю О.Ф., який, не входить до складу учасників справи.
Частинами другою та третьою статті 177 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Одночасно з цим, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).
Наразі суд зазначає, що ухвалою суду від 27.11.2019 провадження у справі № 910/7586/19 було зупинено до закінчення перегляду справи № 925/698/16 у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.
10.12.2019 Великою палатою Верховного суду у справі № 925/698/16 прийнято постанову, якою скасовано рішення Господарського суду Черкаської області від 06.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2017, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2020 поновлено провадження у справі № 910/7586/19, встановлено учасникам справи строк до 13.04.2020 для подання до суду письмових пояснень по суті справи, з урахуванням висновків Великої палати Верховного суду, викладених у постанові від 10.12.2019 у справі № 925/698/16 та заяв, клопотань, заперечень.
При цьому, згідно з рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення № 0405345689958, № 0405345689958 ухвали суду від 16.03.2020 та від 01.04.2020 отримано Фондом гарантування вкладів фізичних осіб 18.03.2020 та 09.04.2020.
Ураховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Однак, у строк, визначений судом, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не скористався наданими йому процесуальними правами і не повідомив суд, щодо неможливості виконання ухвали суду від 01.04.2020.
Суд також вважає за необхідне зауважити, що з 10.12.2019 (прийняття постанови Великою палатою Верховного суду у справі № 925/698/16) до 13.04.2020 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб мав достатньо часу на визначення своєї позиції щодо правовідносин у справі № 910/7586/19, зокрема і складу учасників справи.
Частиною 1 статті 41 визначено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Як вбачається із матеріалів справи, станом на 27.05.2020 заяву Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» про заміну сторони у справі, як учасника процесу - Відповідача 1 за зустрічним позовом судом не було розглянуто.
Відповідно до частини 1 - 3 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у господарських судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Будь-яка особа має право бути присутньою у відкритому судовому засіданні. Від особи, яка бажає бути присутньою у судовому засіданні, забороняється вимагати будь-які документи, крім документа, що посвідчує особу. Особи, які бажають бути присутніми у судовому засіданні, допускаються до зали судових засідань до початку судового засідання або під час перерви.
Частиною четвертою статті 8 Господарського процесуального кодексу України визначено , що суд може видалити із зали судових засідань осіб, які перешкоджають веденню судового засідання, здійсненню прав або виконанню обов`язків учасників судового процесу або судді, порушують порядок у залі суду. Суд може прийняти рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", якщо участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоров`ю особи.
Оскільки, станом на 27.05.2020 Публічне акціонерне товариство «Український інноваційний банк» не було учасником процесу у справі № 910/7586/19, з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, беручи до уваги запровадження карантину та особливого режиму роботи суду, 27.05.2020 на підставі ч. 4 статті 8 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками справи.
У даному випадку суд відзначає, що заперечення заявника щодо вказаних процесуальних дій є необґрунтованими та не підтверджують наявності підстав для відводу судді, вичерпний перелік яких встановлено у частині першій статті 35 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст .126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Статтею 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Згідно ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, а також фізичні і юридичні особи та їх об`єднання зобов`язані поважати незалежність судді і не посягати на неї.
За приписами п. 2 Постанови №8 від 13.06.2007 Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» незалежність суддів при розгляді конкретних судових справ має забезпечуватись і в самому суді, у зв`язку з чим неприпустимим є непроцесуальний вплив на суддю з боку інших суддів, у тому числі тих, що обіймають адміністративні посади в судах.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, дії судді Князькова В.В. під час виконання обов`язків голови Господарського суду міста Києва, в рамках звернень по справі № 910/18650/16 (суддя Отрош І.М.) не можуть бути фактами, які могли б викликати сумніви щодо його безсторонності під час розгляду справи № 910/7586/19.
Окрім того, заявником не було дотримано процесуального строку, встановленого ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України для заявлення відводу, а також не доведено суду наявності виняткових підстав для заявлення відводу судді поза встановленим законом строком.
За таких обставин, враховуючи, що доводи заявника стосовно наявності підстав для відводу судді Князькова Валерія Володимировича від розгляду справи № 910/7586/19 зводяться до незгоди з процесуальними діями судді, приймаючи до уваги, що наявності інших підстав, які б викликали сумніви у неупередженості судді не встановлено, заява Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відвід судді підлягає залишенню без задоволення.
Ураховуючи вищевикладене, керуючись ст. 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відвід судді Князькова Валерія Володимировича від розгляду справи № 910/7586/19.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повний текст ухвали складено 25.06.2020.
Суддя В. В. Князьков
