Єдиний державний реєстр судових рішень
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А
29 травня 2020 року м. Київ № 640/16651/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши без виклику учасників справи клопотання про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, за участю третьої особи - ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування наказу і рішення, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) до Міністерства освіти і науки України (далі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 (далі - третя особа) про визнання протиправними та скасування наказу і рішення, зобов`язання вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Представником третьої особи подано до суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, оскільки вважає, що право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт прийнятий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується. У даному випадку, предметом оскарження є наказ відповідача про присудження наукового ступеня доктора (кандидата) наук з галузей науки та за науковими спеціальностями, тобто акт індивідуального характеру, прийнятий стосовно ОСОБА_2 , а тому, на думку представника третьої особи, позивач не є учасником правовідносин, що виникли з оскаржуваного рішення, а тому не породжує для нього жодних прав та обов`язків і не надає права на захист, тобто права звернення з даним позовом до суду.
Розглянувши подане клопотання, дослідивши наявні матеріали справи, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваним наказом ОСОБА_2 присуджено науковий ступінь доктора історичних наук за захист дисертації на тему «Еволюція традицій використання глиняного посуду в народній культурі харчування Наддніпрянщини другої половини XIX - початку XXI століття» за спеціальністю 07.00.05 - етнологія.
Водночас, позивач є доктором історичних наук, професором за спеціальністю 07.00.05 «Етнологія», який не погоджується з рішенням відповідача, яке прийнято, на його думку, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, є протиправним, оскільки у дисертації ОСОБА_2 «Еволюція традицій використання глиняного посуду в народній культурі харчування Наддніпрянщини другої половини XIX - початку XXI століття» за спеціальністю 07.00.05 - етнологія використано його власні наукові результати.
Завданням адміністративного судочинства згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У пункті 8 частини першої статті 4 КАС України зазначено, що позивач це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізує владні управлінські функції стосовно заявника.
У статті 5 КАС України остаточне закріплення знайшов взаємозв`язок між правом особи на звернення до суду і порушенням її суб`єктивних прав, в якій зазначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За приписами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій. Водночас, визначальними ознаками справи адміністративної юрисдикції є суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, характеру спірних правовідносин, зміст та юридична природа обставин у справі.
На підставі викладеного, суд вважає, що позивач не позбавлений права на звернення з даним позовом до суду, а заявлені вимоги підлягають розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 238, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання представника третьої особи про закриття провадження у справі відмовити.
Ухвала набирає законної сиди з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені у апеляційній скарзі на рішення суду.
Суддя В.П. Шулежко
