ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
13 вересня 2019 року м. Київ № 640/16651/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежко В.П., ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправними та скасування наказу і рішення, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Міністерства освіти і науки України (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправними, нечинними і скасувати наказ Міністерства освіти і науки України від 05.03.2019 року № 308 «Про затвердження рішень Атестаційної колегії Міністерства щодо присвоєння вчених звань і присудження наукових ступенів від 5 березня 2019 року» та рішення Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України щодо присвоєння вчених звань і присудження наукових ступенів від 5 березня 2019 року в частині додатку 4 щодо затвердження рішення Спеціалізованої вченої ради Інституту українознавства імені Івана Крип`якевича НАН України та Інституту народознавства НАН України Д 35.222.01 про присудження наукового ступені доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.05 «Етнологія» ОСОБА_2 ;
зобов`язати Міністерство освіти і науки України скасувати рішення Спеціалізованої вченої ради Інституту українознавства імені Івана Крип`якевича HAH України та Інституту народознавства HAH України Д 35.222.01 про присудження наукового ступені доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.05 «Етнологія» ОСОБА_2 та видачу ОСОБА_2 відповідного диплома доктора історичних наук.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (стаття 2 КАС України).
У пункті 8 частини першої статті 4 КАС України зазначено, що позивач це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Наведені правові норми свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізує владні управлінські функції стосовно позивача.
У статті 5 КАС України остаточне закріплення знайшов взаємозв`язок між правом особи на звернення до суду і порушенням її суб`єктивних прав, в якій зазначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно частин першої та п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, зазначає докази, що підтверджують вказані обставини, а також перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви або зазначає докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
При цьому, згідно пункту 9 частини п`ятої вказаної статті в позовній заяві також зазначаються, зокрема, у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
У позовній заяві позивач посилається на те, що оскаржуваними рішеннями порушується його право на суспільне визнання його професійних наукових знань та право захищати свій науковий пріоритет, рішення формує спотворену громадську думку щодо його наукової принциповості, чесності й достовірності наукових результатів, а також підриває довіру суспільства до нього як ученого та до результатів його наукової діяльності, як і авторитет очолюваної ним академічної наукової установи.
Також позивач посилається на те, що оскаржуваним наказом порушені його права інтелектуальної власності, завдає шкоди фаховій репутації як ученого, фальсифікує чинне законодавство, вводить в оману наукове співтовариство, легалізує плагіат з використанням його наукових результатів.
Разом з тим, у позовній заяві не зазначено у чому саме полягає порушення прав позивача у публічно-правових відносинах, у яких відповідач, як суб`єкт владних повноважень, реалізує владні управлінські функції стосовно нього.
При цьому, суд зазначає, що згідно частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» передбачено, що з 1 січня 2019 року установлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921 грн.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.).
Водночас, з урахуванням вимог частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Оскільки позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, тому за подання даного позову необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1536,80 грн.
Водночас, позивачем до позовної заяви додано документу про сплату судового збору у розмірі 1532,80 грн., що не відповідає встановленому законом розміру.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями прав, свобод, інтересів позивача та надання документу про доплату судового збору у встановлених порядку і розмірі на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва.
Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У Х В А Л И В:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
4. Копію ухвали надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя В.П. Шулежко
