Єдиний державний реєстр судових рішень
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
Іменем України
28 квітня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3910/19
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Ірметової О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Попової Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Луганськгаз" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -
ВСТАНОВИВ:
05 вересня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Луганськгаз" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якій позивач з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив суд:
- скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби під порядковим № Ю-78-17 від 08.07.2019;
- зобов`язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби зарахувати платежі згідно платіжних доручень № 3583 від 05.06.2019 на суму 96697,00 грн; № 3584 від 05.06.2019 на суму 3566,19 грн.; № 3585 від 05.06.2019 на суму 2353,32 грн; № 3596 від 05.06.2019 на суму 2500,00 грн; № 3601 від 05.06.2019 на суму 11400,00 грн; № 3604 від 05.06.2019 на суму 44220,00 грн.; № 3831 від 10.06.2019 на суму 14500,00 грн.; № 3938 від 13.06.2019 на суму 4200,00 грн.; № 3945 від 18.06.2019 на суму 4100,00 грн.; № 3982 від 19.06.2019 на суму 17054,00 грн.; № 4101 від 24.06.2019 на суму 170246,00 грн.; № 4106 від 24.06.2019 на суму 7300,00 грн.; № 4111 від 24.06.2019 на суму 105930,00 грн в рахунок сплати АТ Луганськгаз єдиного внеску за червень 2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11 липня 2019 року АТ Луганськгаз було отримано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.07.2019 р. № Ю-78-17, в якій вказано про наявність боргу за підприємством з єдиного соціального внеску в розмірі 1 524 474 грн. 70 коп. Отримавши зазначену Вимогу від 08.07.2019 № Ю-78-17, АТ Луганськгаз 17.07.2019 звернулось до Державної фіскальної служби України зі скаргою щодо скасування Вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.07.2019 № Ю-78-17 на суму 1 524 474 грн. 70 коп., як такої, що є необґрунтованою. 26.08.2019 на адресу АТ Луганськгаз надійшло рішення Державної фіскальної служби України від 20.08.2019 № 40072/6/99-99-11-05-02-25, згідно з яким вищезазначена скарга АТ Луганськгаз була залишена без задоволення.
АТ Луганськгаз не може погодитися з вимогою від 08.07.2019 № Ю-78-17, вважаючи її безпідставною і необґрунтованою та вирішило оскаржити дії податкового органу в судовому порядку з наступних підстав.
Податковим органом частково не було враховано факт здійснення ТОВ Луганськгаз Збут оплати єдиного соціального внеску від імені ПАТ Луганськгаз у період з вересня 2016 року по грудень 2016 року. Оплата ТОВ Луганськгаз Збут здійснювалася відповідно до платіжних доручень за період вересень - грудень 2016 року. Отже, грошові кошти зі сплати єдиного соціального внеску від імені ПАТ Луганськгаз своєчасно надійшли на розрахункові рахунки податкового органу.
Оплата від імені ПАТ Луганськгаз сплачена ТОВ Луганськгаз збут та Сєвєродонецьким МРУЕГГ була здійснена із зазначенням усіх необхідних відомостей в полі Призначення платежу вищезазначених розрахункових документів та суворим дотриманням вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419. ПАТ Луганськгаз своїми листами від 08.11.2016 № 01-02-59/1953 та від 22.11.2016 № 01-02-59/2112 доводило до відома податковий орган про те, що перерахування у вересні-листопаді 2016 року єдиного соціального внеску по заробітній платі працівників було здійснено ТОВ Луганськгаз Збут по договору Доручення № Д-3 від 19.09.2016 та просило зарахувати зазначену оплату в рахунок сплати ЄСВ по ПАТ Луганськгаз. Додатками до цих листів були додані копії договору доручення від 19.09.2016 № Д-3.
Позивач вважає, що перерахування повіреним грошових коштів на сплату єдиного внеску від імені та за рахунок довірителя не суперечить положенням частини 9 ст. 25 Закону № 2464, оскільки таке перерахування не є передачею платником єдиного внеску своїх обов`язків зі сплати єдиного соціального внеску третім особам. Також позивач зазначив, що ПАТ Луганськгаз було повністю виконано свої зобов`язання зі сплати єдиного внеску, з дотриманням всіх вимог чинного законодавства України при здійсненні вищезазначених платежів, натомість Офіс ВПП ДФС протиправно не зарахував вказані платежі в рахунок сплати позивачем єдиного внеску.
На підставі викладеного позивач просив суд задовольнити позовні вимоги.
Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, про що надав відзив на позовну заяву (том 1 а.с. 138-139), в обґрунтування якого зазначено, що АТ «Луганськгаз» є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
ТОВ «Луганськгаз Збут» - юридична особа зі статусом платника - головне підприємство, має стан платника податку за основним місцем обліку. Підприємство знаходиться на обліку в ДПІ у м.Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області.
ТОВ «Луганськгаз Збут», як платник єдиного внеску подає Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування і сплачує нарахований єдиний внесок за своїх працівників за основним місцем обліку, а саме до ДПІ у м.Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області.
АТ «Луганськгаз» знаходиться на обліку в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС та подає Звіти про суми нарахованої заробітної плати за основним місцем обліку, а саме до Запорізького управління.
Відповідно до частини 9 статті 25 Закону № 2464-VI передача платниками єдиного внеску своїх обов`язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством.
Законодавством встановлено випадки, коли сплата єдиного внеску від імені платника допускається третьою особою. Так, згідно з частиною 8 ст. 25 Закону № 2464 у разі ліквідації юридичної особи - платника ЄВ або втрати платником з інших причин статусу платника ЄВ сума недоїмки сплачується за рахунок коштів та іншого майна платника. У такому разі відповідальними за погашення недоїмки є: ліквідаційна комісія - щодо юридичної особи - платника ЄВ, що ліквідується, юридична особа - щодо утворених нею філії, представництва або іншого відокремленого підрозділу - платника ЄВ, що ліквідується.
У разі недостатності у платника ЄВ коштів та іншого майна для сплати недоїмки відповідальними за її сплату є: засновники або учасники юридичної особи - платника ЄВ, що ліквідується, якщо згідно із законом вони несуть повну чи додаткову відповідальність за її зобов`язаннями, юридична особа - щодо утворені нею філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу - платника ЄВ, що ліквідується, правонаступники юридичної особи - платника ЄВ, що ліквідується.
У разі злиття, приєднання виділення, поділу, перетворення платника ЄВ зобов`язання із сплати недоїмки покладаються на осіб, до яких відповідно до законодавства перейшли його права та обов`язки.
Передача своїх обов`язків щодо сплати єдиного соціального внеску за договором Доручення або філіями відповідно Статуту підприємства не передбачені законодавством.
Таким чином, АТ «Луганськгаз», згідно вимог чинного законодавства, не звільнено від обов`язку щодо сплати ЄВ, а отже і від відповідальності за його несвоєчасне внесення до бюджету.
Також, відповідач зазначив, що застосування положень цивільного кодексу України про договір доручення при вирішенні справи є протиправним, оскільки спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та має перевагу при застосуванні окремих норм перед іншими нормативно-правовими актами, є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ. Тим більше норми Цивільного кодексу України щодо укладення, виконання договору доручення стосуються цивільно-правових взаємовідносин, а не обов`язків щодо сплати загальнодержавних податків та зборів.
На підставі викладеного відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 10 вересня 2019 року відкрито провадження у справі за даним адміністративним позовом, призначено підготовче засідання на 30 вересня 2019 року (том 1 а.с. 1-2).
30 вересня 2019 року підготовче засідання перенесено на 21 жовтня 2019 року (том 1 а.с. 154).
21 жовтня 2019 року судове засідання перенесено на 04.11.2019 (том 1 а.с. 165).
Ухвалою суду від 04 листопада 2019 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 812/1281/17 (том 1 а.с. 178-179).
Ухвалою суду від 10 березня 2020 року поновлено провадження у справі, призначено підготовче засідання у справі на 26 березня 2020 року (том 1 а.с. 184).
26 березня 2020 року підготовче засідання відкладено до 08.04.2020 (том а.с. 1).
Ухвалою суду від 08 квітня 2020 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 28 квітня 2020 року (том 2 а.с. 8-9).
Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, надав заяву, у якій розгляд справи просив проводити без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд дійшов висновку задоволення адміністративного позову з наступних підстав.
Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Луганськгаз (організаційно-правова форма приватне акціонерне товариство) зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 05451150, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Гагаріна, буд. 87 (том 1 а.с. 9).
Згідно Статуту, АТ Оператор газорозподільної системи Луганськгаз є новим найменуванням публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Луганськгаз. Товариство є правонаступником всіх прав та обов`язків Державного підприємства по газопостачанню та газифікації Луганськгаз, Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Луганськгаз, Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Луганськгаз (том 1 а.с. 10-12).
Державним виконавцем примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в рамках виконавчого провадження №33280183, винесені постанови про арешт коштів боржника, відповідно до яких накладений арешт на кошти, що містяться на усіх відкритих рахунках, що належать боржнику: ПАТ «Луганськгаз» (том 1 а.с. 119-122).
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 15.12.2016 знято арешт з коштів, накладений з постановами державного виконавця 03.08.2016 та 20.10.2016 ВП № 33280183 (том 1 а.с. 123-124).
19.09.2016 між ПАТ «Луганськгаз» (довіритель) та ТОВ «Луганськгаз Збут» (повірений) укладений договір доручення № Д-3, відповідно до пунктів 1.1., 1.2 якого повірений зобов`язується від імені, в інтересах та за рахунок довірителя виконувати грошові зобов`язання. Виконані грошові зобов`язання, вчинені повіреним на виконання цього договору, створюють, змінюють, припиняють цивільні права та обов`язки довірителя (том 1 а.с. 23-24).
Пунктом 2.1. договору передбачено, що довіритель зобов`язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, визначених у даному договорі, забезпечити повіреного інформацією та надати повний пакет документів.
На виконання вказаного договору позивач видав ТОВ Луганськгаз Збут (повіреному) довіреність від 19.09.2016 № 103, згідно умов якої позивач уповноважує повіреного сплачувати (перераховувати) від імені ПАТ Луганськгаз, зокрема єдиний соціальний внесок (том 1 а.с. 26 зворотній бік).
Додатковою угодою до договору доручення № Д-3 від 19.09.2016 підтверджується, що Позивач (Довіритель) доручає ТОВ Луганськгаз Збут здійснювати від імені і за рахунок Довірителя розрахунки (платежі) по зобов`язанням Довірителя (том 1 а.с. 25).
На підтвердження виконання умов договору надані копії платіжних доручень про оплату ТОВ Луганськгаз Збут як «платником» відповідних сум єдиного внеску від імені ПАТ Луганськгаз за період вересень-грудень 2016 року, про що прямо зазначено в призначенні платежу в кожному платіжному дорученні (том 1 а.с. 28-42).
Листами від 08.11.2016 № 01-02-59/1953 та від 22.11.2016 № 01-02-59/2112 Позивач довів до відома податковий орган про те, що перерахування у вересні-листопаді 2016 році єдиного соціального внеску по заробітній платі працівників було здійснено ТОВ Луганськгаз Збут по договору Доручення № Д-3 від 19.09.2016 та просило зарахувати зазначену оплату в рахунок сплати ЄСВ по ПАТ Луганськгаз. Додатками до цих листів були копії договору доручення від 19.09.2016 року № Д-3 (том 1 а.с. 43-44).
Також приватними виконавцями виконавчого округу міста Києва, в рамках виконавчих провадженнь №№58204438, 60685512 винесені постанови про арешт коштів боржника, відповідно до яких накладений арешт на кошти, що містяться на усіх відкритих рахунках, що належать боржнику: ПАТ «Луганськгаз» (том 1 а.с. 230-243).
27 грудня 2018 року між ПАТ «Луганськгаз» та ТОВ «Луганськгаз Збут» укладено додаткову угоду до договору доручення №Д-3 від 19.09.2016, якою продовжено дію договору до 31 грудня 2019 року (том 1 а.с. 203).
На підставі вказаного ТОВ Луганськгаз Збут як «платником» від імені ПАТ Луганськгаз, здійснено оплату відповідних сум єдиного внеску за період лютий-червень 2019 року, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (том 1 а.с. 215-229), в тому числі платіжними дорученнями № 3583 від 05.06.2019 на суму 96697,00 грн; № 3584 від 05.06.2019 на суму 3566,19 грн.; № 3585 від 05.06.2019 на суму 2353,32 грн; № 3596 від 05.06.2019 на суму 2500,00 грн; № 3601 від 05.06.2019 на суму 11400,00 грн; № 3604 від 05.06.2019 на суму 44220,00 грн.; № 3831 від 10.06.2019 на суму 14500,00 грн.; № 3938 від 13.06.2019 на суму 4200,00 грн.; № 3945 від 18.06.2019 на суму 4100,00 грн.; № 3982 від 19.06.2019 на суму 17054,00 грн.; № 4101 від 24.06.2019 на суму 170246,00 грн.; № 4106 від 24.06.2019 на суму 7300,00 грн.; № 4111 від 24.06.2019 на суму 105930,00 грн в рахунок сплати АТ Луганськгаз єдиного внеску за червень 2019 року (том 1 а.с. 212-215).
Листами від 21.02.2019 № 01-02-38/479, від 13.03.2019 №01-02-38/598, від 28.03.2019 №01-02-38/714, від 11.04.2019 №01-02-38/786, від 16.05.2019 №01-02-38/1020, від 04.06.2019 №01-02-38/1115, від 04.07.2019 №01-02-38/1319 позивач довів до відома податковий орган про те, що перерахування у лютому-червні 2019 року єдиного соціального внеску по заробітній платі працівників було здійснено ТОВ Луганськгаз Збут по договору Доручення № Д-3 від 19.09.2016 та просило зарахувати зазначену оплату в рахунок сплати ЄСВ по ПАТ Луганськгаз. Додатками до цих листів були копії договору доручення від 19.09.2016 року № Д-3 (том 1 а.с. 196-202).
Відповідно до вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-78-17 від 08.07.2019 позивачу визначений податковий борг (недоїмка) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 1524474,70 грн. (том 1 а.с. 14).
Не погодившись з вимогою, АТ Луганськгаз звернулось до Державної фіскальної служби України зі скаргою про скасування вищевказаної вимоги (том 1 а.с. 15-19).
Рішенням Державної фіскальної служби про результати розгляду скарги від 20.08.2019 № 40072/6/99-99-11-05-02-25 зазначена скарга позивача була залишена без задоволення (том 1 а.с. 20-21).
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначеніЗаконом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2464 дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються зокрема: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску (частина друга статті 2).
Згідно зі статтею 3 Закону № 2464 збір та ведення облік єдиного внеску здійснюються за принципами, зокрема: законодавчого визначення умов і порядку його сплати; обов`язковості сплати; захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб; державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску; відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цьогоЗакону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов`язків.
За змістом пункту 1 частини першоїстатті 4 Закону № 2464до платників єдиного внеску віднесено роботодавців, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
До визначених частиною другою статті 6Закону № 2464обов`язків платника єдиного внеску віднесено зокрема: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1); подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування (пункт 4).
Частиною четвертою статті 8Закону № 2464визначено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цимЗаконом, в частині адміністрування -Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбаченістаттею 9 Закону № 2464-VІ, якою передбачено, що:
- сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті зокрема шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування (частина п`ята статті 9);
- для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску; обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина шоста статті 9);
- єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (частина сьома статті 9);
- днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів (пункт 1 частини десятої статті 9);
- єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбаченихзаконом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу) (частина дванадцята статті 9).
Згідно з частиною дев`ятою статті 25Закону № 2464передача платниками єдиного внеску своїх обов`язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством.
Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, щоЗакон № 2464, який є спеціальним, покладає на позивача як платника єдиного внеску безумовний, пріоритетний (частина дванадцята статті 9) обов`язок зі сплати єдиного внеску шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів (частина п`ята статті 9) з його банківського рахунку (частина сьома статті 9).
Водночас у ході судового процесу у справі встановлені обставини, які унеможливлюють виконання позивачем зазначеного обов`язку (арешт коштів ПАТ «Луганськгаз») у спосіб, визначений Законом № 2464, тобто шляхом перерахування відповідних коштів з рахунку платника на рахунок органу доходів і зборів.
Суд враховує, що спірні правовідносини щодо збору (справляння) єдиного внеску, за своєю суттю є публічно-правовими. При цьомуЗаконом № 2464не врегульовано випадки наявності обставин, що виключають (унеможливлюють) виконання обов`язку зі сплати єдиного внеску.
Тобто у спеціальному законі, виключно яким визначається порядок сплати єдиного внеску (частина друга статті 2), наявні прогалини щодо порядку виконання встановленогоЗаконом № 2464обов`язку платника єдиного внеску щодо його сплати в умовах, зокрема, неможливості застосування регламентованого цимЗакономспособу виконання відповідного обов`язку.
Наявність таких прогалин обумовлює безпосереднє застосування регламентованих цимЗакономпринципів: обов`язковості сплати та захисту прав і законних інтересів застрахований осіб (стаття 3), а також положень інших нормативно-правових актів в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 1).
За встановлених обставин у справі суд виходить також із того, що АТ «Луганськгаз» мало на меті виконання покладеного на нього безумовного та пріоритетного (частина дванадцята статті 9) обов`язку зі сплати єдиного внеску, а тому здійснювало пошук шляхів виконання цього обов`язку з тим, щоб забезпечити відповідний страховий стаж своїх працівників.
Цивільний кодекс Україниє нормативно-правовим актом матеріального права в значенністатті 7 КАС України.
Відповідно до частин першої, третьоїстатті 237 Цивільного кодексу Українипредставництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (частина перша статті 237). Представництво виникає на підставі зокрема договору (частина третя статті 237).
Частиною першоюстатті 1000 Цивільного кодексу Українивстановлено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.
Відповідно достатті 1003 Цивільного кодексу Україниу договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.
З огляду на зміст вищенаведених положень цивільного законодавства суд дійшов висновку, що в результаті реалізації між позивачем та його повіреним їхніх взаємовідносин за договорами доручення не відбулося передачі третім особам обов`язку платника (ПАТ «Луганськгаз») зі сплати єдиного внеску, що заборонено частиною дев`ятою статті 25Закону № 2464.
Сама лише обставина, що відповідні перерахування власних коштів платника єдиного внеску відбулись не з його власного рахунку, в умовах неможливості використання власних рахунків платника (що не є спірним між сторонами), не свідчить про порушення платником вимог частини дев`ятої статті 25Закону № 2464.
У випадку наявності прогалин у спеціальному нормативно-правовому акті -Законі № 2464 - щодо порядку (способу) виконання обов`язку платника зі сплати єдиного внеску, за умов об`єктивної неможливості скористатися передбаченимЗакономспособом виконання такого обов`язку, правомірними є дії платника єдиного внеску, спрямовані на забезпечення виконання цього обов`язку у будь-який інший спосіб, що не суперечить чинному законодавству.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25 січня 2019 року у справах № 817/85/16 (К/9901/22068/18) та №812/1281/17 (К/9901/39057/18).
У ході судового розгляду справи не встановлено фактів того, що внаслідок обраного АТ «Луганськгаз» способу реалізації обов`язку зі сплати єдиного внеску допущено порушення законодавства, зокрема частини дев`ятої статті 25Закону №2464.
Матеріалами справи встановлено та не заперечується відповідачем, що податковим органом при формуванні оскаржуваної вимоги не враховано факт сплати ТОВ Луганськгаз Збут єдиного внеску від імені АТ Луганськгаз у період з вересня 2016 року по грудень 2016 року, а також за червень 2019 року згідно платіжних доручень, що перебувають в матеріалах справи.
Оскільки судом встановлено відсутність передачі третім особам обов`язку платника АТ Луганськгаз зі сплати єдиного внеску, та неврахування відповідачем сплати єдиного внеску ТОВ Луганськгаз Збут від імені АТ Луганськгаз, суд також вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача зарахувати платежі згідно платіжних доручень: № 3583 від 05.06.2019 на суму 96697,00 грн; № 3584 від 05.06.2019 на суму 3566,19 грн.; № 3585 від 05.06.2019 на суму 2353,32 грн; № 3596 від 05.06.2019 на суму 2500,00 грн; № 3601 від 05.06.2019 на суму 11400,00 грн; № 3604 від 05.06.2019 на суму 44220,00 грн.; № 3831 від 10.06.2019 на суму 14500,00 грн.; № 3938 від 13.06.2019 на суму 4200,00 грн.; № 3945 від 18.06.2019 на суму 4100,00 грн.; № 3982 від 19.06.2019 на суму 17054,00 грн.; № 4101 від 24.06.2019 на суму 170246,00 грн.; № 4106 від 24.06.2019 на суму 7300,00 грн.; № 4111 від 24.06.2019 на суму 105930,00 грн в рахунок сплати АТ Луганськгаз єдиного внеску за червень 2019 року.
З огляду на вищезазначене, суд доходить до висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» належить задовольнити повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При цьому, згідно із частиною першої статті 3 Закону України Про судовий збір судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, судовий збір становить - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац 2 частини третьої статті 6 Закону України Про судовий збір).
Суд зазначає, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, інші вимоги є похідними вимогами.
З огляду на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2019 року 1921,00 грн, встановлений статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік, та враховуючи кількість заявлених немайнових вимог, позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 3842,00 грн.
Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 26471,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №5909 від 04.09.2019 у розмірі 19210,00 грн, та платіжним дорученням №12067 від 18.03.2020 на суму 7261,00 (том 1 а.с. 3, 195).
Отже, позивачем внесено суму судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
З огляду на те, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, на користь позивача, який у спірних правовідносинах не є суб`єктом владних повноважень, необхідно стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3842,00 грн.
Щодо решти надміру сплаченої позивачем суми судового збору, суд вважає за необхідне роз`яснити, що в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом сума судового збору повертається за відповідним клопотанням особи.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Луганськгаз" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 08.07.2019 № Ю-78-17 на суму 1524474,70 грн.
Зобов`язати Офіс великих платників Державної фіскальної служби зарахувати платежі згідно платіжних доручень: № 3583 від 05.06.2019 на суму 96697,00 грн; № 3584 від 05.06.2019 на суму 3566,19 грн.; № 3585 від 05.06.2019 на суму 2353,32 грн; № 3596 від 05.06.2019 на суму 2500,00 грн; № 3601 від 05.06.2019 на суму 11400,00 грн; № 3604 від 05.06.2019 на суму 44220,00 грн.; № 3831 від 10.06.2019 на суму 14500,00 грн.; № 3938 від 13.06.2019 на суму 4200,00 грн.; № 3945 від 18.06.2019 на суму 4100,00 грн.; № 3982 від 19.06.2019 на суму 17054,00 грн.; № 4101 від 24.06.2019 на суму 170246,00 грн.; № 4106 від 24.06.2019 на суму 7300,00 грн.; № 4111 від 24.06.2019 на суму 105930,00 грн в рахунок сплати АТ Луганськгаз єдиного внеску за червень 2019 року.
Стягнути на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, буд. 87, код ЄДРПОУ 05451150) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г, код ЄДРПОУ: 39440996) судовий збір у розмірі 3842,00 грн (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Повний текст судового рішення складено та підписано 30 квітня 2020 року.
Суддя О.В. Ірметова
