ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, https://ki.arbitr.gov.ua, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про відмову у задоволенні заяви
12.03.2020
Справа № 910/12445/19
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Лук`янчук Д. Ю., розглянувши справу
за позовом 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "БРСМ-Нафта"
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтергеоком"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія 1+1"
про визнання недостовірною та спростування інформації, зобов`язання вчинити певні дії
за участю представників:
від позивача-1, Томчишин А.І.,;
від позивача-2, Томчишин А.І.,;
від відповідача, Здоровець С.В.
встановив :
Товариство з обмеженою відповідальністю "БРСМ-Нафта" (далі - ТОВ "БРСМ-Нафта", позивач-1) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтергеоком" (далі - ТОВ "Інтергеоком", позивач-2) звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія 1+1" (далі - ТОВ "Телерадіокомпанія "Студія 1+1", відповідач) про визнання недостовірною та спростування інформації, зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2019 р. вказану справу було прийнято до свого провадження, вирішено здійснювати її розгляд в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 19.12.2019 р.
У підготовчому засіданні, призначеному на 12.03.2020 р., представник позивачів-1, 2 заявив клопотання про забезпечення доказів шляхом огляду відео-сюжету на веб-сайті відповідача в мережі Інтернет.
Представник відповідача заперечив проти його задоволення.
Cуд, розглянувши заяву позивачів-1, 2 про забезпечення доказів, заслухавши думку представника відповідача, прийшов до висновку, що така заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 ГПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Частинами 2, 3 ст. 110 ГПК України передбачено, що способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
З аналізу даної норми вбачається, що обґрунтованим є вжиття заходів забезпечення доказів лише у разі, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Таким чином, згідно приписів ст. 110 ГПК України забезпечення доказів надає додаткову гарантію збереження доказів, а положення ст. 111 вказаного Кодексу покладають на заінтересовану особу обов`язок обґрунтування необхідності забезпечення таких доказів.
У той же час, у поданій заяві про забезпечення доказів позивач не обґрунтував необхідності забезпечення таких доказів шляхом їх огляду у судовому засіданні, також не навів підстав, за яких заявник вважає, що засіб доказування може бути втрачений або його подання стане згодом неможливим чи утрудненим.
Так само позивач не надав суду доказів на підтвердження факту існування відповідних обставин, за яких настала можливість втратити ці докази чи неможливість їх подати згодом.
Суд зазначає, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення доказів може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення доказів не може бути підставою для постановлення ухвали про забезпечення доказів
За таких обставин суд визнає заяву позивачів-1, 2 про забезпечення доказів шляхом огляду на веб-сайті відео-сюжету необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 5 ст. 112 ГПК України за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. 112, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "БРСМ-Нафта" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтергеоком" у задоволенні заяви про забезпечення доказів.
Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті 12 березня 2020 року.
Повний текст ухвали складений 17 березня 2020 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Головіна К. І.