ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 905/1076/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Стратієнко Л.В.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Донецької області
(головуючий суддя - Фурсова С.М.; судді: Величко Н.В., Паляниця Ю.В.)
від 13.08.2019
та постанову Східного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Фоміна В.О., судді: Крестьянінов О.О., Пуль О.А.)
від 21.11.2019
у справі № 905/1076/16
за позовом ОСОБА_1
до Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права", Бахмутської міської ради
про визнання недійсними рішення позачергових загальних зборів та скасування державної реєстрації змін до установчих документів
за участю представників учасників справи:
позивача - не з`явився;
відповідача 1 - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;
відповідача 2 - не з`явився;
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права", Державної реєстраційної служби Бахмутського міськрайонного управління юстиції Донецької області, про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права" від 08.04.2015; про скасування державної реєстрації змін до установчих документів Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права" щодо зміни складу власників, та зобов`язання реєстраційної служби Бахмутського міськрайонного управління юстиції поновити у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відомості про Приватний вищий навчальний заклад "Донецький університет економіки та права" станом на 29.06.2015.
1.2. Позовні вимоги мотивовані невідповідністю рішення положенням ст. 2, 3, 12-16, 92 Цивільного кодексу України, ст. 3, 15, 27, 32, 39 Закону України "Про вищу освіту".
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.
2.2. При новому розгляді рішенням Господарського суду Донецької області від 13.08.2019 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.11.2019 рішення Господарського суду Донецької області від 13.08.2019 залишено без змін.
2.3. Господарські суди встановили такі фактичні обставини справи:
Протоколом №1 рішення власників від 26.09.2005 року вирішено створити Приватний вищий навчальний заклад "Донецький Університет економіки та права" (далі-Університет), Статут Університету затверджений заступником Міністра освіти та науки М.Ф. Степко та зареєстрований 25.11.2005 за реєстровим номером - 12661230000014000.
Приватний вищий навчальний заклад "Донецький університет економіки та права", відповідно до п. 1.2 статуту, створений шляхом перетворення Донецького Університету економіки та права (у формі ТОВ), перереєстрованого виконкомом Ворошиловської районної ради м. Донецька рішенням від 04.06.2003 №176/28 і є його правонаступником.
Відповідно до п. 2.1 статуту, завданням (метою) діяльності Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права" є: здійснення освітньої діяльності певного напрямку, яка забезпечує підготовку фахівців відповідних кваліфікаційно-освітніх рівнів і відповідає стандартам вищої освіти та включає навчальний, науковий, методичний, культурний напрями роботи; здійснення перепідготовки, спеціалізації та підвищення кваліфікації кадрів; забезпечення умов для оволодіння системою знань про людину, природу і суспільство; формування соціально зрілої творчої особистості, виховання морально, психічно і фізично здорового покоління громадян; формування громадянської позиції, патріотизму, власної гідності, готовності до трудової діяльності, відповідальності за долю суспільства, держави і людства; забезпечення високих етичних норм, атмосфери доброзичливості й взаємної поваги; забезпечення умов ліцензування, угод з юридичними особами на підготовку фахівців з вищою освітою; здійснення підготовки наукових, і науково-педагогічних кадрів та їхньої атестації в акредитованих вищих навчальних закладах; вивчення попиту на окремі спеціальності на ринку праці та сприяння працевлаштуванню випускників; перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів; просвітницька діяльність; здійснення довузівської підготовки.
Згідно з пп. 3.1, 13.19 статуту, від 25.11.2005, зі змінами та доповненнями від 05.09.2013, учасниками закладу були :
ОСОБА_3 із вкладом в статутний капітал 2,5%, що складає 2700,00грн,
ОСОБА_1 із вкладом в статутний капітал 32,5%, що складає 35100,00грн,
ОСОБА_4 із вкладом в статутний капітал 40%, що складає 43200,00грн,
ОСОБА_5 із вкладом в статутний капітал 25%, що складає 27000,00грн.
Відповідно до пп. 3.1, 13.19 статуту від 25.11.2005, зі змінами та доповненнями від 30.06.2015, внесеними рішенням власників від 08.04.2015, власником частки у розмірі 32,5%, що складає 35100,00грн, є Приватний вищий навчальний заклад "Донецький Університет економіки та права".
Пунктом 4.2 статуту Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права" до обов`язків власників віднесено:
- 4.2.1 додержуватись вимог статуту університету, виконувати рішення його органів управління;
- 4.2.2 сприяти розвитку навчально-виховної, наукової та господарської діяльності університету;
- 4.2.3 сприяти ресурсному забезпеченню університету;
- 4.2.4 вносити вклади у розмірі, порядку та коштами (засобами), що передбачені у статуті, відповідно до діючого законодавства України;
- 4.2.5 забезпечувати повне за обсягами і своєчасне за термінами виконання взятих на себе зобов`язань;
- 4.2.6 надавати університету інформацію, необхідну для ефективної його діяльності;
- 4.2.7 гарантувати університету право пріоритетного розміщення замовлень;
- 4.2.8 сприяти університету у досягненні інших цілей його діяльності;
- 4.2.9 утримуватись від дій, що можуть заподіяти шкоду діловій репутації університету, в тому числі не розголошувати конфіденційну інформацію про діяльність університету;
- 4.2.10 не втручатись в оперативну-господарську діяльність університету;
- 4.2.11 нести інші обов`язки.
Пунктом 4.9 статуту встановлено підстави виведення власника із складу власників на основі рішення зборів, до яких віднесено: систематичне невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків чи перешкоджання своїми діями досягненню мети університету.
Вищим органом університету є загальні збори власників. Вони складаються з власників університету або призначених ними представників (п. 6.1 статуту).
Права та обов`язки ректора університету визначені розділом 8 статуту.
Так, пунктом 8.1 Статуту передбачено, що ректор Університету призначається його власниками і згідно зі статтею 32 Закону України "Про вищу освіту" виконує такі функції, зокрема: представляє Університет в державних та інших органах, відповідає за результати його діяльності перед органом управління, у підпорядкуванні якого перебуває; видає накази і розпорядження, обов`язкові для виконання всіма працівниками і структурними підрозділами Університету; є розпорядником майна і коштів, виконує кошторис, укладає угоди, дає доручення, відкриває банківські рахунки; контролює дотримання штатно-фінансової дисципліни всіма підрозділами Університету; відповідає за результати діяльності Університету перед власниками; ректор є підзвітним власникам і організовує виконання їх рішень тощо.
За рішенням власників до компетенції ректора може бути передано вирішення питань, віднесених до виключної компетенції власників (п. 8.2 статуту).
Ректор університету несе відповідальність перед власниками за виконання покладених на університет завдань, результати фінансово-господарської діяльності, стан і збереження будівель та іншого майна, переданого університету у користування та володіння (п. 8.4 статуту).
Відчуження майна, яке закріплене за університетом, здійснюється у порядку, встановленому законодавством. Одержані у результаті відчуження зазначеного майна кошти спрямовуються виключно на інвестиції університету (п. 13.3 статуту).
Рішення зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх власників, а рішення про внесення змін до статуту Університету, відчуження майна Університету на суму, що становить п`ятдесят і більше відсотків майна Університету, та про ліквідацію Університету приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів (п.п.6.4. 6.5. Статуту).
Пунктом 6.2 статуту встановлено, що до виключної компетенції зборів власників належить, зокрема, прийняття рішення про відчуження майна університетом на суму, що складає 50 та більше відсотків майна університету.
Наказом № 19 від 24.01.2011 ОСОБА_1 призначено на посаду в.о. ректора Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права" з 25.01.2011. На підставі контрактів №1-ІІІ від 25.01.2011, №2-ІІІ від 01.04.2012 ОСОБА_1 здійснював обов`язки ректора до листопада 2014 року.
18.05.2012 ОСОБА_1 склав та подав заяву про вихід зі складу власників Університету. Фактичних та правових наслідків подачі позивачем такої матеріалами справи не підтверджено, відповідних змін у Статуті Університету не відбулося, державної реєстрації не проведено, розрахунків, пов`язаних з виходом зі складу власників з позивачем не проведено.
04.11.2014 було проведено загальні збори Університету, на яких прийнято рішення не продовжувати контракт із позивачем та призначено виконуючим обов`язки ректора ОСОБА_3 , а також прийнято рішення про звернення до судових та правоохоронних органів із заявою про притягнення до відповідальності та відшкодування збитків завданих Університету внаслідок зловживання позивачем службовим становищем, що встановлено актом комісії від 31.10.2014 (протокол №4/11 від 04.11.2014).
15.12.2014 на позачергових зборах власників ПВНЗ "Донецький університет економіки та права", що оформлено протоколом № 15/12, при розгляді проміжного акту ревізії та прийняття рішення щодо виявлених нестач було заслухано доповідь ОСОБА_6 , яка зазначила, що в ході проведення ревізії на 01.12.2014 виявлено нестачі матеріальних цінностей на суму 50 338 гривень, згідно з актом інвентаризації. Постановлено визнати виявлені в ході ревізії нестачі матеріальною шкодою та провести їх погашення в порядку ст.136 КЗПП України. За сумою непокритої матеріальної шкоди підготувати позовну заяву та стягнути в судовому порядку з ОСОБА_1 усі матеріальні збитки, які задані ДонУЕП внаслідок його діяльності.
На чергових загальних зборах, що оформлено протоколом загальних зборів Приватного вищого навчального закладу "Донецький Університет економіки та права" від 18.02.2015, заслухано доповідь в.о. ректора ОСОБА_3 , яка зазначила, що ОСОБА_1 , як учасником ДонУЕП та в.о. ректора, допущено грубі порушення п.6.8., п.6.16 Статуту ДонУЕП, допущено зловживання службовим становищем, підробку службових документів, використовуючи довіру інших учасників товариства, діяв у шкоду ДонУЕП, та відповідно його учасникам, що призвело до нанесення матеріальної шкоди у розмірі 5 млн.грн. Також, шляхом самоусунення від керування закладом, завдав збитків діловій репутації ДонУЕП серед студентів та викладачів ВНЗ, а також діловому та науковому середовищу. На підставі чого, головою ДонУЕП ОСОБА_4 внесено пропозицію про проведення позачергових загальних зборів для прийняття рішення щодо виключеня ОСОБА_1 зі складу учасників ДонУЕП. Постановлено призначити наступні збори на 08.04.2015
Загальними зборами власників Приватного вищого навчального закладу "Донецький Університет економіки та права" 08.04.2015 (протокол №08/04) прийнято рішення:
виключити ОСОБА_1 зі складу учасників ДонУЕП з внесенням відповідних змін до установчих документів ДонУЕП;
виплатити ОСОБА_1 вартість частини майна ДонУЕП, що пропорційна його частці у статутному капіталі;
винести на розгляд загальних зборів ДонУЕП питання, не включеного заздалегідь до порядку денного: "Про внесення і затвердження змін до установчих документів та надання повноважень, щодо вчинення дій спрямованих на проведення їх держаної реєстрації";
внести та затвердити зміни до статуту Приватного вищого навчального закладу "Донецький Університет економіки та права", в частині змін складу учасників ДонУЕП у зв`язку з виключенням ОСОБА_1 зі складу учасників ДонУЕП. Уповноважити ОСОБА_3 на вчинення дій, спрямованих на проведення державної реєстрації зміни до Статуту Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права".
Збори відбулись за участю власників, що у сукупності володіють 67,5% часток у статутному капіталі - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 . Рішення за всіма питаннями прийнятті 100 % голосів присутніх учасників.
За змістом протоколу №08/04 рішення про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників ДонУЕП обґрунтовано діями, вчиненими позивачем в період виконання ним обов`язків ректора, а саме:
виплатою собі та своїй дружині ОСОБА_8 заробітної плати у розмірі, який значно перевищує розмір, встановлений штатним розкладом в порушення умов контракту та вимог ст. 21 КЗпП;
системне службове підроблення;
відчуження в порушення пп. 3.2.13, 13.3 статуту без згоди власників Приватного вищого навчального заклад "Донецький Університет економіки та права" нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВ "Донінфосервіс", одним із засновників якого була ОСОБА_8 ;
організація викрадення бухгалтерської документації ДонУЕП та серверу із бухгалтерською інформацією ;
відзив підпису з усіх установ банків, що обслуговували ДонУЕП без попередження та призначення іншого підписанта, що призвело до повного зупинення видаткових операцій, в тому числі до несвоєчасної виплати заробітної плати працівникам ДонУЕП;
проведення без згоди власників відповідача господарських операцій сумнівного характеру по закупівлі товарів та послуг в одних і тих же контрагентів, переведення зазначених коштів в готівку та їх привласнення.
Викладені обставини були кваліфіковані загальними зборами як порушення пп. 3.2.13, 4.2, 6.2.13, 8.4, 13.3 статуту Приватного вищого навчального заклад "Донецький Університет економіки та права" та як кримінальні правопорушення за ознаками злочинів передбачених ст. 364-1, 365, 191, 366, 367, 212 КК України.
2.4. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права", Державної реєстраційної служби Бахмутського міськрайонного управління юстиції Донецької області, про визнання недійсними згаданих рішень позачергових загальних зборів Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права" від 08.04.2015; про скасування державної реєстрації змін до установчих документів Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права" щодо зміни складу власників, та зобов`язання реєстраційної служби Бахмутського міськрайонного управління юстиції поновити у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відомості про Приватний вищий навчальний заклад "Донецький університет економіки та права" станом на 29.06.2015.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що виключивши його зі складу власників рішенням загальних зборів 08.04.2015, розглянута його діяльність як ректора Університету, дії ОСОБА_1 , що стали предметом розгляду на загальних зборах Університету не стосуються виконання ним своїх обов`язків власника, які передбачені п. 4.2.
До того ж, позивач зазначає, що претензії щодо виконання ним своїх обов`язків засновані на припущення, адже на час звернення з позовом, відсутні належним чином встановлені факти заподіяння ним збитків Університету, відсутні будь-які судові рішення, якими би встановлено вину позивача у заподіянні таких збитків. Також відсутні підстави вважати вчинення ОСОБА_1 дій, що мають ознаки злочинів, передбачених ст.ст. 364-1, 365, 366, 367, 212, КК України, оскільки відсутні обвинувальні вироки стосовно вчинення ОСОБА_1 таких дій.
Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що при проведенні загальних зборів 08.04.2015 порушено порядок повідомлення та проведення загальних зборів, оскільки за місцем проведення зборів, що вказано в повідомленні - АДРЕСА_2 , представника позивача не пустили до будівлі, про що останнім складено протокол місця події від 08.04.2015. Отже, позивач вважає, така протиправна поведінка Університету стосовно недопуску представника позивача до участі у загальних зборах 08.04.2015, була використана Університетом для ухвалення рішень, не включених до порядку денного, оскільки згідно з п. 6.13 Статуту: з питань не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх власників, присутніх на зборах. За змістом протоколу загальних зборів від 08.04.2015 саме за питання, які не включені до порядку денного Університетом було прийнято рішення про внесення змін до Статуту і внесення до реєстру змін, за якими позивача виключено з числа власників Університету, чим позбавлено позивача належних йому корпоративних прав всупереч законодавству.
ОСОБА_1 також вважає, що рішення на загальних зборах прийнято всупереч приписам Закону України "Про вищу освіту", оскільки реалізуючи свою виключну компетенцію щодо внесення змін до Статуту, загальні збори власників Університету зобов`язані вносити зміни до Статуту за наявності відповідного подання вищого колегіального органу громадського самоврядування Університету - загальні збори трудового колективу.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 18.10.2016 позовні вимоги задоволено повністю. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2016 по справі №905/1076/16 рішення Господарського суду Донецької області від 18.10.2016 у справі № 905/1076/16 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 02.03.2017 рішення Господарського суду Донецької області від 18.10.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2016 у справі №905/1076/16 скасовано; справу №905/1076/16 направлено на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.
За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду Донецької області від 31.05.2017 у справі №905/1076/16 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.11.2017 рішення Господарського суду Донецької області від 31.05.2017 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 24.04.2018 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.11.2017 та рішення Господарського суду Донецької області від 31.05.2017 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.
При цьому в постанові Верховного Суду при винесенні цієї постанови вказано, що при другому новому розгляді судами першої та апеляційної інстанції не надано оцінки ряду доказів, які подані 1-м відповідачем, на підтвердження фактичних обставин, що були підставою для виключення учасника товариства, зокрема: інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №59037455 від 13.05.2016; висновку про вартість майна, складеного МПП Виробничою фірмою "Науктехпроект" станом на 23.10.2012; акту роботи комісії з перевірки обґрунтованості нарахованої заробітної плати співробітника ДонУЕП на посаді в.о. ректора ОСОБА_1 за період з червня 2010 року по лютий 2012 року від 31.10.2014 року; виписці з наказів за 2010-2012 роки, в яких перелічені номери та дати наказів, та суми визначених надбавок; копії наказів Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права", підписаних в.о. ректора ОСОБА_1 ; лист №06.701-186/67-16622 від 07.09.2016 Красноармійського відділення ПАТ "Укрсоцбанк".
Окрім того, Верховим Судом зазначено, що суди попередніх інстанцій, дійшовши висновку, що підстави для виключення позивача пов`язані безпосередньо із виконанням ним обов`язків в.о.ректора у період з 2011 року по листопад 2014 року на підставі укладеного між ним і Приватним вищим навчальним закладом "Донецький Університет економіки та права" контракту №1-ІІІ від 25.01.2011, №2-ІІІ від 01.04.2012, не врахували, що набувши прав та обов`язків ректора, ОСОБА_1 не втратив правового статусу власника Приватного вищого навчального закладу "Донецький Університет економіки та права", тобто корпоративних прав та обов`язків учасника товариства.
Також, судами не було перевірено обставини щодо систематичності невиконання учасником товариства його обов`язків, про які зазначено у протоколах загальних зборів Приватного вищого навчального закладу "Донецький Університет економіки та права", які проводилися 18.02.2015, 15.12.2014 щодо звіту про діяльність ОСОБА_1 та щодо розгляду проміжного акту ревізії.
2.5. Здійснивши детальний аналіз доказів, що є в матеріалах справи, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що матеріалами справи підтверджено правомірність рішення позачергових загальних зборів Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права" №08/04 від 08.04.2015, яким виключено ОСОБА_1 зі складу власників Університету, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Донецької області від 13.08.2019 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.11.2019, ОСОБА_1 , подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги:
-суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що оспорюване рішення загальних зборів про виключення позивача зі складу учасників товариства було прийняте за відсутності систематичних зауважень щодо виконання позивачем обов`язків власника; за відсутності встановлення і підтвердження відповідно до законодавства фактів, які вказані у протоколі зборів як підстави для примусового позбавлення позивача корпоративних прав; зі свідомим дезінформуванням вищого органу самоврядування Університету щодо підстав для внесення змін до статуту Приватного вищого навчального закладу "Донецький Університет економіки та права"; за ігнорування прохання позивача надати відомості і документи для підготовки і подання зборам власного аналізу та доводів стосовно оцінки його діяльності в якості в.о. Ректора;
-господарські суди не врахували, що оспорюване рішення загальних зборів було ухвалене всупереч законодавству і мало наслідком протиправне позбавлення позивача належних йому корпоративних прав власника Приватного вищого навчального закладу "Донецький Університет економіки та права";
-суди попередніх інстанцій безпідставно ототожнили обов`язки власника з обов`язками посадової особи, оскільки за своїм змістом та суттю обов`язки власників не є тотожними обов`язкам посадових осіб підприємства. Виконання особою функцій і повноважень посадової особи, здійснюються в межах трудових відносин, що виникають і припиняються за рішенням вищого органу управління, який в силу положень пункту 6.6. Статуту наділені компетенцією приймати рішення з усіх питань діяльності Університету, в тому числі і з тих, що передані зборами до компетенції виконавчого органу. В разі наявності обґрунтованих претензій щодо виконання особою своїх посадових обов`язків рішення про припинення трудових відносин може бути способом чи складовою механізму притягнення посадової особи до відповідальності як найманого працівника;
-суд першої інстанції, посилаючись в своєму рішенні на копію обвинувального акта у кримінальному провадженні, всупереч статті 62 Конституції України визнав встановленими обставини, що викладені у ньому, який на сьогодні перебуває на стадій судового розгляду та обвинувального вироку судом не винесено.
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд
4.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.2. Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ОСОБА_1 до Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права" та Державної реєстраційної служби Бахмутського міськрайонного управління юстиції Донецької області про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права" від 08.04.2015, яким його виключено зі складу учасників товариства, і про скасування державної реєстрації відповідних змін до установчих документів Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права" щодо зміни складу власників, та зобов`язання реєстраційної служби Бахмутського міськрайонного управління юстиції поновити у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відомості про Приватний вищий навчальний заклад "Донецький університет економіки та права" станом на 29.06.2015.
4.3. Згідно з частиною 3 статті 100 Цивільного кодексу України, в редакції чинній на момент прийняття оспорюваного рішення, учасник товариства у випадках та в порядку, встановлених законом, може бути виключений з товариства.
Так, частиною 1 статті 64 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції чинній момент прийняття оспорюваного рішення) було передбачено, що учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов`язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.
Виключення учасника з товариства - це передбачена законом форма корпоративної відповідальності першого перед другим, спрямована на одностороннє припинення корпоративних правовідносин за рішенням товариства за порушення учасником обов`язків. На відміну від виходу з товариства, виключення має примусовий характер і не залежить від бажання учасника та можливе лише за наявності підстав, визначених законом та установчими документами.
Про виключення з товариства з обмеженою відповідальністю будь-кого з його учасників має бути прийнято відповідне рішення на загальних зборах учасників товариства в порядку, передбаченому законом та установчими документами.
Під час вирішення спорів, пов`язаних з виключенням учасників з господарських товариств, господарським судам слід враховувати, що у рішенні загальних зборів про виключення учасника з господарського товариства повинні міститися обґрунтовані причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов`язків стали підставою для виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов`язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства.
Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою для визнання зазначеного рішення недійсним за позовом такого учасника.
Під час вирішення питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою.
Господарські суди повинні перевірити фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника товариства, а також дослідити питання щодо дотримання вимог законодавства та установчих документів під час скликання та проведення відповідних загальних зборів.
4.4. Якщо одна особа одночасно є і учасником товариства, і його керівником, то її неможливо розглядати ізольовано лише з одного аспекту діяльності, оскільки з керівника ніхто не знімав обов`язків дотримуватися положень статуту, а, навпаки, керівник безпосередньо впливає на процеси волевиявлення Університету, укладає від його імені правочини, що мають правові наслідки для закладу. Особа, маючи статус учасника Університету, повинна усвідомлювати, що її дії, в тому числі як керівника, не повинні йти в розріз з метою діяльності Університету або перешкоджати досягненню цілей закладу, учасником якого вона являється. Таким чином, статус керівника та учасника Університету в даній справі переплелися, що презюмує їх спільну та нерозривну правову відповідальність.
Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до оспорюваного рішення позачергових загальних зборів Університету від 08.04.2015 №08/04, власниками Університету розглядалась діяльність ОСОБА_1 і як посадової особи, і як власника частки водночас.
З врахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що зазначені підстави для виключення позивача пов`язані безпосередньо із виконанням ним обов`язків як в.о.ректора у період з 2011 року по листопад 2014 року на підставі укладеного між ним і Приватним вищим навчального заклад "Донецький університет економіки та права" контракту №1-ІІІ від 25.01.2011, №2-ІІІ від 01.04.2012, однак, набувши прав та обов`язків в.о.ректора, ОСОБА_8 не втратив правового статусу власника Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права", тобто корпоративних прав та обов`язків учасника товариства, а тому не міг не усвідомлювати, негативних наслідків для Університету.
Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги в цій частині.
4.5. Розглядаючи по суті кожну підставу прийняття загальними зборами Університету рішення про виключення ОСОБА_1 зі складу власників Університету, суд апеляційної інстанції встановив, зокрема таке.
1)Щодо виплати собі та своїй дружині ОСОБА_8 заробітної плати у розмірі, який значно перевищує розмір, встановлений штатним розкладом в порушення умов контракту та вимог статті 21 КЗпП; системне службове підроблення; організація викрадення бухгалтерської документації ДонУЕП та серверу із бухгалтерською інформацією.
Згідно з випискою з наказів за 2010-2012 роки, наданих Університетом до матеріалів справи, на підтвердження доводів необґрунтованого завищення сум заробітної плати у період з червня 2010 по лютий 2012, вбачається, що
- згідно з наказом №40-к від 26.04.2011 "Про оплату виконання додаткової роботи", в квітні 2011 року встановлено надбавки наступним працівникам: ОСОБА_1 в сумі 25000 грн., ОСОБА_9 - 300 гривень;
- згідно з наказом №72-к від 29.07.2011 "Про надбавки за виконання додаткового обсягу роботи", у липні 2011 року встановлено надбавку ОСОБА_9 - 600 гривень;
- згідно з наказом №73-к від 01.08.2011 "Про оплату навчального навантаження, установлення заробітної плати та надбавки" у серпні 2011 року встановлено надбавку таким працівникам Університету (у відсотках до посадових окладів): ОСОБА_10 - 60, ОСОБА_11 - 80; - посадовий оклад в.о.ректора ОСОБА_1 в розмірі 30000 гривень, надбавку засновників у розмірі 95 відсотків та надбавку за інтенсивний характер роботи у розмірі 95 відсотків від посадового окладу;
- згідно з наказом №86/1-к від 31.08.2011 "Про установлення надбавок" у серпні 2011 року встановлено надбавку працівнику Університету в.о.ректора д.е.н.доценту ОСОБА_1 в розмірі 300 000, 00 гривень;
- згідно з наказом №124-к від 30.11.2011 "Про встановлення надбавок" у грудні 2011 року встановлено надбавку таким працівникам (у гривнях до посадових окладів): ОСОБА_1 в сумі 300 000, 00 гривень ОСОБА_8 - 200 000, 00 гривень;
- згідно з наказом №132-к від 30.12.2011 "Про установлення надбавок" у грудні 2011 року встановлено надбавку таким працівникам Університету (у відсотках до посадових окладів): ОСОБА_1 -50, ОСОБА_8 - 20, ОСОБА_12 - 50;
- згідно з наказом №25/1-к від 26.03.2012 "Про надбавки" у березні 2012 року встановлено надбавку працівнику Університету завідувачу кафедри економіки підприємства та менеджменту д.е.н.доц. ОСОБА_1 70 000 гривень;
Також актом роботи комісії з перевірки обґрунтованості нарахованої заробітної плати співробітника ДонУЕП на посаді в.о. ректора ОСОБА_1 за період з червня 2010 по лютий 2012 від 31.10.2014, складеним проректором по науково-педагогічної роботі ОСОБА_3 , та членами комісії: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , в ході перевірки встановлено, що нарахування і виплата заробітної плати ОСОБА_1 в період з червня 2010 року по лютий 2012 року проводилася необґрунтовано, в порушення умов контракту, Положення про надбавки, наказів і рішення власників.
Однак, на вимогу суду першої інстанції щодо підтвердження вказаних доводів первісними бухгалтерськими документами, 1-м відповідачем такі документи суду не надані, з посиланням на те, що вони викрадені позивачем, а їх залишки передані правоохоронним органам.
Разом з тим в рамках кримінального провадження (від 07.02.2015 за №12015050150000485) Донецьким науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України на підставі постанови Слідчого управління ГУ Національної поліції в Донецькій області Буряка І.М. проведено експертизу, згідно з висновком №2/20-7 від 22.02.2017 якої, висновки, викладені у Довідці Управління східного офісу Держаудитслужби від 23.01.2017, щодо законності завищення розміру посадового окладу та необґрунтованого встановлення надбавок виконуючим обов`язки ректора Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки і права" ОСОБА_1 в період з 2011 по 2013 роки експертом підтверджуються.
Експертами сума необґрунтованого нарахованого посадового окладу ОСОБА_1 розраховувалась на підставі наданих документів, як різниця між штатними розписами ПВНЗ "ДонЕП" на 2011-2013 роки та даними архівної відомості ОСОБА_1 .
На підставі наданих документів експертами встановлено нарахування виконуючому обов`язки ректора Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки і права" ОСОБА_1 , в період часу з 2011 по 2013 роки, у якості посадового окладу та надбавок у сумі 3 259 678, 58 гривень, а саме за період з 01.02.2011 до 31.12.2011 - у сумі 1 316 528, 57 гривень, за період з 01.01.2012 до 31.08.2012 - у сумі 1 943 150, 01 гривень.
На позачергових зборах власників від 04.11.2014 розглянутий Акт роботи комісії щодо перевірки обґрунтованості нарахування заробітної позивачем собі та своїй дружині у великих розмірах на підставі вигаданих рішень власників. Рішенням цих зборів затверджений висновок про зловживання позивачем службовим положенням, в результаті чого Університету завдано значних збитків. Прийнято рішення звернутися в судові та правоохоронні органи із заявою про притягнення до відповідальності винних осіб.
На загальних зборах від 15.12.2014 власниками розглянутий Акт ревізії матеріальних цінностей Університету, виявлені нестачі на суму 50338,0 гривень. Вирішено підготувати позовну заяву про стягнення з ОСОБА_1 матеріальних збитків, які завдані Університету внаслідок діяльності позивача.
Також відповідно до рішення загальних зборів від 18.02.2015, власниками розглянуті висновки аудиту фінансово-господарської діяльності Університету та надана оцінка діяльності позивача як в.о. ректора Університету та як учасника одночасно. Зборами власників встановлено, що позивач систематично порушував пп. 6.8, 6.16 Статуту. Використовуючи службове положення та довіру інших учасників, він здійснив відчуження нерухомого майна з порушенням інтересів Університету, що спричинило завдання матеріальних збитків відповідачу в розмірі понад 5 млн. гривень. Одностайним рішенням власники призначили проведення загальних зборів на 08.04.2016 з метою прийняття рішення про виключення позивача зі складу учасників, про що свідчить протокол рішення загальних зборів від 18.02.2015.
Саме на виконання рішення власників від 18.02.2015 були проведені загальні збори від 08.04.2015 та прийнято оспорюване рішення про виключення позивача зі складу учасників Університету.
При цьому рішенням загальних зборів Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки і права" оформлених Протоколом №29 від 30.03.2012 зафіксовано, що більшістю голосів по пункту 3 порядку денного прийнято рішення направити прибуток на розвиток Університету.
Ректор Університету згідно з частиною 2 пункту 8.2. Статуту є підзвітним власникам і організовує виконання їх рішень.
При цьому суд апеляційної інстанції врахував, що висновок експертизи проведений в рамках кримінального провадження датований - 22.02.2017, тобто станом на день звернення з позовом його не існувало, однак, обставини встановлені у цьому висновку підтверджують факти, наведені у рішенні позачергових зборів власників Університету від 04.11.2014 та у рішенні загальних зборів власників Університету від 18.02.2015, що покладені в основу прийняття рішення про виключення ОСОБА_1 зі складу засновників Університету, яке прийнято 08.04.2015.
Надавши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємному зв`язку доказів у їх сукупності, суд апеляційної інстанції зазначив, що зібраними в матеріалах справи доказами підтверджується неправомірне, всупереч інтересам та меті створення Університету, призначення ОСОБА_1 собі протягом 2011-2013 року надбавок у завищеному розмірі.
Також суд апеляційної інстанції врахував, що згідно з листом прокуратури Донецької області №04/2/5-17-195вих18 від 24.07.2018, у провадженні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області на розгляді перебуває обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.
Разом з тим, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що матеріалами справи не підтверджено організацію викрадення ОСОБА_1 . бухгалтерської документації ДонУЕП, серверу із бухгалтерською та кадровою інформацією. Також не підтверджений матеріалами справи факт систематичного службового підроблення ОСОБА_1
2)Щодо перешкоджання ОСОБА_1 досягненню основної мети діяльності Університету та відзив електронно-цифрового підпису, що мало наслідком зупинення виплати заробітної плати працівникам Університету.
Згідно з пунктом 8.4. Статуту ректор Університету несе відповідальність перед власниками за виконання покладених на Університет завдань, результати фінансово-господарської діяльності, стан і збереження будівель та іншого майна, переданого Університету у користування та володіння.
Відповідно акту інвентаризації проміжної роботи від 01.12.2014, складеного в.о. ректора ОСОБА_3 та уповноваженими працівниками Університету: головним бухгалтером ОСОБА_16 , та завідуючою РІЛ ОСОБА_23, бухгалтером 1 кат. ОСОБА_15 , техніком відділу кадрів ОСОБА_22 , яка проведена на підставі наказу №129/1 від 25.11.2014, було виявлено розбіжності у фактичній наявності активів з даними бухгалтерського обліку. Виявлено недолік 245 одиниць на суму 50 338,00 гривень.
Як зазначено в письмових поясненнях головного бухгалтера Університету, приблизно з 31.05.2014 керівник (в.о. ректора) Університету ОСОБА_18 виїхав в невідомому напрямку, повідомив, що йому необхідно вивести сім`ю в безпечне місце. До осені 2014 функції ректора здійснював в телефонному режимі. Наказ про надання позивачу відпустки був виданий з порушенням процесу надання наказів, однак у зв`язку з виробничою необхідністю був прийнятий бухгалтерією. З 05.11.2014 замість ОСОБА_8 в.о. ректора була призначена ОСОБА_3 У жовтні 2014 року під час вивезення майна та документації Університету у зв`язку з загостренням політичної ситуації і наростанням збройного конфлікту в місті Донецьку було виявлено зникнення серверу, фінансових та кадрових документів Університету. Своїми діями щодо блокування банківських рахунків, вивезення та приховування документації Університету, позивач свідомо перешкоджав досягненню основної мети діяльності Університету, а саме ефективної організації навчального процесу
Відповідно до положень Статуту матеріально відповідальною особою за збереження активів Університету є ректор. Тому, враховуючи, що ректором на той час був ОСОБА_1 , факт нестачі матеріальних цінностей, який встановлений в акті інвентаризації від 01.12.2014, а також приймаючи до уваги пояснення головного бухгалтера Університету, суд апеляційної інстанції погодився з тим, що ОСОБА_1 допущено невиконання своїх обов`язків щодо збереження майна Університету, що мало наслідком спричинення збитків Університету, та порушення положень Статуту.
Однак, доводи щодо зупинення видаткових операцій, в тому числі несвоєчасної виплати заробітної плати працівникам ДонУЕП, у зв`язку з відзивом підпису ОСОБА_1 з усіх установ банків, за висновками суду апеляційної інстанції, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.
20.11.2014 в.о. ректора Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права" ОСОБА_8 звернувся з заявою б/н до заступника керуючого відділенням ПАТ "ПУМБ" про скасування електронного цифрового підпису. Згідно з Довідкою №MPL-52/1087 від 07.09.2016 за підписом керуючого відділенням ПАТ "ПУМБ", блокування системи Інтернет-Клієнт-Банк по рахункам Університету відбулося 20.11.2014 на підставі листа б/н від 17.11.2014 за підписом в.о. ректора Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права" ОСОБА_1
Листом №06.701-186/67-16622 від 07.09.2016 Красноармійське відділення ПАТ "Укрсоцбанк" повідомило Відповідача 1, що блокування системи Інтернет-Клієнт-Банк по рахункам відповідача 1 відбулося 27.10.2014 на підставі листа Університету №93/245 від 27.10.2014 про необхідність блокування ключів доступу, підписаного в.о. ректора Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права" ОСОБА_1
Разом з тим згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 11.04.2016 ОСОБА_3 з 07.10.2014 (згідно з статутом) є підписантом Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права", а з 05.11.2014 (згідно з статутом) - є керівником Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права", ДОНУЕП (код ЄДРПОУ 22012958).
3)Щодо відчуження позивачем в порушення пп. 3.2.13, 13.3 Статуту без згоди власників відповідача 1 нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВ "Донінфосервіс", одним із засновників якого була ОСОБА_8
05.06.2012, ОСОБА_1 видав наказ № 88/1 "Про участь в ТОВ "Донінфосервіс" та зробив внесок до статутного фонду зазначеного товариства об`єкт нерухомого майна площею 1294,9 кв.м. та залишковою вартістю 717 237, 69 гривень.
26.06.2012, ОСОБА_1 , взяв участь у проведенні загальних зборів учасників ТОВ "Донінфосервіс", під час яких позивач, перебуваючи у якості голови цих зборів, надав згоду на створення, затвердження статуту та формування статутного капіталу зазначеного товариства наступним чином: 60% статутного капіталу належить Приватному вищому навчальному закладу "Донецький Університет економіки та права", який формує його майновим вкладом: 53/100 частини будівлі під учбовий корпус № 2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; 20% - належить його дружині ОСОБА_3
23.10.2012, ОСОБА_1 , склав акт приймання-здачі внеску в статутний капітал ТОВ "Донінфосервіс" 53/100 частини будівлі під учбовий корпус № 2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зазначивши узгоджену вартість майна 690 000 гривень
Відповідно до оцінки нежитлових приміщень п`ятиповерхової будівлі учбового корпусу, загальною площею 1294,9 м2, Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права", за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що ринкова вартість зазначеного приміщення станом на 30.11.2010 становила 7 550 562 гривень без урахування ПДВ.
Вказана оцінка проведена на замовлення в.о. ректора Університету ОСОБА_1
Станом на день подання позову, будівля, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 2447,2 кв.м. з 23.10.2012 знаходиться у власності ТОВ "Донінфосервіс", що підтверджується Довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №59037455 від 13.05.2016.
При цьому суди попередніх інстанцій врахували, що вказані дії ОСОБА_1 стали предметом розгляду в досудовому розслідуванні за №12015050150000485 від 07.02.2015. За результатами проведення досудового розслідування відносно ОСОБА_1 складений обвинувальний акт. У вказаному обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_1 вчинив зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, що спричинило тяжкі наслідки, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.364-1 КК України.
Колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги, що суди попередніх інстанцій безпідставно прийняли в якості допустимого доказу згаданий обвинувальний акт, оскільки відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. При цьому у частині 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Разом з тим колегія суддів враховує, що висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної, оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії.
Так, судом апеляційної інстанції було встановлено, що згідно з висновком про вартість майна, складеного МПП Виробничою фірмою "Науктехпроект" станом на 23.10.2012, ринкова вартість нежитлового приміщення п`ятиповерхової будівлі навчального корпусу загальною площею 1294,9 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , складає 7 425 941,00 гривень без ПДВ. В ході досудового розслідування встановлено, що кримінальним правопорушенням завдана ПВНЗ "Донецький університет економіки та права" майнова шкода в сумі 6 735 941 грн. Наведене підтверджується Висновком №1324/1325 складеним 17.05.2018 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи за матеріалами досудового розслідування №12015050150000485 від 07.02.2015 за ознаками ст.364-1 ч.2 КК України.
Внесок засновника до статутного капіталу підприємства стає власністю цього підприємства. Отже, підприємство може розпоряджатися отриманим ним майном на свій розсуд: продавати, дарувати, обмінювати, передавати в оренду і здійснювати інші операції.
Рішенням загальних зборів ПВНЗ "Донецький університет економіки та права" оформлених Протоколом від 20.03.2013 прийнято рішення про вихід зі складу учасників ТОВ "Донінфосервіс", визначено, що розрахунки у зв`язку із виходом з Товариства повинні здійснюватись відповідно до чинного законодавства.
При виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна до його частки у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі (стаття 54 Закону України "Про господарські товариства").
Відповідно до частини першої статті 190 Цивільного кодекс України майном, крім речей, вважаються майнові права та обов`язки. У частині першій статті 66 та у статті 139 Господарського кодексу України визначено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства. Отже, вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов`язань товариства.
Майно підприємства обліковується на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джерел їх формування. Тому в основу розрахунку вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить з товариства, за загальним правилом, повинна братись балансова вартість майна товариства.
З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що передача 53/100 частини будівлі під учбовий корпус №2, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 193б загальною площею 1 294,9 кв.м. за ціною 690 000 грн вплинула на визначення вартості частки майна ПВНЗ "Донецький університет економіки та права", належної йому до сплати при виході з ТОВ "Донінфосервіс".
Відчуження майна, яке закріплено за Університетом, здійснюється у порядку, встановленому законодавством. Одержані в результаті відчуження зазначеного майна кошти спрямовуються виключно на інвестиції Університету (п.13.3. Статуту).
Відтак, в результаті зазначених дій, в.о. ректора "ДонУеп" ОСОБА_1 передано ТОВ "Донінфосервіс" 53/100 частини будівлі під учбовий корпус №2, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Артема , 193б загальною площею 1 294,9 кв.м. за ціною на 6 735 941, 00 гривень нижче за ринкову, всупереч інтересам Університету, його цілям і завданням, оскільки вказана сума мала б бути залучена на інвестиції (розвиток) Університету.
Колегія суддів приймає до уваги те, що не зважаючи на те, що як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, було прийнято до уваги обвинувальний акт, складений у кримінальному провадженні, разом з тим суди попередніх інстанцій, на підставі оцінки як зібраних у справі доказів в цілому, так і кожного доказу, які містяться у справі, зроблено власні висновки щодо обставин справи, які входять до предмета доказування. А тому наведене процесуальне порушення, про яке зазначає скаржник, не призвело до прийняття неправильного по суті рішення, а тому не може бути самостійною підставою для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.
Застосовуючи практику Європейського Суду з прав людини, суд апеляційної інстанції врахував позицію Європейського Суду викладену у рішеннях "Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 7 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, "Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 року, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року, де зазначено про наявність трьох критеріїв, які необхідно оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.
У поняття "майно", відповідно до практики ЄСПЛ, може включатись як саме майно, так і право на майно. Але право на майно може розглядатись у якості майна лише в тих випадках, коли воно є абсолютно конкретним і певним чином закріпленим в національному законодавстві або у відповідній судовій та адміністративній практиці. До поняття майна ЄСПЛ включає не лише фізичні матеріальні об`єкти, а й інші права, інтереси та блага, відповідно до яких особа може мати певний матеріальний інтерес.
З врахуванням викладеного, а також фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 щодо розпорядження майном Університету без погодження з іншими власниками та створення ТОВ "Донінфосервіс" з внесенням до його статутного капіталу 53/100 частини будівлі навчального корпусу загальною площею 1294,9 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 не призвели до очікуваного результату щодо отримання прибутку від ведення господарської діяльності останнім. Доказів зворотнього в матеріалах справи не має.
До того ж, внесення до статутного капіталу будівлі за ціною 690 000, 00 грн та вихід в подальшому зі складу учасників ТОВ "Донінфосервіс" призвело до отримання розрахунку при виході виходячи з внеску вартістю 690 000, 00 грн (узгоджена вартість будівлі), тоді як оціночна (ринкова) вартість будівлі, згідно звітів про оцінку майна станом на 30.11.2010, становила 7 550 562, 00 грн.
Тобто, внаслідок дій ОСОБА_1 щодо створення ТОВ "Донінфосервіс" та внесення до його статутного капіталу 53/100 частини будівлі навчального корпусу загальною площею 1294,9 м.кв., Університет позбавився майна на суму близько 7 000 000, 00 грн.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що такі обставини дають підстави для ствердження про те, що згадані дії ОСОБА_1 не сприяли отриманню прибутку Університетом, що є основою існування приватного навчального закладу, ОСОБА_1 порушено умови Статуту щодо цілей та мети створення ПВНС "ДонУЕП".
При цьому суд апеляційної інстанції врахував, що вказані обставини встановлені на підставі доказів, які виникли після подання позову до суду, та подані впродовж неодноразового розгляду даної справи судами першої, апеляційної та касаційної інстанції, однак, вони достеменно підтверджують вчинення ОСОБА_1 дій, які порушують майнові інтереси Університету та не відповідають положенням Статуту, у зв`язку з чим правомірно покладені в основу прийняття загальними зборами Університету 08.04.2015 рішення про виключення ОСОБА_1 зі складу власників.
4)Щодо проведення без згоди власників відповідача господарських операцій сумнівного характеру по закупівлі товарів та послуг в одних і тих же контрагентів, переведення зазначених коштів в готівку та їх привласнення.
Суди попередніх інстанцій встановили, що в матеріалах справи відсутні будь-які доводи, які б підтверджували, або спростовували такі факти, а тому, не прийняли такі доводи, в якості підстав виключення ОСОБА_1 зі складу власників Університету.
4.6. З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій було здійснено детальний аналіз доказів, що є в матеріалах справи, внаслідок чого господарські суди дійшли обґрунтованого висновку, що матеріалами справи підтверджено правомірність рішення позачергових загальних зборів Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права" №08/04 від 08.04.2015, яким виключено ОСОБА_1 зі складу власників Університету.
При цьому судом апеляційної інстанції було відхилено доводи позивача щодо порушення порядку скликання цих зборів, оскільки факт відсутності допуску до будівлі не підтверджено належними доказами, відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України. Наданий до матеріалів справи протокол огляду місця події від 08.04.2015, складено одноособово представником позивача, за відсутності свідків.
Крім того, як встановив суд апеляційної інстанції, оспорюване рішення прийнято більшістю голосів, що складає більше ніж 50%. Неявка представника позивача не вплинула на прийняття рішення на загальних зборах. Доводи позивача про те, що всі присутні проголосували про розгляд питань, які не увійшли до порядку денного, судом апеляційної інстанції також відхилено, оскільки питанням "3" на загальних зборах, що не віднесено до порядку денного було: "Про внесення і затвердження змін до установчих документів та надання повноважень щодо вчинення дій спрямованих на проведення їх державної реєстрації", тобто похідне від "Виключення зі складу учасників ОСОБА_1 ", що було в порядку денному під номером "1".
4.7. Оскільки судами попередніх інстанцій було правомірно відмовлено у визнанні недійсним та скасуванні рішення позачергових зборів учасників Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права" від 08.04.2015, то господарські суди також обґрунтовано відмовили у задоволенні позовних вимог щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права".
4.8. Інші доводи касаційної скарги колегією суддів відхиляються, з огляду на те, що вони в цілому зводяться до заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, і перегляду вже здійсненої господарськими судами оцінки доказів, зібраних у справі, тоді як суд касаційної інстанції в силу положень частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
5.1. Згідно зі статтею 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
5.2. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, а також враховуючи доводи та вимоги касаційних скарг, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.
6. Судові витрати
6.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.11.2019 та рішення Господарського суду Донецької області від 13.08.2019 у справі № 905/1076/16 - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. Студенець
Судді О. Баранець
Л. Стратієнко
