розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 )

до Приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки та права» (84500, Донецька область, місто Бахмут, вулиця Некрасова, будинок №1)

до Бахмутської міської ради (84500, Донецька область, місто Бахмут, вулиця Миру, будинок №44 )

про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів та скасування державної реєстрації змін до установчих документів, -

за участю представників сторін:

від позивача: Макіян Г.М. (адвокат за ордером)

від відповідача 1: Алехіна О.А. (адвокат за ордером)

від відповідача 2: не з`явився

С У Т Ь С П О Р У

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки та права» та Державної реєстраційної служби Бахмутського міського управління юстиції Донецької області, про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів та скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Позивач, як на правову підставу позову, посилається на ст.ст. 2,3,12-16,92 ЦК України, ст.ст. 3, 15, 27, 32, 39 Закону України «Про вищу освіту».

18.10.2016 господарським судом Донецької області винесено рішення по справі №905/1076/16, яким, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 07.11.2016, позовні вимоги задоволено, а саме постановлено: визнати недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників Приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки та права» відображене в протоколі № 08/04 від 08.04.2015; скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів Приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки та права» щодо зміни складу власників та зобов`язати Бахмутську міську раду, м.Бахмут поновити у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомості про Приватний вищий навчальний заклад «Донецький університет економіки та права» станом на 29.06.2015, а також стягнуто судові витрати у розмірі 2 756,00 гривень.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2016 по справі №905/1076/16 рішення суду залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.03.2017 рішення господарського суду Донецької області від 18.10.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2016 у справі №905/1076/16 скасовано; справу №905/1076/16 направлено на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Приймаючи постанову Вищий господарський суд України зазначив наступне. Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

При розгляді справи, суди попередніх інстанцій зазначеного не врахували та не здійснили перевірку матеріалів справи, з подальшими висновками, на відповідність їх вище визначеним умовам щодо наявності/відсутності підстав для визнання недійсним рішення від 08.04.2015.

Суди першої та апеляційної інстанції не надали належної уваги змісту спірного рішення від 08.04.2015, в якому є детальний опис в чому саме полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов`язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства; зазначено про те, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства, а тому при прийнятті вищенаведеного рішення, зборами учасників відповідача-1 було дотримано вимоги щодо змісту викладення обставин, за яких позивача було виключенню зі складу учасників зазначеної особи.

Під час нового розгляду справи представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи наявністю корпоративних відносин позивача із відповідачем 1 на час прийняття оспорюваного рішення; заява про вихід позивача датована 18.05.2012 не є підставою ухвалення рішення загальних зборів від 08.04.2015; вказує на позбавлення позивача корпоративних прав власника університету; вина позивача у інкримінованих йому порушеннях, що покладено в основу прийнятого рішення, не доведена у встановленому законом порядку; укладання позивачем із відповідачем 1 контракту про виконання комплексу робіт відповідно до посади ректора; вказує на строк давності вчинення оспорюваних відповідачем 1 дій, як таких, що визначені останнім як протиправні; пов`язує неможливість виконання певних обов`язків ректора з перепонами, що створював безпосередньо відповідач 1; недоведено збитків; відзив електронного підпису в установах банку пояснює як наслідок зміни даних у системі Єдиного державного реєстру про керівника університету.

Представник відповідача 1 проти задоволення позовних вимог заперечував, посилався на те, що скликання та проведення позачергових зборів учасників університету від 08.04.2015 здійснені у відповідності з вимогами законодавства та статуту, позивач був належним чином повідомлений про час, місце, адресу проведення зборів та порядок денний; наголошує на тому, що дії позивача неоднарозово розглядались іншими загальними зборами власників університету 04.11.2014, 15.12.2014, 18.02.2015 та рішення зазначених зборів дійсні; наявність у справі доказів службового підроблення, відчуження майна без узгодження з іншими власниками за балансовою вартістю без проведення експертної оцінки (при цьому економічний сенс такого правочину для університету був взагалі відсутній, що спричинило значні збитки університету), викрадення бухгалтерської документації університету та серверу з базою даних з власного розпорядження позивача, відзиву позивачем підпису з усіх установ банків, що обслуговували університет без попередження та призначення іншого підписанта (наслідок блокування поточних рахунків, що призвело до повного зупинення видаткових операцій); визнання перелічених обставин зборами учасників як систематичне порушення позивачем вимог п.4.2 статуту щодо обов`язків власника, а також порушення п.п.6.2.13, 8.4, 13.3 статуту; стверджує про те, що виконання обов`язків ректора тягне за собою автоматичне виконання обов`язків власника закладу; вважає, що статус керівника та учасника університету в даній справі переплелися, що презумує їх спільну та нерозривну правову відповідальність; вважає, якщо одна особа одночасно є і учасником товариства, і його керівником, то її неможливо розглядати ізольовано лише з одного аспекту діяльності, оскільки з керівника ніхто не знімав обов`язку дотримуватись положень статуту, особа маючи статус учасника повинна усвідомлювати, що її дії, в тому числі як керівника, не повинні йти в розріз з метою діяльності університету або перешкоджати досягненню цілей закладу, учасником якого вона є; у рішенні чітко конкретизовані обґрунтовані причини виключення позивача; підстави для визнання недійсним рішення загальних зборів власників від 08.04.2015 відсутні.

Крім того, під час нового розгляду судами попередніх інстанцій встановлено, що з матеріалів справи вбачається, що у 2012 році, після подачі позивачем заяви про вихід зі складу засновників, відповідних змін у статуті Університету не відбулося, та не було здійснено відповідної державної реєстрації. Про наявність між позивачем та відповідачем 1 корпоративних відносин вже після поданої ним заяви свідчать подальші проведення голосування на зборах учасників Університету з урахуванням голосу позивача, та направлення йому повідомлень про проведення загальних зборів власників Університету. При цьому, судом першої інстанції встановлено, що після звернення позивачем до Університету із заявою про вихід зі складу засновників відповідача 1 - 18.05.2012, жодних розрахунків, пов`язаних з рішенням позивача вийти зі складу засновників між позивачем та відповідачем 1, не вирішувалося та не здійснювалося, а навпаки, згідно до рішення зборів від 10.04.2013 та змін до статуту від 05.09.2013 частку позивача було збільшено з 28,5% (станом на 25.02.2013) до 32,5%.

За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду Донецької області від 31.05.2017 у справі №905/1076/16 позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки та права», Бахмутської міської ради про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права" від 08.04.2015; скасування державної реєстрації змін до установчих документів Приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки та права» щодо зміни складу власників та зобов`язання Бахмутської міської ради поновити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відомості про Приватний вищий навчальний заклад «Донецький університет економіки та права» станом на 29.06.2015, задоволено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.11.2017 рішення Господарського суду Донецької області від 31.05.2017 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.04.2018 рішення господарського суду Донецької області від 31.05.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.11.2017 у справі №905/1076/16 скасовано; справу №905/1076/16 направлено на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Приймаючи постанову Вищий господарський суд України зазначив, що під час вирішення питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою.

Господарські суди повинні перевірити фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника товариства, а також дослідити питання щодо дотримання вимог законодавства та установчих документів під час скликання та проведення відповідних загальних зборів.

Разом з тим при новому розгляді суди попередніх інстанцій зазначеного не врахували та не перевірили, окрім того, не дали оцінки наявним в матеріалах справи доказам, які подані Приватним вищим навчальним закладом «Донецький університет економіки та права» на підтвердження наявності кожної із фактичних обставин, що були підставою для виключення учасника товариства, наведені у протоколі:

1. Тривалий період часу, починаючи з 2011, ОСОБА_1 здійснювалась виплата заробітної плати у розмірі, який значено перевищує розмір, встановлений штатним розкладом. Розмір заробітної плати, в порушення статті 21 КЗпП України в контракті не визначений. Крім того, встановлено факт сплати заробітної платні ОСОБА_2 як проректору з розвитку ДонУЕП, хоча такої посади не було в штатному розкладі. Підставою таких виплат були накази, підписані ОСОБА_1 , який постійно здійснював службове підроблення, вказуючи в якості підстав таких виплат протоколи зборів учасників ДонУЕП, але таких рішень учасники ДонУЕП не приймали, відповідно таких протоколів не існує.

2. Відчуження в порушення пп. 3.2.13, 13.3 статуту без згоди власників Приватного вищого навчального заклад «Донецький Університет економіки та права» нежитлового приміщення за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 193-6 на користь ТОВ «Донінфосервіс», одним із засновників якого була ОСОБА_2

3. З відома та власного розпорядження ОСОБА_1 була вкрадена практично вся бухгалтерська документація ДонУЕП та серверу із бухгалтерською інформацією.

У зв`язку з відзивом ОСОБА_1 підпису з усіх установ банків, що обслуговували ДонУЕП без попередження та призначення іншого підписанта, що призвело до повного зупинення видаткових операцій, в тому числі до несвоєчасної виплати заробітної плати працівникам ДонУЕП.

ОСОБА_1 протягом тривалого часу ігнорувався пункт 8.4 Статуту.

Неодноразово проводилися господарські операції сумнівного характеру, такі, що мають ознаки фіктивності без згоди власників відповідача господарських операцій по закупівлі товарів та послуг в одних і тих же контрагентів, переведення зазначених коштів в готівку та їх привласнення.

Таким чином, діючи умисно, на шкоду інтересам ДонУЕП, його учасникам (власникам), ОСОБА_1 привласнював грошові кошти ДонУЕП, порушуючи неодноразово, систематично протягом тривалого часу пункти 4.2, 6.2.13, 8.4, 13.3 Статуту ДонУЕП, що також підтверджується фактом подачі ОСОБА_1 заяви на ім`я ДонУЕП про вихід зі складу учасників ДонУЕП, яка датована 18.05.2012.

Виходячи з викладеного, наявні усі підстави, передбачені пунктом 4.9 Статуту ДонУЕП виключити ОСОБА_1 зі складу учасників ДонУЕП.

Так, Приватним вищим навчальним закладом «Донецький університет економіки та права» на підтвердження наявності кожної із фактичних обставин, що були підставою для виключення учасника товариства, було подано ряд доказів, які містяться в матеріалах справи, яким проте не надано оцінки господарськими судами як в цілому, так і кожному з них окремо, серед яких: інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №59037455 від 13.05.2016; висновок про вартість майна, складеного МПП Виробничою фірмою «Науктехпроект» станом на 23.10.2012; акт роботи комісії з перевірки обґрунтованості нарахованої заробітної плати співробітника ДонУЕП на посаді в.о. ректора ОСОБА_1 за період з червня 2010 року по лютий 2012 року від 31.10.2014 року; виписки з наказів за 2010-2012 роки, в яких перелічені номера та дати наказів, та суми визначених надбавок; копії наказів Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права", підписаних в.о. ректора ОСОБА_1 .; лист №06.701-186/67-16622 від 07.09.2016 Красноармійського відділення ПАТ «Укрсоцбанк».

Окрім того, дійшовши висновку, що усі перелічені вище підстави для виключення позивача пов`язані безпосередньо із виконанням ним обов`язків в.о.ректора у період з 2011 року по листопад 2014 року на підставі укладеного між ним і Приватним вищим навчального заклад «Донецький Університет економіки та права» контракту №1-ІІІ від 25.01.2011, №2-ІІІ від 01.04.2012, суди попередніх інстанцій не врахували, що набувши прав та обов`язків ректора, ОСОБА_1 не втратив правового статусу власника Приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки та права», тобто корпоративних прав та обов`язків учасника товариства.

У частині перевірки обставини щодо систематичності невиконання учасником товариства його обов`язків судами попередніх інстанцій також не було надано оцінки відомостям у протоколах загальних зборів Приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки та права», які проводилися 18.02.2015, 15.12.2014 щодо звіту про діяльність ОСОБА_1 та щодо розгляду проміжного акту ревізії.

21.05.2018 справа 905/1076/16 надійшла до господарського суду Донецької області на новий розгляд.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2018, для розгляду даної справи визначено суддю господарського суду Донецької області Фурсову С.М.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.05.2018 прийнято справу до провадження, визначено розгляд справи № 905/1076/16 здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, призначено підготовче судове засідання на 19.06.2018.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.06.2018 відкладено підготовче судове засідання на 10.07.2018.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.07.2018 продовжено строк підготовчого провадження до 22.08.2018 та відкладено підготовче судове засідання на 02.08.2018.

Ухвалою суду від 22.08.2018 призначено справу №905/1076/18 до колегіального розгляду у складі трьох суддів.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.08.2018 справу №905/1076/16 прийнято до колегіального розгляду у складі: головуючого судді - Фурсової С.М., суддів Чорненької І.К., Матюхіна В.І., призначено підготовче судове засідання на 10.09.2018.

У судовому засіданні вирішено продовжити строк підготовчого провадження до 21.11.2018, оголошено перерву до 22.10.2018.

За результатами повторного автоматизованого розподілу справи, проведеного на підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Донецької області від 22.10.2018 у зв`язку з перебуванням судді Чорненької І.К у відпустці, відповідно до пункту 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в господарському суді Донецької області, затверджених протоколом зборів суддів № 4 від 14.09.2016 (зі змінами та доповненнями), сформовано наступну колегію: головуючий суддя - Фурсова С.М., судді Матюхін В.І., Тарапата С.С.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.10.2018 справу №905/1076/16 прийнято до колегіального розгляду у складі: головуючого судді - Фурсової С.М., суддів Тарапати С.С., Матюхіна В.І., призначено підготовче судове засідання на 22.10.2018.

У судовому засіданні 22.10.2018 представником відповідача1 ОСОБА_7 було заявлено члену колегії - судді Матюхіну В.І. усний відвід.

У судовому засіданні 22.10.2018 з метою надання представнику відповідача1 можливості реалізувати право на заявлення відводу, передбачене Господарським процесуальним кодексом України, судом оголошено перерву у судовому засіданні до 12.11.2018.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.11.2018 відкладено підготовче судове засідання на 26.11.2018, викликано у судове засідання свідка - ОСОБА_7 для дачі пояснень з приводу обставин викладених у його заяві свідка від 26.07.2018.

У судове засідання 26.11.2018 ОСОБА_7 на виклик суду не з`явився.

Представником Приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки та права» ОСОБА_8 заявлено про відвід судової колегії у складі головуючого судді Фурсової С.М., суддів Тарапати С.С., Матюхіна В.І. від розгляду справи №905/1076/16.

Ухвалою суду від 26.11.2018 зупинено провадження у справі до вирішення питання про відвід судової колегії.

У зв`язку з відмовою у задоволенні заяви про відвід судової колегії, ухвалою суду від 04.12.2018 поновлено провадження у справі 905/1076/16, розгляд справи призначити на 17.12.2018 року. Повторно викликано у судове засідання свідка - ОСОБА_7 .

У судовому засіданні 21.02.2019 представником Приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки та права» ОСОБА_7 заявлено відвід судді Матюхіну В.І. від розгляду справи №905/1076/16.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.02.2019 відмовлено в задоволенні заяви представника Приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки та права» ОСОБА_7 за вих..№2.01-16-19 від 21.02.2019 про відвід судової колегії.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області №01-01/158 від 26.03.2019 призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи у зв`язку з перебуванням судді Матюхіна В.І. у відпустці.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2019 для розгляду даної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Фурсова С.М., судді Демідова П.В., Величко Н.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.03.2019 відкладено підготовче судове засідання на 23.04.2019.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.04.2019 відкладено підготовче судове засідання на 20.05.2019.

У судовому засіданні 20.05.2019 представником Приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки та права» адвокатом Алехіною О.А. оголошено заяву ОСОБА_8 про відвід судовій колегії у складі: головуючого судді Фурсової С.М., суддів Демідової П.В., Величко Н.В. від розгляду справи №905/1076/16.

За результатами розгляду заяви, господарським судом постановлено ухвалу, якою зупинено провадження у справі у зв`язку з визнанням заяви про відвід судді необґрунтованою, вирішено передати справу №905/1076/16 на автоматичний розподіл для розгляду вищеозначеної заяви суддею, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, відповідно до вимог ч.3. ст.39 Господарського процесуального кодексу України.

За результатами автоматичного розподілу, оформленого Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2019, заяву представника Приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки та права» ОСОБА_8 про відвід судової колегії передано на розгляд судді Говоруна О.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.05.2019 задоволено заяву судді Говоруна О.В. від 21.05.2019 про самовідвід у вирішенні питання про відвід колегії суддів господарського суду Донецької області.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області №01-01/258 від 22.05.2019 призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи у зв`язку з задоволенням заяви про самовідвід судді Говоруна О.В.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2019, для розгляду заяви про відвід колегії суддів у справі № 905/1076/16 визначено суддю господарського суду Донецької області Харакоза К.С.

Ухвалою суду від 22.05.2019 задоволено заяву судді Харакоза К.С. про самовідвід через те, що зазначений суддя вже брав участь у розгляді цієї самої справи та під його головуванням судовою колегією було прийнято рішення від 18.10.2016, яке в подальшому було скасовано постановою Вищого господарського суду України від 02.03.2017.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області №01-01/261 від 22.05.2019 призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи у зв`язку з задоволенням заяви про самовідвід судді Харакоза К.С.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2019, для розгляду заяви про відвід колегії суддів від 20.05.2019 у справі №905/1076/16 визначено суддю господарського суду Донецької області Бокову Ю.В.

Ухвалою суду від 22.05.2019 задоволено заяву судді Бокової Ю.В. про самовідвід через те, що зазначена суддя брала участь у розгляді цієї самої справи та приймала у складі колегії суддів рішення від 18.10.2016, яке в подальшому було скасовано постановою Вищого господарського суду України від 02.03.2017.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області №01-01/262 від 22.05.2019 призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи у зв`язку з задоволенням заяви про самовідвід судді Бокової Ю.В.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2019 для розгляду заяви №2.01-84-19 від 20.05.2019 Приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки та права» про відвід колегії суддів від розгляду справи №905/1076/16 визначено суддю Аксьонову К.І.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.05.2019 відмовлено в задоволенні заяви представника Приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки та права» ОСОБА_8 про відвід судової колегії.

24.05.2019 справу передано судовій колегії у складі головуючого судді Фурсової С.М., суддів Демідової П.В.., Величко Н.В. для подальшого розгляду.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області №01-01/266 від 24.05.2019 призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи у зв`язку з перебуванням судді Демідової П.В. у відпустці та необхідністю поновлення провадження у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2019 для розгляду даної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Фурсова С.М., судді Паляниця Ю.О., Величко Н.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.05.2019 поновлено провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 06.06.2019.

У судове засідання 06.06.2019 представники сторін не з`явились.

Через кабінет «Електронного суду» надійшло клопотання представника позивача про проведення судового засідання за його відсутності.

На електронну адресу суду надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі відповідача1, клопотання про долучення доказу до матеріалів справи, а також клопотання про визнання обов`язковою явку позивача в судове засідання. Вказане клопотання обґрунтовано тим, що саме позивач ОСОБА_1 має надати пояснення щодо порушення його права спірним рішенням учасників позачергових загальних зборів, зазначити в чому саме полягає таке порушення.

Розглянувши клопотання відповідача1 щодо визнання обов`язковою явки ОСОБА_1 в судове засідання, судом вирішено його задовольнити.

У судовому засіданні 06.06.2019 судом вирішено всі питання, передбачені ст. 182 ГПК України, вирішено закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 15.07.2019.

У судових засіданнях 15.07.2019, 24.07.2019, 30.07.2019 та 07.08.2019 оголошувалась перерва до 24.07.2019, 30.07.2019, 07.08.2019 та 13.08.2019 відповідно.

Представник позивача у судовому засіданні 13.08.2019 наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні заперечував проти позову.

Відповідач 2 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд -

В С Т А Н О В И В

Приватний вищій навчальний заклад «Донецький університет економіки та права» (Відповідач 1), відповідно до п.1.2. Статуту створено шляхом перетворення Донецького Університету економіки та права (у формі Товариства з обмеженою відповідальністю), перереєстрованого виконкомом Ворошиловської районної ради м.Донецька рішенням №176/28 від 04.06.2003р. і є його правонаступником (т.1 а.с. 23-45).

Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 12.03.2016 місцезнаходженням Приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки та права» є: 84500, Донецька область, м.Артемівськ, вул.Некрасова, б.1 (т.1 а.с. 54-55).

Відповідно до п.2.1 статуту, завданням (метою) діяльності Приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки та права» є: здійснення освітньої діяльності певного напрямку, яка забезпечує підготовку фахівців відповідних кваліфікаційно-освітніх рівнів і відповідає стандартам вищої освіти та включає навчальний, науковий, методичний, культурний напрями роботи; здійснення перепідготовки, спеціалізації та підвищення кваліфікації кадрів; забезпечення умов для оволодіння системою знань про людину, природу і суспільство; формування соціально зрілої творчої особистості, виховання морально, психічно і фізично здорового покоління громадян; формування громадянської позиції, патріотизму, власної гідності, готовності до трудової діяльності, відповідальності за долю суспільства, держави і людства; забезпечення високих етичних норм, атмосфери доброзичливості й взаємної поваги; забезпечення умов ліцензування, угод з юридичними особами на підготовку фахівців з вищою освітою; здійснення підготовки наукових, і науково-педагогічних кадрів та їхньої атестації в акредитованих вищих навчальних закладах; вивчення попиту на окремі спеціальності на ринку праці та сприяння працевлаштуванню випускників; перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів; просвітницька діяльність; здійснення довузівської підготовки.

Згідно пунктів 3.1., 13.19. Статуту Відповідача 1 від 25.11.2005 (т.1 а.с. 23-45), зі змінами та доповненнями від 05.09.2013 (т. 1 а.с. 88-90), учасниками закладу були :

- ОСОБА_8 із вкладом в статутний капітал 2,5%, що складає 2700грн.,

- ОСОБА_1 із вкладом в статутний капітал 32,5%, що складає 35100грн.,

- ОСОБА_7 із вкладом в статутний капітал 40%, що складає 43200грн.,

- ОСОБА_9 із вкладом в статутний капітал 25%, що складає 27000грн.

Згідно пунктів 3.1., 13.19. Статуту Відповідача 1 від 25.11.2005 (т.1 а.с. 23-45), зі змінами та доповненнями від 30.06.2015 внесених рішенням власників від 08.04.2015, власником частки у розмірі 32,5%, що складає 35 100 гривень, зазначено Приватний вищій навчальний заклад «Донецький університет економіки та права».

Вищим органом університету є загальні збори власників. Вони складаються з власників університету або призначених ними представників (п. 6.1 статуту відповідача-1).

Пунктом 6.2 статуту відповідача-1 встановлено, що до виключної компетенції зборів власників належить, зокрема, прийняття рішення про відчуження майна університетом на суму, що складає 50 та більше відсотків майна університету.

Рішення Зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх власників, а Рішення про внесення змін до статуту Університету, відчуження майна Університету на суму, що становить п`ятдесят і більше відсотків майна Університету, та про ліквідацію Університету приймаються більшістю не менш як у ? голосів (п.п.6.4. 6.5. Статуту).

Права та обов`язки ректора університету визначені розділом 8 статуту відповідача-1.

За рішенням власників до компетенції ректора може бути передано вирішення питань, віднесених до виключної компетенції власників (п. 8.2 статуту).

Відповідно до п. 8.4 статуту Ректор університету несе відповідальність перед власниками за виконання покладених на університет завдань, результати фінансово-господарської діяльності, стан і збереження будівель та іншого майна, переданого університету у користування та володіння.

Пунктом 13.3. Статуту визначено, що відчуження майна, яке закріплено за Університетом, здійснюється у порядку, встановленому законодавством. Одержані у результаті відчуження зазначеного майна кошти спрямовуються виключно на інвестиції Університету.

Наказом № 19 від 24.01.2011 ОСОБА_1 призначено на посаду в.о. ректора Приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки та права» з 25.01.2011.

У період з 25.01.2011 по листопад 2014 рокупозивач ОСОБА_1 виконував обов`язки ректора, та між ним і Відповідачем 1 було укладено контракти №1-ІІІ від 25.01.2011р. (т.2 а.с.80-82), №2-ІІІ від 01.04.2012р. (т.2 а.с.91-93).

Пунктом 4.2 статуту Приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки та права» до обов`язків власників віднесено:

- 4.2.1 додержуватись вимог статуту університету, виконувати рішення його органів управління;

- 4.2.2 сприяти розвитку навчально-виховної, наукової та господарської діяльності університету;

- 4.2.3 сприяти ресурсному забезпеченню університету;

- 4.2.4 вносити вклади у розмірі, порядку та коштами (засобами), що передбачені у статуті, відповідно до діючого законодавства України;

- 4.2.5 забезпечувати повне за обсягами і своєчасне за термінами виконання взятих на себе зобов`язань;

- 4.2.6 надавати університету інформацію, необхідну для ефективної його діяльності;

- 4.2.7 гарантувати університету право пріоритетного розміщення замовлень;

- 4.2.8 сприяти університету у досягненні інших цілей його діяльності;

- 4.2.9 утримуватись від дій, що можуть заподіяти шкоду діловій репутації університету, в тому числі не розголошувати конфіденційну інформацію про діяльність університету;

- 4.2.10 не втручатись в оперативну-господарську діяльність університету;

- 4.2.11 нести інші обов`язки.

Пунктом 4.9 статуту встановлено підстави виведення власника із складу власників на основі рішення зборів, до яких віднесено: систематичне невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків чи перешкоджання своїми діями досягненню мети університету.

Загальними рішенням загальних зборів власників Відповідача 1 від 04.11.2014 були прийняті рішення не продляти контракт із позивачем та призначено виконуючим обов`язки ректора ОСОБА_8 , а також прийняте рішення про звернення до судових та правоохоронних органів із заявою про притягнення до відповідальності та відшкодування збитків нанесених Університету в наслідок зловживання позивачем службовим становищем, що встановлено актом комісії від 31.10.2014 (т.2.а.с. 26) (протокол №4/11 від 04.11.2014, т.1 а.с. 118).

15.12.2014 на позачергових зборах власників ПВНЗ «Донецький університет економіки та права», що оформлено протоколом № 15/12 (т. 2 а.с.38), при розгляді проміжного акту ревізії та прийняття рішення щодо виявлених нестач було заслухано доповідь ОСОБА_8, яка зазначила, що в ході проведення ревізії на 01.12.2014 виявлено нестачі матеріальних цінностей на суму 50 338 гривень, згідно акту інвентаризації (т.2 а.с.40). Постановлено визнати виявлені в ході ревізії нестачі матеріальною шкодою та провести їх погашення в порядку ст.136 КЗПП України. За сумою непокритої матеріальної шкоди підготувати позовну заяву та стягнути в судовому порядку з ОСОБА_1 усі матеріальні збитки, які задані ДонУЕП внаслідок його діяльності.

На чергових загальних зборах, що оформлено протоколом загальних зборів Приватного вищого навчального закладу «Донецький Університет економіки та права» від 18.02.2015, заслухано доповідь в.о. ректора ОСОБА_8, яка зазначила, що ОСОБА_1 , як учасником ДонУЕП та в.о. ректора, допущено грубі порушенняп.6.8., п.6.16 Статуту ДонУЕП, допущено зловживання службовим становищем, підробку службових документів, використовуючи довіру інших учасників товариства, діяв у шкоду ДонУЕП, та відповідно його учасникам, що призвело до нанесення матеріальної шкоди у розмірі 5 млн.грн. Також, шляхом самоусунення від керування закладом, завдав збиток ділової репутації ДонУЕП серед студентів та викладачів ВНЗ, а також у діловому та науковому середовищу. На підставі чого, головою ДонУЕП ОСОБА_7 внесено пропозицію про проведення позачергових загальних зборів для прийняття рішення щодо виключеня ОСОБА_1 зі складу учасників ДонУЕП . Постановлено призначити наступні збори на 08.04.2015

08.04.2015 загальними зборами власників відповідача-1 (протокол №08/04) прийнято рішення:

- виключити ОСОБА_1 . зі складу учасників ДонУЕП з внесенням відповідних змін до установчих документів ДонУЕП;

- виплатити ОСОБА_1 вартість частини майна ДонУЕП, що пропорційна його частці у статутному капіталі;

- винести на розгляд загальних зборів ДонУЕП питання, не включеного заздалегідь до порядку денного: «Про внесення і затвердження змін до установчих документів та надання повноважень, щодо вчинення дій спрямованих на проведення їх держаної реєстрації»;

- внести та затвердити зміни до статуту Приватного вищого навчального закладу «Донецький Університет економіки та права», в частині змін складу учасників ДонУЕП у зв`язку з виключенням ОСОБА_1 зі складу учасників ДонУЕП. Уповноважити ОСОБА_8 на вчинення дій, спрямованих на проведення державної реєстрації зміни до Статуту Приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки та права».

Збори відбулись за участю власників, що у сукупності володіють 67,5% часток у статутному капіталі - ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 Рішення за всіма питаннями прийнятті 100% голосів присутніх учасників.

За змістом протоколу №08/04 рішення вмотивовані діями, вчиненими позивачем в період виконання ним обов`язків ректора відповідача-1, а саме:

- виплатою собі та своїй дружині ОСОБА_2 заробітної плати у розмірі, який значно перевищує розмір, встановлений штатним розкладом в порушення умов контракту та вимог ст. 21 КЗпП;

- системне службове підроблення;

- відчуження в порушення пп. 3.2.13, 13.3 Статуту без згоди власників відповідача-1 нежитлового приміщення за адресою: м. Донецьк, вул . Артема, 193-6 на користь ТОВ «Донінфосервіс», одним із засновників якого була ОСОБА_2 ;

- організація викрадення бухгалтерської документації ДонУЕП та серверу із бухгалтерською інформацією ;

- відзив підпису з усіх установ банків, що обслуговували ДонУЕП без попередження та призначення іншого підписанта, що призвело до повного зупинення видаткових операцій, в тому числі до несвоєчасної виплати заробітної плати працівникам ДонУЕП;

- проведення без згоди власників відповідача господарських операцій сумнівного характеру по закупівлі товарів та послуг в одних і тих же контрагентів, переведення зазначених коштів в готівку та їх привласнення.

Викладені обставини були кваліфіковані загальними зборами як порушення пп.3.2.13, 4.2, 6.2.13, 8.4, 13.3 Статуту Відповідача-1 та як кримінальні правопорушення за ознаками злочинів передбачених ст.364-1, 365, 191, 366, 367, 212 КК України.

Водночас, при розгляді питання 1 порядку денного зборів від 08.04.2015 зазначено про подачу позивачем заяви про вихід зі складу учасників Відповідача 1, яка датована 18.05.2012.

Частиною 1 ст. 148 ЦК України (в редакції, чинній на момент подачі позивачем заяви від 18.05.2012) визначено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

В п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 № 13 роз`яснено, що вихід зі складу учасників товариства не пов`язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв`язку з цим, моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв`язку.

Судом встановлено, що після звернення позивачем до Університету із заявою про вихід зі складу засновників відповідача 1 - 18.05.2012, жодних розрахунків, пов`язаних з рішенням позивача вийти зі складу засновників між позивачем та відповідачем 1, не вирішувалося та не здійснювалося, а навпаки, згідно до рішення зборів від 10.04.2013 та змін до статуту від 05.09.2013 частку позивача було збільшено з 28,5% (станом на 25.02.2013) до 32,5 %.

Позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання недійсним та скасування рішення позачергових загальних зборів учасників відповідача-1 від 08.04.2015 та скасування державної реєстрації змін до установчих документів з підстав невідповідності рішення положенням ст. 2, 3, 12-16, 92 ЦК України, ст. 3, 15, 27, 32, 39 Закону України «Про вищу освіту».

Пунктом 4 частини першої статті 12 ГПК передбачено, що стороною корпоративного спору може бути також учасник, що вибув з товариства, спори про визнання недійсними рішень про виключення учасника з товариства, а також спори, пов`язані з визначенням та стягненням вартості частки майна товариства, належної до сплати учаснику, який вийшов (вибув) з товариства, належать до корпоративних і підлягають розгляду виключно господарськими судами. (відповідно до п. 1.3. рекомендацій Президії Вищого господарського суду України «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» від 28.12.2007 №04-5/14).

Відповідно до ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Враховуючи положення статуту Відповідача 1, неврегульованість законодавством України взаємовідношень власників приватного вищого навчального закладу та зміст правовідносин сторін, суд вважає, що між позивачем та Відповідачем 1 по справі існують корпоративні правовідносини та до них за аналогією закону мають бути застосовані положення законодавства, що регулюють, зокрема, правовідносини між учасниками та товариства з обмеженою відповідальністю.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що зазначений спір випливає із корпоративних відносин між позивачами та відповідачем 1, що зумовлює його розгляд в порядку господарського судочинства.

Відповідно до змісту ст.ст. 11, 15, 16 Цивільного кодексу України цивільні права й обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства та кожна особа має право на судовий захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 5 ст.98 Цивільного кодексу України передбачене право учасника товариства оскаржити рішення загальних зборів до суду.

Як було встановлено судом 08.04.2015р. на загальних зборах Відповідача 1 було прийнято рішення про виключення ОСОБА_1 . зі складу учасників ДонУЕП з внесенням відповідних змін до установчих документів ДонУЕП; про виплату ОСОБА_1 вартості частини майна ДонУЕП, що пропорційна його частці у статутному капіталі; та про внесення та затвердження змін до Статуту Приватного вищого навчального закладу «Донецький Університет економіки та права», в частині змін складу учасників ДонУЕП.

Згідно п.3 ст.100 Цивільного кодексу України, учасник товариства у випадках та в порядку, встановлених законом, може бути виключений з товариства.

Так, ст.64 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції чинній на момент звернення до суду), передбачено, що учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов`язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

В ч.1 п. 4.24. Постанови Пленуму Верховного суду України від 28 жовтня 2008 року №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» передбачено, що суд перевіряє обґрунтованість та законність прийняття рішення про виключення учасника у разі подання ним позову про визнання такого рішення недійсним.

Як встановлено судом, Відповідач 1 обґрунтовує виключення позивача зі складу засновників, з підстав неналежного виконання останнім обов`язків перед університетом.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 28 жовтня 2008 року №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Пунктом 2.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» №4 від 25.02.2016р. передбачено, що Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 20 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.

Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Відповідно до п.1.3. Статуту Відповідача 1, Університет є суб`єктом освітньої діяльності і діє відповідно до Конституції України, Законів України «Про вищу освіту», «Про освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», Закону України «Про мови», нормативних документів Міністерства освіти і науки України, цього Статуту та інших актів законодавства у сфері освіти, реалізує відповідно до наданих ліцензій освітньо-професійні програми вищої освіти за певними освітніми та освітньо-кваліфікаційними рівнями, забезпечує навчання, виховання та професійну підготовку осіб відповідно до їхнього покликання, інтересів, здібностей т а нормативних вимог у галузі вищої освіти, а також здійснює наукову та науково-технічну діяльність.

Пунктами 1-3 ч.2 ст. 15 Закону України «Про вищу освіту» передбачено, засновник (засновники) вищого навчального закладу або уповноважений ним (ними) орган: 1) затверджує статут вищого навчального закладу та за поданням вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу вносить до нього зміни або затверджує нову редакцію; 2) укладає в місячний строк контракт з керівником вищого навчального закладу, обраним за конкурсом у порядку, встановленому цим Законом; 3) за поданням вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу достроково розриває контракт із керівником вищого навчального закладу з підстав, визначених законодавством про працю, чи за порушення статуту вищого навчального закладу та умов контракту.

Крім того, в ч.2-4 п. 4.24. Постанови Пленуму Верховного суду України від 28 жовтня 2008 року №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» зазначено, що у рішенні загальних зборів про виключення учасника з господарського товариства повинні міститися обґрунтовані причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов`язків стали підставою для виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов`язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою для визнання зазначеного рішення недійсним за позовом такого учасника.

Під час вирішення питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою.

Господарські суди повинні перевірити фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника товариства.

Як зазначалось раніше, спірним рішенням власників відповідача 1 було виключено позивача зі складу учасників за системні зловживання службовим становищем та спричинення шкоди університету перебуваючи на посаді в.о. ректора у період із 2011 по 2014 рік.

За змістом протоколу №08/04 від 08.04.2015 рішення вмотивовані діями, вчиненими позивачем в період виконання ним обов`язків ректора відповідача-1, а саме:

- системне службове підроблення;

- організація викрадення бухгалтерської документації ДонУЕП та серверу із бухгалтерською інформацією;

Надаючи оцінку наявним в матеріалах справи доказам, які подані Приватним навчальним закладом «Донецький університет економіки та права» на підтвердження наявності кожної із фактичних обставин, що були підставою для виключення учасника товариства, наведених у спірному Протоколі, суд виходить з такого.

Дії позивача неодноразово розглядались загальними зборами власників Університету, а саме зборами від 04.11.2014, 15.12.2014, 18.02.2015.

На позачергових зборах власників від 04.11.2014 розглянутий Акт роботи комісії щодо перевірки обґрунтованості нарахування заробітної Позивачем собі та своєї дружині у великих розмірах на підставі вигаданих рішень власників (т1 а.с.118). Рішенням цих зборів затверджений висновок про зловживання Позивачем службовим положенням, в результаті чого Університету нанесено значний збиток. Прийнято рішення звернутися в судові та правоохоронні органи із заявою про притягнення до відповідальності винних осіб.

На загальних зборах від 15.12.2014 власниками розглянутий Акт ревізії матеріальних цінностей Університету, виявлені нестачі на суму 50338,0 гривень. Вирішено підготувати позовну заяву про стягнення з ОСОБА_1 матеріальних збитків, які завдані Університету внаслідок діяльності позивача (т.2 а.с. 22-25).

Також рішенням загальних зборів від 18.02.2015, власниками розглянуті висновки аудита фінансово-господарської діяльності Університету та надана оцінка діяльності позивача як в.о. ректора Університету та як учасника одночасно. Зборами власників встановлено, що позивач систематично порушував пп. 6.8, 6.16 Статуту. Використовуючи службове положення та довіру інших учасників, він здійснив відчуження нерухомого майна з порушенням інтересів Університету, що спричинило нанесення матеріального збитку відповідачу1 в розмірі понад 5 млн. гривень. Одностайним рішенням власники призначили проведення загальних зборів на 08.04.2016 з метою прийняття рішення про виключення позивача зі складу учасників, про що свідчить протокол рішення загальних зборів від 18.02.2015 (т.2 а.с.38-39).

Жодне з наведених рішень не було оскаржене позивачем. Всі зазначені вище рішення загальних зборів власників за своєю юридичною природою є актами, які мають обов`язковий характер для учасників Університету. Виходячи з презумпції легітимності рішень зборів власників, якій є вищим органом управління Університету, ці рішення вважаються дійсними та законними, оскільки їх недійсність не була встановлена у судовому порядку.

Саме на виконання рішення власників від 18.02.2015 були проведені загальні збори від 08.04.2015 та прийнято спірне рішення про виключення Позивача зі складу учасників Університету.

Актом роботи комісії з перевірки обґрунтованості нарахованої заробітної плати співробітника ДонУЕП на посаді в.о. ректора ОСОБА_1 за період з червня 2010 по лютий 2012 від 31.10.2014 (т.2 а.с. 26), в ході перевірки встановлено, що нарахування і виплата заробітної плати ОСОБА_1 в період з червня 2010 року по лютий 2012 року проводилася необґрунтовано, в порушення умов контракту, Положення про надбавки, наказів і рішення власників.

На підтвердження викладених в Акті обставин Відповідач 1 надав складені діловодом канцелярії ОСОБА_15 Виписки з наказів за 2010-2012 роки, в яких перелічені номера та дати наказів, та суми визначених надбавок.

Відповідно до наданих до матеріалів справи копій наказів Відповідача 1, підписаних в.о. ректора ОСОБА_1 . встановлено, що:

- згідно до наказу №40-к від 26.04.2011 «Про оплату виконання додаткової роботи», в квітні 2011 року встановлено надбавки наступним працівникам: ОСОБА_1 в сумі 25000 грн., ОСОБА_12 - 300 гривень. (т.2 а.с.31);

- згідно до наказу №72-к від 29.07.2011 «Про надбавки за виконання додаткового обсягу роботи», у липні 2011 року встановлено надбавку ОСОБА_12 - 600 гривень (т.2 а.с.32);

- згідно до наказу №73-к від 01.08.2011 «Про оплату навчального навантаження, установлення заробітної плати та надбавки» у серпні 2011 року встановлено надбавку наступним працівникам Університету (у відсотках до посадових окладів): ОСОБА_16. - 60, ОСОБА_13 - 80; - посадовий оклад в.о.ректора ОСОБА_1 в розмірі 30 000 гривень, надбавку засновників у розмірі 95 відсотків та надбавку за інтенсивний характер роботи у розмірі 95 відсотків від посадового окладу (т.2 а.с.33);

- згідно до наказу №86/1-к від 31.08.2011 «Про установлення надбавок» у серпні 2011 року встановлено надбавку працівнику Університету в.о.ректора д.е.н.доценту ОСОБА_1 в розмірі 300 000,00 гривень (т.2 а.с.34);

- згідно до наказу №124-к від 30.11.2011 «Про встановлення надбавок» у грудні 2011 року встановлено надбавку наступним працівникам (у гривнях до посадових окладів): ОСОБА_1 в сумі 300 000,00 гривень ОСОБА_2 - 200 000,00 гривень. (т.1 а.с.193; т.2 а.с.35);

- згідно до наказу №132-к від 30.12.2011 «Про установлення надбавок» у грудні 2011 року встановлено надбавку наступним працівникам Університету (у відсотках до посадових окладів): ОСОБА_1. -50, ОСОБА_2 - 20, ОСОБА_14 -50 (т.2 а.с.36);

- згідно до наказу №25/1-к від 26.03.2012 «Про надбавки» у березні 2012 року встановлено надбавку працівнику Університету завідувачу кафедри економіки підприємства та менеджменту д.е.н.доц. ОСОБА_1 70 000 гривень. (т.2 а.с.37).

Ухвалами від 29.08.2016, від 13.09.2016, від 05.10.2016 господарський суд зобов`язував Відповідача 1 надати первинні документи до акту ревізії, на які є посилання в протоколі позачергових загальних зборів власників Приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки та права» від 08.04.2015 №08/04. Проте, така вимога суду відповідачем 1 не виконана посилаючись на відсутність документів внаслідок викрадення їх позивачем та передачі залишків документів правоохоронним органам.

Господарський суд критично ставиться до доводів відповідача 1 в цій частині, оскільки будь-яких доказів на підтвердження організації викрадення бухгалтерської документації ДонУЕП та серверу із бухгалтерською та кадровою інформацією саме ОСОБА_1 суду не надано.

Систематичний факт службового підроблення ОСОБА_1 також відповідачем1 суду не доведений.

Враховуючи факт викрадення певних документів, за твердженням відповідача 1, достеменно встановити існування чи не існування рішень засновників щодо призначення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надбавок та премій.

Відсутність первинних бухгалтерських документів унеможливило призначення судової експертизи для встановлення таких обставин у справі, як:

Однак, матеріали справи містять Висновок експерта №2/20-7 від 22.02.2017 виконаного Донецьким науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВСУкраїни на підставі постанови Слідчого управління ГУ Національної поліції в Донецькій області Буряка І.М. в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.02.2015 за №12015050150000485 (т.4 а.с. 80-85).

Згідно Висновку експерта №2/20-7 від 22.02.2017 висновки, викладені у Довідці Управління східного офісу Держаудитслужби від 23.01.2017, щодо законності завищення розміру посадового окладу та необґрунтованого встановлення надбавок виконуючим обов`язки ректора приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки і права» ОСОБА_1 в період з 2011 по 2013 роки експертом підтверджуються.

Підтвердження фактів не входить до компетенції експерта-економіста з правом дослідження (документів бухгалтерського, податкового обліку та звітності).

На підставі наданих документів незаконно нараховано виконуючому обов`язки ректора приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки і права» ОСОБА_1 , в період часу з 2011 по 2013 роки, у якості посадового окладу та надбавок у сумі 3 259 678,58 гривень, а саме за період з 01.02.2011 до 31.12.2011 - у сумі 1 316 528,57 гривень, за період з 01.01.2012 до 31.08.2012 - у сумі 1 943 150,01 гривень.

При цьому рішенням загальних зборів приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки і права» оформлених Протоколом №29 від 30.03.2012 зафіксовано, що більшістю голосів по пункту 3 порядку денного прийнято рішення направити прибуток на розвиток Університету (т.4 а.с.76-77).

Ректор Університету згідно ч.2 п.8.2. Статуту є підзвітним власникам і організовує виконання їх рішень.

Отже, призначення ОСОБА_1 собі протягом 2012 року надбавок у завищеному розмірі суперечило рішенню загальних зборів приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки і права» оформлених Протоколом №29 від 30.03.2012 та поставленому завданню - направити прибуток на розвиток Університету.

Вказані докази були надані господарському суду Донецької області лише 15.09.2017, а тому не могли бути враховані судом при розгляді справи вперше 18.10.2016 та під час нового розгляду 31.05.2017.

На теперішній час, згідно листа прокуратури Донецької області №04/2/5-17-195вих18 від 24.07.2018, у провадженні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області на розгляді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України (т.5 а.с.66).

Згідно п.8.4. Статуту ректор Університету несе відповідальність перед власниками за виконання покладених на Університет завдань, результати фінансово-господарської діяльності, стан і збереження будівель та іншого майна, переданого Університету у користування та володіння.

Актом інвентаризації проміжної роботи від 01.12.2014, проведеної на підставі наказу №129/1 від 25.11.2014 було виявлено розбіжності у фактичній наявності активів з даними бухгалтерського обліку (т.2 а.с.40). Виявлено недолік 245 одиниць на суму 50 338,00 гривень.

05.10.2016 до суду надійшли письмові пояснення головного бухгалтера відповідача1, в яких повідомляється, що приблизно з 31.05.2014 керівник (в.о. ректора) Університету ОСОБА_2 виїхав в невідомому напрямку, повідомив, що йому необхідно вивести сім`ю в безпечне місце. До восени 2014 функції ректора здійснював в телефонному режимі. Наказ про надання позивачу відпустки був виданий з порушенням процесу надання наказів, однак у зв`язку з виробничою необхідністю був прийнятий бухгалтерією. З 05.11.2014 замість ОСОБА_2 в.о. ректора була призначена ОСОБА_8 . У жовтні 2014 року під час вивезення майна та документації Університету у зв`язку з загостренням політичної ситуації і наростанням збройного конфлікту в місті Донецьку було виявлено зникнення серверу, фінансових та кадрових документів Університету. Своїми діями щодо блокування банківських рахунків, вивезення та приховування документації Університету, позивач свідомо перешкоджав досягненню основної мети діяльності Університету, а саме ефективної організації навчального процесу (т.2 а.с. 220-223-224).

Як встановлено судом, матеріально відповідальною особою за збереження активів Університету був в.о. ректора ОСОБА_1 . Отже, даним актом підтверджується факт невиконання ОСОБА_1 своїх обов`язків щодо збереження майна Університету, що мало наслідком спричинення збитків Університету.

Питання щодо проведення незалежної аудиторської перевірки з метою встановлення зворотного, позивачем ініційовано не було.

Щодо відзиву підпису ОСОБА_1 з усіх установ банків, що обслуговували ДонУЕП без попередження та призначення іншого підписанта, що призвело до повного зупинення видаткових операцій, в тому числі до несвоєчасної виплати заробітної плати працівникам ДонУЕП.

В.о. ректора Приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки та права» ОСОБА_2 . заявою б/н від 20.11.2014 звернувся до заступника керуючого відділенням ПАТ «ПУМБ» про скасування електронного цифрового підпису (т.2 а.с.197).

Згідно Довідки №MPL-52/1087 від 07.09.2016 за підписом керуючого відділенням ПАТ «ПУМБ», блокування системи Інтернет-Клієнт-Банк по рахункам відповідача 1 відбулося 20.11.2014 на підставі листа б/н від 17.11.2014 за підписом в.о. ректора Приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки та права» ОСОБА_1 (т.2 а.с. 199).

Листом №06.701-186/67-16622 від 07.09.2016 Красноармійське відділення ПАТ «Укрсоцбанк» повідомило Відповідача 1, що блокування системи Інтернет-Клієнт-Банк по рахункам відповідача 1 відбулося 27.10.2014 на підставі листа Університету №93/245 від 27.10.2014 про необхідність блокування ключів доступу, підписаного в.о. ректора Приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки та права» ОСОБА_1 (т.2 а.с. 198).

Однак, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Від 11.04.2016 за №21858394 створеного на запит приватної організації (установа, заклад) Приватний вищий навчальний заклад «Донецький університет економіки та права» станом на 11.04.2016, ОСОБА_8 з 07.10.2014 (згідно статуту) є підписантом, а з 05.11.2014 (згідно статуту) - є керівником Приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки та права», ДОНУЕП (код ЄДРПОУ 22012958) (т.1 а.с. 124-129).

Відтак, відповідачем 1 не доведено яким чином відкликання ОСОБА_1 27.10.2014 та 17.11.2014 власного цифрового підпису вплинуло на зупинення видаткових операцій, зокрема, до несвоєчасної виплати заробітної плати працівникам ДонУЕП, адже право підпису від імені Приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки та права» на той момент вже належало ОСОБА_8 .

Крім того, з наданих суду пояснень позивача, які відповідачем1 не заперечуються, ОСОБА_1 в цей період часу перебував у щорічній відпустці.

Як зазначає позивач, відзив електронно-цифрового підпису був обумовлений тим, що ОСОБА_8 набувши статусу підписанта та керівника отримала доступ його електронно-цифрового підпису, який зберігався в сейфі головного бухгалтера.

Щодо відчуження позивачем в порушення пп. 3.2.13, 13.3 Статуту без згоди власників відповідача 1 нежитлового приміщення за адресою: м. Донецьк, вул . Артема, 193-6 на користь ТОВ «Донінфосервіс», одним із засновників якого була ОСОБА_2 ;

В матеріалах справи наявна копія Витягу з кримінального провадження №12015050150000485 за заявами від 06.02.2015 та від 27.05.2015 з підстав безпідставного передання майна університету в.о. ректора ОСОБА_1 (будівлі, що знаходиться за адресою: м .Донецьк, вул .Артема , б . 193-Б ) у власність третім особам, та з підстави встановлення в.о. ректора ОСОБА_1 собі і дружині, яка є співробітником Університету, премії та надбавки, не передбачені штатним розкладом та положеннями про преміювання (т.1 а.с. 119).

21.02.2019 на адресу суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015050150000485.

31.07.2018 Слідчим СУ Головного Управління Національної поліції в Донецькій області майором поліції Фаюрою П.М. складено обвинувальний акту кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12015050150000485 від 07.02.2015 за ознаками ст.364-1 ч.2 КК України, який був затверджений 31.07.2018 прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області юристом 2 класу Гришаєвим О.І. (т.6 а.с. 56-60).

У вказаному обвинувачу вальному акті зазначено, що ОСОБА_1 вчинив зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, що спричинило тяжкі наслідки, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.364-1 КК України.

Так, у період часу з 30.11.2010 по 17.12.2010 за ініціативою в.о. ректора ОСОБА_1 проведено оцінку нежитлових приміщень п`ятиповерхової будівлі учбового корпусу, загальною площею 1294,9 м2, Приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки та права», за адресою: м.Донецьк, вул..Артема, 193б, за результатами якої встановлено, що ринкова вартість зазначеного приміщення станом на 30.11.2010 становила 7 550 562 гривень без урахування ПДВ.

05.06.2012, ОСОБА_1 діючи умисно, всупереч інтересам Приватного вищого навчального закладу «Донецький Університет економіки та права», з метою одержання неправомірної вигоди на користь ТОВ «Донінфосервіс», видав наказ № 88/1 «Про участь в ТОВ «Донінфосервіс» та зробив внесок до статутного фонду зазначеного товариства об`єкт нерухомого майна площею 1294,9 кв.м. та залишковою вартістю 717 237,69 гривень.

26.06.2012, ОСОБА_1 , взяв участь у проведенні загальних зборів учасників ТОВ «Донінфосервіс», під час яких Позивач, перебуваючи у якості голови цих зборів надав згоду на створення, затвердження статуту та формування статутного капіталу зазначеного товариства наступним чином: 60% статутного капіталу належить Приватному вищому навчальному закладу «Донецький Університет економіки та права», який формує його майновим вкладом: 53/100 частини будівлі під учбовий корпус № 2, що знаходиться за адресою: м.Донецьк , вул..Артема, 193б; 20% - належить його дружині ОСОБА_8 . При цьому Позивач, як зазначено у обвинувальному акті, достовірно знаючи реальну вартість зазначеної будівлі, діючи з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Донінфосервіс», у вигляді набуття права власності на 53/100 частини будівлі під учбовий корпус № 2, за ціною нижчою за мінімальну ринкову, в супереч інтересам ПВНЗ «Донецький Університет економіки та права», самостійно, без погодження із засновниками ВНЗ оцінив майновий вклад учасника в сумі 690 000 гривень.

23.10.2012, ОСОБА_1 , склав акт приймання-здачі внеску в статутний капітал ТОВ «Донінфосервіс» 53/100 частини будівлі під учбовий корпус № 2, що знаходиться за адресою: м.Донецьк, вул..Артема, 193б, зазначивши узгоджену вартість майна 690 000 гривень , яка станом на 23.10 2012 була нижчою за ринкову на 6 735 941 гривень (ринкова вартість майна станом на 23.10 .2012 складала 7 425 941 гривень).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №59037455 від 13.05.2016, будівля, що знаходиться за адресою: Донецька область, м.Донецьк, вул.Артема, б.193 б, загальною площею 2447,2 кв.м. з 23.10.2012 перебуває у власності ТОВ «Донінфосервіс» (т.1 а.с. 171-174).

Згідно Висновку про вартість майна, складеного МПП Виробничою фірмою «Науктехпроект» станом на 23.10.2012, ринкова вартість нежитлового приміщення п`ятиповерхової будівлі навчального корпусу загальною площею 1294,9 м.кв., що знаходиться за адресою: м.Донецьк , вул. Артема, б .193-б, складає 7 425 941,00 гривень без ПДВ (т.2 а.с.98-128).

В ході досудового розслідування встановлено, що кримінальним правопорушенням завдана ПВНЗ «Донецький університет економіки та права» майнова шкода в сумі 6 735 941 гривень.

Наведене підтверджується Висновком №1324/1325 складеним 17.05.2018 за результатами проведення судової будівельно-технічної експерти за матеріалами досудового розслідування №12015050150000485 від 07.02.2015 за ознаками ст.364-1 ч.2 КК України (т.6 а.с. 61).

Також, в обвинувальному акті у кримінальному провадженні №12015050150000485 зазначено, що приватним вищим навчальним закладом «Донецький університет економіки та права» заявлено цивільний позов у сумі 7 425 941 гривень.

Позивач вказує, що відчуження будівлі навчального корпусу здійснено з метою мінімізації витрат на її утримання. За твердженням позивача, будівля навчального корпусу після передачі ТОВ «Донінфосервіс» продовжувала використовуватись ПВНЗ «Донецький університет економіки та права» в освітніх цілях на праві оренди. При цьому, орендна плата становила меншу вартість, ніж витрати на утримання будівлі.

Однак, матеріали справи не містять документальних підтверджень розміру витрат на утримання спірної будівлі, а також розміру орендної плати сплаченої в певний період, що підтверджували б доводи позивача.

Університет для здійснення поставлених перед ним завдань має право виступати засновником (співзасновником) інших юридичних осіб, що здійснюють свою діяльність відповідно до напрямів навчально-науково-виробничої діяльності Університету (п.2.2.6. Статуту).

Університет у своїй діяльності, зокрема здійснює поточну діяльність з матеріально-технічного забезпечення навчального процесу (п.2.4.1. Статуту).

Фактично створюючи підприємство, кожен засновник/власник має на меті в майбутньому отримати економічні вигоди від своєї діяльності у вигляді частини прибутків (дивідендів). Такі положення для комерційних товариств визначено і у п. «б» ст. 10 Закону України «Про господарські товариства», і у пп. 2 п. 1 ст. 25 Закону України «Про акціонерні товариства».

Передача 53/100 частини будівлі під учбовий корпус № 2, що знаходиться за адресою: м.Донецьк, вул..Артема, 193б, зазначивши узгоджену вартість майна 690 000 гривень вплинула на формування статутного капіталу ТОВ «Донінфосервіс». Передача спірної будівлі за реальною вартістю мало б наслідком визначення частини статутного капіталу, що належить Приватному вищому навчальному закладу «Донецький Університет економіки та права», більше ніж 60%.

Отже, прибуток ПВНЗ «Донецький університет економіки та права», як засновника ТОВ «Донінфосервіс», від діяльності товариства мав би більший розмір.

Матеріали справи не містять первинних документів, що підтверджували би розмір прибутку у 2012-2013 роках ТОВ «Донінфосервіс» та, відповідно, розмір прибутку, який отримав ПВНЗ «Донецький університет економіки та права» від участі у створенні цього товариства.

Внесок засновника до статутного капіталу підприємства стає власністю цього підприємства. Отже, підприємство може розпоряджатися отриманим ним майном на свій розсуд: продавати, дарувати, обмінювати, передавати в оренду і здійснювати інші операції.

Рішенням загальних зборів ПВНЗ «Донецький університет економіки та права» оформлених Протоколом від 20.03.2013 прийнято рішення про вихід зі складу учасників ТОВ «Донінфосервіс», визначено, що розрахунки у зв`язку із виходом з Товариства повинні здійснюватись відповідно до чинного законодавства (т.4 а.с. 98).

Порядок виходу учасника із госптовариства регламентовано ст. 148 ЦК України та ст. 54 Закону України «Про господарські товариства».

При виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна до його частки у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі (ст. 54 Закону України «Про господарські товариства»).

У п.3.7. Рекомендацій Президії ВГСУ №04-5/14 від 28.12.2007 роз`яснено таке.

Відповідно до частини першої статті 190 ЦК України майном, крім речей, вважаються майнові права та обов`язки. У частині першій статті 66 та у статті 139 ГК України визначено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства. Отже, вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов`язань товариства.

Майно підприємства обліковується на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джерел їх формування. Тому в основу розрахунку вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить з товариства, за загальним правилом, повинна братись балансова вартість майна товариства.

Відтак, передача 53/100 частини будівлі під учбовий корпус №2, що знаходиться за адресою: м.Донецьк, вул .. Артема, 193б загальною площею 1 294,9 кв.м. за ціною 690 000 гривень вплинула на визначення вартості частки майна ПВНЗ «Донецький університет економіки та права», належної йому до сплати при виході з ТОВ «Донінфосервіс».

Відчуження майна, яке закріплено за Університетом, здійснюється у порядку, встановленому законодавством. Одержані в результаті відчуження зазначеного майна кошти спрямовуються виключно на інвестиції Університету (п.13.3. Статуту).

Відтак, в результаті зазначених дій, в.о. ректора «ДонУеп» ОСОБА_1 передано ТОВ «Донінфосервіс» 53/100 частини будівлі під учбовий корпус №2, що знаходиться за адресою: м.Донецьк, вул..Артема, 193б загальною площею 1 294,9 кв.м. за ціною на 6 735 941,00 гривень нижче за ринкову, в супереч інтересам Університету, його цілям і завданням, оскільки вказана сума мала б бути залучена на інвестиції (розвиток) Університету.

Отже, докази на підтвердження порушення положень Статуту та завдання шкоди ОСОБА_1 приватному вищому навчальному закладу «Донецький університет економіки та права» своїми діями, щодо внесення у якості внеску до статутного фонду ТОВ «Донінфосервіс» частини будівлі, були надані господарському суду Донецької області лише 21.02.2018, а тому не могли бути враховані судом при розгляді справи вперше 18.10.2016 та під час нового розгляду 31.05.2017.

При цьому, суд зауважує, що призначення судової оціноночно-будівельної експертизи в межах даної господарської справи відповідачем 1 не ініціювалось.

Відповідно до п. 8.4 Статуту ректор університету несе відповідальність перед власниками за виконання покладених на університет завдань, результати фінансово-господарської діяльності, стан і збереження будівель та іншого майна, переданого університету у користування та володіння.

І хоча господарський суд дійшов висновку, що зазначені підстави для виключення позивача пов`язані безпосередньо із виконанням ним обов`язків як в.о.ректора у період з 2011 року по листопад 2014 року на підставі укладеного між ним і Приватним вищим навчального заклад «Донецький університет економіки та права» контракту №1-ІІІ від 25.01.2011, №2-ІІІ від 01.04.2012, проте, суд зазначає, що набувши прав та обов`язків в.о.ректора, ОСОБА_2 не втратив правового статусу власника Приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки та права», тобто корпоративних прав та обов`язків учасника товариства. Тобто вчиняючи вказані дії ОСОБА_2 не міг не усвідомлювати, негативних наслідків для Університету.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим господарським судом України у постанові від 14.02.2017 у справі № 906/1080/15, в якій зазначено:

«Якщо одна особа одночасно є і учасником товариства, і його керівником, то її неможливо розглядати ізольовано лише з одного аспекту діяльності, оскільки з керівника ніхто не знімав обов`язків дотримуватися положень статуту, а, навпаки, керівник безпосередньо впливає на процеси волевиявлення Університету, укладає від його імені правочини, що мають правові наслідки для закладу. Особа, маючи статус учасника Університету, повинна усвідомлювати, що її дії, в тому числі як керівника, не повинні йти в розріз з метою діяльності Університету або перешкоджати досягненню цілей закладу, учасником якого вона являється. Таким чином, статус керівника та учасника Університету в даній справі переплелися, що презюмує їх спільну та нерозривну правову відповідальність.».

Ввідтак, ОСОБА_1 правомірно був виведений відповідачем 1 зі складу засновників Приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки та права» за порушення положень Статуту Університету рішенням загальних зборів власників, оформленим Протоколом №08/04 від 08.04.2015.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання реєстраційної служби Бахмутського міськрайонного управління юстиції поновити у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відомості про Приватний вищий навчальний заклад «Донецький університет економіки та права» станом на 29.06.2015, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі, зокрема судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав; зобов`язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

Виходячи з наведеного положення закону, у разі прийняття відповідного рішення судом, державний реєстратор здійснює таку дію відповідно до вимог закону, а тому у господарського суду відсутні правові підстави додатково зобов`язувати державного реєстратора виконувати свої повноваження.

Надаючи оцінку доводам всіх учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, № 4241/03 від 28.10.2010 року)

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, № 32092/02 від 12.06.2008 року)

Стосовно інших доводів та висновків, суд вважає, що на такі не слід давати детальної відповіді, з урахуванням мотивів, за яких суд прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 178, 185, 191, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки та права» та Бахмутської міської ради про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів приватного навчального закладу «Донецький університет економіки та права» від 08.04.2015; скасування державної реєстрації змін до установчих документів приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки та права» щодо зміни складу власників та зобов`язання Бахмутської міської ради поновити у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відомості про приватний вищий навчальний заклад «Донецький університет економіки та права» станом на 29.06.2015 - відмовити.

У судовому засіданні 13.08.2019 проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення буде складено та підписано 23.08.2019.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 )

Відповідач1: приватний вищий навчальний заклад «Донецький університет економіки та права» (84500, Донецька область, місто Бахмут, вулиця Некрасова, будинок №1)

Відповідач2: Бахмутська міська рада (84500, Донецька область, місто Бахмут, вулиця Миру, будинок №44 )

Головуючий суддя С.М. Фурсова

Суддя Н.В. Величко

Суддя Ю.О.Паляниця

Джерело:ЄДРСР 83871966

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані.

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Рішення від 13.08.2019 по справі № 905/1076/16 Господарський суд Донецької області

Показати наступного разу?

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Ви не авторизовані

Розділи системи

119 005 639

24 722

2 649

529 365

22 686 273

Унікальні можливості

Моніторинг

Календар засідань

Обране

Добірки прецедентів

Зв'яжіться з нами

Про нас

Комерційний відділ

Підтримка користувачів

Загальні контакти

Соціальні мережі

Рішення від 13.08.2019 по справі № 905/1076/16 Господарський суд Донецької області

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!