донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
20.11.2017 р. справа №905/1076/16
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя судді
Дучал Н.М. Мартюхіна Н.О., Радіонова О.О.
секретар судового засідання за участю представників сторін: від позивача від відповідача-1 від відповідача-2
Бірчак К.Є. ОСОБА_5, за довіреністю Алехіна О.А., за довіреністю без участі
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права", м. Бахмут Донецької області
на рішення господарського суду
Донецької області
від
31.05.2017 (підписано 06.06.2017)
у справі
№ 905/1076/16 (суддя Кротінова О.В.)
за позовом
ОСОБА_7, м. Донецьк
до відповідачів:
1.Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права", м. Бахмут Донецької області
2. Бахмутської міської ради, м. Бахмут Донецької області
про
визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів та скасування державної реєстрації змін до установчих документів
В С Т А Н О В И В:
Позивач , ОСОБА_7, м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права", м. Бахмут Донецької області, Державної реєстраційної служби Бахмутського міськрайонного управління юстиції Донецької області, про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права" від 08.04.2015р.; про скасування державної реєстрації змін до установчих документів Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права" щодо зміни складу власників, та зобов'язання реєстраційної служби Бахмутського міськрайонного управління юстиції поновити у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відомості про Приватний вищий навчальний заклад "Донецький університет економіки та права" станом на 29.06.2015р.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.04.2016р. відповідачем 2 по справі №905/1076/16 визначено Артемівське міськрайонне управління юстиції Донецької області.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.07.2016р., через зміни у законодавстві у сфері державної реєстрації юридичних осіб, замінено у справі неналежного відповідача 2, Артемівське міськрайонне управління юстиції Донецької області, м. Бахмут Донецької області, на належного - Бахмутську міську раду.
Рішенням господарського суду Донецької області від 18.10.2016р. по справі №905/1076/16, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 07.11.2016р., позовні вимоги задоволено, визнано недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права" м. Бахмут Донецької області, відображене в протоколі №08/04 від 08.04.2015р.; скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права" щодо зміни складу власників та зобов'язано Бахмутську міську раду, м. Бахмут поновити у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомості про Приватний вищий навчальний заклад "Донецький університет економіки та права" станом на 29.06.2015р., а також стягнуто судові витрати у розмірі 2756,00 грн.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2016р. по справі №905/1076/16 рішення господарського суду Донецької області від 18.10.2016 року у справі № 905/1076/16 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 02.03.2017р. рішення господарського суду Донецької області від 18.10.2016р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2016р. у справі №905/1076/16 скасовано; справу №905/1076/16 направлено на новий розгляд до господарського суду Донецької області.
За результатами нового розгляду рішенням господарського суду Донецької області від 31.05.2017 у справі №905/1076/16 позовні вимоги ОСОБА_7, м. Донецьк, до відповідачів: 1. Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права" м. Бахмут Донецької області, 2. Бахмутської міської ради, м. Бахмут Донецької області, про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права" від 08.04.2015р.; скасування державної реєстрації змін до установчих документів Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права" щодо зміни складу власників та зобов'язання Бахмутської міської ради поновити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відомості про Приватний вищий навчальний заклад "Донецький університет економіки та права" станом на 29.06.2015р., задоволено.
Рішення позачергових загальних зборів учасників Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права", м. Бахмут Донецької області, відображене в протоколі №08/04 від 08.04.2015р. визнано недійсним.
Скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права" щодо зміни складу власників та зобов'язано Бахмутську міську раду, м. Бахмут Донецької області, поновити у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомості про Приватний вищий навчальний заклад "Донецький університет економіки та права" станом на 29.06.2015р.
Стягнуто з Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права" (84500, м. Бахмут, вул.Некрасова, б.1, ЄДРПОУ 22012958, банківські реквізити не вказано) на користь ОСОБА_7 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, банківські реквізити не вказано) витрати по сплаті судового збору в сумі 2756,00 гривень.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватний вищий навчальний заклад "Донецький університет економіки та права" звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 31.05.2017 у справі №905/1076/16 скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_7 відмовити в повному обсязі.
Наполягає, що правовою підставою виключення Позивача зі складу власників є п. 4.9. Статуту Університету у зв'язку з порушенням позивачем вимог Статуту Університету, а саме п.п.4.2., 6.2., 8.4., 13.3, про що зазначено у оспорюваному рішенні власників. Зазначає, що в рішенні загальних зборів чітко конкретизовані обґрунтовані причини виключення позивача, судом не взято до уваги п.4.2.5. Статуту, згідно з яким власник зобов'язаний забезпечувати повне за обсягами і своєчасне за термінами виконання взятих на себе зобов'язань. Вважає, що підстави для визнання недійсним рішення загальних зборів власників від 08.04.2015р. відсутні.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 29.06.2017 апеляційну скаргу Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права" прийнято до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 01.08.2017.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 31.07.2017 задоволено заяву про самовідвід судді Склярук О.І. у справі №905/1076/16.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2017 сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя ОСОБА_8., судді Геза Т.Д., Марченко О.А.
Позивач в своєму відзиві від 01.08.2017 просив залишити апеляційну скаргу Приватного вищого навчального закладу "Донецький Університет економіки та права" без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 31.05.2017 у справі №905/1076/16 - без змін.
Розгляд апеляційної скарги відкладався.
У зв'язку з прийняттям Вищою радою правосуддя рішення про відсторонення від здійснення правосуддя ОСОБА_8 (рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя № 2569/1дп/15-17 від 30.08.2017р.), яка є головуючим колегії суддів у справі №905/1076/16, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя Дучал Н.М., судді Мартюхіна Н.О., Радіонова О.О.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 18.09.2017 прийнято до провадження апеляційну скаргу Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права" у справі №905/1076/16 на рішення господарського суду Донецької області від 31.05.2017, призначену до розгляду.
Розгляд апеляційної скарги відкладався.
В судових засіданнях представник апелянта підтримував доводи та вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення господарського суду Донецької області від 31.05.2017р. скасувати, у задоволенні позову відмовити.
Представник позивача в судових засіданнях наголошував на законності прийнятого судом рішення. Просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення господарського суду Донецької області від 31.05.2017р. залишити без змін.
Від Бахмутської міської ради надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача 2.
Згідно з положеннями ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
У відповідності до п.п. 1, 3, частини 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.
Як свідчить Статут Відповідача 1 (п.1.2.), Приватний вищий навчальний заклад "Донецький університет економіки та права" (далі по тексту - «Університет») створено шляхом перетворення Донецького Університету економіки та права (у формі Товариства з обмеженою відповідальністю), перереєстрованого виконкомом Ворошиловської районної ради м. Донецька рішенням від 04.06.2003 №176/28 і є його правонаступником.
Відповідно до п.2.1 Статуту, головними завданнями Університету є: здійснення освітньої діяльності певного напрямку, яка забезпечує підготовку фахівців відповідних кваліфікаційно-освітніх рівнів і відповідає стандартам вищої освіти та включає навчальний, науковий, методичний, культурний напрями роботи; здійснення перепідготовки, спеціалізації та підвищення кваліфікації кадрів; забезпечення умов для оволодіння системою знань про людину, природу і суспільство; формування соціально зрілої творчої особистості; виховання морально, психічно і фізично здорового покоління громадян; формування громадянської позиції, патріотизму, власної гідності, готовності до трудової діяльності, відповідальності за долю суспільства, держави і людства; забезпечення високих етичних норм, атмосфери доброзичливості й взаємної поваги; забезпечення виконання умов ліцензування, угод з юридичними особами на підготовку фахівців з вищою освітою; здійснення підготовки наукових, і науково-педагогічних кадрів та їхньої атестації в акредитованих вищих навчальних закладах; вивчення попиту на окремі спеціальності на ринку праці та сприяння працевлаштуванню випускників; перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів; просвітницька діяльність; здійснення довузівської підготовки.
Згідно з пп. 3.1, 13.19 Статуту Університету в редакції від 25.11.2005, з урахуванням змін та доповнень, державну реєстрацію яких здійснено 05.09.2013р., власниками Університету є :
- ОСОБА_9, із вкладом у статутний капітал 2,5%, що складає 2700,00грн.;
- ОСОБА_7, із вкладом у статутний капітал 32,5%, що складає 35100,00грн.;
- ОСОБА_10, із вкладом у статутний капітал 40%, що складає 43200,00 грн;
- ОСОБА_11, із вкладом у статутний капітал 25%, що складає 27000,00 грн.
Власники Університету, за положеннями п.4.3., п.4.5 Статуту, не відповідають за його зобов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю Університету, у межах вартості своїх вкладів. При виході власника з Університету йому виплачується вартість частини майна Університету, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з Університету, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу власника та за згодою Університету вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.
Відповідно до п.4.9. Статуту Університету, власник систематично не виконуючий або неналежно виконуючий свої обов'язки чи перешкоджаючий своїми діями досягненню мети Університету, може бути виведений із складу власників на основі рішення зборів власників. При цьому власник (його представник) участі у голосуванні не бере. При виведенні власника наступають наслідки, передбачені цим Статутом.
Вищим органом Університету є загальні збори власників. Вони складаються з власників університету або призначених ними представників (п. 6.1 Статуту Університету).
Збори власників вважаються повноважними, якщо на них присутні власники (представники), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Збори скликаються Ректором Університету (п.6.3., п.6.8. Статуту).
Вищим колегіальним органом самоврядування Університету є загальні Збори трудового колективу, які приймають рішення у відповідності до Закону України «Про вищу освіту» (п.6.19.Статуту).
Управління діяльністю Університету здійснює уповноважений власниками керівник - ректор, який діє на засадах єдиноначальності та призначається відповідно до ст.39 Закону України «Про вищу освіту» (п. 6.21. Статуту).
Права та обов'язки ректора університету визначені розділом 8 статуту Університету.
За рішенням власників до компетенції ректора може бути передано вирішення питань, віднесених до виключної компетенції власників (п. 8.2 Статуту).
Ректор університету несе відповідальність перед власниками за виконання покладених на університет завдань, результати фінансово-господарської діяльності, стан і збереження будівель та іншого майна, переданого університету у користування та володіння (п. 8.4 Статуту).
Відчуження майна, яке закріплене за університетом, здійснюється у порядку, встановленому законодавством. Одержані у результаті відчуження зазначеного майна кошти спрямовуються виключно на інвестиції університету (п. 13.3 Статуту).
Як свідчить протокол № 08/04, 08.04.2015р. відбулися позачергові загальні збори власників Приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки та права», з порядком денним: 1) Виключення зі складу учасників ОСОБА_7, 2) прийняття рішення щодо порядку розрахунків з ОСОБА_7
Виходячи з протоколу реєстрації учасників позачергових загальних зборів ДонУЕП, для участі в позачергових загальних зборах зареєструвалися учасники, що мають 67,5 % статутного фонду Університету (ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11.).
Зборами прийняті наступні рішення:
з першого питання порядку денного: виключити ОСОБА_7 зі складу учасників ДонУЕП з внесенням відповідних змін до установчих документів ДонУЕП;
з другого питання порядку денного: виплатити ОСОБА_7 вартість частини майна ДонУЕП, що пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплату провести після затвердження звіту за рік в якому ОСОБА_7 вийшов зі складу учасників (власників) ДонУЕП і в строк до 12 місяців з дня виходу. Частку 32,5% у статутному капіталі ДонУЕП, номінальною вартістю 35 000,00 грн., яка належала ОСОБА_7 до моменту вибуття зі складу учасників, передати на баланс ДонУЕП до закінчення строку розрахунків з ОСОБА_7 Після затвердження звіту за рік, в якому ОСОБА_7 вибув зі складу учасників (власників) ДонУЕП, і в строк до 12 місяців з дня виходу необхідно перерозподілити частки усіх учасників (власників) ДонУЕП.
З питань, не віднесених до порядку денного, прийняті рішення:
- винести на розгляд загальних зборів ДонУЕП питання, не включене заздалегідь до порядку денного: "Про внесення і затвердження змін до установчих документів та надання повноважень, щодо вчинення дій спрямованих на проведення їх державної реєстрації";
- внести та затвердити зміни до Статуту Приватного вищого навчального закладу "Донецький Університет економіки та права", в частині змін складу учасників ДонУЕП у зв'язку з виключенням ОСОБА_7 зі складу учасників ДонУЕП. Уповноважити ОСОБА_9 на вчинення дій, спрямованих на проведення державної реєстрації змін до Статуту Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права".
За змістом протоколу №08/04 в підставу рішення про виключення ОСОБА_7 покладено дії, вчинені позивачем в період виконання ним обов'язків ректора Університету, а саме: виплату собі та своїй дружині ОСОБА_12 заробітної плати у розмірі, який значно перевищує розмір, встановлений штатним розкладом в порушення умов контракту та вимог ст. 21 КЗпП; системне службове підроблення; відчуження в порушення пп. 3.2.13, 13.3 Статуту ДонУЕП без згоди власників Університету нежитлового приміщення за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 193-6 на користь ТОВ "Донінфосервіс", одним із засновників якого була ОСОБА_12; організація викрадення бухгалтерської документації ДонУЕП та серверу із бухгалтерською інформацією; відзив підпису з усіх установ банків, що обслуговували ДонУЕП без попередження та призначення іншого підписанта, що призвело до повного зупинення видаткових операцій, в тому числі до несвоєчасної виплати заробітної плати працівникам ДонУЕП; проведення без згоди власників відповідача господарських операцій сумнівного характеру по закупівлі товарів та послуг в одних і тих же контрагентів, переведення зазначених коштів в готівку та їх привласнення.
Зазначено, що умисність дій ОСОБА_7 підтверджується фактом подачі ОСОБА_7 заяви про вихід зі складу учасників ДонУЕП, яка датована 18.05.2012р.
Викладені обставини були кваліфіковані загальними зборами як порушення, що мають ознаки діянь, передбачених ст.364-1, 365, 191, 366, 367, 212 КК України. Також в протоколі зазначено про наявність підстав, передбачених п.4.9. Статуту Університету для виключення ОСОБА_7 зі складу учасників ДонУЕП.
Відповідно до пп. 3.1, 13.19 Статуту Університету від 25.11.2005, зі змінами та доповненнями від 30.06.2015, що внесені рішенням власників від 08.04.2015, власником частки у розмірі 32,5%, що складає 35100,00 грн, є Приватний вищий навчальний заклад "Донецький Університет економіки та права".
Позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання недійсним та скасування рішення позачергових загальних зборів учасників відповідача-1 від 08.04.2015 та скасування державної реєстрації змін до установчих документів з підстав невідповідності рішення положенням ст. 2, 3, 12-16, 92 Цивільного кодексу України, ст. 3, 15, 27, 32, 39 Закону України "Про вищу освіту".
Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з положень Цивільного кодексу України, Законів України «Про вищу освіту», «Про господарські товариства» та дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, зазначивши, що оспорюваним рішенням від 08.04.2015 виключено позивача зі складу учасників за системні зловживання службовим становищем та спричинення шкоди університету перебуваючи на посаді ректора у період 2011 - 2014 роки, проте взаємозв'язок між зазначеними діями та наявністю у позивача статусу власника університету судом не встановлений.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав. Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення відповідачем прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.
Згідно з частинами першою та третьою статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Отже, зміст суб'єктивного права, про порушення якого стверджує позивач у позовній заяві, міркування, висловлені на їх підтвердження, дійсний характер (природа) дій, які позивачем кваліфікуються як порушення його прав, розуміння того, що захист прав та інтересів учасника (власника) повинен мати на меті саме забезпечення їх дієвості і результативності, і не прагнути інших цілей, дає підстави вважати, що захист заявленого позивачем права знаходиться в межах правовідносин, які виникли між сторонами.
Згідно з приписами статті 10 Закону України «Про господарські товариства» учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом. Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.
В силу ч. 3 ст. 100 Цивільного кодексу України, учасник товариства у випадках, встановлених установчими документами або законом, може бути виключений з товариства.
Положення зазначеної статті є загальним та закріплює лише можливість виключення учасника зі складу учасників товариства. За повнотою змісту ця норма є відсилочною, тобто такою, що спрямовує до іншого нормативно-правого акту для з'ясування підстав реалізації можливості виключення учасника зі складу учасників товариства. Таким нормативно-правовим актом є Закон України "Про господарські товариства", який виходячи з п.1.2. Статуту Університету, що створений у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю, має застосовуватися до розглядуваних відносин, які склалися між сторонами, з особливостями, що врегульовані Законом України «Про вищу освіту».
Підстави для реалізації можливості виключення учасника зі складу товариства зазначені в ст.64 Закону України "Про господарські товариства", відповідно до якої учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежно виконує обов`язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50% загальної кількості голосів учасників товариства. До того ж цей учасник (його представник) у голосуванні участі не приймає. Виключення учасника з товариства призводить до наслідків, передбачених статтями 54 і 55 цього Закону.
Статтею 59 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що питання виключення учасника з товариства належить до компетенції загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю, про що також зазначено в п. 6.2.11 Статуту Університету.
З аналізу зазначених норм вбачається, що питання виключення учасника актуальне за наявності у товаристві корпоративного конфлікту між самими учасниками.
Відповідно до п. 29 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди, як випливає зі змісту статті 64 Закону про господарські товариства, повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо. Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою. Господарські суди повинні враховувати як фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, так і дотримання вимог законодавства та установчих документів при скликанні та проведенні відповідних загальних зборів.
Відповідно до пункту 4.24 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25 лютого 2016 року №4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" під час вирішення спорів, пов'язаних з виключенням учасників з господарських товариств, господарським судам слід враховувати, що у рішенні загальних зборів про виключення учасника з господарського товариства повинні міститися обґрунтовані причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою для виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою для визнання зазначеного рішення недійсним за позовом такого учасника.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, пунктом 4.2 Статуту Університету до обов'язків власників віднесено: додержуватись вимог статуту університету, виконувати рішення його органів управління (4.2.1); сприяти розвитку навчально-виховної, наукової та господарської діяльності університету (4.2.2.); сприяти ресурсному забезпеченню університету (4.2.3.); вносити вклади у розмірі, порядку та коштами (засобами), що передбачені у статуті, відповідно до діючого законодавства України (4.2.4.); забезпечувати повне за обсягами і своєчасне за термінами виконання взятих на себе зобов'язань (4.2.5.); надавати університету інформацію, необхідну для ефективної його діяльності ( 4.2.6.); гарантувати університету право пріоритетного розміщення замовлень (4.2.7.); сприяти університету у досягненні інших цілей його діяльності (4.2.8.); утримуватись від дій, що можуть заподіяти шкоду діловій репутації університету, в тому числі не розголошувати конфіденційну інформацію про діяльність університету (4.2.9.); не втручатись в оперативну-господарську діяльність університету (4.2.10); нести інші обов'язки (4.2.11).
Відповідно до п. 4.9 Статуту Університету власник, систематично не виконуючий або неналежно виконуючий свої обов'язки чи перешкоджаючий своїми діями досягненню мети Університету, може бути виведений із складу власників на основі рішення зборів власників.
Як вбачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи причини виключення позивача зі складу власників Університету, про що зазначено у протоколі №08/04 від 08.04.2015р. позачергових загальних зборів власників Приватного вищого навчального закладу «Донецькій університет економіки та права», невиконання ОСОБА_7 обов'язків власника Університету в основу не покладалося.
Викладені в протоколі обставини свідчать про виключення позивача зі складу учасників за системні зловживання службовим становищем, перебуваючи на посаді керівника (в.о.ректора) у період із 2011 по 2014 рік, на підставі укладених між ним і Університетом контрактів №1-ІІІ від 25.01.2011р., №2-ІІІ від 01.04.2012р., вважаючи дії ОСОБА_7 такими, що мають ознаки діянь, передбачених ст.364-1, 365, 191, 366, 367, 212 Кримінального Кодексу України.
До того ж, як свідчать матеріали справи, оскаржуваному рішенню та викладеним висновкам загальних зборів, відображеним у протоколі №08/04, передувало рішення загальних зборів власників Університету від 04.11.2014р. не продляти контракт із позивачем та призначено виконуючим обов'язки ректора ОСОБА_9, а також рішення про звернення до судових та правоохоронних органів із заявою про притягнення до відповідальності та відшкодування збитків нанесених Університету в наслідок зловживання позивачем службовим становищем, що встановлено актом комісії від 31.10.2014р. (протокол №4/11 від 04.11.2014р.).
Так, відповідно до ст.34 Закону України «Про вищу освіту» безпосереднє управління діяльністю вищого навчального закладу здійснює його керівник (ректор, президент, начальник, директор тощо). Його права, обов'язки та відповідальність визначаються законодавством і статутом вищого навчального закладу. Керівник є представником вищого навчального закладу у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами і діє без довіреності в межах повноважень, передбачених цим Законом і статутом вищого навчального закладу.
За положеннями розділу 8 Статуту Університету ректор Університету призначається його власниками та згідно Закону України «Про вищу освіту» виконує такі функції: організовує діяльність вищого навчального закладу; вирішує питання діяльності Університету, затверджує його структуру і штатний розпис; видає накази і розпорядження, обов'язкові для виконання всіма працівниками і структурними підрозділами Університету; є розпорядником майна і коштів, виконує кошторис, укладає угоди, дає доручення, відкриває банківські рахунки; призначає на посаду та звільняє з посади працівників; формує контингент осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі; відраховує з Університету та поновлює на навчання студентів, аспірантів, докторантів; здійснює контроль за якістю роботи педагогічних, науково-педагогічних, наукових та інших працівників; контролює дотримання всіма підрозділами штатно-фінансової дисципліни; розробляє та подає на затвердження загальним зборам трудового колективу Університету правила внутрішнього розпорядку та колективний договір і після затвердження підписує їх; відповідає за провадження освітньої, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності у вищому навчальному закладі, за результати фінансово-господарської діяльності, стан і збереження нерухомого та іншого майна цього закладу.
З наведеного вбачається, що всі порушення, визначені в протоколі №08/04 позачергових загальних зборів власників Приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки та права» від 08.04.2015р. свідчать про неналежне виконання ОСОБА_9 обов'язків ректора Університету, як посадової особи Університету, що здійснюється в межах трудових відносин, які виникають і припиняються за рішенням вищого органу управління. В разі наявності обґрунтованих претензій щодо виконання особою своїх посадових обов'язків рішення про припинення трудових відносин може бути способом чи складовою механізму притягнення посадової особи до відповідальності. Притягнення до відповідальності керівника підприємства реалізується власником (уповноваженим ним органом) в порядку цивільного або кримінального провадження, про що свідчать надані апелянтом до матеріалів справи відомості про звернення до слідчих органів.
Обов'язки власника Університету не є ідентичними обов'язкам керівника (ректора), що підтверджується розділом п.8 Статуту Університету та пунктом 4.2 Статуту Університету, тому апелянтом не підтверджено пов'язаності дій позивача як керівника Університету з його обов'язками власника Університету.
Всі інкриміновані порушення стосуються саме неправомірних дій позивача як керівника (в.о.ректора) Університету, Повідомлення про підозру від 03.04.2017р. та інші матеріали органів слідства також містять відомості про ознаки кримінальних дій ОСОБА_7, пов'язаних з виконанням обов'язків ректора Університету, передбачених п.8 Статуту ДонУЕП.
У розумінні ст.62 Конституції України, на час винесення оспорюваного рішення не встановлено дійсність тверджень або вину у скоєнні інкримінованих позивачу порушень, які в матеріалах слідства визначені саме як дії в.о.ректора Університету.
Для визнання правомірним рішення про виключення учасника мають бути в наявності докази систематичного невиконання ОСОБА_7 обов'язків власника, що передбачені пунктом 4.2 Статуту Університету, форма таких доказів залежить від підстав, які підтверджують систематичність невиконання або систематичне неналежне виконання учасником обов'язків власника Університету, які мають розглядатися у взаємозв'язку із наявними негативними для товариства наслідками, які у протоколі зборів та у цьому спорі не доведені.
З протоколу позачергових загальних зборів власників Університету №08/04, 08.04.2015р. вбачається також прийняття інших рішень, а саме: винести на розгляд загальних зборів ДонУЕП питання, не включене заздалегідь до порядку денного: "Про внесення і затвердження змін до установчих документів та надання повноважень, щодо вчинення дій спрямованих на проведення їх державної реєстрації"; внести та затвердити зміни до статуту Приватного вищого навчального закладу "Донецький Університет економіки та права", в частині змін складу учасників ДонУЕП у зв'язку з виключенням ОСОБА_7 зі складу учасників ДонУЕП. Уповноважити ОСОБА_9 на вчинення дій, спрямованих на проведення державної реєстрації зміни до Статуту Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права".
Проте, рішення про внесення та затвердження змін до статуту Приватного вищого навчального закладу "Донецький Університет економіки та права", в частині змін складу учасників ДонУЕП у зв'язку з виключенням ОСОБА_7 зі складу учасників ДонУЕП прийнято з недотриманням п.1 ч. 2 ст.15 Закону України «Про вищу освіту», згідно з якою засновник (засновники) закладу вищої освіти або уповноважений ним (ними) орган затверджує статут закладу вищої освіти та за поданням вищого колегіального органу громадського самоврядування закладу вищої освіти вносить до нього зміни або затверджує нову редакцію.
Як вбачається з протоколу №08/04 вказане питання розглянуто без завчасного включення до порядку денного зборів. В протоколі відсутнє жодне посилання на наявність подання вищого колегіального органу громадського самоврядування Університету про внесення змін до Статуту Університету.
Протокол загальних зборів (конференції) трудового колективу Університету від 12.03.2015р. не є належним доказом дотримання відповідачем 1 вимог ст. 15 Закону України "Про вищу освіту" при прийнятті оскаржуваного рішення, оскільки рішення про погодження виключення позивача зі складу засновників Університету трудовим колективом прийнято на підставі заяви ОСОБА_7 від 2012року про добровільний вихід зі складу засновників яка, станом на дату проведення зборів, втратила свою актуальність.
З матеріалів справи вбачається, що у 2012 році, після подачі позивачем заяви про вихід зі складу засновників, відповідних змін у статуті Університету не відбулося, та не було здійснено відповідної державної реєстрації.
Про наявність між позивачем та відповідачем 1 корпоративних відносин вже після поданої ним заяви свідчать подальші проведення голосування на зборах учасників Університету з урахуванням голосу позивача, та направлення йому повідомлень про проведення загальних зборів власників Університету.
При цьому, судом першої інстанції встановлено, що після звернення позивачем до Університету із заявою про вихід зі складу засновників відповідача 1 - 18.05.2012р., жодних розрахунків, пов'язаних з рішенням позивача вийти зі складу засновників між позивачем та відповідачем 1, не вирішувалося та не здійснювалося, а навпаки, згідно до рішення зборів від 10.04.2013р. та змін до статуту від 05.09.2013р. частку позивача було збільшено з 28,5% (станом на 25.02.2013р.) до 32,5%.
Зазначена заява позивача не була предметом розгляду позачергових зборів 08.04.2015р., і в обґрунтування виключення зі складу учасників на зборах були покладені зовсім інші підстави, про що свідчить текст протоколу №08/04 від 08.04.2015р.
Як вже зазначалось виключення позивача відбулось за кваліфікацію та оцінкою дій останнього як в.о.ректора Університету.
Взаємозв'язок із діями позивача, як учасника, із припустимими відповідачем 1 негативними для університету наслідками, а також вірогідність їх настання у результаті дій позивача, саме як учасника, не встановлено.
Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 28 жовтня 2008 року №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову щодо визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки та права» від 08.04.2015р., відображених в протоколі №08/04.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" направлення судових рішень, які тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та Єдиним державним реєстром судових рішень.
Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав; зобов'язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі (п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").
Положеннями п. 36 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про скасування реєстраційних дій.
Враховуючи задоволення судом вимоги позивача про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників відповідача 1 від 08.04.2015р., похідність вимоги про скасування державної реєстрації змін до установчих документів відповідача 1 щодо зміни складу власників та поновлення у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про відповідача 1 станом на 29.06.2015р., відсутність в Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" обов'язку державного реєстратора самостійно вчиняти реєстраційні дії у зв'язку з визнанням судом недійсною підстави їх проведення, правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення другої вимоги позивача, оскільки в даному випадку, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, зазначене є відновленням становища, яке існувало до порушення.
Виходячи з вищезазначеного, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.
Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду Донецької області від 31.05.2017 (підписано 06.06.2017) у справі № 905/1076/16.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги.
Результати апеляційного провадження у справі №905/1076/16 оголошені в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права" на рішення господарського суду Донецької області від 31.05.2017 (підписано 06.06.2017) у справі №905/1076/16 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 31.05.2017 (підписано 06.06.2017) у справі №905/1076/16 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Н.М. Дучал
Судді : Н.О. Мартюхіна
О.О. Радіонова
Надруковано 6 екз.:
1 - позивачу;
2 - відповідачам;
1 - представнику позивача;
1 - у справу;
1 - ГСДО.
