Справа № 175/3714/18
Провадження № 2/201/1201/2020
УХВАЛА
25 лютого 2020 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Федоріщева С.С.,
при секретарі Максимовій О.В.,
за участі: позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
представника позивачів ОСОБА_3 ,
представника відповідача ОСОБА_8 - ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , адвоката Калюжного Дениса Юрійовича, Держави Україна в особі судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Озерянської Жанни Миколаївни, судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Озерянської Жанни Миколаївни, Держави Україна в особі судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Бойка Олександра Михайловича, судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Бойка Олександра Михайловича, третя особа - Президент України, як гарант Конституції та законів України про стягнення страхового відшкодування та збитків, спричинених внаслідок ДТП та невиконання умов договору адвокатом, порушення конституційного права Державою Україна в особі суддів та суду,-
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебуває зазначена цивільна справа.
В судовому засіданні 25 лютого 2020 року представником позивачів заявлено відвід головуючому від розгляду даної справи з підстав порушення права позивачів на її гласний та відкритий розгляд, відмову у задоволенні клопотання про організацію трансляції судових засідань на YouTube каналі «Судова влада України», не вжиття заходів щодо витребування доказів від Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» за клопотанням сторони позивачів та не виклику в судове засідання свідків.
Позивачі заяву про відвід головуючого підтримали
Представник відповідача ОСОБА_8 у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про відвід.
Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Вислухавши сторони, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Відповідно до ч.2 ст.40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до ч.3 ст.40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Крім цього, відповідно до ч.1 ст.10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, відповідно до ст. 6 якої, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 15 липня 2010 року в справі "Газета "Україна-центр" проти України" (Заява N 16695/04), зокрема в п. 28, вказано, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria,) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява N 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
При цьому, відповідно до п. 29 вказаного вище рішення, у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (п. 43).
В даному випадку слід зазначити, що судовий процес по справі організовано на засадах гласності та відкритості, про що свідчить не тільки забезпечення можливості усіх охочих бути присутніми на засіданнях, у тому числі й представників засобів масової інформації, але й фіксування процесу технічними засобами, наявними в розпорядженні суду, та забезпечення можливості його фіксування на особисті технічні засоби сторін. За таких умов відмова у задоволенні клопотання представника позивачів про організацію трансляції судових засідань на YouTube каналі «Судова влада України», не може бути підставою для відводу головуючому.
Усі клопотання про витребування доказів, заявлені сторонами, були розглянуті та відповідні докази витребувані. Ненадання таких доказів на вимогу суду Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» не може бути підставою для відводу головуючому.
Свідки по справі, заявлені стороною позивачів викликалися до суду повістками, їх неприбуття в судові засідання теж не може бути підставою для відводу головуючому. До того ж розгляд справи по суті ще не розпочався, а допит свідків можливий саме на цій стадії процесу.
З огляду на викладене, слід дійти висновку, що підстави для задоволення відводу головуючому відсутні, у зв`язку з чим заява про відвід має бути відхилена.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 36, 40, 258-260 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви представника позивачів про відвід головуючого судді Федоріщева С.С. від розгляду справи - відмовити.
Відповідно до ст.353 ЦПК України, ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.С. Федоріщев
