Ухвала
04 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 175/3714/18
провадження № 61-9710ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 02 березня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 травня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , адвоката Калюжного Дениса Юрійовича, Держави Україна в особі судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Озерянської Жанни Миколаївни, судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Озерянської Жанни Миколаївни, Держави Україна в особі судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Бойка Олександра Михайловича, судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Бойка Олександра Михайловича, третя особа - Президент України, як гарант Конституції та законів України, про стягнення страхового відшкодування та збитків, спричинених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, невиконання умов договору адвокатом, порушення конституційного права Державою Україна в особі суддів та суду,
ВСТАНОВИВ:
14 червня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 02 березня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 травня 2021 року у зазначеній вище справі.
Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2021 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та встановлено заявникові строк для усунення її недоліків.
13 липня 2021 року до Верховного Суду надійшло клопотання, в якому заявник повторно просить звільнити його від сплати судового збору.
Згідно із частинами першою, третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», частини першої статті 136 ЦПК України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Пунктом 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови що предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
За правилами частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» та частини третьої статті 136 ЦПК України суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цих статей.
Згідно з частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (§ 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; § 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (§ 111 рішення Європейського суду з прав людини від 20 лютого 2014 року у справі «Shishkov v. Russia»).
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Перевіривши доводи заявника та з урахуванням обставин справи, передбачені законом підстави для звільнення від сплати судового збору відсутні, а тому в задоволенні заявленого клопотання слід відмовити.
Для звільнення від сплати судового збору відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 8 Закону «Про судовий збір» скаржнику необхідно було надати довідку з органу Державної податкової служби України про розмір доходів за попередній календарний рік, яка підтверджує, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік.
Наведені висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 9901/77/20 (провадження № 11-131заі20).
Враховуючи, що заявником не виконані вимоги ухвали Верховного Суду від 29 червня 2021 року касаційна скарга вважається неподаною та підлягає поверненню.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 02 березня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 травня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , адвоката Калюжного Дениса Юрійовича, Держави Україна в особі судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Озерянської Жанни Миколаївни, судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Озерянської Жанни Миколаївни, Держави Україна в особі судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Бойка Олександра Михайловича, судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Бойка Олександра Михайловича, третя особа - Президент України, як гарант Конституції та законів України, про стягнення страхового відшкодування та збитків, спричинених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, невиконання умов договору адвокатом, порушення конституційного права Державою Україна в особі суддів та суду вважати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. І. Грушицький
