ПОСТАНОВА

Іменем України

11 лютого 2020 року

Київ

справа №803/1596/17

провадження №К/9901/54371/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Бучик А.Ю., розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області, головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Рибацького Валерія Миколайовича, третя особа - Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради, про визнання протиправним і скасування рішення, за касаційною скаргою Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду у складі судді Димарчук Т.М. від 21 грудня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Шавеля Р.М., Гулида Р.М., Костіва М.В., від 23 травня 2018 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області (далі - Управління ДАБІ у Волинській області, відповідач 1), головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Рибацького Валерія Миколайовича (далі - головний інспектор, Рибацький В.М., відповідач 2), третя особа - Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Управління ДАБІ у Волинській області № 98 від 9 листопада 2017 року про скасування містобудівних умов та обмежень земельної ділянки № 131-9а-16 (м) від 12 квітня 2016 року на об'єкт будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями в АДРЕСА_1».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 9 листопада 2017 року відповідачем 2 прийнято рішення № 98 про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 131-9а-16 (м) від 12 квітня 2016 року на об'єкт будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями в АДРЕСА_1», підставою якого був акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 8 листопада 2017 року, яким встановлено видачу позивачу містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у випадку невідповідності намірів забудови цільовому призначенню земельної ділянки.

Позивач вважає, що підстав для скасування містобудівних умов та обмежень не було, оскільки після надання містобудівних умов та обмежень, а саме 18 квітня 2016 року позивач звернувся із заявою про зміну цільового призначення земельної ділянки. Рішенням Луцької міської ради від 25 лютого 2016 року затверджено громадянину ОСОБА_1. проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (зміна цільового призначення) та змінено цільове призначення. Таким чином, наміри забудови земельної по АДРЕСА_1 відповідають детальному плану території м. Луцька (затвердженому рішенням виконкому Луцької міської ради від 6 квітня 2016 року), тому посилання відповідача на порушення пункту 2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 7 липня 2011 року № 109, та частини другої статті 5, пункту 2 статті 25, частини 2 статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», є безпідставними.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2018 року, позов задоволено у повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що наміри забудовника відповідали положенням містобудівної документації, тому в третьої особи не було підстав для відмови у наданні ОСОБА_1. містобудівних умов та обмежень на об'єкт будівництва. Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 131-9а-16 (м) від 12 квітня 2016 року містять всі визначені відомості, їх зміст та форма відповідають законодавчо встановленому додатку. Крім того, містобудівні умови та обмеження видавались позивачу Управлінням архітектури та будування Луцької міської ради (компетентним державним органом), на їх виготовлення та видачу позивач не мав жодного впливу. Позивачем понесені значні затрати для початку будівництва, зокрема, укладено ряд правочинів щодо проектування об'єкта будівництва, проведення технічного нагляду, укладено договір з генпідрядною організацією на проведення та підключення до мереж комунікацій, виконано усі підготовчі роботи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Управління ДАБІ у Волинській області звернулось із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 14 серпня 2014 року є власником земельної ділянки площею 0,3000 га, кадастровий номер 0710100000:33:025:0048, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

5. Цільовим призначенням вказаної ділянки є - для будівництва та обслуговування торгового закладу, що стверджується витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11 квітня 2014 року № НВ-0702040732016 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14 серпня 2014 року, індексний номер 25584586.

6. Рішенням Виконавчого комітету Луцької міської ради № 200-1 від 6 квітня 2016 року затверджено детальний план території в межах вулиць Єршова та Гущанської згідно з додатком; вказана територія (в межах вулиць Єршова та Гущанської) є територією багатоквартирної житлової забудови. У вказаному плані передбачено будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями в АДРЕСА_1.

7. З метою забудови земельної ділянки позивач звернувся до Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради з заявою про видачу містобудівних умов та обмежень на нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями.

8. 12 квітня 2016 року Управлінням містобудування та архітектури Луцької міської ради видано за № 131-9а-16 (м) позивачу містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на об'єкт будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями в АДРЕСА_1».

9. 28 квітня 2016 року позивач звернувся із заявою до Луцької міської ради про зміну цільового призначення земельної ділянки по АДРЕСА_1, з будівництва та обслуговування торгового закладу на будівництво та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

10. Рішенням Луцької міської ради № 9/66 від 25 травня 2016 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (зміна цільового призначення) по АДРЕСА_1, площею 0,3000 га, кадастровий номер 0710100000:33:025:0048, для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торговими та офісними приміщеннями; змінено цільове призначення земельної ділянки по АДРЕСА_1, площею 0,3000 га, кадастровий номер 0710100000:33:025:0048, з будівництва та обслуговування торгового закладу на будівництво та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торговими та офісними приміщеннями, згідно з додатком.

11. 19 квітня 2016 року відділом ДАБК Луцької міської ради зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт № ВЛ 083161101142 на об'єкт «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями в АДРЕСА_1».

12. 8 листопада 2017 року головними інспекторами будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській обл. Фрис Р.П. та Рибацьким В.М. відповідно до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 1480 від 22 вересня 2017 року на підставі плану перевірок діяльності уповноважених органів містобудування та архітектури на IV квартал 2017 року, проведено планову перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Управлінням містобудування та архітектури Луцької міської ради, про що було складено акт перевірки.

Проведеною перевіркою, зокрема, встановлено надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на об'єкт будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями в АДРЕСА_1» № 131-9а-16 (м) від 12 квітня 2016 року при невідповідності намірів забудови цільовому призначенню земельної ділянки, чим порушено пункт 2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 109 від 7 липня 2011 року, та частини другої статті 5, пункту 2 статті 25, частини другої статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

13. На підставі наведеного головним інспектором Рибацьким В.М. прийнято рішення № 98 від 9 листопада 2017 року про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 131-9а-16 (м) від 12 квітня 2016 року на об'єкт будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями в АДРЕСА_1».

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

14. Касаційна скарга мотивована тим, що твердження судів попередніх інстанцій про те, що наміри забудови відповідають положенню містобудівної документації, суперечать обставинам справи, оскільки цільове призначення належної позивачу ділянки - землі садибної забудови; згідно плану зонування території м. Луцька, затвердженого Луцькою міською радою № 71/13 від 25 лютого 2015 року, функціональне призначення території - «Ж-1, зона садибної забудови». При цьому, детальний план території в межах вулиць Єршова та Гущанської, затверджений рішенням Виконавчого комітету Луцької міської ради № 200-1 від 6 квітня 2016 року, суперечить Генеральному плану та плану зонування території м. Луцька.

За вказаних обставин наміри позивача щодо забудови земельної ділянки не відповідали функціональному призначенню території, встановленому містобудівною документацією на місцевому рівні.

Також у зв'язку з тим, що згідно плану зонування території м. Луцька функціональне призначення території, на якій будується об'єкт, є садибна забудова, на ній не передбачено розміщення багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями, а Генеральним планом функціональне призначення території під будівництвом віднесено до громадської забудови, тому через невідповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні об'єкт нагляду повинен був прийняти рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень.

Скаржник також вказав, що враховуючи зафіксовані актом перевірки порушення позивачем вимог містобудівного законодавства, рішення головного інспектора про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки винесено на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 698 від 19 серпня 2015 року.

15. Позивач надав відзив на касаційну скаргу Управління ДАБІ у Волинській області, в якому зазначив, що судові рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, які необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу залишити без задоволення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Дані правовідносини регулюються Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038-VІ «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 698 від 19 серпня 2015 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, далі - Порядок № 698).

17. Відповідно до статті 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право, зокрема, скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

18. Згідно підпункту 6 пункту 5 Порядку № 698 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право, зокрема, скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

19. Виходячи з наведеного убачається, що головні інспектори будівельного нагляду вправі перевіряти законність у сфері містобудівної діяльності, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, мають право, зокрема, скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених зазначеним вище Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства.

20. Відповідно до статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.

Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

21. Відповідно до статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі. Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

До містобудівних умов та обмежень можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень. Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Абзацом третім частини восьмої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється:

1) за заявою замовника;

2) головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам;

3) за рішенням суду.

22. Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 розділу ІІ Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх складу та змісту, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 7 липня 2011 року № 109 (далі - Порядок № 109) містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.

23. Як вбачається з аналізу наведених правових норм, містобудівні умови та обмеження видаються на підставі містобудівної документації (в даному випадку місцевого рівня) при зверненні зацікавленої особи до уповноваженого органу з поданням визначеної документації. При цьому, підставою відмови в наданні містобудівних умов та обмежень є, зокрема, невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, тобто така невідповідність встановлюється на стадії надання містобудівних умов та обмежень або у подальшому під час здійснення державно-будівельного або судового контролю. Невідповідність намірів забудови означає, що запланований для будівництва об'єкт не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій конкретного населеного пункту.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 803/1231/17 та від 14 серпня 2018 року у справі № 823/5265/15.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

24. Із змісту пункту 8 виданих позивачу містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 131-9а-16 (м) від 12 квітня 2016 року, слідує, що такі містять посилання на детальний план території в межах вулиць Єршова та Гущанської, затверджений рішенням Виконавчого комітету Луцької міської ради № 200-1 від 6 квітня 2016 року.

25. Згідно частини першої статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

26. Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

27. Статтею 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

28. Як встановлено судами попередніх інстанцій, детальний план територій у межах м. Луцька щодо забудови земельної ділянки під будівництво «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями в АДРЕСА_1», розроблений та затверджений рішенням Виконавчого комітету Луцької міської ради № 200-1 від 6 квітня 2016 року, згідно якого вказана територія є територією багатоквартирної житлової забудови.

29. Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що оскільки наведене рішення Виконавчого комітету міської ради прийнято до моменту видачі позивачу спірних містобудівних умови та обмежень забудови земельної ділянки, тому наміри позивача у повній мірі відповідали містобудівній документації на місцевому рівні.

30. Відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.

31. Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, з огляду на наступне.

Згідно фактичних обставин справи забудова земельної ділянки по АДРЕСА_1 здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства. При цьому, рішенням Луцької міської ради № 9/66 від 25 травня 2016 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (зміна цільового призначення) по вул .Єршова, 9а у м. Луцьку, площею 0,3000 га, кадастровий номер 0710100000:33:025:0048, для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торговими та офісними приміщеннями; змінено цільове призначення земельної ділянки з будівництва та обслуговування торгового закладу на будівництво та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торговими та офісними приміщеннями (а.с.34).

32. Судами попередніх інстанцій зроблено вірний висновок, що позивачем не порушено частину другу статті 25 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», як зазначено в акті перевірки, згідно якої режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов'язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації.

Згідно частини першої статті 25 цього Закону режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

Згідно детального плану території в межах вулиць Єршова та Гущанської дана територія є територією багатоквартирної житлової забудови.

Відповідно до пункту 2.4 Порядку № 109, підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Однак, наміри позивача щодо забудови земельної ділянки відповідали положенням містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема детальному плану населеного пункту, згідно якого територія межах вулиць Єршова та Гущанської є територією багатоквартирної житлової забудови.

33. Верховний Суд відхиляє аргументи скаржника щодо порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, тому що перелічені скаржником порушення не є такими, що унеможливлювали встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, і, крім того, не підтверджуються матеріалами справи.

34. У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

35. Наведені у касаційній скарзі доводи Верховний Суд відхиляє, оскільки вони не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

36. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

37. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованим і не підлягають скасуванню, оскільки суди всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, висновки судів є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2018 року - без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді Я.О. Берназюк

А.Ю. Бучик