ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2017 року
Луцьк
Справа № 803/1596/17
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Димарчук Т.М.,
при секретарі судового засідання Масюк Г.С.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
представника третьої особи ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області, головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з питань архітектури та містобудування ОСОБА_6 державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_6 містобудування та архітектури Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА _5 звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_6 державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області (далі відповідач 1), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_6 містобудування та архітектури Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з питань архітектури та містобудування ОСОБА_6 державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області ОСОБА_3 від 09 листопада 2017 року № 98 "Про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 12.04.2016 року на об'єкт будівництва "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Єршова, 9А, м. Луцьк, Волинська область".
Ухвалою суду від 07.12.2017 року залучено до участі у справі як другого відповідача головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з питань архітектури та містобудування ОСОБА_6 державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області ОСОБА_3 (далі відповідач 2).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09 листопада 2017 року відповідачем 2 прийнято рішення № 98 "Про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 12.04.2016 року на об'єкт будівництва "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Єршова, 9А, м. Луцьк, Волинська область", підставою якого був акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 08 листопада 2017 року, яким встановлено видачу позивачу містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у випадку невідповідності намірів забудови цільовому призначенню земельної ділянки.
Позивач вважає, що підстав для скасування містобудівних умов та обмежень не було, оскільки після надання містобудівних умов та обмежень, а саме 18.04.2016 року позивач звернувся із заявою про зміну цільового призначення земельної ділянки. Рішенням Луцької міської ради від 25.02.2016 року затверджено громадянину ОСОБА_5 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (зміна цільового призначення) та змінено цільове призначення. Таким чином, наміри забудови земельної по вул. Єршова, 9А, м. Луцьк, Волинська область відповідають детальному плану території м. Луцька (затвердженому рішенням виконкому Луцької міської ради від 06.04.2016 року), тому посилання відповідача на порушення пункту 2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року №109, та частини другої статті 5, пункту 2 статті 25, частини 2 статті 24 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, є безпідставними.
Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з питань архітектури та містобудування ОСОБА_6 державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області ОСОБА_3 від 09 листопада 2017 року № 98 "Про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 12.04.2016 року на об'єкт будівництва "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Єршова, 9А, м. Луцьк, Волинська область".
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та просив позов задовольнити.
Представник відповідача 1 у поданих до суду письмових запереченнях від 29.11.2017 року №1003-1.16/3812-17 (а.с.88-90) позовні вимоги заперечила, мотивуючи тим, що об’єкт нагляду прийняв рішення про видачу ОСОБА_5 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 12.04.2016 року №131-9а-16(м) на об'єкт будівництва "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Єршова, 9А, м. Луцьк, Волинська область" з порушенням норм містобудівного законодавства, а саме, при невідповідності намірів забудови цільовому призначенню земельної ділянки, чим порушено частину другу статті 5, пункт 2 статті 25, частину 2 статті 24 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”,
Так, з договору дарування земельної ділянки від 14.08.2014 року вбачається, що цільове призначення земельної ділянки за вказаною адресою – для будівництва та обслуговування торгового закладу. В той час, як у пункті 7 «Загальні дані» містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 12.04.2016 року №131-9а-16(м) на "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Єршова, 9А, м. Луцьк, Волинська область" зазначено цільове призначення земельної ділянки: «землі садибної забудови».
При цьому зазначила, що рішення Луцької міської ради від 25.05.2016 року №9/66 яким позивачу змінено цільове призначення земельної ділянки по вул. Єршова, 9А, м. Луцьк, Волинської області з будівництва та обслуговування торгового закладу на будівництво та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торговими та офісними приміщеннями прийнято після видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 12.04.2016 року №131-9а-16(м) на "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Єршова, 9А, м. Луцьк, Волинська область". Що свідчить про те, що містобудівні умови видані при невідповідності намірів забудови цільовому призначенню земельної ділянки.
Вважає, що рішення посадової особи ОСОБА_6 ДАБІ у Волинській області від 09 листопада 2017 року № 98 "Про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 12.04.2016 року на об'єкт будівництва "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Єршова, 9А, м. Луцьк, Волинська область" прийняте у межах наданих повноважень, з дотриманням вимог чинного законодавства, відтак підстав для його скасування немає. Просила в задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідач 2 та представник відповідача 1, кожен зокрема, в судовому засіданні підтримали доводи, наведені у запереченнях. Просили в задоволенні позову відмовити.
У своїх письмових поясненнях від 21.12.2017 (а.с.114-115) та в судовому засіданні представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_6 містобудування та архітектури Луцької міської зазначив, що при видачі містобудівних умов та обмежень ОСОБА_5 на "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Єршова, 9А, м. Луцьк, Волинська область" було дотримано усіх норм законодавства, які діяли на момент їх видачі, тому підстави для відмови у їх видачі, визначені Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності” були відсутні. Відповідно до детального плану території в межах вулиць Єршова та Гущанської, затвердженого рішенням виконавчого Комітету Луцької міської ради від 06.04.2016 року №200-1, дана територія є територією багатоквартирної житлової забудови.
Згідно з пунктом 2.4 розділу ІІ “Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст” підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні. Зважаючи на той факт, що згідно детального плану території в межах вулиць Єршова та Гущанської дана територія є територією багатоквартирної житлової забудови, тому видача містобудівних умов та обмежень не суперечить намірам забудови. На підставі вищевикладеного позов просить задовольнити повністю.
Заслухавши пояснення, доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 14.08.2014 є власником земельної ділянки площею 0,3000 га, кадастровий номер 0710100000:33:025:0048, що розташована за адресою: Волинська область, місто Луцьк, вулиця Єршова, 9А, цільове призначення якої “для будівництва та обслуговування торгового закладу ” (а.с.17-19), що підтверджується витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11.04.2014 номер НВ-0702040732016 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.08.2014 року індексний номер 25584586 (а.с.17, 20-21,24).
З метою забудови земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Волинська область, місто Луцьк, вулиця Єршова, 9А, позивач звернувся до ОСОБА_6 містобудування та архітектури Луцької міської ради з заявою про видачу містобудівних умов та обмежень на нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Єршова, 9А, м. Луцьк, Волинська область.
Рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 06.04.2016 року №200-1 затверджено детальний план території в межах вулиць Єршова та Гущанської згідно з додатком. Як вбачається з детального плану забудови, дана територія (в межах вулиць Єршова та Гущанської) є територією багатоквартирної житлової забудови . У вказаному плані передбачено будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями в місті Луцьку по вулиці Єршова 9а (а.с.25-27, 116).
12 квітня 2016 року ОСОБА_6 містобудування та архітектури Луцької міської ради за №131-9а-16(м) позивачу видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на об'єкт будівництва "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Єршова, 9А, м. Луцьк, Волинська область" (а.с.29-32).
28.04.2016 року ОСОБА_5 звернувся із заявою до Луцької міської ради про зміну цільового призначення земельної ділянки по вул. Єршова, 9А, м. Луцьк, Волинської області з будівництва та обслуговування торгового закладу на будівництво та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (а.с.28).
Рішенням Луцької міської ради від 25.05.2016 року №9/66 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (зміна цільового призначення) по вул. Єршова, 9А, м. Луцьк, площею 0,3000 га, кадастровий номер 0710100000:33:025:0048 для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торговими та офісними приміщеннями; змінено цільове призначення земельної ділянки по вул. Єршова, 9А, м. Луцьк, площею 0,3000 га, кадастровий номер 0710100000:33:025:0048 з будівництва та обслуговування торгового закладу на будівництво та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торговими та офісними приміщеннями, згідно з додатком (а.с.34).
19 квітня 2016 року відділом ДАБК Луцької міської ради зареєстровано Декларацію про початок виконання будівельних робіт за №ВЛ 083161101142 на об’єкт "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Єршова, 9А, м. Луцьк, Волинська область" (а.с.72-76).
08 листопада 2017 року головними інспекторами будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування УДАБІ у Волинській області ОСОБА_7 та ОСОБА_3, у присутності начальника ОСОБА_6 містобудування та архітектури Луцької міської ради ОСОБА_8, відповідно до наказу ДАБІ України від 22 вересня 2017 року №1480 на підставі плану перевірок діяльності уповноважених органів містобудування та архітектури на ІV квартал 2017 року, проведено планову перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_6 містобудування та архітектури Луцької міської ради, про що було складено акт перевірки від 08 листопада 2017 року (а.с.7-16).
Перевіркою, зокрема, встановлено наступні порушення вимог містобудівної документації.
Надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на об’єкт будівництва "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Єршова, 9А, м. Луцьк, Волинська область" від 12.04.2016 року №131-9а-16(м) при невідповідності намірів забудови цільовому призначенню земельної ділянки, чим порушено пункт 2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року №109, та частину другу статті 5, пункт 2 статті 25, частину 2 статті 24 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”.
На підставі зафіксованих актом перевірки порушень вимог містобудівного законодавства головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з питань архітектури та містобудування ОСОБА_6 ДАБІ у Волинській області ОСОБА_3 09.11.2017 року прийнято рішення № 98 "Про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 12.04.2016 року на об'єкт будівництва "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Єршова, 9А, м. Луцьк, Волинська область" виданих ОСОБА_5 (а.с.5-16).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною другою статті 41 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року №698 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду (далі - Порядок №698, в редакції чинній на момент проведення перевірки), пунктом 2 якого передбачено, що нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі (далі - головні інспектори будівельного нагляду) шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок. Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.
Як передбачено частиною одинадцятою статті 41 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право, зокрема, скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. (пункт 6 частини дванадцятої статті 41 цього Закону).
Як передбачено підпунктами 1, 2 пункту 3 Порядку №698, основними завданнями нагляду є: виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України “Про архітектурну діяльність”, органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; 2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об'єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів;
Підпунктом 6 пункту 5 Порядку №698 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності” повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції..
Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави суду дійти висновку про те, що головні інспектори будівельного нагляду вправі перевіряти законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об’єктами нагляду.
Згідно із статтею 26 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Як передбачено статтею 29 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” основними складовими вихідних даних є:
1) містобудівні умови та обмеження;
2) технічні умови;
3) завдання на проектування.
Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.
Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі. Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви. Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника. Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника.
Як передбачено пунктом 1.1 розділу І “Загальні положення” Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року №109 (з наступними змінами та доповненнями, далі – Порядок №109), цей Порядок визначає процедуру надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст.
Згідно із пунктом 1.2 розділу І “Загальні положення” Порядку №109 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 розділу ІІ Порядку №109 містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності”.
Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.
За приписами пункту 2.4 розділу ІІ Порядку №109 розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності”. Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні. Відмова у видачі містобудівних умов та обмежень або внесення змін до них з відповідним обґрунтуванням надається уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, визначений пунктом 2.1 цього розділу.
Як вбачається з матеріалів справи, 12 квітня 2016 року ОСОБА_6 містобудування та архітектури Луцької міської ради за №131-9а-16(м) позивачу видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на об'єкт будівництва "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Єршова, 9А, м. Луцьк, Волинська область".
У пункті 8 містобудівних умов та обмежень від 12.04.2016 року №131-9а-16(м) є посилання на детальний план території в межах вулиць Єршова та Гущанської, затверджений рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 06.04.2016 № 200-1.
Так, згідно із частиною першою статті 16 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.
Як передбачено статтею 19 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.
На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід'ємною частиною детального плану території.
Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.
Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.
Як встановлено судом, детальний план територій у межах вказаного населеного пункту щодо забудови земельної ділянки під будівництво "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Єршова, 9А, м. Луцьк, Волинська область", розроблений та затверджений рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 06.04.2016 року №200-1, згідно якого дана територія є територією багатоквартирної житлової забудови (а.с.25-27, 116).
Отже, рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 06.04.2016 року №200-1 про затвердження детального плану території в межах вулиць Єршова та Гущанської, згідно якого дана територія є територією багатоквартирної житлової забудови, затверджено ще до того, як позивачу було видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на об'єкт будівництва "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Єршова, 9А, м. Луцьк, Волинська область», а отже, наміри позивача у повній мірі відповідали містобудівній документації на місцевому рівні.
Водночас, підставою для прийняття оскаржуваного рішення від 09.11.2017 №98, яким скасовано містобудівні умови та обмеження від 12.04.2016 року №131-9а-16(м), стало те, що вказані містобудівні умови прийняті з порушенням норм містобудівного законодавства, а саме частини другої статті 5, пункту 2 статті 25, частини 2 статті 24 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, п. 2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року № 109.
Суд зазначає, що частина 2 статті 5 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” носить загальний характер, і вказує на те, що вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування. Відповідачі не довели, що позивач будь-яким чином не виконував чи порушив вимоги містобудівної документації.
Відповідно до частини 2 статті 24 вищевказаного Закону України забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
На спростування зазначеного суд вказує на те, що забудова земельної ділянки по вулиці Єршова, 9а в місті Луцьку Волинської області здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства, адже рішенням Луцької міської ради від 25.05.2016 року №9/66 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (зміна цільового призначення) по вул. Єршова, 9А, м. Луцьк, площею 0,3000 га, кадастровий номер 0710100000:33:025:0048 для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торговими та офісними приміщеннями; змінено цільове призначення земельної ділянки по вул. Єршова, 9А, м. Луцьк, площею 0,3000 га, кадастровий номер 0710100000:33:025:0048 з будівництва та обслуговування торгового закладу на будівництво та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торговими та офісними приміщеннями, згідно з додатком (а.с.34).
Позивачем не порушено також частини 2 ст. 25 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, згідно якої режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов'язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації, оскільки згідно частини 1 вказаної статті режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій. А згідно детального плану території в межах вулиць Єршова та Гущанської дана територія є територією багатоквартирної житлової забудови.
Згідно п. 2.4 Порядку № 109 підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні. Однак, наміри забудови у позивача щодо забудови земельної ділянки відповідали положенням містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема детальному плану населеного пункту, згідно якого територія межах вулиць Єршова та Гущанської є територією багатоквартирної житлової забудови.
Враховуючи те, що наміри забудовника відповідали положенням містобудівної документації, то у третьої особи не було підстав для відмови у наданні ОСОБА_5 містобудівних умов та обмежень на об’єкт будівництва "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Єршова, 9А, м. Луцьк, Волинська область", а у відповідача 2 не було правових підстав для скасування містобудівних умов та обмежень на вищевказаний об’єкт будівництва.
Суд звертає увагу, що скасування рішення об'єкта нагляду є крайнім заходом, спрямованим на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності. Цей захід застосовується у випадках, коли у контролюючого органу відсутні інші можливості до забезпечення дотримання вимог у сфері містобудівної діяльності, зокрема, у випадку неможливості усунення виявлених порушень під час перевірки.
Як вбачається із наявних в матеріалах справи містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 12.04.2016 року №131-9а-16(м), вони містять всі визначені Порядком №109 дані, їх зміст та форма відповідають законодавчо встановленому додатку.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд вважає, що оскаржуване рішення відповідача 2 прийнято не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); недобросовісно; нерозсудливо; не пропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення; не своєчасно (не в межах розумного строку).
Крім того, містобудівні умови та обмеження видавались ОСОБА_5 управлінням архітектури та будування Луцької міської ради (компетентним державним органом), на їх виготовлення та видачу позивач не мав жодного впливу. Станом на час розгляду справи позивачем понесені значні затрати для початку будівництва, зокрема, укладено ряд правочинів щодо проектування об’єкта будівництва, проведення технічного нагляду, укладено договір з генпідрядною організацією на проведення та підключення до мереж комунікацій, виконано усі підготовчі роботи, зведено сім поверхів з дев’яти.
У справі “Беєлер проти Італії” Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено “справедливий баланс” між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.
У рішенні від 09 січня 2007 року у справі “Інтерсплав” проти України” Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати “справедливий баланс” між інтересами особи і суспільства.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Рисовський проти України» (заява №29979/04) зазначив, що Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб» (п.70).
Принцип «належного урядування», як правило не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення "Москаль проти Польщі"). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити колишню «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки"). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються .
Таким чином, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_5 підставні та підлягають до задоволення.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з питань архітектури та містобудування ОСОБА_6 державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області ОСОБА_3 від 09 листопада 2017 року № 98 "Про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 12.04.2016 року на об'єкт будівництва "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Єршова, 9А, м. Луцьк, Волинська область".
Присудити за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_6 державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кременецька, будинок 38) на користь ОСОБА_5 (45601, Волинська область, Луцький район, с. Липини, вул. Заньковецької, будинок 20, ідентифікаційний код 260800053) судовий збір у розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
ОСОБА _9 Димарчук
Повний текст судового рішення складений 22 грудня 2017 року
