Справа № 521/10923/18
Номер провадження:1-кп/521/272/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2020 року колегія суддів Малиновського районного суду м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 ,
- ОСОБА_3 ,
за участю секретаря - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018160470001573 від 06.05.2018 р. відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великодальницьке, Біляївського району, Одеської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинувачуваного у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
питання щодо доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого.
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
перекладача - ОСОБА_7 ,
свідка - ОСОБА_8 ,
захисника - ОСОБА_9 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
ВСТАНОВИЛА:
В провадженні суду на розгляді колегії суддів під головуванням судді ОСОБА_1 суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 обвинувачуваного у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
11 грудня 2019 року обвинуваченому ОСОБА_5 було продовжено строк дії обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
На теперішній час судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_5 не було завершено.
Судом відповідно до вимог ст.331 КПК України на розгляд учасників судового провадження було поставлене питання щодо доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , оскільки строк перебування його під вартою закінчується.
Прокурор у судовому засіданні вважав необхідним продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 на 60 днів, оскільки продовжують існувати ризики, враховані при обрані йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник, заперечували проти продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 та просили змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, обґрунтовуючи відсутністю ризиків, на які вказував прокурор.
Вислухавши думку учасників судового провадження, розглянувши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
При вирішенні питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, колегія судів приймає до уваги те що він обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, який є особливо тяжким злочином, разом з цим суд враховує підвищений ступінь суспільної небезпеки злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , оскільки він поєднаний із застосуванням насильства та спричинив загибель потерпілого.
Також, колегією суддів встановлено, що існує ризик, передбачений п.1ч.1ст.177КПК України,а саме що тяжкість покарання, яке може загрожувати обвинуваченому у разі визнання його винним, (за кримінальне правопорушення передбачене ч. 1ст. 115 КК Україниможе бути призначено покарання лише у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років позбавлення волі),може спонукати його до переховування від суду, з метою уникнення та ухилення від кримінальної відповідальності та покарання за кримінальне правопорушення, у скоєнні якого останній обвинувачується, оскільки міцні соціальні зв`язки відсутні.
Крім того, у справі не допитані свідки, тому не виключена можливість впливу обвинуваченого на цих осіб з метою надання бажаних показів.
Стороною захисту не доведено, що встановлені судом ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, на цей час припинили існування або зменшились.
При цьому колегія суддів вважає, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, які можуть свідчити про необхідність зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м`який ніж тримання під вартою, або про скасування запобіжного заходу, в судовому засіданні не встановлено.
Даних про такий стан здоров`я особи, що б унеможливлювало застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суду не надано. Разом з тим суд враховує, що обвинувачений отримує необхідну медичну допомогу в умовах, пов`язаних із застосуванням до нього запобіжного заходу.
Також колегією суддів взяті до уваги відомості про вік і сімейний стан обвинуваченого, які не перешкоджають перебуванню в слідчому ізоляторі, відсутність членів сім`ї чи утриманців, які потребують догляду за ними виключно обвинуваченим.
Зазначені в ухвалі обставини свідчать про недостатність будь-яких інших запобіжних засобів для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виправдовують продовження дії застосованого запобіжного заходу щодо нього.
Крім того, ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, є реальними, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який.
Метою продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігання спробам переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на свідків у цьому провадженні.
Крім того, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 на підставіст.9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», колегія суддів приходить до висновку, що тривале тримання під вартою зазначеного обвинуваченого може бути виправданим у зазначеній справі, так як є специфічні ознаки суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає правило поваги до свободи особи (рішення Європейського суду «W. v. Switzerland judgement» of 26 January 1993, Series A no.254-A, p.15, §30).
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, не встановлено.
Враховуючи передбаченіст.177КПК України вимоги процесуального законодавства, які визначають мету і підстави застосування запобіжних заходів, суд приходить до висновку про те, що строк дії обраного обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає продовженню.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 199, 331, 371, 372, 392 КПК України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Продовжити строк дії обраного обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 05 квітня 2020 року, включно.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
суддя ОСОБА_2
суддя ОСОБА_3
