печерський районний суд міста києва
Справа № 757/59343/19-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2019 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Вовк С. В.,
за участі секретаря судових засідань Брачун О. О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Войцехівської Н. С. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного Управління Державної казначейської служби України у Київській області про відшкодування майнової шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позиція сторін у справі
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Держави Україна в особі Головного Управління Державної казначейської служби України у Київській області про відшкодування майнової шкоди у розмірі 567 300, 00 грн, завданої їй, як потерпілій по кримінальному провадженню № 12018110040001851, внаслідок вчинення
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що ОСОБА_1 перебуває в статусі потерпілої у кримінальному провадженні № 12018110040001851.
Позивач зазначає, що оскільки до теперішнього часу по кримінальному провадженню №12018110040001851 не розпочався судовий розгляд, а здійснюється досудове розслідування, обвинувальний акт не складений, то шкода, завдана їй внаслідок вчиненого кримінального правопорушення не відшкодована підозрюваним, то за нормами статті 55 Конституції України та статті 4 ЦПК України вона має право на захист судом її цивільних прав та інтересів, порушених внаслідок вчиненого кримінального правопорушення.
Відповідач Головне Управління Державної казначейської служби України у Київській області відзив на позов не подало.
В судовому засіданні позивач вимоги позову підтримала, просила задовольнити, а представник відповідача проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні.
Процесуальні дії
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12 листопада 2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Фактичні обставини справи
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань в провадженні Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області перебуває кримінальне провадження № 12018110040001851 за заявою ОСОБА_1 стосовно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які починаючи з 2015 року по 2017 рік зловживаючи довірою громадян, шляхом обману отримали грошові кошти законних власників квартир і не виконали перед ними свої договірні зобов`язання.
З протоколу допиту потерпілого від 22 грудня 2018 року вбачається, що ОСОБА_1 допитано як потерпілу в межах кримінального провадження № 12018110040001851.
Обґрунтовуючи вимоги позову ОСОБА_1 зазначила, що майнова шкода полягає у зменшенні сукупності її майнових благ на грошову суму в розмірі 567 300, 00 грн, що була передана ОСОБА_3 , який, діючи з попередньо обдуманим прямим умислом на присвоєння цих грошових коштів, здійснивши обман стосовно істотних умов придбання квартири АДРЕСА_1 мали бути розташовані у багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , скоїв проти неї шахрайство в особливо великому розмірі.
Позиція суду та оцінка аргументів сторін
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені нормами статті 1166 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Відповідно до статті 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону. Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та порядку, передбачених законом.
Положення цієї статті передбачають можливість компенсації шкоди, завданої потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, за рахунок Державного бюджету України виключно у випадках та порядку, передбачених законом.
Проте, на теперішній час у національному законодавстві відсутній відповідний нормативно-правовий акт, який визначає такий порядок відшкодування шкоди.
В ухвалі Європейського суду з прав людини від 30 вересня 2014 року у справі «Петро Якович Петльований проти України», заява № 54904/08, суд зауважив, що відповідно до ЦК України питання державної компенсації жертвам злочину врегульовано таким чином, що будь-яка вимога про таку компенсацію є умовною. Зокрема, умови, передбачені у статті 1177 ЦК України, полягають у тому, що вони мають бути встановлені окремим законом, який не було прийнято до цього часу. Такий закон має також містити процедуру присудження та сплати компенсації. Ясно видно з цих застережень, що право на компенсацію з боку держави жертвам злочину, передбачене вищевказаною статтею ЦК України, ніколи не було призначене, щоб бути безумовним. Практика національних судів підтверджує, що за відсутності закону, який формулює такі положення, право на компенсацію не може виникнути згідно статті 1177 ЦК України, як окремо взятої.
Механізм відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, за рахунок коштів Державного бюджету України на сьогодні законодавчо визначений Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
Водночас цей Закон передбачає можливість відшкодування шкоди, завданої правопорушенням, за рахунок коштів Державного бюджету України лише у випадку, коли правопорушення вчинено спеціальним суб`єктом (правоохоронним органом, органом прокуратури, судом) і набуло вигляду незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою тощо.
Порядок відшкодування шкоди потерпілим від злочину за рахунок коштів Державного бюджету України законом не визначений.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 листопада 2018 року у справі № 720/1607/16-ц (провадження № 61-22368св18) та від 24 червня 2019 року у справі № 720/412/16-ц (провадження № 61-19811св18).
Враховуючи викладене суд дійшов до висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 до Головного Управління Державної казначейської служби України у Київській області, оскільки держава Україна не гарантує безумовного права потерпілого на відшкодування шкоди, завданої злочином, а умови і порядок відшкодування такої шкоди державою не визначені, отже ОСОБА_1 не мала законних сподівань на отримання вказаного відшкодування.
Одночасно суд враховує, що у кримінальному провадженні № 12018110040001851 здійснюється досудове розслідування, обвинувальний акт не складено, винних осіб не встановлено.
Керуючись ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 280-282, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Держави Україна в особі Головного Управління Державної казначейської служби України у Київській області (01196, м. Київ, пл. Л. Українки, 1; код ЄДРПОУ 37955989) про відшкодування майнової шкоди залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва.
Повний текст рішення виготовлено 23 грудня 2019 року.
Суддя С. В. Вовк
