ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
16.12.2019
Справа № 910/2849/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О. при секретарі судового засідання Макарчук С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Смарт Груп" до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Дніпроспецмаш" про стягнення 38 880 000,00 грн. та зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Смарт Груп" про визнання недійсним договору факторингу, в частині зустрічного позову, за участю представників позивача (за зустрічним позовом) - Поліщук Ю.В., довіреність № Ц/6-63/273-18 від 28.12.18 року, відповідача (за зустрічним позовом) - не з`явився,
ВСТАНОВИВ:
В березні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Смарт Груп" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 38 880 000,00 грн. заборгованості за договором факторингу від 14.02.2018 № Ф-16-02/1.
Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Смарт Груп" про визнання недійсним договору факторингу від 14.02.2018 № Ф-16-02/1, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Дніпроспецмаш" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Смарт Груп".
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2018 року, яке було залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 року, в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду від 03.09.2019 року рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2018 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 у справі № 910/2849/18 скасовано в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та у цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
17.09.2019 року справа надійшла до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2019 року справу передано на розгляд судді Чебикіній С.О.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2019 року справу прийнято до провадження суддею Чебикіною С.О., вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 21.10.2019 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.12.2019 року.
16.12.2019 року відповідач за зустрічним позовом в судове засідання не з`явився, про розгляд даної справи повідомлений судом належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Заслухавши пояснення позивача (за зустрічним позовом), дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 02.11.2016 року у справі № 910/16460/16 визнано укладеним між ПАТ "Українська залізниця" та ТОВ "НВК "Дніпроспецмаш" договір про закупівлю транспортних засобів на умовах, визначених пропозицією конкурсних торгів з дня набрання законної сили цим рішенням.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2017 року, рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2016 року змінено в частині розділу 7 договору про закупівлю (порядок розрахунків), зокрема, пунктом 7.2 договору визначено, що замовник (ПАТ "Українська залізниця") після підписання обома сторонами договору здійснює попередню оплату за товар на поточний рахунок постачальника (ТОВ "НВК "Дніпроспецмаш") в розмірі 30 % від суми цього договору на протязі 10-ти банківських днів після підписання договору. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Пунктом 5.1. договору закупівлі визначено строки поставки товару постачальником - до 15.12.2016 року.
Згідно п. 6.2. договору закупівлі була визначена загальна ціна договору, яка склала 129 600 000,00 грн.
Пунктом 15.1 договору про закупівлю визначено, що термін дії договору - з моменту його підписання сторонами і до 31.12.2016 року, в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
Проте, 06.02.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково - виробничий комплекс "Дніпроспецмаш" (далі - клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Смарт Груп" (далі - фактор) було укладено договір факторингу № Ф-16-02/1 (далі - договір факторингу) відповідно до пункту 1.1 якого фактор зобов`язується передати у розпорядження клієнта за плату грошові кошти в сумі 38 880 000,00 грн, а клієнт зобов`язується відступити Факторові своє право грошової вимоги до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - боржник) у розмірі 38 880 000,00 грн.
Пунктом 2.1 договору факторингу передбачено, що фактор купує право грошової вимоги клієнта до боржника, що виникло на підставі пункту 7.2 господарського договору, укладеного на підставі рішення суду, у відповідності до додатку № 1, додатку № 2, додатку № 3 до цього договору.
Відповідно до п. 2.2 договору факторингу фактор зобов`язується перерахувати клієнту в рахунок грошової вимоги клієнта до боржника грошові кошти в загальному розмірі 38 880 000,00 грн та у відповідності до додатку № 1, додатку № 2, додатку № 3 до цього договору.
Пунктом 2.4. договору факторингу обумовлено, що фактор сплачує клієнтові грошові кошти, визначені у пункті 1.1 даного договору до 15.02.2019 року за мінусом плати фактору, з можливістю продовження терміну сплати за згодою сторін цього договору, шляхом укладення додаткової угоди.
Згідно п. п. 3.1.1 договору факторингу, фактор зобов`язується сплатити клієнтові грошові кошти у строки та в порядку, передбачених пунктом 2.4 цього договору.
За умовами п.п. 3.2.1 та п.п. 3.2.2. договору факторингу фактор зобов`язується письмово повідомити боржника про відступлення грошової вимоги фактору з визначенням належної до виплати грошової вимоги, а також з зазначенням фактора, якому має бути здійснений платіж; та у день підписання даного договору надати факторові по акту, всі підтверджуючі документи, зазначені у додатку №1, додатку № 2, додатку № 3 до цього договору.
Пунктом 5.2 договору факторингу передбачено, що фактор набуває право на всі суми, які він отримає від боржника від виконання вимоги, а клієнт в свою чергу, не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту.
Відповідно до пункту 10.1 договору факторингу він вважається укладеним і набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками.
У додатку № 1 до договору факторингу сторони погодили перелік підтверджуючих документів, за якими фактор купує право грошової вимоги клієнта до боржника.
Згідно з актами приймання-передачі від 16.02.2018 року клієнт передав фактору договір про закупівлю та право грошової вимоги до боржника за ним у розмірі 38 880 000,00 грн.
20.02.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Смарт Груп" направило Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" повідомлення №16/02/18-1 про відступлення права грошової вимоги за договором про закупівлі та претензію №19/02/18-1, в якій вимагало протягом 7 банківських днів з моменту отримання претензії сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Смарт Груп" заборгованість за договором про закупівлю в сумі 38 880 000,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2018 року у справі №910/2849/18 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Смарт Груп" до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Дніпроспецмаш" про стягнення 38 880 000,00 грн. заборгованості за договором факторингу від 14.02.2018 № Ф-16-02/1, яке було залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 року та постановою Верховного Суду від 03.09.2019 року в задоволенні первісного позову відмовлено повністю з підстав того, що за договором факторингу від 14.02.2018 № Ф-16-02/1 Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Смарт Груп" було передано вимогу, строк якої не настав у зв`язку з непідписанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Дніпроспецмаш" та Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" договору про закупівлю.
Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За приписами ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Враховуючи, що пунктом, 15.1 договору про закупівлю було визначено, що термін дії договору - з моменту його підписання сторонами і до 31.12.2016 року, проте вказаний договір його сторонами так і не був підписаний, що також встановлено вищевказаним рішенням суду яке набрало законної сили та у відповідності до вимог ст. 75 ГПК України дана обставина не підлягає доказуванню, а також з урахуванням того, що відповідачем за зустрічним позовом не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що сторони договору про закупівлю здійснювали дії для настання реальних наслідків за вказаним договором, не надано доказів листування чи перемовин між сторонами договору про закупівлю, які б підтверджували їх бажання щодо вчинення дій на його виконання, суд приходить до висновку, що обов`язок у позивача за зустрічним позовом, передбачений пунктом 7.2 договору про закупівлю здійснити попередню оплату у сумі 38 880 000,00 грн. не настав.
Таким чином, станом на момент укладення оспорюваного договору факторингу 14.02.2018 року у позивача (за зустрічним позовом) був відсутній обов`язок, передбачений пунктом 7.2 договору про закупівлю на сплату попередньої оплати та відповідно право вимоги на стягнення з позивача вказаної попередньої оплати не існувало та не могло виникнути в майбутньому (майбутня вимога).
Отже, оспорюваний договір факторингу від 14.02.2018 № Ф-16-02/1 був вчинений з порушенням приписів ст. 1078 Цивільного кодексу України, оскільки за ним було відступлено право грошової вимоги, строк платежу за якою не настав та не може настати в майбутньому, що згідно ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання його недійсним.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що права позивача за зустрічним позовом, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем за зустрічним позовом, а тому зустрічні позовні вимоги про визнання недійсним договору факторингу від 14.02.2018 року № Ф-16-02/1, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Дніпроспецмаш" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Смарт Груп" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судовий збір сплачений позивачем за зустрічним позовом при поданні зустрічного позову до суду першої інстанції, за подання апеляційної та касаційних скарг, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача за зустрічним позовом.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Зустрічний позов задовольнити повністю.
Визнати договір факторингу №Ф-16-02/1 від 14.02.2018 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Дніпроспецмаш" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Смарт Груп" недійсним.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Смарт Груп" (87515, Донецька область, м.Маріуполь, проспект Миру, 13, код 39013724) на користь Акціонерного товариства «Українська Залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код 40075815) 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. судового збору сплаченого при поданні зустрічного позову до суду першої інстанції, 2 643 (дві тисячі шістсот сорок три) грн. судового збору за подання апеляційної скарги та 3 524 (три тисячі п`ятсот двадцять чотири) грн. судового збору за подання касаційної скарги.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.
Повне рішення складено 26.12.2019р.
Суддя С.О. Чебикіна
