ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" травня 2019 р. Справа№ 910/2849/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мальченко А.О.
суддів: Дикунської С.Я.
Жук Г.А.
при секретарі судового засідання Найченко А.М.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»
на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2018
у справі №910/2849/18 (суддя Головіна К.І.)
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Смарт Груп»
до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комплекс «Дніпроспецмаш»
про стягнення 38 880 000,00 грн
та
за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Смарт Груп»
про визнання недійсним договору факторингу,
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Смарт Груп» (далі - позивач, ТОВ «ФК Смарт Груп») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - відповідач, ПАТ «Укрзалізниця»), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комплекс «Дніпроспецмаш» (далі - третя особа, ТОВ «НВК Дніпроспецмаш»), про стягнення 38 880 000,00 грн (далі - первісний позов).
Позов обґрунтований тим, що до ТОВ «ФК Смарт Груп» на підставі договору факторингу від 16.02.2018 № Ф-16-02/1 від ТОВ «НВК Дніпроспецмаш» перейшло право вимоги стягнення з ПАТ «Укрзалізниця» грошових коштів у сумі 38 880 000,00 грн, що є простроченим грошовим зобов`язанням у вигляді попередньої оплати у розмірі 30% від вартості товару, який ТОВ «НВК Дніпроспецмаш» зобов`язане поставити на користь ПАТ «Укрзалізниця» відповідно до договору закупівлі, який в судовому порядку визнано укладеним.
Також ПАТ «Укрзалізниця» звернулось до Господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до ТОВ «ФК Смарт Груп» про визнання недійсним договору факторингу (далі - зустрічний позов).
Зустрічний позов мотивований невідповідністю договору факторингу від 16.02.2018 № Ф-16-02/1 положенням ст.ст.203, 207, 215 Цивільного кодексу України, яким порушуються права ПАТ «Укрзалізниця»; договір факторингу укладено з дефектом форми, оскільки такий мав би бути укладений за рішенням суду, як і договір поставки.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2018 у справі №910/2849/18 відмовлено у задоволенні первісного та зустрічного позовів.
Ухвалюючи рішення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення первісного позову, оскільки ТОВ «ФК Смарт Груп» за договором факторингу було передано майбутню вимогу, строк якої не настав в зв`язку з непідписанням ТОВ «НВК Дніпроспецмаш» та ПАТ «Укрзалізниця» договору закупівлі; суд дійшов висновку, що на момент звернення ТОВ «НВК Дніпроспецмаш» з позовом право вимоги від ПАТ «Укрзалізниця» сплати 38 880 000,00 грн попередньої оплати до позивача не перейшло, оскільки відкладальна обставина в частині розрахунків ПАТ «Укрзалізниця» за договором закупівлі не настала.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд встановив, що договір факторингу відповідає вимогам законодавства щодо укладання договорів в цілому та зокрема щодо договору факторингу; включення до договору умови про майбутню вимогу не тягне за собою визнання договору факторингу недійсним; законодавство не містить такої форми вчинення правочину як «за рішенням суду», натомість визнання договору укладеним на підставі судового рішення є способом захисту прав особи в разі їх порушення.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, ПАТ «Укрзалізниця» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2018 в частині відмови в задоволенні зустрічної позовної заяви та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов ПАТ «Укрзалізниця» до ТОВ «ФК Смарт Груп» про визнання недійсним договору факторингу. В іншій частині оскаржуване рішення залишити без змін.
В обґрунтування скарги відповідач зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази підписання ПАТ «Укрзалізниця» та ТОВ «НВК Дніпроспецмаш» договору про закупівлю, відтак у сторін договору не виникає будь-яких зобов`язань, в тому числі на майбутнє; договір факторингу має бути визнаний недійсним на підставі ч.5 ст.203, ст.215 ЦК України, оскільки спірний правочин не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, так як його предметом виступало право вимоги за недійсною грошовою вимогою.
Згідно з Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2018 апеляційну скаргу ПАТ «Укрзалізниця» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Дикунської С.Я., Жук Г.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2018 залишено апеляційну скаргу відповідача без руху на підставі п.3 ч.3 ст.259 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржникові встановлено строк для усунення недоліків, допущених при зверненні з апеляційною скаргою.
16.11.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду ПАТ «Укрзалізниця» подало документи на виконання ухвали від 09.11.2018.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2018 поновлено відповідачеві пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення; відкрито апеляційне провадження, розгляд скарги призначено на 21.01.2019; надано позивачеві та третій особі строк для подання відзивів на апеляційну скаргу.
Також не погоджуючись із оскаржуваним рішенням, ТОВ «ФК Смарт Груп» та ТОВ «НВК Дніпроспецмаш» звернулись до суду апеляційної інстанції з апеляційними скаргами.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 30.11.2018 повернув скаргу ТОВ «ФК Смарт Груп» на підставі ч.2 ст.260 ГПК України; а ухвалою від 25.02.2019 - апеляційну скаргу ТОВ «НВК Дніпроспецмаш» залишив без руху на підставі ч.3 ст.260 ГПК України.
21.01.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду ПАТ «Укрзалізниця» надало клопотання про зупинення провадження у справі та направлення справи до суду першої інстанції для вирішення судом питання щодо прийняття додаткового рішення стосовно розподілу судових витрат.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 у задоволенні заяви відповідача про зупинення провадження у справі відмовлено, у розгляді справи оголошено перерву на 04.03.2019.
23.01.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ТОВ «ФК Смарт Груп» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2019 у розгляді справи оголошено перерву на 01.04.2019.
01.04.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду ТОВ «НВК Дніпроспецмаш» подало клопотання про витребування у ПАТ «Укрзалізниця» документів та клопотання про відвід головуючого у справі судді Мальченко А.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 заяву представника ТОВ «НВК Дніпроспецмаш» про відвід головуючого судді Мальченко А.О. визнано необґрунтованою; апеляційне провадження у справі зупинено до розгляду заяви про відвід головуючого судді; матеріали справи передано для визначення складу суду для розгляду заяви про відвід головуючого судді Мальченко А.О.
Згідно з Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2018 заяву про відвід головуючого судді Мальченко А.О. передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Верховця А.А., суддів Пантелієнко В.О., Доманської М.Л.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2019 відмовлено ТОВ «НВК Дніпроспецмаш» у задоволенні заяви про відвід головуючого судді Мальченко А.О. у справі №910/2849/18.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2019 поновлено апеляційне провадження у справі №910/2849/18, розгляд справи призначено на 13.05.2019.
11.05.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду ТОВ «НВК Дніпроспецмаш» повторно подано клопотання про витребування у ПАТ «Укрзалізниця» доказів, які підтверджують схвалення останнім належним чином рішення щодо закупівлі автомотрис, а також заяву про відвід судді Мальченко А.О.
У судове засідання 13.05.2019 позивач за первісним позовом явку свого уповноваженого представника не забезпечив, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Відповідно до ч.12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
Обговоривши питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності представника позивача, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд скарги за його відсутності.
У судовому засіданні 13.05.2019 колегія суддів, розглянувши повторно заяву ТОВ «НВК Дніпроспецмаш» про відвід судді Мальченко А.О., залишила таку без розгляду на підставі ч.5 ст.38 ГПК України. При цьому колегія визнала необґрунтованими доводи представника третьої особи про те, що підстави для відводу є відмінними від тих, які заявлялися у попередній заяві, оскільки будь-яких доказів на підтвердження цьому заявник не надав.
Колегія суддів визнає необґрунтованим клопотання третьої особи про витребування судом у відповідача за первісним позовом доказів з огляду на невиконання заявником заходів щодо самостійного їх отримання у відповідача шляхом подання адвокатського запиту, та водночас, через невиконання третьою особою вимог ч.2 ст.81 ГПК України при поданні такого клопотання.
Представник скаржника в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги ПАТ «Укрзалізниця», просив скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2018 в частині відмови в задоволенні зустрічної позовної заяви та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов ПАТ «Укрзалізниця» до ТОВ «ФК Смарт Груп» про визнання недійсним договору факторингу. В іншій частині оскаржуване рішення просив залишити без змін.
Представник третьої особи заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення.
13.05.2019 у судовому засіданні колегією суддів апеляційного господарського суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга ПАТ «Укрзалізниця» не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, Господарський суд міста Києва рішенням від 02.11.2016 у справі №910/16460/16 задовольнив позов ТОВ «НВК «Дніпроспецмаш» в частині визнання незаконним та скасування рішення комітету з конкурсних торгів ПАТ «Укрзалізниця», оформленого протоколом від 19.08.2016 №33/16; визнав укладеним між ПАТ «Укрзалізниця» та ТОВ «НВК Дніпроспецмаш» договір про закупівлю транспортних засобів на умовах, визначених пропозицією конкурсних торгів з дня набрання законної сили рішенням суду (т.1 а.с.46-67).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2016, залишеною без змін Вищим господарським судом України постановою від 01.03.2017, позов ТОВ «НВК Дніпроспецмаш» задоволено частково; рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2016 змінено в частині р. 7 договору про закупівлю (порядок розрахунків), зокрема, п.7.2 договору, викладено в наступній редакції: «Замовник (ПАТ «Укрзалізниця») після підписання обома сторонами договору здійснює попередню оплату за товар на поточний рахунок постачальника (ТОВ «НВК Дніпроспецмаш») в розмірі 30 % від суми цього договору протягом 10-ти банківських днів після підписання договору». У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін (т.1 а.с.67-81, 82-85).
Київський апеляційний господарський суд, визнавши у своїй постанові від 14.12.2016, договір закупівлі укладеним, встановив обов`язок ПАТ «Укрзалізниця» (замовника) здійснити попередню оплату на поточний рахунок ТОВ «НВК Дніпроспецмаш» (постачальника) в розмірі 30 % від суми договору протягом 10-ти банківських днів після підписання договору, що складає 38 880 000,00 грн (129 600 000,00 грн (ціна договору) х 30%). Пунктом 15.1 договору визначено, що термін дії договору - з моменту його підписання сторонами і до 31.12.2016, в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
ПАТ «Укрзалізниця» свого обов`язку, передбаченого п. 7.2 договору, не виконало, попередню оплату у вказаній сумі та у визначений строк не здійснило.
З матеріалів справи вбачається, що договір про закупівлю та специфікацію №1 до нього ПАТ «Укрзалізниця» та ТОВ «НВК Дніпроспецмаш» не підписали.
16.02.2018 між ТОВ «НВК Дніпроспецмаш» (клієнт) та ТОВ «ФК Смарт Груп» (фактор) було укладено договір факторингу № Ф-16-02/1 (далі - договір факторингу), відповідно до якого ТОВ «ФК Смарт Груп» купує право грошової вимоги ТОВ «НВК Дніпроспецмаш» до ПАТ «Укрзалізниця», що виникло на підставі п.7.2 договору закупівлі, укладеного за рішенням суду, у відповідності до додатків 1-3 до цього договору. ТОВ «ФК Смарт Груп» зобов`язується передати у розпорядження клієнта за плату грошові кошти в сумі 38 880 000,00 грн, а ТОВ «НВК Дніпроспецмаш» - зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до ПАТ «Укрзалізниця» у розмірі 38 880 000,00 грн (п.п. 1.1, 2.1 договору факторингу) (т.1 а.с.36,37).
Фактор зобов`язується перерахувати клієнту в рахунок грошової вимоги клієнта до боржника грошові кошти в загальному розмірі 38 880 000,00 грн та у відповідності до додатків №1-3 до цього договору. Фактор сплачує клієнтові грошові кошти, визначені у п. 1.1 даного договору, до 15.02.2019 за мінусом плати фактору, з можливістю продовження терміну сплати за згодою сторін цього договору, шляхом укладення додаткової угоди. Фактор зобов`язується сплатити клієнтові грошові кошти у строки та в порядку, передбачених п. 2.4 цього договору (п.п.2.2, 2.4, 3.1.1).
Фактор зобов`язується письмово повідомити боржника про відступлення грошової вимоги фактору з визначенням належної до виплати грошової вимоги, а також з зазначенням фактора, якому має бути здійснений платіж; у день підписання даного договору надати факторові по акту, всі підтверджуючі документи, зазначені у додатках 1-3 до цього договору (п.п. 3.2.1, 3.2.2 договору факторингу).
Фактор набуває право на всі суми, які він отримає від боржника від виконання вимоги, а клієнт в свою чергу, не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту (п. 5.2 договору факторингу).
Договір факторингу вважається укладеним і набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками (п. 10.1 договору факторингу).
У додатку № 1 до договору факторингу сторони погодили перелік підтверджуючих документів, за якими фактор купує право грошової вимоги клієнта до боржника (т.1 а.с.38).
Матеріали справи свідчать, що 16.02.2018 ТОВ «НВК Дніпроспецмаш» передало ТОВ «ФК Смарт Груп» за актами приймання-передачі (додатки №2,3) документи, які підтверджують наявність права вимоги до ПАТ «Укрзалізниця» у розмірі 38 880 000,00 грн, а саме: договір закупівлі, який визнано укладеним за рішенням Господарського суду міста Києва від 02.11.2016 у справі № 910/16460/16, що було змінено постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 (т.1 а.с.38,39).
20.02.2018 ТОВ «ФК Смарт Груп» направило повідомлення від 16.02.2018 №16/02/18-1 ПАТ «Укрзалізниця» про відступлення права грошової вимоги за договором закупівлі, який був визнаний укладеним між ТОВ «НВК Дніпроспецмаш» та ПАТ «Укрзалізниця» судовими рішеннями у справі № 910/16460/16 (т.1 а.с.40,41).
Того ж дня, 20.02.2018, ТОВ «ФК Смарт Груп» звернулось до відповідача з претензією від 19.02.2018 №19/02/18-1, в якій вимагало протягом 7 банківських днів з моменту отримання претензії сплатити на користь позивача 30% попередньої оплати за договором про закупівлю в сумі 38 880 000,00 грн (т.1 а.с.42,43).
У зв`язку з невиконанням відповідачем претензії позивача, ТОВ «ФК Смарт Груп» звернулось до суду з позовом про примусове стягнення з ПАТ «Укрзалізниця» 38 880 000,00 грн 30% попередньої оплати, відступленої ТОВ «НВК Дніпроспецмаш» за договором факторингу від 16.02.2018 № Ф-16-02/1.
Відповідно до ст. 1077 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
У статті 1078 ЦК України вказано, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Частиною 3 ст. 1081 ЦК України встановлено, що клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред`явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України вставлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг є фінансовою послугою. Фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів (п.5 ч.1 ст.1 вказаного Закону).
Звертаючись до суду з первісним позовом, ТОВ «ФК Смарт Груп» вважає, що йому було передане дійсне (наявне) право вимоги за зобов`язанням, строк виконання якого вже настав. Дослідивши умови договору закупівлі транспортних засобів, укладеного на підставі судового рішення, судом першої інстанції вірно встановлено, що ТОВ «ФК Смарт Груп» було передане право на майбутню вимогу, строк виконання якої не настав, оскільки відповідно до п.7.2 договору закупівлі ПАТ «Укрзалізниця» здійснює попередню оплату за товар на поточний рахунок постачальника ТОВ «НВК Дніпроспецмаш» в розмірі 30 % від суми договору протягом 10-ти банківських днів після підписання обома сторонами договору.
Проте, як вбачається з матеріалів справи та правильно зазначено судом першої інстанції, договір закупівлі сторонами підписаний не був, хоча визнаний укладеним на підставі судового рішення на умовах, запропонованих ТОВ «НВК Дніпроспецмаш», зокрема і щодо строку внесення замовником попередньої плати, а саме: з відстрочкою платежу - протягом 10 днів з дня підписання договору обома сторонами.
Суд апеляційної інстанції при дослідженні матеріалів справи встановив, що ТОВ «НВК Дніпроспецмаш» та ПАТ «Укрзалізниця» у період з 16.12.2017 (дата ухвалення постанови Київським апеляційним господарським судом, залишеної без змін судом касаційної інстанції постановою від 01.03.2017) до 16.02.2018 (дата укладення договору факторингу) не здійснили жодних дій для настання реальних наслідків за договором закупівлі. В матеріалах справи відсутні будь-які докази листування чи перемовин між відповідачем та третьою особою, які б підтверджували бажання сторін підписати договір закупівлі та почати його виконувати.
Суд апеляційної інстанції враховує і ту умову договору, згідно якої термін дії договору становить до 31.12.2017.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди, зокрема щодо порядку розрахунків.
Суд апеляційної інстанції поділяє позицію суду першої інстанції, викладену в оскаржуваному рішенні, що при вирішенні питання щодо строків виконання грошового зобов`язання з попередньої оплати варто не ототожнювати день визнання договору укладеним з днем підписання договору сторонами, оскільки вказані дати мають різні правові наслідки та можуть не співпадати в силу того, що момент укладення договору на підставі судового рішення визначається імперативно законом або самим рішенням (ч. 2 ст. 187 Господарського кодексу України (далі - ГК України), а момент підписання договору може настати в будь-який час або не настати.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Виходячи з наведених приписів, простроченим є зобов`язання, не виконане у строк, встановлений договором або законом. Тобто простроченим може бути лише те зобов`язання, строк якого настав, але його не було виконано, за відсутності прострочення кредитора тощо (ст.612 ЦК України).
З огляду на ст. ст. 1077, 1078 ЦК України, зі змісту договору закупівлі та договору факторингу вбачається, що ТОВ «НВК Дніпроспецмаш» відступило ТОВ «ФК Смарт Груп» право грошової вимоги до ПАТ «Укрзалізниця» зі стягнення попередньої оплати, яка є майбутньою вимогою. Майбутня вимога вважається переданою ТОВ «ФК Смарт Груп» з дня виникнення права вимоги до ПАТ «Укрзалізниця» (ст.1078 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1081 ЦК України грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу.
Таким чином, місцевий господарський суд зробив правильний висновок, що на момент звернення ТОВ «ФК Смарт Груп» з первісним позовом про стягнення грошових коштів за договором закупівлі, право вимоги до нього не перейшло, оскільки відкладальна обставина в частині розрахунків ПАТ «Укрзалізниця» не настала, а отже суд обґрунтовано відмовив у задоволенні первісного позову.
Переглядаючи рішення суду від 27.09.2018 в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ПАТ «Укрзалізниця» до ТОВ «ФК Смарт Груп» про визнання недійсним договору факторингу, судом апеляційної інстанції встановлено, що ПАТ «Укрзалізниця» з посиланням на ст.ст.203, 207, 215 ЦК України вказує на недотримання ТОВ «ФК Смарт Груп» та ТОВ «НВК Дніпроспецмаш» при укладанні договору факторингу його форми, тобто вказано на існування дефекту форми договору.
На думку відповідача, ТОВ «ФК Смарт Груп» та ТОВ «НВК Дніпроспецмаш» при укладанні договору факторингу повинні були додержуватись форми, у якій було укладено сам договір про закупівлю (за рішенням суду), а саме - укладання договору факторингу повинно було відбутись на підставі рішення суду, в рамках процедур, передбачених ГПК України та Законом України «Про виконавче провадження». Крім того, відповідач вказує, що включення до договору факторингу умови про майбутню вимогу тягне за собою визнання договору недійсним; порушення п.14.6 договору про закупівлю також, на думку відповідача, є підставою для задоволення зустрічного позову.
Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з такими твердженнями ПАТ «Укрзалізниця», з огляду на наступне.
Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом. Такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання договору недійсним і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту договору вимогам закону, додержання встановленої форми договору; правоздатність сторін за договором; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо (п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009).
Спірний договір факторингу є самостійним цивільно-правовим договором, який належить до групи договорів про надання фінансових послуг, сторонами договору є фактор і клієнт. Зміст договору факторингу полягає у переході до фактора права майбутньої вимоги до боржника, після чого останній зобов`язаний здійснити платіж факторові (новому кредитору) за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові та у цьому повідомленні визначено грошову вимогу, яка підлягає виконанню, а також вказана особа фактора, якому має бути здійснено платіж.
Дослідивши зміст договору факторингу, суд апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом, що спірний договір відповідає приписам ст.ст.203, 207, 215, 1079 ЦК України, містить всі необхідні суттєві умови, передбачені законом: предмет, ціну, строк, порядок розрахунків, права, обов`язки та відповідальність сторін, інші умови, що узгоджується з вимогами цивільного законодавства; скріплений підписами уповноважених осіб і печатками товариств.
Отже, спірний правочин був укладений у повній відповідності до вимог чинного законодавства і на момент його укладання сторони досягли взаємної згоди щодо усіх його істотних умов, а за спірним договором факторингу була передана майбутня вимога, строк пред`явлення якої ще не настав.
Умова щодо передачі фактору майбутньої вимоги не суперечить ст. 1078 ЦК України, відповідно до якої предметом договору факторингу може бути право вимоги, яке виникне в майбутньому. За дійсність грошової вимоги, право якої відступається, перед фактором відповідає клієнт (якщо інше не встановлено договором факторингу).
Суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду в оскаржуваному рішенні, що наявність у договорі закупівлі умови про те, що жодна із сторін не має права передавати свої права за даним договором третій особі (п.14.6 договору про закупівлю) відповідає ст.1080 ЦК України, а тому наявність умови згідно з п.14.6 договору про закупівлю не може бути підставою для визнання договору факторингу недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Також місцевий господарський суд зробив правильний висновок стосовно того, що діюче законодавство не містить такої форми вчинення правочину як «укладення за рішенням суду», натомість визнання договору укладеним на підставі судового рішення є способом захисту прав особи, права якої порушено, що передбачено ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.
З огляду на викладене вище, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає обґрунтованою відмову суду першої інстанції у задоволенні зустрічного позову, оскільки ПАТ «Укрзалізниця» не навело обґрунтувань та не надало належних доказів, які б свідчили, що на час укладання договору факторингу сторонами не були додержані вимоги, встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, та не довело наявність підстав, в силу яких спірний договір має бути визнаний недійсним.
Доводи апеляційної скарги ПАТ «Укрзалізниця» не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги з огляду на їх безпідставність.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини, враховуючи викладене вище, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні первісного позову ТОВ «ФК Смарт Груп» до ПАТ «Укрзалізниця», за участю третьої особи, про стягнення 38 880 000,00 грн та правомірно не задовольнив зустрічний позов ПАТ «Укрзалізниця» до ТОВ «ФК Смарт Груп» про визнання договору факторингу недійсним.
При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищезазначене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2018 у справі №910/2849/18 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається, відповідно, апеляційна скарга ПАТ «Укрзалізниця» має бути залишена без задоволення.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в ухвалі від 16.03.2018 Господарський суд міста Києва, залишаючи позовну заяву ТОВ «ФК Смарт Груп» без руху, помилково зазначив, що заявник повинен був сплатити 58 320,00 грн судового збору за подання позовної заяви (т.1 а.с.88-90), тоді як до сплати підлягає 583 200,00 грн.
Врахувавши сплачені позивачем 58 320,00 грн судового збору, судова колегія вважає за необхідне достягнути в дохід Державного бюджету України з ТОВ «ФК Смарт Груп» судовий збір за подання до суду першої інстанції позовної заяви в сумі 524 880,00 грн.
Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні, на підставі статті 129 ГПК України, покладається на апелянта.
Керуючись ст. ст. 253, 255, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2018 у справі №910/2849/18 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2018 у справі №910/2849/18 залишити без змін.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Смарт Груп» (87515, Донецька обл., м. Маріуполь, просп. Миру, буд.13, код 39013724) в дохід Державного бюджету України 524 880,00 (п`ятсот двадцять чотири тисячі вісімсот вісімдесят) гривень судового збору за розгляд справи Господарським судом міста Києва.
4. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання даної постанови.
5. Матеріали справи №910/2849/18 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.
Повний текст постанови складено 16.05.2019.
Головуючий суддя А.О. Мальченко
Судді С.Я. Дикунська
Г.А. Жук
