Ухвала
23 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 344/13061/16-к
провадження № 51-6352ск19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні № 22016090000000012 ОСОБА_4 на ухвалу Івано -Франківського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року,
встановив:
У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_4 порушує питання про перевірку указаного судового рішення у касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог цієї статті.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК, касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Проте, прокурор подав касаційну скаргу без додержання зазначених приписів кримінального процесуального закону.
Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування чи зміни судових рішень є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК). Тому, скаржник, заперечуючи законність судового рішення, має конкретно вказати у чому полягають допущені, на його думку, істотні порушення норм права, які відповідно до ст. 438 КПК є підставами для скасування оспорюваного рішення, тобто навести правове обґрунтування заявлених вимог.
Однак, всупереч наведеним положенням процесуального закону, у касаційній скарзі прокурор не конкретизує яких саме істотних порушень допустився суд апеляційної інстанцій, розглядаючи його апеляційну скаргу та не обґрунтував в чому саме ці порушення полягали, як вони вплинули на законність й обґрунтованість постановленого судом рішення, і чому ці порушення слід відносити до безумовних підстав для скасування касаційним судом ухвали суду апеляційної інстанції, згідно з ч. 1 ст. 438 КПК.
Відповідно до ч. 3 ст. 427 КПК, якщо особа не бажає брати участь у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі. Однак подана касаційна скарга не містить жодних застережень щодо цієї обставини.
Наявність цих недоліків, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Таким чином, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Верховний Суд вважає за необхідне, на підставі ч. 1 ст. 429 КПК, залишити касаційну скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні №22016090000000012 ОСОБА_4 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року, залишити без руху та надати йому десятиденний строк для усунення недоліків із дня отримання копії ухвали.
У разі неусунення зазначених в ухвалі недоліків в установлений строк скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
