Рівненський апеляційний суд
_______________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
10 грудня 2019 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
Суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне кримінальне провадження № 12016030000000034 щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жовті Води Дніпропетровської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, за участю учасників судового провадження: прокурора ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника-адвоката ОСОБА_7 , -
ВСТАНОВИЛА:
Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 грудня 2016 року ОСОБА_5 у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 366 КК України - службове підроблення, що виразилось у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, виправданий за недоведеністю його вини у вчиненні даного злочину.
Судом вирішено питання щодо речових доказів у справі.
Органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується у тому що, перебуваючи на посаді генерального директора ВАТ Волиньрибгосп, будучи службовою особою, і являючись, згідно протоколу загальних зборів акціонерів ВАТ Волиньрибгосп від 26.01.2009 року, головою правління вказаного товариства, достовірно володіючи інформацією про працівників, які перебували у трудових відносинах з даним товариством та про розмір їхніх доходів, знаходячись у будівлі ВАТ Волиньрибгосп, що по вул. Степовій 1 в селищі Рокині Луцького району Волинської області, в кінці березня 2009 року, діючи умисно, посвідчив довідку про доходи головного рибовода ОСОБА_8 , до якої за допомогою комп`ютерної техніки було внесено завідомо неправдиві відомості про завищений розмір заробітної плати останнього, а саме: замість 8803,88 грн вказано 37500 грн, шляхом підписання її та завірення печаткою ВАТ Волиньрибгосп, надавши документу статусу офіційного
В подальшому вказаний документ було подано до Волинської дирекції ВАТ Райффайзен Банк Аваль на підтвердження кредиторської платоспроможності ОСОБА_8 за кредитним договором.
Виправдовуючи ОСОБА_5 в інкримінованому злочині, суд у вироку зазначив, що сторона обвинувачення не навела належних і достовірних доказів вини ОСОБА_5 у внесенні ним неправдивих відомостей у довідку про доходи головного рибовода ВАТ Волиньрибгосп ОСОБА_8 за період з жовтня 2008 року по березень 2009 року, яка, на думку суду, не являється офіційним документом, оскільки не містить відповідних реквізитів: реєстраційного номеру, кутового штампу та дати видачі, а також мети й мотиву дій обвинуваченого ОСОБА_5 , який, як голова правління генеральний директор ВАТ Волиньрибгосп, мав всі можливості оформити вказаний вище документ належним чином.
У поданій апеляційній скарзі із внесеними змінами прокурор, покликаючись на безпідставне виправдання ОСОБА_5 , доводить, що досудовим розслідуванням зібрано достатньо доказів вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, які є належними і допустимими, у зв`язку з чим просить скасувати вирок, висновки якого, на його думку, не відповідають фактичним обставинам справи, як незаконний, і ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_5 винним за ч. 1 ст. 366 КК України з призначенням покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. На підставі ч. 5 ст. 74, ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_5 від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності.
В обґрунтування своїх вимог вказує, що суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги непослідовні і суперечливі показання ОСОБА_5 про те, що він міг неумисно підписати та завірити печаткою довідку, не вникаючи у її суть, натомість залишено поза увагою його попередні показання про обставини виготовлення довідки. Доводить, що судом не спростовано докази обвинувачення, які підтверджують винність ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, не надана будь-яка оцінка висновкам експертів № 515 від 26.06.2014 року та № 640 від 31.07.2014 року, а зроблений висновок суду щодо недопустимості доказу почеркознавчої експертизи є необгрунтованим.
В запереченні на апеляційну скаргу захисник інтересів ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7 зазначає, що твердження прокурора про незаконність оскаржуваного вироку і винність ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, є безпідставними, оскільки суд першої інстанції досліджував усі надані стороною обвинувачення докази, в тому числі, і показання ОСОБА_5 , безпосередньо в судовому засіданні, і їм надана, на його думку, правильна юридична оцінка, а показання, на які посилається прокурор в апеляційні скарзі, не були предметом судового розгляду в суді першої інстанції.
Іншими учасниками судового розгляду вирок в апеляційному порядку не оскаржено.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримує апеляційну скаргу із внесеними змінами, думку обвинуваченого ОСОБА_5 та захисника-адвоката ОСОБА_7 про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши викладене в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора із внесеними змінами підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим згідно норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Суд має розглянути питання, чи був процес справедливим в цілому, включаючи апеляційне провадження та спосіб отримання доказів (справа Салов проти України від 06.09.2005 року).
Згідно положень ч. 5 ст. 27 КПК України, під час судового розгляду забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу і офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому КПК.
Одночасно з фіксуванням судового засідання технічними засобами ведеться журнал судового засідання відповідно до ст. 108 КПК України, де крім найменування та складу суду (слідчого судді), реквізитів кримінального провадження та відомостей про його учасників, дати та часу судового засідання вказується час, номер та найменування кожної процесуальної дії, а також передані під час процесуальної дії речі, документи, ухвали, постановлені судом (слідчим суддею) без виходу до нарадчої кімнати, інші відомості у випадках, передбачених цим Кодексом.
Іншими відомостями в журналі судового засідання можуть бути відомості про заявлені клопотання, хто з належних учасників судового провадження виступив у дебатах і в якій послідовності, факт і час виходу суду до нарадчої кімнати, перебування в ній, повернення з нарадчої кімнати і проголошення суддею рішення суду - вироку, ухвали тощо.
З матеріалів судового провадження слідує, що розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_5 фіксувався за допомогою технічних засобів системами Оберіг та SRS Femida із одночасним веденням журналу судового засідання.
Однак, в матеріалах даного провадження містяться журнали судових засідань від 28.07.2016 року, 09.08.2016 року, 18.08.2016 року, 29.08.2016 (два журнали), 26.10.2016, 12.12.2016 року, 27.12.2016 року, зміст яких взагалі не відповідає вимогам ст. 108 КПК України.
Зокрема, у вищевказаних журналах судового засідання, на виконання вимог ст. 108 КПК України, має зазначатися часовий проміжок між кожною процесуальною дією під час розгляду провадження, проте такого часу, номеру процесуальних дій не зазначено, як не вказано і часу та виходу суду до нарадчої кімнати та повернення з неї, що позбавляє суд апеляційної інстанції перевірити обставини щодо дотримання чи порушення суддею таємниці нарадчої кімнати.
Вказані обставини колегія суддів розцінює, як істотні порушення вимог кримінального-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Враховуючи наведене, вирок суду не може вважатися законним та обґрунтованим, і підлягає скасуванню з направленням кримінального провадження на новий судовий розгляд.
Оскільки вирок скасовується у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, допущеним судом першої інстанції, то, згідно положень ч. 2 ст. 415 КПК України, суд апеляційної інстанції не вправі вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів та переваги одних доказів над іншими, що належить вирішити суду першої інстанції, усунувши допущене істотне порушення вимог КПК України.
Керуючись ст. ст. 404-405, 407, 412, 419 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора із внесеними змінами задовольнити частково.
Вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 грудня 2016 року щодо ОСОБА_5 скасувати з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Ухвала остаточна і касаційному оскарженню не підлягає.
С У Д Д І :
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
