ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" листопада 2019 р. Справа№ 910/20057/16
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Яковлєва М.Л.
Козир Т.П.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Національного банку України, м. Київ
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2019
у справі №910/20057/16 (суддя Босий В.П.)
за позовом Національного банку України, м. Київ
до Приватного акціонерного товариства "Готель "Салют", м. Київ
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит", м. Київ
2. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ
про звернення стягнення на предмет іпотеки,
В С Т А Н О В И В:
Національний банк України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Готель "Салют", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 у справі № 910/20057/16 передано матеріали справи №910/20057/16 за позовом Національного банку України до Приватного акціонерного товариства "Готель "Салют", треті особи - Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про звернення стягнення на предмет іпотеки для розгляду в межах справи Господарського суду міста Києва №910/4961/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Готель "Салют".
Ухвала мотивована тим, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника і спеціальні норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, та виходячи з контексту спірних правовідносин та предмету спору у справі № 910/20057/16 даний спір підлягає вирішенню в межах справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Готель "Салют" за правилами виключної підсудності та в порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Національний банк України звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 у справі №910/20057/16 скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала прийнята за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм процесуального права, що є підставою для її скасування.
За твердженням апелянта, суд першої інстанції надмірно формалізовано поставився до захисту прав позивача та не врахував обставин справи, а саме не врахував позицію викладену в постанові Верховного Суду від 14.02.2018 у справі 922/4991/15, відповідно до якої суд першої інстанції зобов`язаний зупинити провадження у справі до затвердження реєстру кредиторів у справі №910/4961/18.
Крім того, апелянт вказує, що своєю ухвалою суд першої інстанції порушив право позивача на ефективний судовий захист, оскільки розгляд спору в межах справи про банкрутство приведе до безпідставного затягування розгляду спору, а наявних у даній справі матеріалів достатньо для вирішення спору.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/20057/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А., суддів Козир Т.П. та Яковлєва М.Л.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 відкрито апеляційне провадження у даній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Роз`яснено учасникам процесу право подати відзиви, заяви та клопотання.
Відповідач та треті особи своїм правом на надання відзиву не скористались, у зв`язку з чим розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Нормами п. 8 ч. 1 ст. 255 ГПК України передбачено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про передачу справи на розгляд іншого суду.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвалу господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з наступних підстав.
Національний банк України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Готель "Салют", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов`язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
Наведена норма кореспондується з положеннями п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України відповідно до яких господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Положення п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України та ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" застосовуються незалежно від суб`єктного складу сторін лише у тому випадку, коли майнові вимоги пред`являються саме до особи (боржника), яка перебуває у процедурах банкрутства.
Частиною 1 ст. 29 ГПК України передбачено, що право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Згідно ч. 9 ст. 30 ГПК України справи, передбачені пунктами 8 та 9 ч. 1 ст. 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в оскаржуваній ухвалі, ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2018 було порушено провадження у справі №910/4961/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Готель "Салют", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та введено процедуру розпорядження майном боржника.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що на момент прийняття оскаржуваної ухвали у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Готель "Салют".
Предметом спору у даній справі № 910/20057/16 є звернення Національним банком України стягнення на нерухоме майно - нежилі будівлі готелю "Салют" загальною площею 12 255,4 кв.м (літ. А та літ. А-1), що розташована за адресою: м. Київ, вул. Мазепи Івана, 11-Б, належить на праві власності Приватному акціонерному товариству "Готель "Салют" та передане в іпотеку згідно умов іпотечного договору від 18.11.2008, укладеного між Національним банком України, Відкритим акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" та Відкритим акціонерним товариством "Готель "Салют".
Враховуючи обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, та виходячи виключно з контексту спірних правовідносин та предмету спору у справі № 910/20057/16, даний спір підлягає вирішенню саме Господарським судом міста Києва в межах справи № 910/4961/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Готель "Салют" за правилами виключної підсудності та в порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який діяв на момент винесення оскаржуваної ухвали Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 у даній справі.
Відповідно до п. 1 ч. 1, 3 ст. 31 ГПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
За таких обставин, справа за позовом Національного банку України до Приватного акціонерного товариства "Готель "Салют", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про звернення стягнення на предмет іпотеки - правомірно направлена судом першої інстанції за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи № 910/4961/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Готель "Салют".
Щодо посилань апелянта на правові висновки Верховного Суду які містяться в постанові від 14.02.2018 у справі 922/4991/15, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що на момент розгляду судом першої інстанції спору у вказаній справі діяла редакція Господарського процесуального кодексу України, яка була чинною до 15.12.2017, а отже висновки щодо застосування процесуальних норм які містяться у вказаній постанові не можуть бути застосовані до розгляду даного спору.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що завданням процедури банкрутства є задоволення всіх вимог кредиторів боржника, зокрема, й позивача, як заставодержателя майна боржника, і тільки в межах процедури банкрутства буде здійснюватися звернення стягнення на майно боржника тими способами, які допускає Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 916/2611/14.
Крім того, щодо посилань апелянта на наявність такого явища як "правовий пуризм", колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що розгляд даного спору по суті без застосування положень пункту 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України, не мав би наслідком належний захист прав та охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 278 ГПК України порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є обґрунтованою, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для її скасування чи зміни не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта (позивача).
Керуючись ст. ст. 129, 255, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Національного банку України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 у справі № 910/20057/16 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 у справі № 910/20057/16 залишити без змін.
3. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді М.Л. Яковлєв
Т.П. Козир
