ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
25.10.2021Справа № 910/20057/16
За позовом Національного банку України
до Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют»
за участю третіх осіб,
які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
1. Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит»
2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
3. Арбітражного керуючого Кізленка В.А.
про звернення стягнення на предмет іпотеки
в межах справи №910/4961/18
За заявою Приватного акціонерного товариства «Росава»
(ідентифікаційний номер 30253385)
до Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют»
(ідентифікаційний номер 22950541)
про банкрутство
Головуючий суддя Омельченко Л.В.
за участю секретаря судового засідання Марюхни Ю.А.
Присутні:
від позивача: Звада Р.В., предст. за довір. № 18-0011/55555 від 02.10.2020
від відповідача: не з`явився;
від третьої особи 1 - не з`явився
від третьої особи 2 - не з`явився
від третьої особи 3 - не з`явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Національний Банк України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют» про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неналежного виконання Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та кредит» грошового зобов`язання з повернення кредиту, позивачем заявлено вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки - нежилі будівлі готелю «Салют» загальною площею 12 255,4 кв. м (літ. А та літ. А-1), що розташована за адресою: м. Київ, вул. Мазепи Івана, 11-Б, що належить на праві власності Приватному акціонерному товариству «Готель «Салют», за рахунок якого було забезпечено виконання грошового зобов`язання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2016 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 28.11.2016. Разом з тим, ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2016 ухвалено здійснювати розгляд справи № 910/20057/16 в закритому судовому засіданні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2016 залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" та відкладено розгляд справи на 12.12.2016.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2016 розгляд справи відкладено на 20.12.2016.
У судовому засіданні 20.12.2016 судом оголошено перерву на 23.12.2016.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2016 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та відкладено розгляд справи на 11.01.2017.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 19.01.2017 призначено у справі № 910/20057/16 судову оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, зупинено провадження у справі.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва № 05-23/496 від 13.02.2017 призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв`язку з закінченням терміну повноважень у судді Дупляк О.М.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2017 справу № 910/21734/16 передано для розгляду судді Босому В.П.
27.04.2017 до канцелярії суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист № 2941/17-42 від 21.04.2017, з якого вбачається, що призначена ухвалою суду від 19.01.2017 експертиза не проведена у зв`язку з ненадходженням витребуваних доказів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2017 справу прийнято до свого провадження суддею Босим В.П. та призначено до розгляду на 24.05.2017.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2017 провадження у справі № 910/20057/16 зупинено до отримання висновку експерта за наслідками проведеної судової експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2017.
25.07.2019 через канцелярію суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 910/20057/16 разом з висновком експертів за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи № 12892/17-43/12893/17-42.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2019 поновлено провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 09.09.2019.
06.09.2019 представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду вимог Національного банку України в межах справи № 910/20057/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Готель "Салют".
У підготовчому засіданні 09.09.2019 судом оголошувалась перерва до 16.09.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 (суддя Босий В.П.) передано матеріали справи № 910/20057/16 за позовом Національного банку України до Приватного акціонерного товариства "Готель "Салют", треті особи - Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про звернення стягнення на предмет іпотеки для розгляду в межах справи Господарського суду міста Києва № 910/4961/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Готель "Салют".
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду справу № 910/20057/16 передано на розгляд судді Яковенко А.В.
Розглянувши матеріали справи № 910/20057/16, суд вирішив прийняти зазначену справу до розгляду в межах справи № 910/4961/19 та призначити розгляд заяви у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2019 прийнято справу № 910/20057/16 за позовом Національного банку України до Приватного акціонерного товариства "Готель "Салют", треті особи - Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про звернення стягнення на предмет іпотеки для розгляду в межах справи № 910/4961/18 за заявою Приватного акціонерного товариства "Росава" про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Готель "Салют"; вирішено позовну заяву розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 21.10.2019.
02.10.2019 через канцелярію суду від Національного банку України надійшла апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2019 зупинено провадження у справі № 910/20057/16 за позовом Національного банку України до Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют», треті особи - Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про звернення стягнення на предмет іпотеки для розгляду в межах справи № 910/4961/18 за заявою Приватного акціонерного товариства «Росава» про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют» до перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 в апеляційному порядку.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 апеляційну скаргу Національного банку України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.0.2019 у справі № 910/20057/16 залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 у справі № 910/20057/16 залишено без змін.
09.01.2020 матеріали справи № 910/20057/16 повернуто до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2019 поновлено провадження у справі № 910/20057/16 за позовом Національного банку України до Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют», треті особи - Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про звернення стягнення на предмет іпотеки, що розглядається в межах справи № 910/4961/18 за заявою Приватного акціонерного товариства «Росава» про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют»; призначено підготовче засідання на 17.02.2020.
17.02.2020 до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.
Розглянувши вказане клопотання, суд залишив його без розгляду, оскільки вказана заява мотивована наявністю на час подання такої заяви не розглянутої кредиторської вимоги Національного банку України у справі № 910/4961/18, оскільки ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2020 у справі № 910/4961/18 винесено ухвалу за наслідками розгляду таких кредиторських вимог, то підстави для зупинення провадження у цій справі відсутні.
17.02.2020 до канцелярії суду від Національного банку України надійшла заява про залучення документів до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 відкладено підготовче засідання на 16.03.2020.
Судове засідання 16.03.2020 не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Яковенко А.В. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва призначено розгляд справи на 01.07.2020.
30.06.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2020 відкладено підготовче засідання на 13.07.2020.
10.07.2020 до Господарського суду міста Києва від Національного банку України надійшли заперечення на клопотання Приватного акціонерного товариства «Готель Салют» про залишення позову без розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 було закрито провадження у справі № 910/20057/16 за позовом Національного банку України до Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют», треті особи - Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про звернення стягнення на предмет іпотеки, що розглядається в межах справи № 910/4961/18 за заявою Приватного акціонерного товариства «Росава» про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют», на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись із винесеною Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2020, Національний банк України звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати Ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 та направити справу для продовження розгляду.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 апеляційну скаргу Національного банку України залишено без задоволення, Ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 у справі № 910/20057/16 залишено без змін, матеріали справи № 910/20057/16 направлено до Господарського суду міста Києва.
Не погоджуючись із винесеною Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020, Національний банк України звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просив скасувати Постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 та Ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 та направити справу для продовження розгляду.
Постановою Верховного Суду від 24.03.2021 касаційну скаргу Національного банку України було задоволено, Постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 у справі № 910/20057/16 - скасовано, справу № 910/20057/16 направлено до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду в межах справи № 910/4961/19 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют».
08.04.2021 матеріали справи надійшли до Господарського суду міста Києва.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, проведеного 08.04.2021, справу № 910/20057/16 за позовом Національного банку України до Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют», треті особи - Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про звернення стягнення на предмет іпотеки, що розглядається в межах справи № 910/4961/18 за заявою Приватного акціонерного товариства «Росава» про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют», було розподілено на суддю Омельченка Л.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 було прийнято до провадження суддею Омельченко Л.В. справу № 910/20057/16 за позовом Національного банку України до Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют», треті особи - Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про звернення стягнення на предмет іпотеки, що розглядається в межах справи № 910/4961/18 за заявою Приватного акціонерного товариства «Росава» про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют», розгляд справи призначено на 02.06.2021 об 11:00, здійснено виклик у судове засідання учасників справи, встановлено строк до 31.05.2021 учасникам справи для подачі до суду письмових пояснень/заперечень по суті справи з урахуванням висновків, викладених у Постанові Верховного Суду від 24.03.2021 у справі № 910/20057/16 за позовом Національного банку України до Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют», треті особи - Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про звернення стягнення на предмет іпотеки, що розглядається в межах справи № 910/4961/18 за заявою Приватного акціонерного товариства «Росава» про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют».
28.05.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення по суті справи та клопотання про зупинення провадження у справі № 910/20057/16 за позовом Національного банку України до Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют» за участю третьої особи - Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» та третьої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про звернення стягнення на предмет іпотеки в межах справи № 910/4961/18 за заявою Приватного акціонерного товариства «Росава» про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют» до закриття провадження у справі № 910/4961/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют» у відповідності до вимог ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства.
28.05.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 910/20057/16 за позовом Національного банку України до Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют» за участю третьої особи - Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» та третьої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про звернення стягнення на предмет іпотеки в межах справи № 910/4961/18 за заявою Приватного акціонерного товариства «Росава» про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют» до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 905/1923/15.
28.05.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про витребування додаткових доказів у справі від Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» та Національного банку України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2021 було відкладено розгляд клопотань відповідача про витребування доказів та про зупинення провадження у справі на 30.06.2021 об 11:50, встановлено строк до 25.06.2021 учасникам справи для подачі до суду письмових пояснень по суті поданих Приватним акціонерним товариством «Готель «Салют» клопотань про зупинення провадження у справі та про витребування доказів, встановлено строк до 25.06.2021 учасникам справи для подачі до суду письмових пояснень/заперечень по суті справи з урахуванням висновків, викладених у Постанові Верховного Суду від 24.03.2021 у справі № 910/20057/16 за позовом Національного банку України до Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют», треті особи - Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про звернення стягнення на предмет іпотеки, що розглядається в межах справи № 910/4961/18 за заявою Приватного акціонерного товариства «Росава» про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют», здійснено виклик у судове засідання учасників справи.
23.06.2021 через відділ діловодства суду від Національного банку України надійшли письмові заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі із доказами направлення його учасникам справи.
23.06.2021 через відділ діловодства суду від Національного банку України надійшла відповідь на заперечення відповідача про суті справи № 910/20057/16 із доказами її направлення іншим учасникам справи.
23.06.2021 через відділ діловодства суду від Національного банку України надійшла заява про уточнення позовних вимог із додатковими документами до неї, а саме: Довідкою- розрахунком заборгованості за кредитним договором № 48 від 21.10.2008; Довідкою-розрахунком заборгованості за кредитним договором № 63/1 від 04.11.2008; Довідкою-розрахунком заборгованості за кредитним договором № 63/3 від 18.11.2008; Довідкою-розрахунком заборгованості за кредитним договором № 03/4 від 16.02.2009; Довідкою-розрахунком заборгованості за кредитним договором № 03/6 від 05.03.2009; Довідкою-розрахунком заборгованості за кредитним договором № 3/18 від 18.05.2009; Довідкою-розрахунком заборгованості за кредитним договором № 03/23 від 18.06.2009; Довідкою-розрахунком заборгованості за кредитним договором № 03/28-1 від 10.07.2009; Довідкою-розрахунком заборгованості за кредитним договором № 03/28-2 від 10.07.2009; Довідкою-розрахунком заборгованості за кредитним договором № 03/33 від 12.11.2009; Довідкою-розрахунком заборгованості за кредитним договором № 03/35 від 02.09.2010; Довідкою-розрахунком заборгованості за кредитним договором № 03/36 від 11.03.2014; Оборотно- сальдовою відомістю за період з 21.10.2008 по 14.06.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2021 було відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 26.07.2021 о 12:30, встановлено строк до 23.07.2021 відповідачу та третім особам для подачі до суду письмових пояснень/заперечень на подану позивачем заяву про уточнення позовних вимог та доданих до неї документів, а також заперечень на клопотання про зупинення провадження у справі, встановлено строк до 23.07.2021 відповідачу та третім особам для подачі до суду письмових пояснень/заперечень по суті справи з урахуванням висновків, викладених у Постанові Верховного Суду від 24.03.2021 у справі № 910/20057/16 за позовом Національного банку України до Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют», треті особи - Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про звернення стягнення на предмет іпотеки, що розглядається в межах справи № 910/4961/18 за заявою Приватного акціонерного товариства «Росава» про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют», здійснено виклик у судове засідання учасників справи.
23.07.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли письмові пояснення по справі та клопотання про зупинення провадження у справі № 910/20057/16 за позовом Національного банку України до Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про звернення стягнення на предмет іпотеки, що розглядається в межах справи № 910/4961/18 за заявою Приватного акціонерного товариства «Росава» про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют», до розгляду палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 905/1923/15 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 910/20057/16 за позовом Національного банку України до Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про звернення стягнення на предмет іпотеки, що розглядається в межах справи № 910/4961/18 за заявою Приватного акціонерного товариства «Росава» про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют», до розгляду палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 905/1923/15 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду було відхилено, закрито підготовче провадження та здійснено перехід до розгляду по суті справи, судове засідання у справі призначено на 15.09.2021 об 11:45, повідомлено учасників справи, що інформація по справі, яка розглядається, є доступною на офіційному веб - порталі судової влади України у мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/ та на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/.
15.09.2021 через відділ діловодства суду від представника відповідача - Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи із посиланням на його об`єктивну неможливість бути присутнім у судовому засіданні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2021 клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи було задоволено, судове засідання у справі відкладено на 27.09.2021 об 11:30, здійснено виклик у судове засідання учасників справи.
24.09.2021 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, арбітражного керуючого Кізленка В.А.
У судове засідання 27.09.2021 представник відповідача та арбітражний керуючий Кізленко Вадим Андрійович не з`явились.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2021 клопотання відповідача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача було задоволено, залучено арбітражного керуючого Кізленка Вадима Андрійовича (04053, місто Київ, вулиця Кудрявська, будинок 11) до участі у справі № 910/20057/16 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, судове засідання у справі відкладено на 25.10.2021 о 12:15, встановлено строк до 21.10.2021 арбітражному керуючому Кізленку Вадиму Андрійовичу для подачі до суду письмових пояснень/заперечень на позовну заяву Національного банку України до Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про звернення стягнення на предмет іпотеки в межах справи № 910/4961/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют», здійснено виклик у судове засідання учасників справи та арбітражного керуючого Кізленка Вадима Андрійовича.
13.10.2021 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про ознайомлення із матеріалами справи.
20.10.2021 через відділ діловодства суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача арбітражного керуючого Кізленка В.А. надійшла заява про продовження процесуального строку на подачу письмових пояснень арбітражного керуючого Кізленка В.А. щодо позовної заяви Національного банку України до Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют» про звернення стягнення на предмет іпотеки та відкладення судового засідання у справі № 910/20057/16, яке відбудеться 25.10.2021 о 12:15 в приміщенні Господарського суду міста Києва на іншу дату. Крім того, арбітражним керуючим було надано для залучення до матеріалів справи додаткові докази, а саме: роздруківку з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» з трековим номером та підтвердженням вручення поштового відправлення; копію конверту поштового відправлення від Господарського суду міста Києва на ім`я арбітражного керуючого Кізленка В.А. та копію довідки Діагностичного центру «Меділабс» з результатами тесту на наявність вірусу SARS-CoV-2 (COVID-19).
25.10.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 25.10.2021.
У судове засідання з`явився представник позивача, який заперечив проти відкладення розгляду справи, наполягав на розгляді справи по суті та задоволенні позовних вимог, просив суд винести відповідне рішення у справі.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, суд
ВСТАНОВИВ:
Між Національним банком України та Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та кредит» було укладено низку кредитних договорів з додатковими угодами до них, а саме: кредитний договір № 48 від 21.10.2008, № 03/4 від 16.02.2009, № 03/18 від 18.05.2009, № 03/23 від 18.06.2009, № 03/28 від 10.07.2009, № 03/33 від 12.11.2009, № 03/35 від 02.09.2010, № 03/36 від 11.03.2014, № 63/1 від 04.11.2008, № 63/3 від 18.11.2008, № 03/6 від 05.03.2009 (надалі за текстом - кредитні договори).
Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору № 48 від 21.10.2008 кредитор надає позичальнику кредит на суму 275 000 000 (двісті сімдесят п`ять мільйонів) гривень 00 коп. на строк з 21.10.2008 по 20.10.2009 з оплатою 15% річних.
Додатковим договором № 1 від 11.02.2009 до кредитного договору № 48 від 21.10.2008 сторони внесли зміни до розділу 1 «Предмет договору» та виклали п. 1.1. в наступній редакції: «кредитор надає позичальнику кредит на суму 275 000 000 (двісті сімдесят п`ять мільйонів) гривень 00 коп. на строк з 21.10.2008р. по 20.10.2009р. зі сплатою процентів у розмірі облікової ставки Національного банку України плюс 0,5 процентного пункту. Надалі у разі зменшення облікової ставки Національного банку України застосовувати нову облікову ставку».
Додатковим договором № 2 від 28.01.2010 до кредитного договору № 48 від 21.10.2008 сторони внесли зміни до розділу 1 «Предмет договору» та виклали п. 1.1. в наступній редакції: «кредитор надає позичальнику кредит на суму 275 000 000 (двісті сімдесят п`ять мільйонів) гривень 00 коп. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 4 700 000 000,00 гривень на строк з 21.10.2008р. по 20.01.2015р. зі сплатою процентів у розмірі облікової ставки Національного банку України плюс 0,5 процентного пункту».
Додатковим договором № 6 від 19.05.2014 до кредитного договору № 48 від 21.10.2008 сторони внесли зміни до розділу 1 «Предмет договору» та виклали п. 1.1. в наступній редакції: «кредитор надає позичальнику кредит на суму 275 000 000 (двісті сімдесят п`ять мільйонів) гривень 00 коп. на строк з 21.10.2008р. по 20.01.2016р.
Розмір процентної ставки на рівні облікової ставки Національного банку України плюс два процентних пункти, та на день укладання цього договору становить 11,5% (одинадцять цілих п`ять десятих відсотків) річних (облікова ставка Національного банку України станом на 19.05.2014 становить 9,5%). Процентна ставка за кредитом є змінною, в залежності від діючої облікової ставки Національного банку України.
При зміні облікової ставки Національного банку України в процесі виконання кредитного договору позичальник, з дати набрання чинності нової облікової ставки, самостійно перераховує розмір процентної ставки, застосовуючи діючу облікову ставку Національного банку України плюс два процентних пункти».
Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору № 03/4 від 16.02.2009 кредитор надає позичальнику кредит на суму 330 000 000 (триста тридцять мільйонів) гривень 00 коп. у рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 700 000 000,00 гривень на строк з 16 лютого 2009 року по 22 грудня 2009 року за ставкою - 18,00% річних.
Додатковим договором № 2 від 14.12.2009 до кредитного договору № 03/4 від 16.02.2009 сторони внесли зміни до розділу 1 «Предмет договору» та виклали п. 1.1. в наступній редакції: «кредитор надає позичальнику кредит на суму 330 000 000 (триста тридцять мільйонів) гривень 00 коп. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 4 700 000 000,00 гривень на строк з 16.02.2009р. по 23.12.2009р. зі сплатою процентів у розмірі облікової ставки Національного банку України плюс 0,5 процентного пункту».
Додатковим договором № 3 від 28.01.2010 до кредитного договору № 03/4 від 16.02.2009 сторони внесли зміни до розділу 1 «Предмет договору» та виклали п. 1.1. в наступній редакції: «кредитор надає позичальнику кредит на суму 330 000 000 (триста тридцять мільйонів) гривень 00 коп. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 4 700 000 000,00 гривень на строк з 16.02.2009р. по 20.02.2015р. зі сплатою процентів у розмірі облікової ставки Національного банку України плюс 0,5 процентного пункту».
Додатковим договором № 8 від 19.05.2014 до кредитного договору № 03/4 від 16.02.2009 сторони внесли зміни до розділу 1 «Предмет договору» та виклали п. 1.1. в наступній редакції: «в рахунок невідновлювальної кредитної лінії від 30.01.2009 № 03 кредитор надає позичальнику кредит на суму 330 000 000 (триста тридцять мільйонів) гривень 00 коп. на строк з 16.02.2009р. по 20.07.2015р.
Розмір процентної ставки на рівні облікової ставки Національного банку України плюс два процентних пункти, та на день укладання цього договору становить 11,5%) (одинадцять цілих п`ять десятих відсотків) річних (облікова ставка Національного банку України станом на 19.05.2014 становить 9,5%). Процентна ставка за кредитом є змінною, в залежності від діючої облікової ставки Національного банку України.
При зміні облікової ставки Національного банку України в процесі виконання кредитного договору позичальник, з дати набрання чинності нової облікової ставки, самостійно перераховує розмір процентної ставки, застосовуючи діючу облікову ставку Національного банку України плюс два процентних пункти».
Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору № 03/18 від 18.05.2009 кредитор надає позичальнику кредит на суму 193 000 000 (сто дев`яносто три мільйони) гривень 00 коп. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 3 200 000 000,00 гривень на строк з 18 травня 2009 року по 23 грудня 2009 року за ставкою - 16,50% річних.
Додатковим договором № 2 від 09.12.2009 до кредитного договору № 03/18 від 18.05.2009 сторони внесли зміни до розділу 1 «Предмет договору» та виклали п. 1.1. в наступній редакції: «кредитор надає позичальнику кредит на суму 193 000 000 (сто дев`яносто три мільйони) гривень 00 коп. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 4 700 000 000,00 гривень на строк з 18.05.2009р. по 23.12.2009р. зі сплатою процентів у розмірі облікової ставки Національного банку України плюс 0,5 процентного пункту».
Додатковим договором № 3 від 22.01.2010 до кредитного договору № 03/18 від 18.05.2009 сторони внесли зміни до розділу 1 «Предмет договору» та виклали п. 1.1. в наступній редакції: «кредитор надає позичальнику кредит на суму 193 000 000 (сто дев`яносто три мільйони) гривень 00 коп. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 4 700 000 000,00 гривень на строк з 18.05.2009р. по 20.02.2014р. зі сплатою процентів у розмірі облікової ставки Національного банку України плюс 0,5 процентного пункту».
Додатковим договором № 7 від 19.05.2014 до кредитного договору № 03/18 від 18.05.2009 сторони внесли зміни до розділу 1 «Предмет договору» та виклали п. 1.1. в наступній редакції: «в рахунок невідновлювальної кредитної лінії від 30.01.2009 № 03 кредитор надає позичальнику кредит на суму 65 816 151,98 (шістдесят п`ять мільйонів вісімсот шістнадцять тисяч сто п`ятдесят одна) гривня 98 коп. на строк з 18.05.2009р. по 18.12.2015р.
Розмір процентної ставки на рівні облікової ставки Національного банку України плюс два процентних пункти, та на день укладання цього договору становить 11,5% (одинадцять цілих п`ять десятих відсотків) річних (облікова ставка Національного банку України станом на 19.05.2014 становить 9.5%). Процентна ставка за кредитом є змінною, в залежності від діючої облікової ставки Національного банку України.
При зміні облікової ставки Національного банку України в процесі виконання кредитного договору позичальник, з дати набрання чинності нової облікової ставки, самостійно перераховує розмір процентної ставки, застосовуючи діючу облікову ставку Національного банку України плюс два процентних пункти».
Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору № 03/28 від 10.07.2009 кредитор надає позичальнику кредит на суму 432 400 000 (чотириста тридцять два мільйони чотириста тисяч) гривень 00 коп. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 3 200 000 000,00 гривень на строк з 10 липня 2009 року по 23 грудня 2009 року за ставкою - 16,50% річних.
Додатковим договором № 1 від 12.08.2009 до кредитного договору № 03/28 від 10.07.2009 сторони внесли зміни до розділу 1 «Предмет договору» та виклали п. 1.1. в наступній редакції: «кредитор надає позичальнику кредит на суму 722 400 000 (сімсот двадцять два мільйони чотириста тисяч) гривень 00 коп. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 4 700 000 000,00 гривень на строк з 10.07.2009р. по 23.12.2009р. за ставкою - 10,75%».
Додатковим договором № 3 від 28.01.2010 до кредитного договору № 03/28 від 10.07.2009 сторони внесли зміни до розділу 1 «Предмет договору» та виклали п. 1.1. в наступній редакції: «кредитор надає позичальнику кредит на суму 722 400 000 (сімсот двадцять два мільйони чотириста тисяч) гривень 00 коп. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 4 700 000 000,00 гривень на строк з 10.07.2009р. по 19.06.2015р. зі сплатою процентів у розмірі облікової ставки Національного банку України плюс 0,5 процентного пункту».
Додатковим договором № 4 від 18.02.2010 до кредитного договору № 03/28 від 10.07.2009 сторони внесли зміни до розділу 1 «Предмет договору» та виклали п. 1.1. в наступній редакції: «кредитор надає позичальнику кредит на суму 1 082 400 000 (один мільярд вісімдесят два мільйона чотириста тисяч) гривень 00 коп. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 4 700 000 000,00 гривень на строк з 10.07.2009р. по 20.07.2015р. зі сплатою процентів у розмірі облікової ставки Національного банку України плюс 0,5 процентного пункту».
Додатковим договором № 8 від 19.05.2014 сторони внесли зміни до розділу 1 «Предмет договору» та виклали п. 1.1. в наступній редакції: «в рахунок невідновлювальної кредитної лінії від 30.01.2009 № 03 кредитор надає позичальнику кредит на суму 1 082 400 000 (один мільярд вісімдесят два мільйони чотириста тисяч) гривень 00 коп. на строк з 10.07.2009р. по 20.05.2015р.
Розмір процентної ставки на рівні облікової ставки Національного банку України плюс два процентних пункти, та на день укладання цього договору становить 11,5% (одинадцять цілих п`ять десятих відсотків) річних (облікова ставка Національного банку України станом на 19.05.2014 становить 9,5°%). Процентна ставка за кредитом є змінною, в залежності від діючої облікової ставки Національного банку України.
При зміні облікової ставки Національного банку України в процесі виконання кредитного договору позичальник, з дати набрання чинності нової облікової ставки, самостійно перераховує розмір процентної ставки, застосовуючи діючу облікову ставку Національного банку України плюс два процентних пункти».
Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору № 03/33 від 12.11.2009 кредитор надає позичальнику кредит на суму 200 000 000 (двісті мільйонів) гривень 00 коп. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 4 700 000 000,00 гривень на строк з 12 листопада 2009 року по 23 грудня 2009 року за ставкою - 10,75% річних.
Додатковим договором № 2 від 28.01.2010 до кредитного договору № 03/33 від 12.11.2009 сторони внесли зміни до розділу 1 «Предмет договору» та виклали п. 1.1. в наступній редакції: «кредитор надає позичальнику кредит на суму 200 000 000 (двісті мільйонів) гривень 00 коп. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 4 700 000 000,00 гривень на строк з. 12.11.2009р. по 20.07.2015р. зі сплатою процентів у розмірі облікової ставки Національного банку України плюс 0,5 процентного пункту».
Додатковим договором № 6 від 19.05.2014 до кредитного договору № 03/33 від 12.11.2009 сторони внесли зміни до розділу 1 «Предмет договору» та виклали п. 1.1. в наступній редакції: «в рахунок невідновлювальної кредитної лінії від 30.01.2009 №03 кредитор надає позичальнику кредит на суму 200 000 000 (двісті мільйонів) гривень 00 коп. на строк з 12.11.2009р. по 20.10.2014р.
Розмір процентної ставки на рівні облікової ставки Національного банку України плюс два процентних пункти, та на день укладання цього договору становить 11,5% (одинадцять цілих п`ять десятих відсотків) річних (облікова ставка Національного банку України станом на 19.05.2014 становить 9,5%). Процентна ставка за кредитом є змінною, в залежності від діючої облікової ставки Національного банку України.
При зміні облікової ставки Національного банку України в процесі виконання кредитного договору позичальник, з дати набрання чинності нової облікової ставки, самостійно перераховує розмір процентної ставки, застосовуючи діючу облікову ставку Національного банку України плюс два процентних пункти».
Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору № 03/35 від 02.09.2010 кредитор надає позичальнику кредит на суму 458 800 000 (чотириста п`ятдесят вісім мільйонів вісімсот тисяч) гривень 00 коп. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 4 700 000 000,00 гривень на строк з 02 вересня 2010 року по 20 липня 2015 року зі сплатою процентів у розмірі облікової ставки Національного банку України плюс 0,5 процентного пункту.
Додатковим договором № 4 від 19.05.2014 до кредитного договору № 03/35 від 02.09.2010 сторони внесли зміни до розділу 1 «Предмет договору» та виклали п. 1.1. в наступній редакції: «в рахунок невідновлювальної кредитної лінії від 30.01.2009 № 03 кредитор надає позичальнику кредит на суму 458 800 000 (чотириста п`ятдесят вісім мільйонів вісімсот тисяч) гривень 00 коп. на строк з 02.09.2010р. по 20.11.2014р.
Розмір процентної ставки на рівні облікової ставки Національного банку України плюс два процентних пункти, та на день укладання цього договору становить 11,5% (одинадцять цілих п`ять десятих відсотків) річних (облікова ставка Національного банку України станом на 19.05.2014 становить 9,5%). Процентна ставка за кредитом є змінною, в залежності від діючої обліковою ставки Національного банку України.
При зміні облікової ставки Національного банку України в процесі виконання кредитного договору позичальник, з дати набрання чинності нової облікової ставки, самостійно перераховує розмір процентної ставки, застосовуючи діючу облікову ставку Національного банку України плюс два процентних пункти».
Додатковим договором № 5 від 18.09.2014 до кредитного договору № 03/35 від 02.09.2010 сторони внесли зміни до розділу 1 «Предмет договору» та виклали п. 1.1. в наступній редакції: «в рахунок невідновлювальної кредитної лінії від 30.01.2009 № 03 кредитор надає позичальнику кредит на суму 388 769 151 (триста вісімдесят вісім мільйонів сімсот шістдесят дев`ять тисяч сто п`ятдесят одна) гривень 00 коп. на строк з 02.09.2010р. по 10.12.2014р.».
Додатковим договором № 7 від 26.01.2015 до кредитного договору № 03/35 від 02.09.2010 сторони внесли зміни до розділу 1 «Предмет договору» та виклали п. 1.1. в наступній редакції: «в рахунок невідновлювальної кредитної лінії від 30.01.2009 № 03 кредитор надає позичальнику кредит на суму 388 769 151 (триста вісімдесят вісім мільйонів сімсот шістдесят дев`ять тисяч сто п`ятдесят одна) гривень 00 коп. на строк з 02.09.2010р. по 10.03.2015р.».
Додатковим договором № 8 від 27.02.2015 до кредитного договору № 03/35 від 02.09.2010 сторони внесли зміни до розділу 1 «Предмет договору; та виклали п.1.1. в наступній редакції: «в рахунок невідновлювальної кредитної лінії від 30.01.2009 № 03 кредитор надає позичальнику кредит на суму 388 769 151, (триста вісімдесят вісім мільйонів сімсот шістдесят дев`ять тисяч сто п`ятдесят одна) гривень 00 коп. на строк з 02.09.2010р. по 10.06.2015р.».
Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору № 03/36 від 11.03.2014 кредитор надає позичальнику кредит на суму 650 000 000 (шістсот п`ятдесят мільйонів) гривень 00 коп. на строк з 11 березня 2014 року по 20 січня 2016 року шляхом збільшення ліміту за відкритою кредитною лінією відповідно до кредитного договору від 30.01.2009 № 03 (зі змінами).
Розмір процентної ставки встановлюється на рівні потрійної облікової ставки Національного банку України та на день укладання цього договору становить 19,5% (дев`ятнадцять цілих п`ять десятих відсотків) річних (облікова ставка Національного банку України станом на 11.03.2014 становить 6,5%). Процентна ставка за кредитом є змінною, в залежності від діючої облікової ставки Національного банку України.
При зміні облікової ставки Національного банку України в процесі виконання кредитного договору позичальник, з дати набрання чинності нової облікової ставки, самостійно перераховує розмір процентної ставки, застосовуючи діючу облікову ставку Національного банку України в потрійному розмірі.
Додатковим договором № 1 від 28.05.2014 до кредитного договору № 03/36 від 11.03.2014 сторони погодились викласти абзац 2 п. 1.1. в наступній редакції: «розмір процентної ставки за користування кредитом встановлюється на рівні півтори облікової ставки Національного банку України та становить 14,25% (чотирнадцять цілих двадцять п`ять сотих відсотків) річних (облікова ставка Національного банку України за станом на 28.05.2014 становить 9,5%)».
Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору № 63/1 від 04.11.2008 кредитор надає позичальнику кредит на суму 600 000 000 (шістсот мільйонів гривень) гривень 00 коп. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 1 500 000 000,00 гривень на строк з 04 листопада 2008 року по 30 жовтня 2009 року за ставкою - 15,00% річних.
Додатковим договором № 2 від 17.12.2009 до кредитного договору № 63/1 від 04.11.2008 сторони внесли зміни до розділу 1 «Предмет договору» та виклали п. 1.1. в наступній редакції: «кредитор надає позичальнику кредит на суму 600 000 000 (шістсот мільйонів) гривень 00 коп. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 1 500 000 000,00 гривень на строк з 04.11.2008р. по 30.10.2009р. зі сплатою процентів у розмірі облікової ставки Національного банку України плюс 0,5 процентного пункту».
Додатковим договором № 3 від 29.01.2010 до кредитного договору № 63/1 від 04.11.2008 сторони внесли зміни до розділу 1 «Предмет договору» та виклали п. 1.1. в наступній редакції: «кредитор надає позичальнику кредит на суму 600 000 000 (шістсот мільйонів) гривень 00 коп. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 1 500 000 000,00 гривень на строк з 04.11.2008р. по 20.06.2014р. зі сплатою процентів у розмірі облікової ставки Національного банку України плюс 0,5 процентного пункту».
Додатковим договором № 7 від 19.05.2014 до кредитного договору № 63/1 від 04.11.2008 сторони внесли зміни до розділу 1 «Предмет договору» та виклали п. 1.1. в наступній редакції: «в рахунок невідновлювальної кредитної лінії від 04.11.2008 № 63/1 кредитор надає позичальнику кредит на суму 600 000 000 (шістсот мільйонів гривень) гривень 00 коп. на строк з 04.11.2008р. по 18.12.2015р.».
Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору № 63/3 від 18.11.2008 кредитор надає позичальнику кредит на суму 400 000 000 (чотириста мільйонів) гривень 00 коп. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 1 500 000 000,00 гривень на строк з 18 листопада 2008 року по 30 жовтня 2009 року за ставкою - 15,00% річних.
Додатковим договором № 2 від 14.12.2009 до кредитного договору № 63/3 від 18.11.2008 сторони внесли зміни до розділу 1 «Предмет договору» та виклали п. 1.1. в наступній редакції: «кредитор надає позичальнику кредит на суму 400 000 000 (чотириста мільйонів) гривень 00 коп. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 1 500 000 000,00 гривень на строк з 18.11.2008р. по 30.10.2009р. зі сплатою процентів у розмірі облікової ставки Національного банку України плюс 0,5 процентного пункту».
Додатковим договором № 3 від 25.01.2010 до кредитного договору № 63/3 від 18.11.2008 сторони внесли зміни до розділу 1 «Предмет договору» та виклали п. 1.1. в наступній редакції: «кредитор надає позичальнику кредит на суму 400 000 000 (чотириста мільйонів) гривень 00 коп. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 1 500 000 000,00 гривень на строк з 18.11.2008р. по 19.09.2014р. зі сплатою процентів у розмірі облікової ставки Національного банку України плюс 0,5 процентного пункту».
Додатковим договором № 7 від 19.05.2014 до кредитного договору № 63/3 від 18.11.2008 сторони внесли зміни до розділу 1 «Предмет договору» та виклали п. 1.1. в наступній редакції: «в рахунок невідновлювальної кредитної лінії від 18.11.2008 № 63/1 кредитор надає позичальнику кредит на суму 400 000 000 (чотириста мільйонів) гривень 00 коп. на строк з 18.11.2008р. по 18.12.2015р.
Розмір процентної ставки на рівні облікової ставки Національного банку України плюс два процентних пункти, та на день укладання цього договору становить 11,5% (одинадцять цілих п`ять десятих відсотків) річних (облікова ставка Національного банку України станом на 19.05.2014 становить 9,5%). Процентна ставка за кредитом є змінною, в залежності від діючої облікової ставки Національного банку України.
При зміні облікової ставки Національного банку України в процесі виконання кредитного договору позичальник, з дати набрання чинності нової облікової ставки, самостійно перераховує розмір процентної ставки, застосовуючи діючу облікову ставку Національного банку України плюс два процентних пункти».
Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору № 03/6 від 05.03.2009 кредитор надає позичальнику кредит на суму 56 600 000 (п`ятдесят шість мільйонів шістсот тисяч) гривень 00 коп. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 1 700 000 000,00 гривень на строк з 05 березня 2009 року по 23 грудня 2009 року за ставкою - 18,00% річних.
Додатковим договором № 2 від 14.12.2009 до кредитного договору № 03/6 від 05.03.2009 сторони внесли зміни до розділу 1 «Предмет договору» та виклали п. 1.1. в наступній редакції: «кредитор надає позичальнику кредит на суму 56 600 000 (п`ятдесят шість мільйонів шістсот тисяч) гривень 00 коп. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 4 700 000 000,00 гривень на строк з 05 березня 2009 року по 23 грудня 2009 року зі сплатою процентів у розмірі облікової ставки Національного банку України плюс 0,5 процентного пункту».
Додатковим договором № 3 від 27.01.2010 до кредитного договору № 03/6 від 05.03.2009 сторони внесли зміни до розділу 1 «Предмет договору» та виклали п. 1.1. в наступній редакції: «кредитор надає позичальнику кредит на суму 56 600 000 (п`ятдесят шість мільйонів шістсот тисяч) гривень 00 коп. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 4 700 000 000,00 гривень на строк з 05 березня 2009 року по 20 жовтня 2010 року зі сплатою процентів у розмірі облікової ставки Національного банку України плюс 0.5 процентного пункту».
Додатковим договором № 8 від 02.04.2014 до кредитного договору № 03/6 від 05.03.2009 сторони внесли зміни до розділу 1 «Предмет договору» та виклали п. 1.1. в наступній редакції: «в рахунок невідновлювальної кредитної лінії від 30.01.2009 № 03 кредитор надає позичальнику кредит на суму 56 600 000 (п`ятдесят шість мільйонів шістсот тисяч) гривень 00 коп. на строк з 05.03.2009р. по 20.05.2015р.
Розмір процентної ставки на рівні облікової ставки Національного банку України плюс два процентних пункти, та на день укладання цього договору становить 8,5% (вісім цілих п`ять десятих відсотків) річних (облікова ставка Національного банку України станом на 02.04.2014 становить 6,5%о). Процентна ставка за кредитом є змінною, в залежності від діючої облікової ставки Національного банку України.
При зміні облікової ставки Національного банку України в процесі виконання кредитного договору позичальник, з дати набрання чинності нової облікової ставки, самостійно перераховує розмір процентної ставки, застосовуючи діючу облікову ставку Національного банку України плюс два процентних пункти».
Додатковим договором № 11 від 27.02.2015 до кредитного договору № 03/6 від 05.03.2009 сторони внесли зміни до розділу 1 «Предмет договору» та виклали п. 1.1. в наступній редакції: «в рахунок невідновлювальної кредитної лінії від 30.01.2009 №03 кредитор надає позичальнику кредит на суму 56 600 000 (п`ятдесят шість мільйонів шістсот тисяч) гривень 00 коп. на строк з 05.03.2009р. по 10.06.2015р.».
18.11.2008 в якості забезпечення виконання зобов`язань за вказаними вище кредитними договорами між Національним банком України та Приватним акціонерним товариством «Готель «Салют» (Відповідач) було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А.В. та зареєстрований в реєстрі за № 3827.
Пунктом 1.3. іпотечного договору (в редакції договору про внесення змін від 25.01.2010) передбачено, що предметом іпотеки є нежитлові будівлі готелю «Салют», загальною площею 12 255 кв. м (літ. А та А-1), які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Мазепи Івана, 11-Б.
Надалі, 22.05.2014 між Національним банком України та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», ПАТ «Готель «Салют» було укладено договір про внесення змін до іпотечного договору, за яким п. 1.1. ст. 1 «Предмет Іпотеки» викладено у наступній редакції: «Іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги Іпотекодержателя, що випливають з кредитних договір № 48 від 21.10.2008, № 03/4 від 16.02.2009, № 03/18 від 18.05.2009, № 03/23 від 18.06.2009, № 03/28 від 10.07.2009, № 03/33 від 12.11.2009, № 03/35 від 02.09.2010, № 03/36 від 11.03.2014, № 63/1 від 04.11.2008, № 63/3 від 18.11.2008, № 03/6 від 05.03.2009».
З огляду на викладене вище, Національний банк України виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, надавши ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» кредит у порядку та на умовах, визначених кредитними договорами, зобов`язання за якими забезпечені, зокрема, договором іпотеки від 18.11.2008, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А.В. та зареєстрованим у реєстрі за № 3827.
Разом із тим, постановою Правління Національного банку України від 17.09.2015 № 612 ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» віднесено до категорії неплатоспроможних, у зв`язку з чим виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 17.09.2015 № 171 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», згідно з яким запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».
17.12.2015 Постановою Національного банку України № 898 відкликано банківську ліцензію Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», а виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 230 від 18.12.2015 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».
18.08.2016 Національним банком України на адресу відповідача було направлено вимогу від 17.08.2016 № 18-0005/69369 про усунення порушень в частині невиконання умов кредитних договорів, яка відповідачем залишена без задоволення.
Відтак, враховуючи те, що Постановою Національного банку України № 898 від 17.12.2015 було відкликано банківську ліцензію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», а рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 230 від 18.12.2015 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» розпочато процедуру ліквідації банку в порядку, визначеному ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, позивачем було набуто, за його твердженням, право звернення стягнення на предмет іпотеки.
На підтвердження заявлених позивачем вимог, останнім було надано наступні документи та докази: оригінал меморіального ордеру, як доказ сплати судового збору, оригінали меморіальних ордерів, як доказ надання кредитних коштів; належним чином засвідчену копію кредитного договору № 48 від 21.10.2008 з додатковими угодами до нього; належним чином засвідчену копію кредитного договору № 03/4 від 16.02.2009 з додатковими угодами до нього; належним чином засвідчену копію кредитного договору № 03/18 від 18.05.2009 з додатковими угодами до нього; належним чином засвідчену копію кредитного договору № 03/28 від 10.07.2009 з додатковими угодами до нього; належним чином засвідчену копію кредитного договору № 03/33 від 12.11.2009 з додатковими угодами до нього; належним чином засвідчену копію кредитного договору № 03/35 від 02.09.2010 з додатковими угодами до нього; належним чином засвідчену копію кредитного договору № 03/36 від 11.03.2014 з додатковими угодами до нього; належним чином засвідчену копію кредитного договору № 63/1 від 04.11.2008 з додатковими угодами до нього; належним чином засвідчену копію кредитного договору № 63/3 від 18.11.2008 з додатковими угодами до нього; належним чином засвідчену копію кредитного договору № 03/6 від 05.03.2009 з додатковими угодами до нього; належним чином засвідчену копію договору іпотеки від 18.12.2008 № 3827 з додатковими угодами до нього; розрахунок заборгованості за кредитним договором № 48 від 21.10.2008; розрахунок заборгованості за кредитним договором № 03/4 від 16.02.2009; розрахунок заборгованості за кредитним договором № 03/18 від 18.05.2009; розрахунок заборгованості за кредитним договором № 03/28 від 10.07.2009; розрахунок заборгованості за кредитним договором № 03/33 від 12.11.2009; розрахунок заборгованості за кредитним договором № 03/35 від 02.09.2010; розрахунок заборгованості за кредитним договором № 03/36 від 11.03.2014; розрахунок заборгованості за кредитним договором № 63/1 від 04.11.2008; розрахунок заборгованості за кредитним договором № 63/3 від 18.11.2008; розрахунок заборгованості за кредитним договором № 03/6 від 05.03.2009; належним чином засвідчену копію вимоги від 17.08.2016 № 18-0005/69.369; належним чином засвідчений список цінних листів, поданих у 8-е поштове відділення (ПАТ «Готель «Салют»); належним чином засвідчений опис вкладення у цінний лист; належним чином засвідчену копію Постанови Національного банку України № 898 віл 17.12.2015; належним чином засвідчену копію Свідоцтва про державну реєстрацію НБУ; належним чином засвідчену копію 3 аркушу звіту про оцінку; належним чином засвідчену копію Постанови Національного банку України № 898 від 17.12.2015; оригінал фіскального чеку Укрпошти та опису вкладеного у цінний лист у якості доказу направлення копії позовної заяви відповідачу; оригінал фіскального чеку Укрпошти та опису вкладеного у цінний лист у якості доказу направлення копії позовної заяви третій особі; належним чином засвідчену копію Постанови ВРУ від 19.06.2014; належним чином засвідчену копію довіреності на ім`я С.Л. Колосюк.
При цьому, у відповідності до положень ст. ст. 42, 182 Господарського процесуального кодексу України позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог (із доказами направлення її іншим учасникам справи), відповідно до якої було зазначено, що відповідно до заявлених вимог Національний банк просив суд у рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» за кредитними договорами № 48 від 21.10.2008, № 03/4 від 16.02.2009, № 03/18 від 18.05.2009, № 03/28 від 10.07.2009, № 03/33 від 12.11.2009, № 03/35 від 02.09.2010, № 03/36 від 11.03.2014, № 63/1 від 04.11.2008, № 63/3 від 18.11.2008, № 03/6 від 05.03.2009 (з усіма змінами та доповненнями до них) перед Національним банком України в загальній сумі заборгованості 4 312 623 261 (чотири мільярди триста дванадцять мільйонів шістсот двадцять три тисячі двісті шістдесят одна) гривень 82 копійок звернути стягнення на предмет іпотеки.
Так, у заяві про уточнення позовних вимог позивачем було повідомлено суд, що на момент подання позовної заяви та на поточний час з огляду на тривале перебування справи № 910/20057/16 на розгляді в суді та часткове погашення заборгованості, загальна сума заборгованості за кредитними договорами № 48 від 21.10.2008, № 03/4 від 16.02.2009, № 03/18 від 18.05.2009, № 03/28 від 10.07.2009, № 03/33 від 12.11.2009, № 03/35 від 02.09.2010, № 03/36 від 11.03.2014, № 63/1 від 04.11.2008, № 63/3 від 18.11.2008, № 03/6 від 05.03.2009 змінилася та станом на 14.06.2021 становить 4 112 545 235 (чотири мільярди сто дванадцять мільйонів п`ятсот сорок п`ять тисяч двісті тридцять п`ять) гривень 83 копійок, яка складається з наступного:
- заборгованість за Кредитним договором № 48 від 21.10.2008 на суму 299 280 722, 17 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 263 403 816,56 грн, заборгованість за процентами - 35 765 068,49 грн, пеня за прострочення сплати процентів - 111 837,12 грн;
- заборгованість за Кредитним договором № 63/1 від 04.11.2008 на суму 652 976 121, 14 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 574 699 236,17 грн, заборгованість за процентами - 78 032 876,71 грн, пеня за прострочення сплати процентів - 244 008,26 грн;
- заборгованість за Кредитним договором № 63/3 від 18.11.2008 на суму 435 317 414, 09 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 383 132 824,11 грн, заборгованість за процентами - 52 021 917,81 грн, пеня за прострочення сплати процентів - 162 672,17 грн;
- заборгованість за Кредитним договором № 03/4 від 16.02.2009 на суму 359 136 866, 63 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 316 084 579,90 грн, заборгованість за процентами - 42 918 082,19 грн, пеня за прострочення сплати процентів - 134 204,54 грн;
- заборгованість за Кредитним договором № 03/6 від 05.03.2009 на суму 35 010 186, 99 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 27 349 028,08 грн, заборгованість за процентами - 7 661 158,91 грн;
- заборгованість за Кредитним договором № 03/28-1 від 10.07.2009 на суму 789 924 823, 66 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 691 937 880,35 грн, заборгованість за процентами - 97 781 293,15 грн, пеня за прострочення сплати процентів - 205 650, 16 грн;
- заборгованість за Кредитним договором № 03/28-2 від 10.07.2009 на суму 393 650 244, 35 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 344 819 541,70 грн, заборгованість за процентами - 48 728 219,18 грн, пеня за прострочення сплати процентів - 102 483,47 грн;
- заборгованість за Кредитним договором № 03/33 від 12.11.2009 на суму 218 694 580, 19 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 191 566 412,06 грн, заборгованість за процентами - 27 071 232,87 грн, пеня за прострочення сплати процентів - 56 935,26 грн;
- заборгованість за Кредитним договором № 03/35 від 02.09.2010 на суму 425 108 532,43 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 372 375 557,82 грн, заборгованість за процентами - 52 622 301,25 грн, пеня за прострочення сплати процентів - 110 673,36 грн;
- заборгованість за Кредитним договором № 03/36 від 11.03.2014 на суму 503 445 744, 18 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 460 175 835,14 грн, заборгованість за процентами - 43 140 410,73 грн, пеня за прострочення сплати процентів - 129 498,31 грн.
При цьому, заборгованість за Кредитним договором № 3/18 від 18.05.2009 складає 0,00 грн, заборгованість за Кредитним договором № 03/23 від 18.06.2009 складає 0,00грн.
На підтвердження заявленого розміру заборгованості за кредитними договорами № 48 від 21.10.2008, № 03/4 від 16.02.2009, № 03/18 від 18.05.2009, № 03/28 від 10.07.2009, № 03/33 від 12.11.2009, № 03/35 від 02.09.2010, № 03/36 від 11.03.2014, № 63/1 від 04.11.2008, № 63/3 від 18.11.2008, № 03/6 від 05.03.2009, укладених між Національним банком України та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», до заяви про уточнення позовних вимог позивачем було надано: довідку - розрахунок заборгованості за кредитним договором № 48 від 21.10.2008; Довідку -розрахунок заборгованості за кредитним договором № 63/1 від 04.11.2008; Довідку-розрахунок заборгованості за кредитним договором № 63/3 від 18.11.2008; Довідку-розрахунок заборгованості за кредитним договором № 03/4 від 16.02.2009; Довідку-розрахунок заборгованості за кредитним договором № 03/6 від 05.03.2009; Довідку-розрахунок заборгованості за кредитним договором № 3/18 від 18.05.2009; Довідку-розрахунок заборгованості за кредитним договором № 03/23 від 18.06.2009; Довідку-розрахунок заборгованості за кредитним договором № 03/28-1 від 10.07.2009; Довідку-розрахунок заборгованості за кредитним договором № 03/28-2 від 10.07.2009; Довідку-розрахунок заборгованості за кредитним договором № 03/33 від 12.11.2009; Довідку-розрахунок заборгованості за кредитним договором № 03/35 від 02.09.2010; Довідку-розрахунок заборгованості за кредитним договором № 03/36 від 11.03.2014; Оборотно-сальдову відомість за період з 21.10.2008 по 14.06.2021; виписки по кредитних договорах № 48 від 21.10.2008, № 03/4 від 16.02.2009, № 03/18 від 18.05.2009, № 03/28 від 10.07.2009, № 03/33 від 12.11.2009, № 03/35 від 02.09.2010, № 03/36 від 11.03.2014, № 63/1 від 04.11.2008, № 63/3 від 18.11.2008, № 03/6 від 05.03.2009.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
У силу норм статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Частинами 1-2 статті 4 ГПК України встановлено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, якими можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Відповідно до статті 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.
З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.
За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1054 ЦК України грошові кошти за кредитним договором надаються банком позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором. Позичальник, у свою чергу, зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно до положень ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 299 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим кодексом та іншими законами.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Так, судом встановлено та підтверджується наданими позивачем доказами (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог), що станом на 14.06.2021 загальна заборгованість за кредитними договорами № 48 від 21.10.2008, № 03/4 від 16.02.2009, № 03/18 від 18.05.2009, № 03/23 від 18.06.2009, № 03/28 від 10.07.2009, № 03/33 від 12.11.2009, № 03/35 від 02.09.2010, № 03/36 від 11.03.2014, № 63/1 від 04.11.2008, № 63/3 від 18.11.2008, № 03/6 від 05.03.2009, укладеними між Національним банком та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», становить 4 112 545 235,83 грн.
У відповідності до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
22.05.2014 між Національним банком України та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», ПАТ «Готель «Салют» було укладено договір про внесення змін до іпотечного договору, за яким п. 1.1. ст. 1 «Предмет Іпотеки» викладено у наступній редакції: «Іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги Іпотекодержателя, що випливають з кредитних договорів № 48 від 21.10.2008, № 03/4 від 16.02.2009, № 03/18 від 18.05.2009, № 03/23 від 18.06.2009, № 03/28 від 10.07.2009, № 03/33 від 12.11.2009, № 03/35 від 02.09.2010, № 03/36 від 11.03.2014, № 63/1 від 04.11.2008, № 63/3 від 18.11.2008, № 03/6 від 05.03.2009».
Відповідно до п. 1.7. договору іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем відповідних положень цього договору, іпотекодержатель має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами.
Відповідно до п. 2.1.4. договору іпотеки іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником умов Кредитного договору та або невиконання іпотекодавцем умов цього договору одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця.
За рахунок предмета іпотеки задовільняються в повному обсязі вимоги, що виникають з кредитних договорів на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, комісії та інших платежів, неустойку, пеню, витрати, пов`язані з пред`явленням вимоги за основним зобов`язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрати на утримання, збереження предмета іпотеки та страхування предмета іпотеки, а також інші збитки, завдані порушенням основного зобов`язання чи умов цього договору (п. 2.1.5.).
Відповідно до п. 2.1.11. договору іпотеки іпотекодавець має право звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо протягом тридцятиденного строку письмова вимога іпотекодержателя до іпотекодавця та/або боржника про усунення порушених зобов`язань за кредитними договором та/або цим договором з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки, залишена без задоволення.
18.08.2016 Національним банком України на адресу відповідача було направлено вимогу від 17.08.2016 № 18-0005/69369 про усунення порушень в частині невиконання умов кредитних договорів, яка відповідачем залишена без задоволення.
У разі невиконання зобов`язання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ст. 589 ЦК України). Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 590 ЦК України).
Відповідно до п. 3 ч.2 ст. 46 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у випадку початку процедури ліквідації банку строк виконання всіх грошових зобов`язань банку та зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) вважається таким, що настав.
Частиною 6 статті 3 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
У відповідності до частини 1 статті 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.
Згідно зі статтею 11 вищевказаного Закону майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов`язанням.
Згідно ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Згідно з частиною 2 статті 589 ЦК України за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Також суд зазначає, що 04.02.19. набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування», яким, зокрема, викладено в новій редакції ст. 38 Закону України «Про іпотеку».
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень до вказаного Закону він застосовується до відносин, які виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини четвертої статті 36 Закону України «Про іпотеку», що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону.
Отже, з огляду на викладене вище, норми ст. 38 Закону України «Про іпотеку» підлягають застосуванню до спірних правовідносин в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування».
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації, за умови подання будь-якою із сторін клопотання про необхідність визначення такої ціни (крім реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах). У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Згідно зі статтею 41 Закону України «Про іпотеку» (в редакції чинній на дату винесення рішення) реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.
Матеріали справи не містять доказів задоволення іпотекодавцем вимог позивача, як іпотекодержателя, та передання предмета іпотеки у рахунок погашення заборгованості третьої особи по означеним вище кредитних договорах в добровільному порядку.
Відтак, враховуючи положення ст. 33, 35 та 39 Закону України «Про іпотеку», вимоги позову про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» суд уважає правомірними.
Оскільки позивач у позовних вимогах просив визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, ціна предмета іпотеки в такому випадку згідно ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у рішенні суду не зазначається. Визначення ціни предмету іпотеки в разі його реалізації на прилюдних торгах здійснюється при примусовому виконанні.
Також щодо поданих відповідачем заперечень по суті справи судом зазначається наступне.
Так, у поданих запереченнях відповідач, серед іншого, вказував, що суд за результатом розгляду позову про звернення стягнення на майно не може приймати рішення про задоволення позову, а виключно ухвалу, постановлену не в позовному провадженні.
З огляду на це, суд зазначає, що як було встановлено під час розгляду справи, метою звернення позивача із позовною заявою в 2016 році до ПАТ «Готель «Салют» про звернення стягнення на предмет іпотеки був саме захист прав та законних інтересів іпотекодержателя, визначених Цивільним Кодексом Україну, Законом України «Про заставу» та Законом України «Про іпотеку».
Відповідно до ч. 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, ще звичайно ставляться.
Стаття 572 Цивільного кодексу України визначає, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має праве у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержать задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника якщо інше не встановлено законом, (право застави).
Частина 1 статті 575 Цивільного кодексу України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається х володінні заставодавця або третьої особи.
Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частина 1 статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно ; яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Частина 6 статті 3 Закону України «Про іпотеку» закріплює право, а саме у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Відповідно ч. 1 статті 11 Закону України «Про іпотеку», майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки, а частина 1 статті 12 унормовує, що у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Аналіз приписів статей 526, 572, 575 Цивільного кодексу України дозволяє суду дійти висновку, що зобов`язання за кредитним договором має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а його виконання може забезпечуватися іпотекою нерухомого майна основного боржника чи майнового поручителя як різновидом застави, що за своєю правовою природою є забезпечувальним зобов`язанням, яке передбачає право кредитора- заставодержателя одержати задоволення за рахунок заставленого (іпотечного) майна переважно перед іншими кредиторами.
Отже, будь-які забезпечувальні зобов`язання, які виникають з основного зобов`язання, не повинні припиняти свою дію у разі, якщо основне зобов`язання залишилось невиконаним.
Кодексом України з процедур банкрутства чітко унормовано, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарських процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 статті 7).
Відповідно до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Також відповідно до приписів ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство;
Відповідно до матеріалів справи Національний банк України було визнано саме забезпеченим кредитором у справі № 910/4961/18 про банкрутство ПАТ «Готель «Салют» за кредитними зобов`язаннями ПАТ «Банк «Фінанси та кредит».
При цьому, судом було враховано, що визнання кредиторських вимог Національного банку України у межах справи № 910/4961/18 про банкрутство ПрАТ «Готель «Салют» жодним чином не відновлює порушені майнові права Національного банку.
Також судом встановлено, що ПрАТ «Готель «Салют» є майновим поручителем та відповідає перед Національним банком України в межах вартості предмету іпотеки згідно іпотечного договору, який може бути реалізовано на користь іпотекодержателя як у межах процедури банкрутства, так і виконавчого провадження.
Поряд із цим, у запереченнях на позовну заяву відповідачем не було вказано, яким чином набрання законної силі рішення суду у справі № 910/20057/16 у результаті розгляду позовної заяви Національного банк України вплине на хід процедури банкрутства ПрАТ «Готель «Салют» у справі № 910/4961/18 або на права та обов`язки її учасників, оскільки порядок задоволення вимог кредиторів та продаж майна відбувається у порядку, визначеному Законом, рішення про стягнення заборгованості може лише свідчити про її безспірність.
Поряд із цим, наявність рішення суду про задоволення позову Національного банку України не є підставою вважати про наявність безумовного права на звернення стягнення на заставне майно, а процедура звернення стягнення відбувається відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» лише після пред`явлення до виконання наказу суду та відкриття виконавчого провадження.
Враховуючи зазначене вище, судом не приймаються подані відповідачем заперечення проти прийняття рішення у цій справі за наслідками її розгляду з огляду на їх необґрунтованість та невідповідність дійсним обставинам справи.
При цьому, щодо поданого відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі № 910/20057/16 за позовом Національного банку України до Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та арбітражного керуючого Кізленка Вадима Андрійовича про звернення стягнення на предмет іпотеки, що розглядається в межах справи № 910/4961/18 за заявою Приватного акціонерного товариства «Росава» про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют», до закриття провадження у справі № 910/4961/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют» у відповідності до вимог ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства, судом зазначається наступне.
Статтями 227, 228 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав, за яких суд, зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У свою чергу відповідач обґрунтовує необхідність зупинення провадження у справі тим, що справа про звернення стягнення на предмет іпотеки та справа про банкрутство відповідача, є пов`язаними між собою, що є підставою для зупинення провадження у справі про звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись при цьому на норми п. 5 ч. 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, яка не містить імперативності зупинення провадження у справі з огляду на пов`язаність справ.
Судом зауважується, що згідно з п. 7 ч. 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Поряд із цим, відповідачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст. 73 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження перебування справи 910/4961/18 на розгляді палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду.
Висновки щодо розмежування предметів спору у справах № 910/20057/16 та 910/4961/18 викладені у постанові Верховного суду від 24.03.2021 у справі № 910/20057/16, які виключають будь-яку тотожність вказаних спорів та неможливість їх паралельного розгляду.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку до усунення обставин (до закінчення перегляду рішення в касаційному порядку), які зумовили зупинення провадження у справі.
При цьому, відповідно до практики ЄСПЛ питання про те, чи є розумним строк розгляду справи, повинен оцінюватись в контексті конкретних обставин справи і з урахуванням критеріїв, встановлених практикою суду, зокрема, складність справи, дій заявника й учасників справи, а також важливості можливого результату судового процесу для заявника (SbHmann v. Germany, рішення від 16.09.1996, § 48: Kudla v. Poland [GC], no. 30210/96, § 124).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої державою Україна, закріплено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального звинувачення.
Таке право кореспондується з обов`язком добросовісного використання як сторонами, так і судом, своїх процесуальних прав та необхідністю утримуватися від дій, що зумовлююсь затягування судового процесу та вживати наданих процесуальним законом заходів до скорочення періоду судового провадження. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції (пункт 35 рішення 07.07.1989 ЄСПЛ у справі "Юніон Еліменгарія Сандерс проги Іспанії" та параграфи 66, 69 рішення ЄСГІЛ 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Стаття 13 Конвенції зазначає: кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Також згідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, в ухвалі Європейського суду з прав людини у справі «Тімотієвич проти України» від 18 травня 2004 року судом зазначено, що «розумна» тривалість строку провадження має оцінюватись відповідно до обставин справи і таких критеріїв (складність справи, поведінка заявника, поведінка відповідних державних органів, важливість для заявника результату спору).
Статтею 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Згідно статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; розумні строки розгляду справи судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення; обов`язковість судового рішення.
Отже, важливою гарантією права на справедливий судовий розгляд є розгляд справи упродовж «розумного строку», що гарантується ст. 6 Європейської конвенції та ст. 129 Конституції України. Вказана гарантія підкреслює важливість того, шо правосуддя повинно здійснюватися без затримок, які можуть підірвати його ефективність та довіру до нього.
Отже, зважаючи на викладені вище обставини, суд відмовляючи у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі також виходив із того, що розгляд справи № 910/20057/16 триває з 2016 року, а зупинення провадження у справі призведе до затягування вже тривалих строків її розгляду, що у свою чергу буде порушенням права на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, і як наслідок - права на ефективний засіб юридичного захисту в судовому органі.
Щодо поданої третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, арбітражним керуючим Кізленком Вадимом Андрійовичем заяви про відкладення судового засідання у справі № 910/20057/16, призначеного на 25.10.2021, суд дійшов до висновку про відмову в її задоволенні з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У обґрунтування поданої заяви арбітражний керуючий Кізленко В.А. посилався на отримання Ухвали Господарського суду від 27.09.2021, якою було встановлено строк на подання третьою особою письмових пояснень/заперечень на позовну заяву Національного банку України до Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют» про звернення стягнення на предмет іпотеки в межах справи № 910/4961/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют», лише 19.10.2021, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» з трековим номером, зазначеним на конверті з поштовим відправленням від Господарського суду міста Києва на ім`я арбітражного керуючого Кізленка В.А.
При цьому, судом враховано, що за приписами часини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Відповідно до частини 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, судом зазначається, що арбітражний керуючий Кізленко В.А. мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.09.2021 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Також арбітражний керуючий Кізленко В.А. посилався на те, що зв`язку із захворюванням на коронавірус SARS-CoV-2 (COVID-19), останній знаходиться на лікарняному, що підтверджується довідкою Діагностичного центру «Меділабс» з позитивним результатом тесту на наявність у нього SARS-CoV-2 (COVID-19), а отже не може бути присутнім в судовому засіданні, надати відповідні письмові пояснення по суті справи, у зв`язку з чим, просив суд продовжити встановлений ухвалою строк на їх подання.
Судом враховано, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 19 грудня 2020 року до 28 лютого 2021 року на території України встановлено карантин та продовжено дію карантину Постановою КМУ від 20 вересня 2021 року№ 1003 до 31.12.2021 року.
У відповідності до Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Відповідно до ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Згідно з ч. 5 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Поряд із цим, судом зазначається, що в період з дати постановлення Ухвали Господарського суду міста Києва від 27.09.2021 (повний текст складено та внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень 30.09.2021) по дату отримання позитивного результату тесту на SARS-CoV-2 (COVID-19) - 15.10.2021 арбітражний керуючий Кізленко В.А. не звертався до суду із клопотанням про видачу йому копію вищезгаданої ухвали та не звертався до суду із клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи, що в свою чергу свідчить про небажання останнім скористатись наданими йому правами.
Також відмовляючи у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Кізленка В.А. про продовження процесуального строку, судом було встановлено, що Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2021 у справі № 910/4961/18 арбітражного керуючого Кізленка В.А. було призначено розпорядником майна боржника у справі про банкрутство ПАТ «Готель Салют», проте заява про залучення його до участі у справі № 910/20057/16 за позовом Національного банку України до Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют» про звернення стягнення на предмет іпотеки в межах справи № 910/4961/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют» була подана відповідачем до суду тільки 24.09.2021. Крім того, в судове засідання, призначене на 27.09.2021, в якому також було розглянуто клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, арбітражного керуючого Кізленка В.А.,останній не з`явився, що також свідчить про відсутність реального бажання брати участь у розгляді справи із наданими йому процесуальними правами учасника справи.
З огляду на викладене вище суд відмовляє арбітражному керуючому Кізленку В.А. у задоволенні заяви про продовження процесуального строку на подачу письмових пояснень щодо позовної заяви Національного банку України до Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют» про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Щодо поданого відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи судом також зазначається наступне.
Так, у своїй заяві про відкладення розгляду справи відповідач посилався на наявні у нього ознаки вірусного захворювання.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Поряд із цим, відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів, у розумінні чинного законодавства, на підтвердження викладених обставин, у зв`язку із чим подане відповідачем клопотання судом відхиляється.
У відповідності до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства та статтями 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 237, 238, 242 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 910/20057/16 за позовом Національного банку України до Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та арбітражного керуючого Кізленка Вадима Андрійовича про звернення стягнення на предмет іпотеки, що розглядається в межах справи № 910/4961/18 за заявою Приватного акціонерного товариства «Росава» про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют», до закриття провадження у справі № 910/4961/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют» у відповідності до вимог ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства - відхилити.
2. Відмовити у задоволенні заяви третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, арбітражного керуючого Кізленка Вадима Андрійовича про продовження процесуального строку на подачу письмових пояснень арбітражного керуючого Кізленка В.А. щодо позовної заяви Національного банку України до Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют» про звернення стягнення на предмет іпотеки.
3. Відмовити у задоволенні заяви третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, арбітражного керуючого Кізленка Вадима Андрійовича про відкладення судового засідання у справі № 910/20057/16, призначеного на 25.10.2021.
4. Відмовити у задоволенні заяви відповідача про відкладення розгляду справи.
5. Позов Національного банку України (ідентифікаційний код: 00032106) - задовольнити.
6. У рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (ідентифікаційний код: 09807856, 04050, м. Київ ,вул. Артема, 60) за кредитними договорами № 48 від 21.10.2008, № 03/4 від 16.02.2009, № 03/18 від 18.052009, № 03/28 від 10.07.2009, № 03/33 від 12.11.2009, № 03/35 від 02.09.2010, № 03/36 від 11.03.2014, № 63/1 від 04.11.2008, № 63/3 від 18.11.2008, № 03/6 від 05.03.2009 (з усіма змінами та доповненнями до них) перед Національним банком України (ідентифікаційний код: 00032106, вул. Інститутська, 9, м. Київ, 01601) у загальній сумі заборгованості 4 112 545 235 (чотири мільярди сто дванадцять мільйонів п`ятсот сорок п`ять тисяч двісті тридцять п`ять) гривень 83 копійки, яка складається з:
- заборгованості за Кредитним договором № 48 від 21.10.2008 року: заборгованість за кредитом - 263 403 816 грн 56 коп., заборгованість за процентами - 35 765 068 грн 49 коп., пеня за прострочення сплати процентів - 111 837 грн 12 коп.;
- заборгованості за Кредитним договором № 63/1 від 04.11.2008 року: заборгованість за кредитом - 574 699 236 грн 17 коп., заборгованість за процентами - 78 032 876 грн 71 коп., пеня за прострочення сплати процентів - 244 008 грн 26 коп.;
- заборгованості за Кредитним договором № 63/3 від 18.11.2008 року: заборгованість за кредитом - 383 132 824 грн 11 коп, заборгованість за процентами - 52 021 917 грн 81 коп.; пеня за прострочення сплати процентів - 162 672 грн 17 коп.;
- заборгованості за Кредитним договором № 03/4 від 16.02.2009 року: заборгованість за кредитом - 316 084 579 грн 90 коп.; заборгованість за процентами - 42 918 082 грн 19 коп.; пеня за прострочення сплати процентів - 134 204 грн 54 коп.;
- заборгованість за Кредитним договором № 03/6 від 05.03.2009 року: заборгованість за кредитом - 27 349 028 грн 08 коп., заборгованість за процентами - 7 661 158 грн 91 коп;
- заборгованість за Кредитним договором № 03/28-1 від 10.07.2009 року: заборгованість за кредитом - 691 937 880 грн 35 коп; заборгованість за процентами - 97 781 293 грн 15 коп; пеня за прострочення сплати процентів - 205 650 грн 16 коп;
- заборгованість за Кредитним договором № 03/28-2 від 10.07.2009 року: заборгованість за кредитом - 344 819 541 грн 70 коп; заборгованість за процентами - 48 728 219 грн 18 коп; пеня за прострочення сплати процентів - 102 483 грн 47 коп;
- заборгованість за Кредитним договором № 03/33 від 12.11.2009 року: заборгованість за кредитом - 191 566 412 грн 06 коп., заборгованість за процентами - 27 071 232 грн 87 коп., пеня за прострочення сплати процентів - 56 935 грн 26 коп;
- заборгованість за Кредитним договором № 03/35 від 02.09.2010 року: заборгованість за кредитом - 372 375 557 грн 82 коп.; заборгованість за процентами - 52 622 301 грн 25 коп.; пеня за прострочення сплати процентів - 110 673 грн 36 коп.;
- заборгованість за Кредитним договором № 03/36 від 11.03.2014 року: заборгованість за кредитом - 460 175 835 грн 14 коп., заборгованість за процентами - 43 140 410 грн 73 коп., пеня за прострочення сплати процентів - 129 498 грн 31 коп звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 18.11.2008 року, укладеним між Національним банком України (ідентифікаційний код: 00032106, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 032036; державний реєстраційний № 10701200000008289, вул. Інститутська, 9, м. Київ, 01601) та Приватним акціонерним товариством «Готель «Салют» (ідентифікаційний код: 22950541, 01010, м. Київ, вул. Мазепи Івана, буд. 11-Б), посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 3827, на наступне нерухоме майно, а саме: нежитлові будівлі готелю «Салют», загальною площею 12 255,4 кв. м (літ. А та літ. А-1), що розташована за адресою: м. Київ, вул. Мазепи Івана, 11-6.
7. Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження».
8. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют» (ідентифікаційний код: 22950541; 01010, м. Київ, вул. Мазепи Івана, буд. 11-Б) на користь Національного банку України (ідентифікаційний код: 00032106, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 032036, державний реєстраційний № 10701200000008289) судовий збір у розмірі 206 700 (двісті шість тисяч сімсот) гривень 00 копійок.
9. Видати накази.
Повний текст складено 04.11.2021
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом двадцяти днів з дня його проголошення до або через відповідні суди. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя Л.В. Омельченко