ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про призначення судової експертизи
19.01.2017
Справа № 910/20057/16
За позовом
Національного банку України
до
Приватного акціонерного товариства "Готель "Салют"
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача
Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит"
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про
звернення стягнення на предмет іпотеки
Суддя Дупляк О.М.
Представники сторін:
від позивача:
Колосюк С. Л. за довіреністю
від відповідача:
Вадовський В. С. за довіреністю
ві третьої особи-1:
Хуторянець О.В. за довіреністю
ві третьої особи-2:
не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Національний Банк України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Готель "Салют" про стягнення грошових коштів. Разом з тим, в прохальній частині позовної заяви (вих. № 18-0012/89789 від 31.10.2016) позивач клопоче про розгляд справи у закритому судовому засіданні. Вимоги позивача щодо проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні обґрунтовані тим, що інформація, щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесу обслуговування клієнта та взаємовідносин з ними чи третіми особами при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту, є банківською таємницею. Разом з тим, банку забороняється надавати інформацію про клієнтів іншого банку, навіть якщо вони зазначені в документах, договорах та операціях клієнта, якщо інше не зазначено в дозволі клієнта іншого банку або вимозі, рішенні суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2016 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 28.11.2016. Разом з тим, ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2016 ухвалено здійснювати розгляд справи № 910/20057/16 в закритому судовому засіданні.
Ухвалою Господарського суду від 28.11.2016 залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" та відкладено розгляд справи на 12.12.2016.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2016 розгляд справи відкладено на 20.12.2016.
В судовому засіданні 20.12.2016 судом оголошено перерву на 23.12.2016.
Через відділ канцелярії господарського суд 22.12.2016 від відповідача надійшли пояснення щодо необхідності залучення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до участі у справі № 910/20057/16 (вих. б/н від 22.12.2016), від позивача надійшло клопотання на виконання вимог суду (вих. б/н від 22.12.2016).
В судове засідання 23.12.2016 учасники процесу з'явилися. Представник відповідача підтримав повному обсязі подані ним раніше клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (вих. б/н від 09.12.2016) та клопотання про зупинення провадження у справі (вих. б/н від 20.12.2016). представник позивача проти задоволення вищевказаних клопотань відповідача заперечив.
Відповідно до клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (вих. б/н від 09.12.2016) відповідач просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки рішення у справі може вплинути на його права та обов'язки щодо однієї із сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2016 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та відклав розгляд справи на 11.01.2017.
Через відділ діловодства суду 11.01.2017 від ФГВФО надійшли письмові пояснення по справі (вих. № б/н від 11.01.2017).
У судове засідання 11.01.2017 представники сторін з'явилися.
Представник відповідача у судовому засіданні подав клопотання про призначення будівельно-оціночної експертизи (вих. № б/н від 11.01.2017) та клопотання про призначення судово-економічної експертизи (вих. № б/н від 11.01.2017) та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні подав заперечення на клопотання про призначення експертизи з метою визначення вартості предмета іпотеки (вих. № б/н від 23.12.2016), заперечення на клопотання щодо призначення експертизи (вих. № б/н від 23.12.2016) та клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вих. № б/н від 11.01.2017).
Представник Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит"заперечила проти задоволення заявлених представником відповідача клопотань.
Представник ФГВФО також заперечила проти задоволення клопотань відповідача про призначення у даній справі судової експертизи.
У зв'язку з необхідністю дослідження доказів у справі, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 12.01.2017.
Через відділ діловодства суду 12.01.2017 від позивача надійшли документи для долучення до матеріалів справи (вих. № б/н від 10.01.2017).
Через відділ діловодства суду 13.01.2017 від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вих. № б/н від 13.01.2017).
У судове засідання 12.01.2017 представники сторін з'явилися.
Представник відповідача підтримав подані у минулому судовому засіданні клопотання про призначення у даній справі судової експертизи.
Представник позивача та треті особи заперечили проти задоволення клопотань відповідача про призначення у даній справі судової експертизи.
Разом з тим, представник позивача підтримав позов у повному обсязі, а представник відповідача заперечив проти задоволення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва відклав розгляд справи на 16.01.2017.
Представник третьої особи-2 в судове засідання 17.01.2017 не з'явився.
Представник відповідача у даному засіданні підтримав подані у минулому судовому засіданні клопотання про призначення у даній справі судової експертизи.
Представник позивача та третьої особи-1 заперечили проти задоволення клопотань відповідача про призначення у даній справі судової експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2017 відкладено розгляд справи на 19.01.2017.
Представник третьої особи-2 в судове засідання 19.01.2017 не з'явився.
Представник відповідача у даному засіданні підтримав клопотання про призначення у даній справі судово-економічної експертизи.
Представник позивача та третьої особи-1 заперечили проти задоволення клопотання відповідача про призначення у даній справі судово-економічної експертизи.
Заслухавши сторін та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Представник відповідача відповідно до поданого клопотання про призначення судово-економічної експертизи (вих. № б/н від 11.01.2017) посилався на те, що загальна сума заборгованості свідчить про необхідність детального вивчення питання щодо правильності нарахування такої суми заборгованості позивачем.
Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про призначення у даній справі судово-економічної експертизи враховуючи те, що відповідачем оспорювана сума заборгованості за кредитним договором заперечується усно без надання жодних контррозрахунків заявленої суми та без надання письмових обгрунтувань своїх заперечень. Водноча, суд зазначає, що судом у відповідача ухвалами суду неодноразово витребовувався такий контррозрахунок, проте дана вимога суду залишилася відповідачем без виконання.
Разом з тим, представник відповідача підтримав клопотання про призначення у даній справі судової будівельно-оціночної експертизи (вих. № б/н від 11.01.2017).
Представник позивача та третьої особи-1 заперечили проти задоволення клопотання відповідача про призначення у даній справі будівельно-оціночної експертизи.
Заслухавши сторін та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. Відповідно до ч. 3 ст. 7 зазначеного вище Закону для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, за рішенням особи або органу, що призначили судову експертизу, можуть залучатися крім судових експертів також інші фахівці з відповідних галузей знань.
Пунктом 4.7. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (далі - Інструкція) передбачено, якщо проведення комплексної експертизи не може бути здійснене силами експертів даної установи, її керівник повідомляє про це особу або орган, яка призначила експертизу, та просить залучити до проведення експертизи експерта відповідної спеціалізації. Залучення такого експерта провадиться з дотриманням вимог процесуального законодавства України. В абзаці 6 п. 1.2.10 Інструкції зазначено, що комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.
Судом встановлено, що предметом позову у даній справі є звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно до пложень Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи ( ч.1 ст. 575 ЦК України). Статтею 582 Цивільного кодексу України унормовано, що оцінка предмета застави здійснюється у випадках, встановлених договором або законом. Оцінка предмета застави здійснюється заставодавцем разом із заставодержателем відповідно до звичайних цін, що склалися на момент виникнення права застави, якщо інший порядок оцінки предмета застави не встановлений договором або законом. Положеннями статті 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про іпотеку" вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором.
Відповідно до п. 4.4.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 1 від 24.11.2014 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" якщо господарський суд визнає обґрунтованими позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, то в силу приписів статті 38, частини першої статті 39 Закону України "Про іпотеку" у резолютивній частині рішення суду має бути встановлено та зазначено початкову ціну реалізації предмета іпотеки.
Статтею ст. 33 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Частиною 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" визначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
При цьому, встановлення початкової ціни предмета іпотеки означає встановлення її в рішенні суду в грошовому вираженні, та визначається за процедурою, передбаченою ч. 6 ст.38 Закону "Про іпотеку" (відповідна правова позиція відображена у постанові Верховного суду України від 10.06.2015 у справі № 6-449цс15).
Про необхідність зазначення у рішенні суду початкової ціни реалізації предмета іпотеки зазначено також і у п. 4.4.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014 № 1 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів".
З урахуванням положення частини шостої статті 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а у разі відстуності такої згоди - на підставі оцінки майна суб"єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
Водночас господарський суд за необхідності може згідно зі статтею 41 ГПК України вирішити питання про призначення у справі відповідної судової експертизи.
Враховуючи те, що для роз'яснення питань, що виникли при вирішенні даного спору необхідні спеціальні знання, господарський суд вважає доцільним призначити оціночно-будівельну експертизу, оскільки основними завданнями саме цієї експертизи є визначення відповідності виконаної оцінки нерухомого майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам.
Керуючись ст. ст. 41, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У Х В А Л И В:
1. Клопотання відповідача про призначення судової оціночно-будівельної експертизи задовольнити.
2. Призначити у справі № 910/20057/16 судову оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).
3. Матеріали справи надіслати Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).
4. На вирішення експертизи поставити таке питання:
- яка ринкова вартість об'єкта нерухомого майна - нежитлової будівлі готелю «Салют», загальною площею 12 255 кв. м. (літ. А та літ. А-1), що розташована за адресою: м. Київ, вул. Мазепи Івана, 11-б».
5. Витрати по проведенню експертизи покласти на відповідача (ініціюючу сторону) - Приватного акціонерного товариства "Готель "Салют" (01010, м. Київ, вул. Мазепи Івана, буд. 11-Б, код ЄДРПОУ 22950541).
6. Зобов'язати експертну установу направити на адресу Приватного акціонерного товариства "Готель "Салют" (01010, м. Київ, вул. Мазепи Івана, буд. 11-Б, код ЄДРПОУ 22950541) оригінал рахунку на оплату експертизи.
7. Зобов'язати відповідача (ініціюючу сторону) - Приватне акціонерне товариство "Готель "Салют" забезпечити оплату експертизи та її проведення, докази чого надати експертній установі.
8. Зобов'язати експерта після проведення експертизи копію висновку направити на адресу учасників даного процесу.
9. Попередити експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків відповідно до ст.ст. 384, 385 Кримінального Кодексу України.
10. Зобов"язати сторони сприяти проведенню судової експертизи та надати в розпорядження експерта необхідні для проведення експертизи докумети.
11. Попередити сторони про те, що відповідно до ч. 5 ст. 83 ГПК України, господарський суд має право стягнути з винної сторони в доход Державного бюджету України штраф у розмірі до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.
Суддя Дупляк О.М.
