ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2019 року
м. Одеса
Справа № 5016/345/2012(5/11)
Південно -західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів головуючого судді Лавриненко Л.В.
суддів: Аленіна О.Ю., Філінюка І.Г.
секретар судового засідання - Безпалюк А.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 Миколаївська область
на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 10.07.2019 р.
по справі № 5016/345/2012(5/11)
за заявою фізичної особи - підприємця Згори Тетяни Анатолівни м. Миколаїв
до фізичної особи - підприємця Фрунзе Андрія Юрійовича м. Миколаїв
кредитори:
1) Акціонерне товариство "Укрсоцбанк" м. Київ;
2) Публічне акціонерне товариство "ПриватБанк" м. Дніпро;
3) Фізична особа - підприємець Яковлєв Леонід Олександрович м. Миколаїв
та за участю арбітражного керуючого Безабчук А.В. м. Миколаїв
про банкрутство
суддя суду першої інстанції: Ткаченко О.В.
час та місце постановлення ухвали: 10.07.2019 р., м. Миколаїв, АДРЕСА_1 , Господарський суд Миколаївської області
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.07.2019 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 Миколаївська область на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 10.07.2019 р. по справі № 5016345/2012(5/11) та призначено її до розгляду.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 Миколаївська область розглянута в межах процесуального строку, встановленого ч. 2 ст. 273 ГПК України.
Постановою Господарського суду Миколаївської області від 20.03.2012 р. фізичну особу - підприємця Фрунзе Андрія Юрійовича м. Миколаїв визнано банкрутом, відносно боржника відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Безабчук Аллу Володимирівну м. Миколаїв.
09.07.2019 р. арбітражний керуючий Безабчук Алла Володимирівна м. Миколаїв звернулась до Господарського суду Миколаївської області в рамках провадження у справі про банкрутство № 5016/345/2012(5/11) з заявою про забезпечення позову шляхом:
- заборони вчинення реєстраційних дій стосовно об`єкту нерухомого майна Фрунзе Андрія Юрійовича , а саме: об`єкта нерухомого майна загальною площею 332,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 ;
- заборони вчинення будь-яких дій, спрямованих на визнання права власності на об`єкт нерухомого майна загальною площею 332,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 ;
- накласти арешт на об`єкт нерухомого майна загальною площею 332,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 .
Необхідність забезпечення позову, за твердженням ліквідатора, полягає у тому, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 03.07.2019 р. № 172414604 наявна інформація про зміну власника майна, що знаходиться в ліквідаційній масі банкрута, а саме: об`єкта нерухомого майна загальною площею 332,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 .
На думку ліквідатора, вибуття майна, що знаходиться в ліквідаційній масі, матиме наслідком порушення прав кредиторів в межах справи про банкрутство фізичної особи - підприємця Фрунзе Андрія Юрійовича м. Миколаїв.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.07.2019 р. заяву арбітражного керуючого Безабчук Алли Володимирівни м. Миколаїв задоволено у повному обсязі.
Заборонено державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії стосовно об`єкту нерухомого майна Фрунзе Андрія Юрійовича , а саме: об`єкта нерухомого майна загальною площею 332,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 .
Заборонено будь - яким особам вчиняти будь - які дії, спрямованих на визнання права власності на об`єкт нерухомого майна загальною площею 332,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2.
Накладено арешт на об`єкт нерухомого майна загальною площею 332,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2.
Не погодившись з наведеною ухвалою, ОСОБА_1 Миколаївська область оскаржив її до Південно - західного апеляційного господарського суду.
В обґрунтування своїх вимог, ОСОБА_1 Миколаївська область зазначає, що місцевим господарським судом не встановлено жодних обставин, з якими пов`язана можливість порушення прав кредиторів в межах справи про банкрутство у разі вибуття майна, що знаходиться в ліквідаційній масі.
Крім того, ОСОБА_1 Миколаївська область в апеляційній скарзі зазначає, що реєстрація права власності за новим власником відбулась на підставі застереження, яке є в іпотечному договорі від 22.11.2006 р. № 2322, посвідченим приватним нотаріусом Миколаїського міського нотаріального округу, тобто іпотекодержатель задовольнив свої вимоги за рахунок іпотечного майна.
Розглянувши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 Миколаївська область не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.11.2006 р. між Акціонерним товариством «Укрсоцбанк» м. Київ та фізичною особою - підприємцем Фрунзе Андрієм Юрійовичем м. Миколаїв укладено кредитний договір № 640/701-К701, за умовами якого фізична особа - підприємець Фрунзе Андрій Юрійович м . Миколаїв отримав 100 000 дол. США строком до 21.11.2016 р. на придбання комерційної нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 .
З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 22.11.2006 р. між Акціонерним товариством «Укрсоцбанк» м. Київ та фізичною особою - підприємцем Фрунзе Андрієм Юрійовичем м. Миколаїв було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Горбуровим К.Є. № 2322.
За умовами іпотечного договору іпотекодавець передав в іпотеку в якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 22.11.2006 р. № 640/701-К701 нерухоме майно: магазин - цех по виробництві макаронних виробів, загальною площею 428,10 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2.
Фізичною особою - підприємцем Фрунзе Андрієм Юрійовичем м. Миколаїв у 2013 році здійснено реконструкцію заставного нерухомого майна: магазину - цеха по виробництві макаронних виробів у нежитлове приміщення - сауну, в результаті чого зменшено площу до 332,2 кв.м.
Рішенням Ленінського районного суду від 20.05.2014 р. нежитлове приміщення - сауну загальною площею 332,2 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 визнано спільною сумісною власністю подружжя: Фрунзе Інни Станіславівни та Фрунзе Андрія Юрійовича . В порядку поділу майна за Фрунзе Інною Станіславівною визнано право власності на ? частки цього майна.
Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 21.01.2015 р. рішення Ленінського районного суду від 20.05.2014 р. залишено без змін.
21.03.2019 р. між Акціонерним товариством «Укрсоцбанк» м. Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю «Єврокредит» було укладено договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 22.11.2006 р. № 2322, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Єврокредит» приймає всі права первісного кредитора.
21.03.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Єврокредит» та ОСОБА_1 Миколаївська область укладено договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 22.11.2006 р. № 2322, згідно якого ОСОБА_1 Миколаївська область приймає всі права первісного кредитора.
20.06.2019 р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесено запис № 32088261 про реєстрацію права власності на нерухоме майно загальною площею 332,2 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , за ОСОБА_1 Миколаївська область .
Підставою виникнення права власності визначено:
- повідомлення про порушення зобов`язання та іпотечного договору від 18.05.2019 р.;
- видавник: ОСОБА_1.;
- іпотечний договір від 22.11.2006 р. № 2322;
- договір про відступлення прав за іпотечним договором від 21.03.2019 р. серія та номер 387.
Підставою внесення запису є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.06.2019 р., індексний номер 47448608.
За приписами ч. 1 ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 р. № 2343-XII (в редакції, що діяла до 19.01.2013 р.) майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
За приписами ст. 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Враховуючи те, що нерухоме майно загальною площею 332,2 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, яке включено до ліквідаційної маси банкрута, зареєстровано за ОСОБА_1 Миколаївська область, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що у разі невжиття заходів забезпечення позову, існує ймовірність подальшої реалізації новим власником цього майна, що суттєво ускладнить процедуру повернення майна до ліквідаційної маси банкрута або взагалі унеможливить таке повернення, що спричинить порушення майнових прав та інтересів кредиторів.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 06.11.2018 р. по справі № 923/560/17, виконання в майбутньому судового рішення, у випадку задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи буде наявне у відповідача майно для задоволення вимог кредитора.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що обрані місцевим господарським судом заходи забезпечення позову є розумними та адекватними.
Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання ОСОБА_1 Миколаївська область на те, що місцевим господарським судом не встановлено жодної обставини, з якими пов`язана можливість порушення прав кредиторів в межах справи про банкрутство у разі вибуття майна, що знаходиться в ліквідаційній масі, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, крім грошових коштів, що знаходяться на банківському рахунку умовного зберігання (ескроу) банкрута, об`єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об`єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, у комунальну власність відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.
Згідно з абз. 3 ч. 4 наведеної норми кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов`язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що кошти від продажу майна банкрута, що знаходиться у заставі кредитора можуть використовуватись виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя, а залишок цих коштів, після задоволення всіх вимог заставного кредитора можуть бути використані для задоволення кредиторських вимог інших кредиторів.
З огляду на те, що доводи ОСОБА_1 Миколаївська область викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків місцевого господарського суду, у Південно - західного апеляційного господарського суду відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 267-282 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 10.07.2019 р. у справі № 5016/345/2012 (5/11) залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_1 Миколаївська область без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду, в порядку та у випадках, передбачених ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 24.09.2019 р.
Головуючий суддя : Л.В. Лавриненко
Судді: О.Ю. Аленін
І.Г. Філінюк
