Єдиний державний реєстр судових рішень
ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2022 рокум. ОдесаСправа № 5016/345/2012(5/11)Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів: О.Ю. Аленіна, Л.О. Будішевської,
секретар судового засідання І.М. Станкова,
за участю представників учасників справи:
від ОСОБА_1 Єнова Л.М.,
інші представники не з`явилися, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 08.07.2021 про затвердження звіту про нарахування та сплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора, стягнення непогашеної суми понесених арбітражним керуючим витрат (суддя О.В. Ткаченко, м.Миколаїв, повний текст складено 21.07.2021)
у справі №5016/345/2012(5/11)
за заявою Фізичної особи підприємця Загори Тетяни Анатолівни
до Фізичної особи підприємця Фрунзе Андрія Юрійовича
кредитори:
1. ОСОБА_2 ;
2. ОСОБА_1 ;
3.Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області;
4.Публічне акціонерне товариство КБ «Приватбанк»;
ліквідатор: Безабчук Алла Володимирівна;
про банкрутство Фізичної особи-підприємця Фрунзе Андрія Юрійовича,
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.02.2012 за заявою Фізичної особи-підприємця Загори Тетяни Анатоліївни порушено провадження у справі про банкрутство Фізичної особи-підприємця Фрунзе Андрія Юрійовича за ознаками статті 47 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній до 19.01.2013).
Постановою Господарського суду Миколаївської області від 20.03.2012 Фізичну особу-підприємця Фрунзе Андрія Юрійовича визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Безабчук А.В.
У газеті «Голос України» за № 62 (5312) від 05.04.2012 опубліковано оголошення про визнання Фізичної особи-підприємця Фрунзе Андрія Юрійовича банкрутом в порядку статей 47 - 49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та відкриття ліквідаційної процедури. (т. 1 а.с. 38).
В процесі ліквідаційної процедури до суду надійшли заяви від УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва (заява від 16.05.2012 № 9007/07 про визнання кредиторських вимог на суму 999,36 грн) та від ПАТ «Укрсоцбанк» (заява від 03.05.2012 вих.№ 19.1-08/3088 про визнання кредиторських вимог в сумі 836584,79 грн (з урахуванням заяви про уточнення від 25.05.2012).
Також до ліквідатора надійшли заяви від ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання кредиторських вимог на суму 21314,88 грн, від ФОП Яковлєва Л.О. про визнання кредиторських вимог на суму 500000,00 грн.
Згідно наявних у справі відзивів ліквідатора кредиторські вимоги були повністю визнані та надано реєстр вимог кредиторів ФОП Фрунзе Андрія Юрійовича на загальну суму 1678899,03 грн, у тому числі:
Вимоги другої черги:
1)УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва в сумі 999,36 грн.
Вимоги третьої черги:
1)ПАТ «Укрсоцбанк» в сумі 829916,98 грн.
Вимоги п`ятої черги:
1)ПАТ «Укрсоцбанк» в сумі 6667,81 грн.
2)ФОП Загора Т.А. в сумі 320000,00 грн.
3)ФОП Яковлєв Л.О. в сумі 500000,00 грн.
4)ПАТ КБ «ПриватБанк» в сумі 21314,88 грн.
Ухвалою суду від 20.04.2017 здійснено заміну кредитора - Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Миколаєва на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області.
Ухвалою суду від 26.12.2019 здійснено заміну кредитора - ПАТ «Укрсоцбанк» на його правонаступника гр. ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ).
Ухвалою суду від 07.10.2020 здійснено заміну кредитора - Фізичної особи-підприємця Загори Тетяни Анатоліївни на правонаступника гр. ОСОБА_2 (податковий номер НОМЕР_2 ).
Ухвалою суду від 07.10.2020 здійснено заміну кредитора - Фізичної особи-підприємця Яковлєва Леоніда Олександровича на його правонаступника гр. ОСОБА_2 (податковий номер НОМЕР_2 ).
Також ухвалою суду від 25.02.2021 постановлено відмовити в задоволенні заяви гр. ОСОБА_1 про його заміну, як кредитора, на правонаступника ОСОБА_3 .
06.11.2020 від ліквідатора до суду першої інстанції надійшов звіт за підсумками ліквідаційної процедури та ліквідаційний баланс станом на 05.11.2020, а також звіт про нарахування і сплату грошової винагороди арбітражному керуючому в сумі 558 174,40 грн. (т.7 а.с.190) та звіт про відшкодування витрат арбітражному керуючому в сумі 46 790,31 грн. (т.7 а.с.191).
Також 06.11.2020 від ліквідатора до суду першої інстанції надійшло клопотання про затвердження та відшкодування винагороди та витрат (т.8 а.с.154), відповідно до якого арбітражний керуючий - ліквідатор Безабчук Алла Володимирівна просила:
1)затвердити грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора за весь період ліквідації в розмірі 558174,40 грн. та витрати, понесені при здійсненні повноважень ліквідатора, в розмірі 46790,31 грн.;
2)стягнути з кредиторів на користь арбітражного керуючого - ліквідатора Безабчук Алли Володимирівни грошову винагороду в розмірі 558 174,40 грн. та витрати, понесені при здійсненні повноважень ліквідатора, в розмірі 46 790,31 грн. пропорційно заявленим вимогам, а саме:
з Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва 334,90 грн. винагороди (0,06%) та 28,07 грн. витрат (0,06%);
з ОСОБА_1 278138,30 грн. грошової винагороди (49,83%) та 23315,61 грн. (49,83%) витрат;
з ОСОБА_2 272612,38 грн. грошової винагороди (48,84%) та 22852,39 грн. витрат (48,84%);
з АТ КБ «Приватбанк» 7088,82 грн. грошової винагороди (1,27%) та 594,24 грн. (1,27%) витрат.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 08.07.2021 у справі №5016/345/2012(5/11) суд, зокрема, постановив:
1.Клопотання арбітражного керуючого Безабчук А.В. (від 06.11.2020 вих.№ 01-34/275) про затвердження та відшкодування винагороди та витрат, понесених під час ліквідаційної процедури, задовольнити частково.
2.Затвердити звіт про нарахування та сплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора Безабчук Алли Володимирівни за проведену роботу станом на 05.11.2020 в сумі 558174,40 грн. основної грошової винагороди та 40554,81 грн. понесених витрат.
3.Стягнути з Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (адреса: 54030, м.Миколаїв, вул. Потьомкінська, 24/2) на користь арбітражного керуючого Безабчук Алли Володимирівни (54001, м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, 48, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , р/р НОМЕР_4 в АБ «Південний», МФО 328209) 334,90 грн. грошової винагороди та 23,74 грн. витрат.
4.Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь арбітражного керуючого Безабчук Алли Володимирівни (54001, м. Миколаїв, вул.Адмірала Макарова, 48, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , р/р НОМЕР_4 в АБ «Південний», МФО 328209) 278138,30 грн. грошової винагороди та 19718,63 грн. витрат.
5.Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь арбітражного керуючого Безабчук Алли Володимирівни (54001, м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, 48, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , р/р НОМЕР_4 в АБ «Південний», МФО 328209) 272612,38 грн. грошової винагороди та 19326,87 грн. витрат.
6.Стягнути з Акціонерного товариства КБ «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул.Грушевського, 1д, ідентифікаційний код 14360570) на користь арбітражного керуючого Безабчук Алли Володимирівни (54001, м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, 48, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , р/р НОМЕР_4 в АБ «Південний», МФО 328209) 7088,82 грн. грошової винагороди та 502,56 грн. витрат.
Задовольняючи у повному обсязі клопотання арбітражного керуючого в частині затвердження та стягнення грошової винагороди в розмірі 558 174,40 грн. суд першої інстанції виходив з того, що згідно із наданим звітом ліквідатора (т.7 а.с. 190) розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора з 20.03.2012 по 31.10.2019 встановлено у відповідності до приписів Законів України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», які діяли на період відповідного нарахування, з розрахунку двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць, та у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства за період з 01.11.2019 по 31.10.2020 з розрахунку трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць.
Розглядаючи клопотання арбітражного керуючого в частині затвердження та стягнення витрат, понесених при здійсненні повноважень ліквідатора, місцевий господарський суд встановив, що матеріалами справи підтверджуються витрати ліквідатора у загальній сумі 40554,81 грн. Також судом встановлено, що ліквідатором від реалізованого майна банкрута (причепу ШМЕЛИК 1998 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_5 ), що не є предметом застави, було погашено ліквідаційні витрати у сумі 983,00 грн. За вказаних обставин суд дійшов висновку, що залишок непогашеної суми понесених витрат арбітражного керуючого Безабчук А.В. становить 39 571,81 грн., і витрати у вказаній сумі є обґрунтованими та підлягають відшкодуванню.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив оскаржувану ухвалу суду скасувати в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь арбітражного керуючого Безабчук Алли Володимирівни 278 138,30 грн. грошової винагороди та 19 718,63 грн. витрат.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
- обов`язок сплати грошової винагороди арбітражному керуючому Безабчук А.В. у даній справі за період з 20.03.2012 по 05.11.2020 в сумі 558 174,40 грн. усіма кредиторами пропорційно заявленим вимогам не відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи. В обгрунтування вказаного доводу скаржник зазначив, що за приписами статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства основна винагорода арбітражного керуючого за виконання ним повноважень повинна сплачуватись особою, за заявою якої порушено справу про банкрутство. Також згідно із пунктом 12-14 статті 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній на момент порушення справи про банкрутство) оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу. Натомість перше засідання кредиторів відбулося 14.03.2013, отже, згідно приписів Закону про банкрутство в період з 20.03.2012 по 14.03.2013 оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого Безабчук А.В. повинно бути здійснено кредитором, за заявою якого порушено справу про банкрутство, а саме, ФОП Загорою Т.А. Проте означене судом не враховано та розрахунок заявленої арбітражним керуючим суми послуг, що належить до оплати ініціюючим кредитором, не перевірено;
- як норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», так і норми Кодексу України з процедур банкрутства визначають обов`язок ліквідатора звітувати перед кредиторами про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат, і такий звіт має бути погоджений кредиторами, тоді як дані вимоги проігноровані ліквідатором;
- за змістом частини третьої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства забезпечений кредитор, яким є Амбурцев В.О., повинен відшкодувати тільки витрати, пов`язані з реалізацією заставного майна (при їх наявності);
- згідно із правовою позицією Верховного Суду, викладену в постанові від 15.05.2018 у справі №29/5005/486/2012, оплаті підлягає виключно фактично виконана робота (її обсяг) арбітражним керуючим, а не період часу, протягом якого тривала означена процедура. Однак за період з 20.03.2012 по 20.06.2019 ліквідатором не було стягнуто жодних коштів на користь кредиторів, в даному випадку ліквідатор обмежився лише формальним направленням запитів;
- звіт арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення і відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у разі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором. Проте звіт про нарахування та сплату грошової винагороди і відшкодування витрат ліквідатора Безабчук А.В. схвалено новим комітетом кредиторів (протокол засідання комітету кредиторів від 05.11.2020). На цьому засіданні з кредиторів був присутній лише ініціюючий кредитор ОСОБА_2 . Однак ще 14.03.2013 на засіданні загальних зборів кредиторів було обрано комітет кредиторів у складі трьох кредиторів: ПАТ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є ОСОБА_1 ) з правом голосу, ФОП Загора Т.А. (правонаступником якої є ОСОБА_2 ), ФОП Яковлєв Л.О. Та вже 05.11.2020 на новому комітеті кредиторів обрано головою комітету кредиторів ініціюючого кредитора ОСОБА_2 , який одноособово погодив звіт про нарахування та сплату грошової винагороди і відшкодування витрат ліквідатора Безабчук А.В. В протоколі засідання комітету кредиторів від 05.11.2020 ОСОБА_1 вже зазначений як кредитор з правом дорадчого голосу. ОСОБА_1 не знав про ініціювання засідання нового комітету кредиторів, будь-яких повідомлень про запрошення на засідання комітету кредиторів він не отримував;
- з листопада 2019 року ліквідатор одноособово, без будь-якого погодження з комітетом кредиторів, почала нараховувати собі основну винагороду в розмірі трьох мінімальних заробітних плат, чим порушила статтю 48 Кодексу України з процедур банкрутства;
- ліквідатором не доведено, яким чином витрати на дизпаливо, юридичні послуги відносяться до понесених саме за результатами ліквідаційної процедури, не вказано, чи погоджувалось проведення оцінок нерухомого та рухомого майна з кредиторами; ліквідатором не понесено жодних витрат стосовно заставного майна.
Одночасно скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 поновлено ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Миколаївської області від 08.07.2021 про затвердження звіту про нарахування та сплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора, стягнення непогашеної суми понесених арбітражним керуючим витрат у справі №5016/345/2012(5/11); відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою; встановлено учасникам справи строк до 08.09.2021 для подання відзиву на апеляційну скаргу; роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи; попереджено учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище норми або не у строк, встановлений судом, у вигляді їх повернення заявникові без розгляду.
06.09.2021 арбітражним керуючим Безабчук Аллою Володимирівною засобами поштового зв`язку на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду надіслано відзив на апеляційну скаргу, який надійшов до суду апеляційної інстанції 07.09.2021 за вх.№3379/21/Д 2.
У відзиві на апеляційну скаргу арбітражний керуючий ліквідатор Безабчук А.В. просила оскаржувану ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги ліквідатор Безабчук А.В. зазначила, що:
- у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам;
- скаржником не враховано, що чинне законодавство про банкрутство не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство;
- твердження скаржника про необхідність нарахування арбітражному керуючому Безабчук А.В. грошової винагороди за фактично виконану роботу (її обсяг) є помилковими та не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства; скаржником не зазначено норм законодавства, виходячи з яких можливо дійти висновку про можливість розрахунку винагороди арбітражного керуючого за допомогою погодинного (залежно від кількості відпрацьованого часу) та відрядного (залежно від обсягу виконаної роботи) способів виміру оплати праці;
- твердження скаржника щодо необхідності ліквідатору погоджувати з ним, як із забезпеченим кредитором, звіт щодо витрат стосовно заставного майна є помилковими та такими, що спрямовані на уникнення оплати послуг арбітражному керуючому, оскільки гр. ОСОБА_1 самостійно задовольнив свої грошові вимоги шляхом визнання права власності на іпотечне майно та повідомив суду, що його вимоги, як забезпеченого кредитора, є погашеними. З огляду на викладене, у ліквідатора відсутній обов`язок погоджувати з гр. ОСОБА_1 , як із забезпеченим кредитором, звіт про витрати, що стосуються заставного майна, оскільки ліквідатором не здійснювались дії зі зберігання, оцінки та продажу такого заставного майна;
- твердження скаржника щодо необхідності ліквідатора погоджувати із кредиторами оплату послуг з незалежної експертної оцінки нерухомого та рухомого майна банкрута, а також доводити кредиторам нагальність отримання юридичних та інших витрат, не ґрунтуються на приписах статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства; у даній справі не приймалось угод між арбітражним керуючим та кредиторами щодо врегулювання питання залучення та погодження такого залучення для забезпечення виконання повноважень арбітражного керуючого інших осіб та спеціалізовані організації;
- нормами Кодексу України з процедур банкрутства не передбачено обов`язку ліквідатора узгоджувати з комітетом кредиторів/заставним кредитором мінімального розміру основної грошової винагороди арбітражного керуючого, більш того, даний розмір прямо передбачений статтею 30 Кодексу України з процедур банкрутства;
- скаржник був обізнаний про скликання засідання комітету кредиторів, відповідні докази наявні в матеріалах справи;
- статус скаржника у комітеті кредиторів 05.11.2020 визначений відповідно до частини першої статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства, якою передбачено, що у зборах кредиторів боржника можуть брати участь із правом дорадчого голосу кредитори, вимоги яких забезпечені заставою;
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.09.2021 розгляд справи №5016/345/2012(5/11) призначено на 19.10.2021 о 10:00 год.
З огляду на тимчасову непрацездатність головуючого судді Л.В. Поліщук з 18.10.2021, а також тимчасову непрацездатність судді-учасника колегії С.В. Таран з 04.10.2021, судове засідання у призначений день та час не відбулось.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук була тимчасово непрацездатною по 12.11.2021.
У зв`язку з перебуванням суддів Л.О. Будішевської та С.В. Таран з 08.11.2021 по 26.11.2021 у відпустці, за розпорядженням керівника апарату суду №348 від 16.11.2021 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №5016/345/2012(5/11).
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2021 для розгляду апеляційної скарги у справі №5016/345/2012(5/11) сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: О.Ю. Аленіна, Л.В. Лавриненко.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 справу №5016/345/2012(5/11) прийнято до провадження у новому складі колегії суддів: головуючий суддя Л.В. Поліщук, судді: О.Ю. Аленін, Л.В. Лавриненко; розгляд справи №5016/345/2012(5/11) призначено на 17.01.2022 о 14:00 год.
У зв`язку із запланованими відпустками суддів зі складу колегії (головуючого судді Л.В. Поліщук - з 04.01.2022 по 06.01.2022 та з 17.01.2022 по 21.01.2022 на підставі наказів голови суду від 16.12.2021 №№311-в, 312-в; суддів зі складу колегії суддів О.Ю. Аленіна та Л.В. Лавриненко - з 04.01.2022 по 21.01.2022 на підставі наказу голови суду від 16.12.2021 №311-в), з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 постановлено розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 08.07.2021 про затвердження звіту про нарахування та сплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора, стягнення непогашеної суми понесених арбітражним керуючим витрат у справі №5016/345/2012(5/11) поза межами строку, встановленого частиною третьою статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк; розгляд справи №5016/345/2012(5/11) призначено на 24.01.2022 о 12:00 год.
У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді учасника колегії Лавриненко Л.В. з 24.01.2022, за розпорядженням керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2022 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді Поліщук Л.В., суддів Аленіна О.Ю., Будішевської Л.О.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 справу №5016/345/2012(5/11) прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Поліщук Л.В., суддів Аленіна О.Ю., Будішевської Л.О.
Заслухавши представника скаржника, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
Згідно із частиною першою статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини шостої статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Як вже зазначалося вище по тексту цієї постанови, провадження у цій справі про банкрутство порушено та відкрито ліквідаційну процедуру під час дії Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 14.05.1992 за №2343-XII (в редакції до 19.01.2013).
19.01.2013 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №4212-VI від 22.12.2011, яким Закон №2343-ХІІ викладено в новій редакції. При цьому Законом від 02.10.2012 №5405-VI розділ Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4212-VI доповнено пунктом 1-1, яким встановлено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури".
18.10.2018 прийнятий новий Кодекс України з процедур банкрутства.
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом.
Кодекс України з процедур банкрутства № 2597-VIII набрав чинності 21.04.2019, а введено його в дію з 21.10.2019.
З дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про банкрутство» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 441).
Тобто, у зв`язку із введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства та з урахуванням пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу, втратили чинність всі редакції Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі також - Закон про банкрутство).
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Тлумачення пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства приводить до висновку, що законодавцем за темпоральним критерієм визначено пряму дію норм цього Кодексу та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу - 21.10.2019 перебувають на стадії санації.
У даній справі ФОП Фрунзе А.Ю. визнано банкрутом 20.03.2012, тобто під час дії Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції до 19.01.2013, ліквідаційна процедура ліквідатором Безабчук А.В. здійснювалась як за нормами, діючими на час дії Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013, так і під час дії Закону про банкрутство в редакції після 19.01.2013, а тому розгляд клопотання про затвердження та відшкодування винагороди та витрат, понесених під час ліквідаційної процедури, заявленого арбітражним керуючим Безабчук А.В. 06.11.2020, судом має здійснюватися за правилами Кодексу України з процедур банкрутства, проте з урахуванням норм Закону про банкрутство в обох редакціях в частинах, що передбачали розмір грошової винагороди арбітражного керуючого у зв`язку з виконанням ним своїх обов`язків, оскільки згідно із статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право, серед іншого, отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
Згідно із частиною першою статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.
Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень (абзац 5 частини другої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства).
Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі (абзац 6 частини другої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства).
Уразі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі (абзац 7 частини другої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства)
Частиною п`ятою статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.
Таким чином, Кодексом України з процедур банкрутства визначено, що сплата грошової винагороди арбітражного керуючого в справі про банкрутство можлива за рахунок: 1) авансування коштів заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду; 2) коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності; 3) коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; 4) коштів створеного кредиторами фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 5002-17/1718-2011, від 16.03.2021 у справі № 5011-15/2551-2012, від 16.07.2020 у справі № 918/454/18).
Однак, у справі, що розглядається, не було здійснено заявником авансування коштів для оплати послуг арбітражного керуючого на депозитний рахунок господарського суду, оскільки нормами діючого на той час Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 не передбачалося такого авансування. Фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створювався. Виявленого майна для розрахунку з кредиторами та здійснення оплати послуг арбітражного керуючого за виконання ним обов`язків ліквідатора банкрута недостатньо.
Водночас, згідно з абзацом 7 статті 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Таким чином, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно.
Амбурцев В.О., зазначаючи про безпідставність виплати Безабчук А.В. суми основної грошової винагороди, вказав про те, що обов`язок сплати грошової винагороди арбітражному керуючому Безабчук А.В. у даній справі усіма кредиторами пропорційно заявленим вимогам не відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи; ліквідатор не стягнув жодних коштів на користь кредиторів, в даному випадку ліквідатор обмежився лише формальним направленням запитів і не здійснив дійсних заходів щодо повернення коштів кредиторам; оплаті підлягає виключно фактично виконана робота (її обсяг) арбітражним керуючим, а не період часу, протягом якого тривала означена процедура.
Вказані доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу з огляду на наступне.
Господарський суд Миколаївської області, затверджуючи ухвалою від 08.07.2021 звіт ліквідатора ФОП Фрунзе А.Ю. та закриваючи провадження у цій справі, встановив обставини здійснення арбітражним керуючим Безабчук А.В. ліквідаційної процедури, за наслідком якої до місцевого господарського суду 06.11.2020 від ліквідатора до суду надійшов звіт за підсумками ліквідаційної процедури та ліквідаційний баланс станом на 05.11.2020, а також встановив, що складений ліквідатором звіт станом на 05.11.2020 містить перелік виконаних дій під час ліквідаційної процедури, зокрема, щодо пошуку та виявлення можливого майна підприємства банкрута шляхом направлення ліквідатором запитів до відповідних реєструючих органів .
Зокрема, арбітражним керуючим було надіслано запити до реєстраційних органів щодо отримання довідок про реєстрацію транспортних засобів, техніки та нерухомого майна за боржником, а також надіслані і інші запити про реєстрацію майна за боржником (при цьому арбітражним керуючим додано відповіді відповідних органів на здійснені запити).
Згідно отриманої від Регіонального сервісного центру МВС України відповіді (лист від 05.12.2015 № 27/14-163) та роздруківок з регіональної комп`ютерної бази АІС «Автомобіль» по Миколаївській області за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований причіп ПП ППМ 10 ШМЕЛЕК (1998 р.в.), номерний знак НОМЕР_5 , сірого кольору (т. 8 а.с. 132-133). Місцезнаходження причепу ПП ППМ 10 Шмелек було виявлено ліквідатором та відповідно до акту приймання-передачі майна від 16.04.2012 причіп передано на відповідальне зберігання Фрунзе Андрію Юрійовичу без права користування (т. 4 а.с. 249). В подальшому ліквідатором було реалізовано причіп, про що укладено договір купівлі-продажу автомобільного причепу між ліквідатором ФОП Фрунзе А.Ю. та гр. ОСОБА_2 (т. 8 а.с. 171-183).
Крім того, від КП ММБТІ ліквідатором було отримано довідку за вих. № 3959 від 29.05.12, в якій повідомляється, що за обліком бюро м. Миколаєва власність зареєстровано за Фрунзе Андрієм Юрійовичем - нежитлові приміщення по АДРЕСА_3 , в цілому на підставі договору купівлі-продажу від 22.11.2006 (т. 8 а.с. 131). В подальшому ліквідатором приймались заходи з продажу майна банкрута ФОП Фрунзе А.Ю. 1/2 частки сауни, що розташована за адресою: м. Миколаїв вул. Китобоїв, 4-А. Зокрема, як свідчать оприлюднені на сайті ВГСУ оголошення від 29.03.2016 № 29742, від 22.05.2019 № 59694, від 03.06.2019 №59972, від 18.06.2019 № 60366 на продаж на першому, повторному та другому повторному аукціонах виставлялось майно банкрута ФОП Фрунзе А.Ю. 1/2 частки сауни, що розташована за адресою: м. Миколаїв вул. Китобоїв, 4-А. Проте у відповідності до оприлюднених повідомлень від 20.04.2016 № 30663, від 31.05.2019 № 59946, від 12.06.2019 № 60245, від 22.07.2019 № 61211 згідно із п.1 статті 55 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» аукціони були визнані такими, що не відбулися, у зв`язку з відсутністю учасників (заяви на участь в аукціонах у визначений строк організатору аукціону не подані). Водночас, іпотекодержатель гр. ОСОБА_1 задовольнив свої забезпечені грошові вимоги у розмірі 829916,98 грн та 6667,81 грн за рахунок набуття права власності на 1/2 частку сауни, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 56955248101 згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №172414604 від 03.07.2019) (т. 5 а.с. 248) та належала банкруту - ФОП Фрунзе А.Ю.
Також арбітражним керуючим отримано відповіді від відповідних реєструючих органів про відсутність у ФОП Фрунзе А.Ю. зареєстрованих за ним сільськогосподарської техніки, земельних ділянок, цивільних повітряних суден, плавзасобів, об`єктів інтелектуальної власності, відсутності інформації щодо володіння цінними паперами, відсутності виконавчих проваджень.
Дослідивши вказані обставини, Господарський суд Миколаївської області дійшов висновку, що наданий ліквідатором звіт свідчить про відсутність основних і оборотних засобів для ведення господарської діяльності, погашення заборгованості та відновлення платоспроможності, і за результатами ліквідаційної процедури непогашеними залишились грошові вимоги у розмірі 842314,24 грн., у зв`язку з чим ухвалою від 08.07.2021 затвердив звіт ліквідатора ФОП Фрунзе А.Ю.; закрив провадження у цій справі; звільнив фізичну особу Фрунзе Андрія Юрійовича ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ) від боргів, окрім боргів за вимогами, передбачених частиною другою статті 134 Кодексу України з процедур банкрутства; припинив повноваження ліквідатора Безабчук Алли Володимирівни.
Поряд з цим, колегія суддів акцентує, що в матеріалах справи відсутні подані чи задоволені скарги щодо дій (бездіяльності) арбітражного керуючого Безабчук А.В. або інших обставин, які б свідчили про неналежне виконання ним своїх повноважень. Кредитори за умови непогодження з роботою арбітражного керуючого, з належним виконанням покладених на нього функцій, з розміром оплати праці арбітражного керуючого вправі були подавати скарги на дії арбітражного керуючого, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень, чого у цій справі не встановлено.
Принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора встановлює, зокрема, критерій обґрунтованості сумнівів щодо повноти дій ліквідатора, таким чином покладає на особу, яка оспорює дотримання цієї домінанти, обов`язок обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси (висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 904/4863/13, від 28.11.2019 у справі № 904/6144/16).
У постанові Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 5021/1493/12 вказано, що не виявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника, чи інших його активів та грошових коштів, жодним чином не впливає на оплату його послуг.
Вирішуючи питання щодо сплати винагороди арбітражному керуючому у даній справі, Південно-західний апеляційний господарський суд враховує правову позицію Верховного суду, викладену в постановах від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16, від 04.10.2018 у справі №916/1503/17 та від 30.01.2019 у справі №910/32824/15, відповідно до якої у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам. Законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в залежність від обсягу його діяльності (за умови достатності та відповідності цих дій вимогам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та Кодексу України з процедур банкрутства), від розміру задоволених вимог кредиторів у справі, майнового стану кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів роботи арбітражного керуючого у справі про банкрутство.
Крім того, пункт 14.1.226. статті 14 Податкового кодексу України визначає: самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Отже, відповідно до приписів Податкового кодексу України поняття незалежна професійна діяльність визначене через термін «самозайнята особа».
Таким чином, надання послуг арбітражного керуючого, як суб`єкта незалежної професійної діяльності, повинно відбуватися на платній основі.
Кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий, в свою чергу, правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 14.12.2021 у справі № 902/626/20.
Також не заслуговують на увагу посилання скаржника на пункт 12-14 статті 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній на момент порушення справи про банкрутство), відповідно до якого оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, оскільки, як вже зазначалося вище по тексту цієї постанови, вказаний Закон припинив свою дію, і з дня введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство.
З огляду на викладене вище, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає про наявність підстав для виплати грошової винагороди арбітражному керуючому Безабчук А.В. за виконання нею своїх обов`язків у даній справі за період з 20.03.2012 (дата постанови Господарського суду Миколаївської області від 20.03.2012 про призначення арбітражного керуючого Безабчук А.В. ліквідатором) по 31.10.2020 (згідно із звітом арбітражного керуючого про нарахування та сплату грошової винагороди станом на 05.11.2020) за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.
При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що частиною 6 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.
Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.
Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
Протоколом засідання комітету кредиторів № б/н від 05.11.2020 вирішено: схвалити звіт про нарахування та сплату грошової винагороди арбітражного керуючого станом на 05.11.2020 за весь період ліквідації на загальну суму 558174,00 грн., сплату винагороди здійснювати за рахунок коштів кредиторів. Також у відповідності до вказаного протоколу засідання комітету кредиторів № б/н від 05.11.2020 схвалено звіт про відшкодування витрат арбітражному керуючому станом на 05.11.2020 на загальну суму 46790,31 грн. та вирішено відшкодування витрат здійснювати за рахунок коштів кредиторів (т. 7 а.с. 156-157).
Згідно із приписами частини першої та другої статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом у попередньому засіданні та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. У зборах кредиторів боржника можуть брати участь із правом дорадчого голосу, зокрема, кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника. Кількість голосів кредиторів на зборах визначається відповідно до частини четвертої цієї статті. Частиною четвертою вказаної статті Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що конкурсні кредитори мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів за результатами попереднього засідання господарського суду та кратну одній тисячі гривень. Частиною дев`ятою статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість голосів кредиторів, присутніх на зборах (комітеті) кредиторів.
Виходячи із розміру визнаних вимог кожного кредитора, про які зазначено вище по тексту цієї постанови, кредитори у даній справі мають таку кількість голосів на загальних зборах кредиторів: Державна податкова інспекція у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області 1 голос; ОСОБА_1 829,9 голосів (з правом дорадчого голосу як забезпечений кредитор); ОСОБА_2 820,0 голосів; АБ КБ «Приватбанк» - 21,3 голосів.
На загальних зборах комітету кредиторів 05.11.2020 був присутнім ОСОБА_2 (820,0 голосів), отже, рішення про схвалення звіту арбітражного керуючого Безабчук А.В. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат станом на 05.11.2020 на суму 558174,00 грн. грошової винагороди та 46790,31 грн., витрат понесених під час ліквідаційної процедури, прийнято більшістю голосів.
При цьому кредитору ОСОБА_5 ліквідатором направлялось запрошення від 22.10.2020 на призначене на 05.11.2020 року засідання комітету кредиторів (т. 7 а.с. 158). У відповідності до роздруківки з сайту Укрпошти вказане запрошення (трек номер поштового відправлення 5401710700250) було вручене 23.10.2020.
З огляду на встановлені у даній справі обставини належного повідомлення скаржника про дату та час засідання комітету кредиторів, участь скаржника 05.11.2020 на засіданні комітету кредиторів залежала виключно від його волевиявлення.
Твердження апелянта щодо необхідності погоджувати з ним, як із забезпеченим кредитором звіт щодо витрат стосовно заставного майна, є помилковими, оскільки ОСОБА_1 самостійно задовольнив свої грошові вимоги за рахунок заставного майна та повідомив суду, що його вимоги, як забезпеченого кредитора, є погашеними. Відтак, у ліквідатора відсутній обов`язок погоджувати з ОСОБА_1 , як із забезпеченим кредитором, звіт про витрати, що стосуються заставного майна, оскільки арбітражним керуючим не здійснювались дії зі зберігання, оцінки та продажу заставного майна.
Арбітражний керуючий Безабчук А.В. у клопотанні про затвердження та відшкодування винагороди та витрат просила суд затвердити звіт про нарахування грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат станом на 05.11.2020 на суму 558174,00грн. грошової винагороди та 46790,31 грн витрат, понесених під час ліквідаційної процедури.
Приписами частини 14 статті 3-1 Закону про банкрутство (в редакції до 19.01.2013) було передбачено, що оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до частини першої статті 98 Закону про банкрутство (в редакції після 19.01.13) арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право, між іншим: звертатися до господарського суду у випадках, передбачених цим Законом; отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.
Згідно із частинами першою, третьою статті 115 Закону про банкрутство (в редакції після 19.01.13) арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора складається з основної та додаткової грошових винагород. Основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.
Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 115 Закону про банкрутство (в редакції після 19.01.13) витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Законом, крім витрат на страхування його відповідальності за заподіяння шкоди внаслідок неумисних дій або помилки під час виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, а також витрат, здійснення яких безпосередньо не пов`язане з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, і витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати, що перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.
Частиною першою та другою статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.
Частиною четвертою статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.
У відповідності до поданого звіту (т.7 а.с. 190) розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора з 20.03.2012 по 31.10.2020 було встановлено у відповідності до приписів Законів України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», які діяли на період відповідного нарахування, з розрахунку двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць, та у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства за період з 01.11.2019 по 31.10.2020 з розрахунку трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць.
Таким чином, ліквідатором за період з 20.03.2012 по 31.10.2020 обґрунтовано визначено 558174,40грн. грошової винагороди.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що з листопада 2019 року ліквідатор одноособово, без будь-якого погодження з комітетом кредиторів, почала нараховувати собі основну винагороду в розмірі трьох мінімальних заробітних плат, чим порушила статтю 48 Кодексу України з процедур банкрутства, колегією суддів відхиляються з підстав того, що розмір мінімальної основної грошової винагороди арбітражного керуючого, на отримання якої він має правомірні очікування, імперативно визначено приписами статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства та не залежить від прийнятих рішень щодо встановлення такого розміру комітетом кредиторів.
У відповідності до звіту про відшкодування витрат ліквідатором зазначено в якості понесених витрати у розмірі 47773,31 грн, у тому числі:
1)витрати на незалежну експертну оцінку нерухомого майна 6000,00 грн.;
2)витрати на експертну оцінку рухомого майна 850,00 грн.;
3)юридичні послуги 30000,00 грн.;
4)витрати на оголошення в газеті «Рідне Прибужжя» - 126,72 грн.;
5)витрати на оголошення в газеті «Голос України» - 479,00 грн.;
6)оплата за отримання інформації щодо майна ФОП Фрунзе А.Ю. з державних реєстрів у 2015 році 140,00 грн.;
7)витрати на дизпаливо 7855,30 грн.;
8)витрати на послуги поштового зв`язку 984,70 грн.;
9)витрати на канцелярські товари 1211,59 грн.;
10)витрати на отримання відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та з державного реєстру обтяжень рухомого майна у 2019 та 2020 роках 126,00 грн.
За приписами частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, витрати ліквідатора підтверджено у загальній сумі 40554,81 грн, з яких:
1)витрати на незалежну експертну оцінку нерухомого майна 4000,00 грн. (т. 2 а.с. 172-179);
2)витрати на експертну оцінку рухомого майна 850,00 грн. (т. 7 а.с. 194, 205-208, 210);
3)юридичні послуги 30000,00 грн. (Т. 8 а.с. 187-189, 191);
4)витрати на оголошення в газеті «Рідне Прибужжя» - 126,72 грн. (т. 2 а.с. 185);
5)витрати на оголошення в газеті «Голос України» - 479,00 грн. (т. 2 а.с. 184);
6)витрати на дизпаливо 2972,00 грн. (т. 5 а.с. 143 на суму 1040,00 грн; т. 2 а.с. 186-187 на суму 1932,24 грн.);
7)витрати на послуги поштового зв`язку 984,70 грн. (т. 7 а.с. 197, 199-204; т. 5 а.с. 143, т.4 а.с. 223, 225, т. 2 а.с. 63, 110-111, 188-201);
8)витрати на канцелярські товари 1016,39 грн. (Т. 2 а.с. 202-204);
9)витрати на отримання відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та з державного реєстру обтяжень рухомого майна у 2019 та 2020 роках 126,00 грн. (т. 7 а.с. 193, 195, 196, 198).
Місцевий господарських суд, врахувавши зазначене вище та встановивши, що ліквідатором від реалізованого майна банкрута (причепу ШМЕЛИК 1998 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_5 ), що не є предметом застави, було погашено ліквідаційні витрати у сумі 983,00 грн., дійшов правильного висновку, що залишок непогашеної суми понесених витрат арбітражного керуючого Безабчук А.В. становить 39571,81 грн., і витрати у вказаній сумі є обґрунтованими та підлягають відшкодуванню.
Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги стосовно того, що ліквідатором не доведено, яким чином витрати на дизпаливо, юридичні послуги відносяться до понесених саме за результатами ліквідаційної процедури, не вказано, чи погоджувалось проведення оцінок нерухомого та рухомого майна з кредиторами; ліквідатором не понесено жодних витрат стосовно заставного майна, оскільки у відповідності до протоколу засідання комітету кредиторів № б/н від 07.12.2015 комітетом кредиторів (за участю ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ОСОБА_1 ) вже погоджувались звіт про проведену роботу та витрати ліквідатора станом на 07.12.2015 (т. 3 а.с. 81-85) з урахуванням, у тому числі витрат на дизпаливо, на проведення оцінок нерухомого та рухомого майна. Окрім того, згідно із приписами частини першої статті 12 Кодексу України з питань банкрутства арбітражний керуючий має право залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Кодексом чи угодою з кредиторами. Нагальність отримання юридичних послуг та придбання дизпалива зумовлена необхідністю забезпечення належного виконання ліквідатором своїх повноважень у даній справі. У випадку незгоди скаржника з будь-якими діями ліквідатора, він мав право оскаржувати їх, а не заперечувати нагальність та необхідність таких дій при вирішенні питання щодо затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди та стягнення грошової винагороди і витрат, понесених під час ліквідаційної процедури.
Інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність висновку суду першої інстанції про виплату грошової винагороди арбітражному керуючому за виконання обов`язків ліквідатора у даній справі і відшкодування витрат, понесених під час ліквідаційної процедури.
Враховуючи викладене, оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята у відповідності до норм чинного законодавства, а тому її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за її подання та розгляд не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 269-271, 276, 281-284 ГПК України,
Південно-західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 08.07.2021 про затвердження звіту про нарахування та сплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора, стягнення непогашеної суми понесених арбітражним керуючим витрат у справі №5016/345/2012(5/11) залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 Господарського процесуального кодексу України та статтею 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови складено 25.01.2022.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя О.Ю. Аленін
Суддя Л.О. Будішевська
