Справа № 193/375/19
1-кп/215/443/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2019 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю учасників кримінального провадження
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі в залі судового засідання № 3 клопотання прокурора щодо продовження застосування обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою слідчого судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 25.12.2018 підозрюваному ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 21.02.2019, який в подальшому неодноразово продовжувався судом.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, за ознаками умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що призвело до стійкої втрати працездатності не менш як на одну третину.
Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою на шістдесят діб. Вказує, що існують обґрунтовані ризики, передбачені ст.177 КПК України: ризик того, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду; ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 вже вчиняв раніше аналогічний злочин. В Софіївському районному суді в 2018 році вже розглядалось кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.122 КК України, хоча й було закрито , але ОСОБА_6 знову обвинувачується у вчиненні насильницького злочину, тобто обвинувачений на шлях виправлення не став та продовжив злочинну діяльність. Обвинувачений ніде не працює, є наркозалежною особою, не мешкає за місцем реєстрації, тому запобігти встановленим ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не можливо.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 вказує, що наразі відсутні ризики на які вказує прокурор, тому просить обрати більш м`який запобіжний захід.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечує проти продовження строку дії запобіжного заходу, просить застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд провадження за його відсутності.
Заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного.
Згідно зіст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Вирішення питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18 цього Кодексу.
Також, суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваних, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує наявність ризиків, передбачених ч.1 п. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення покарання, в разі визнання його винуватим, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, а саме заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років.
В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Також суд враховує особу обвинуваченого, який не одружений, не має на утриманні малолітніх дітей, зареєстрований разом із матір`ю та братом , однак існування у останнього таких соціальних зв`язків, на думку суду не є виключним стимулюючим фактором для запобігання ризикам визначеним ст. 177 КПК України.
Крім того, при розгляді даного клопотання, суд враховує, що обвинувачений ніде не працює, раніше підозрювався та обвинувачувався у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.122 КК України, за місцем реєстрації постійно не мешкає, оскільки від`їзжає в іншу місцевість в пошуках роботи, на що вказував сам обвинувачений в судових засіданнях, тому на думку суду відсутні підстави для зміни запобіжного заходу на даній стадії судового розгляду, інший менш суворий запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого підлягає задоволенню.
На думку суду, в даному випадку інтереси суспільства превалюють над правами обвинуваченого щодо його особистої свободи та недоторканості, гарантованих ст.29 Конституції України, а ухвала суду є законодавчо встановленим рішенням щодо тримання особи під вартою.
Керуючисьст.ст.177,183,199,315ч.3КПК України,суд -
ПОСТАНОВИВ:
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів - по 18 жовтня 2019 р. включно.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя:
