ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/4881/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Компанії Premier MFO Overseas Limited (далі - Компанія)

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2019 (головуючий суддя - Верховець А.А., судді: Власова Ю.Л., Грек Б.М.),

у справі № 910/4881/18

за позовом акціонерного товариства "Калцекс" (Akciju sabiedrпba "Kalceks", Kalceks, AS, далі - АТ "Калцекс"),

до товариства з обмеженою відповідальністю "Харківське фармацевтичне підприємство "Здоров`я народу" (далі - ТОВ "ХФП"Здоров`я народу"),

Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - Міністерство)

про визнання недійсними патентів на корисні моделі та зобов`язання вчинити дії.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

АТ "Калцекс" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "ХФП" Здоров`я народу" та Міністерства про визнання недійсними: патенту України № 120761 на корисну модель "Лікарський препарат знеболювальної та спазмолітичної дії "Морфін", патенту України № 120762 на корисну модель "Лікарський препарат знеболювальної та спазмолітичної дії "Діазепам", патенту України № 120763 на корисну модель "Лікарський препарат знеболювальної та спазмолітичної дії "Промедол", патенту України № 120764 на корисну модель "Лікарський препарат знеболювальної та спазмолітичної дії "Фентаніл", власником яких є Товариство; зобов`язання Міністерства опублікувати в офіційному бюлетені "Промислова власність" інформацію про визнання недійсними вказаних патентів України на корисні моделі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що запатентовані корисні моделі, на думку позивача, не відповідають умовам патентоздатності, а саме такому критерію, як "новизна".

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.07.2018 у справі № 910/4881/18 позов задоволено повністю з посиланням на його обґрунтованість.

Згідно з додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 06.07.2018 зі справи № 910/4881/18 з ТОВ "ХФП" Здоров`я народу" на користь АТ "Калцекс" стягнуто 337 665,08 грн. витрат на професійну правничу допомогу, 24 404,00 грн. витрат на проведення експертиз, 14 096,00 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2018 рішення місцевого господарського суду зі справи № 910/4881/18 та додаткове рішення залишені без змін.

Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 заяву позивача про розподіл судових витрат задоволено; стягнуто з ТОВ "ХФП "Здоров`я народу" на користь АТ "Калцекс" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 283 286,32 грн.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.12.2018 касаційну скаргу ТОВ "ХФП "Здоров`я народу" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 02.07.2018, додаткове рішення господарського суду міста Києва від 06.07.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2018 у справі № 910/4881/18 - без змін.

У лютому 2019 року Компанія звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 02.07.2018 та додаткове рішення господарського суду міста Києва від 06.07.2018 зі справи № 910/4881/18. Відповідно до апеляційної скарги скаржник просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 02.07.2018, додаткове рішення господарського суду міста Києва від 06.07.2018 і раніше ухвалену постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2018 разом з додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 зі справи № 910/4881/18 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Згідно з доводами апеляційної скарги:

- до участі у справі мали залучити компанію Premier MFO Overseas Limited як особу, прав та інтересів якої стосується оскаржуване судове рішення, з огляду на те, що остання є заставодержателем прав інтелектуальної власності за договором застави майнових прав інтелектуальної власності від 14.12.2017 укладеним Компанією та ТОВ "ХФП" Здоров`я народу". Предметом застави за договором від 14.12.2017 є належні ТОВ "ХФП "Здоров`я народу": патент України № 120761 на корисну модель "Лікарський препарат знеболювальної та спазмолітичної дії "Морфін", патент України № 120762 на корисну модель "Лікарський препарат знеболювальної та спазмолітичної дії "Діазепам", патент України № 120763 на корисну модель "Лікарський препарат знеболювальної та спазмолітичної дії "Промедол", патент України № 120764 на корисну модель "Лікарський препарат знеболювальної та спазмолітичної дії "Фентаніл", які були предметом даного судового розгляду;

- Компанія має сумніви у достовірності висновку судового експерта від 11.04.2018 № 1204, вважає його неповним та неправильним, оскільки він проведений без висновку кваліфікованого фахівця у галузі хімії;

- наданий Компанією висновок Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 21.02.2019 суперечить висновку судового експерта від 11.04.2018 № 1204, покладеного в основу судового рішення, стосовно того, що сукупність суттєвих ознак корисної моделі або ознак, еквівалентних їм за оскаржуваними патентами, не стали загальнодоступними в світі до дати заявленого пріоритету або ж до дати подання цієї заявки.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2019 зі справи № 910/4881/18 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Компанії на рішення господарського суду міста Києва від 02.07.2018 та додаткове рішення господарського суду міста Києва від 06.07.2018 зі справи.

Компанія, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції судовий акт попередньої інстанції зі справи скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Так, згідно з доводами Компанії, викладеними у касаційній скарзі:

- суд апеляційної інстанції відповідно до приписів статті 272 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) має розглядати скаргу в межах нових доводів, а не обставин;

- доводи ТОВ "ХФП" Здоров`я народу" ґрунтувались на тому, що висновок судового експерта № 1204 є необгрунтованим і базувався на порушенні порядку такого виду експертного дослідження, у той час як Компанія наголошувала на невідповідності висновку судового експерта № 1204 іншому висновку судового експерта;

- права та інтереси Компанії були порушені рішенням суду першої інстанції, проте судом апеляційної інстанції не було залучено Компанію до участі у справі.

АТ "Калцекс" у відзиві на касаційну скаргу просило залишити касаційну скаргу Компанії без задоволення, посилаючись, зокрема, на правомірність прийнятого судового акта у справі щодо відмови у відкритті провадження за апеляційною скаргою Компанії.

Розгляд касаційної скарги Компанії здійснено судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи, у відповідності до частини п`ятої статті 301 ГПК України.

Перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до приписів статті 272 ГПК України якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави (лави 1 розділу IV названого Кодексу).

У випадку відкриття апеляційного провадження за такою скаргою суд апеляційної інстанції може зупинити дію раніше прийнятої ним постанови та рішення суду першої інстанції, що оскаржується.

За результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до статті 282 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, у межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

Обов`язок держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов`язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, указав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (рішення у справі "Брумареску проти Румунії"). Юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного розгляду справи та її нового вирішення. Повноваження судів вищих інстанцій щодо перегляду мають здійснюватись для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен розглядатись як прихований засіб оскарження, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відступ від цього принципу може бути виправданим лише коли він обумовлений особливими та непереборними обставинами (рішення у справі "Рябих проти Росії", пп. 51 і 52).

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися.

Забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Відповідно до положень частин першої, третьої, четвертої статті 272 Господарського процесуального кодексу України якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави; за результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до статті 282 цього Кодексу. При цьому, за наявності підстав, може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції; суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.