КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" вересня 2018 р. Справа№ 910/4881/18
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сотнікова С.В.
суддів: Верховця А.А.
Остапенка О.М.
за участю секретаря судового засідання Титарєвої Г.І.,
представників:
від позивача - ОСОБА_5,
від відповідача-1 - Плесюк Н.С., Прокопєв К.Є.,
від відповідача-2 - Потоцький М.Ю.,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківське фармацевтичне підприємство "Здоров'я народу"
на рішення Господарського суду міста Києва
від 02.07.2018 (повний текст складено 16.07.2018, суддя Смирнова Ю.М.)
та додаткове рішення Господарського суду міста Києва
від 06.07.2018 (повний текст складено 16.07.2018, суддя Смирнова Ю.М.)
у справі №910/4881/18
за позовом Акціонерного товариства "Калцекс" (Akciju sabiedriba "Kalceks", Kalceks, AS), Латвійська республіка,
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківське фармацевтичне підприємство "Здоров'я народу",
2) Міністерства економічного розвитку і торгівлі України
про визнання недійсними патентів на корисні моделі за зобов'язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2018 у справі 910/4881/18 позов задоволено повністю; визнано недійсними патент України №120761 на корисну модель "Лікарський препарат знеболювальної та спазмологічної дії "Морфін", патент України №120762 на корисну модель "Лікарський препарат знеболювальної та спазмалогічної дії "Діазепам", патент України №120763 на корисну модель "Лікарський препарат знеболювальної та спазмалогічної дії "Промедол", патент України №120764 на корисну модель "Лікарський препарат знеболювальної та спазмалогічної дії "Фентаніл", власником яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківське фармацевтичне підприємство "Здоров'я народу"; зобов'язано Міністерство економічного розвитку і торгівлі України опублікувати у офіційному бюлетені "Промислова власність" інформацію про визнання недійсними патентів України.
Додатковим рішенням від 06.07.2018 у справі 910/4881/18 заяву позивача про розподіл судових витрат задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківське фармацевтичне підприємство "Здоров'я народу" на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 337665,08 грн., витрати на проведення експертиз у розмірі 24404,00 грн. та судовий збір у розмірі 14096,00 грн.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківське фармацевтичне підприємство "Здоров'я народу" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2018 та додаткове рішення від 06.07.2018 у справі №910/4881/18, ухвалити нове рішення, яким відмовити АТ "Калцекс" в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач-1 посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення. За твердженням відповідача-1, він отримав спірні патенти відповідно до встановленої законодавством процедури з дотриманням вимог чинного законодавства, зокрема Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». Висновок експертизи, який був покладений в основу оскаржуваного рішення суду, є необґрунтованим, суперечить матеріалам справи та не відповідає дійсним обставинам справи, у зв'язку з чим такий висновок є неналежним доказом та повинен бути оцінений судом поряд з іншими доказами по справі. Також, суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у клопотанні про призначення комплексної експертизи об'єктів інтелектуальної власності та клопотанні про залучення до матеріалів справи консультативного висновку спеціаліста від 02.07.2018. При прийнятті додаткового рішення, суд першої інстанції порушив норми матеріального права, необґрунтовано залишив поза увагою неспівмірність рівня адвокатських витрат з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг).
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопоіск", розгляд справи № 910/4881/18 призначено на 25.09.2018.
В судовому засіданні 25.09.2018 оголошена перерва до 27.09.2018 відповідно до ст. 216 ГПК України.
Позивач подав відзив, в якому просив залишити без змін оскаржуване рішення та додаткове рішення з огляду на їх законність та обґрунтованість.
Відповідач-2 подав відзив, в якому не заперечує проти задоволення апеляційної скарги, зазначивши, що спірні деклараційні патенти видано у відповідності до чинного законодавства, втім згідно п. 2 ст. 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» з метою визнання недійсним деклараційного патенту будь-яка особа може подати клопотання про проведення експертизи запатентованої корисної моделі. За результатами розгляду такого клопотання Укрпатент провів відповідні експертизи, за висновками яких спірні корисні моделі визнані такими, що не відповідають умовам патентоздатності.
В судовому засіданні були розглянуті клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківське фармацевтичне підприємство "Здоров'я народу" (відповідача-1) про долучення до матеріалів справи доказів від 14.09.2018, клопотання про призначення комплексної судової експертизи від 14.9.2018.
Розглянувши заявлені клопотання, колегія суддів ухвалила задовольнити клопотання відповідача-1 про долучення до матеріалів справи доказів, а саме Консультативного висновку спеціаліста за результатами аналітичного дослідження висновку експерта від 11.04.2018 № 1204, складеного 02.07.2018.
Відхилено клопотання відповідача-1 про призначення комплексної судової експертизи, оскільки відповідач-1 не обгрунтував в чому саме полягає необґрунтованість або суперечність з матеріалами справи складений за результатами висновок експерта № 1204 від 11.04.2018, як того вимагає ч. 2 ст. 107 ГПК України. При цьому, відповідно до ст. 104 висновок експерта не може мати для суду заздалегідь встановленої сили та мати переваги перед іншими доказами у справі.
Після розгляду справи по суті та перед переходом на стадію судових дебатів представник відповідача-1 ОСОБА_6 заявив відвід головуючому судді Сотнікова С.В. з підстави відхилення судом заявленого клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Частиною 4 статті 35 ГПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (п. 1 ч. 1 ст. 43 ГПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 43 ГПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Враховуючи, що до початку розгляду справи представники сторін висловились про відсутність відводів складу суду, а відвід колегії суддів було заявлено після відхилення частини клопотань відповідача-1, суд дійшов висновку про зловживанням представником ОСОБА_6 своїми процесуальними правами шляхом заявлення завідомо безпідставного відводу, що має наслідком залишення такої заяви без розгляду на підставі ч. 3 ст. 43 ГПК України.
Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
До об'єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 155 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 420 Цивільного кодексу України, зокрема, належать корисні моделі.
Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (далі - Закон) визначає, що винахід (корисна модель) - результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології.
Відповідно до ч. 2, 4, 5 ст. 6 Закону, об'єктом винаходу (корисної моделі), правова охорона якому (якій) надається згідно з цим Законом, може бути:
продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо);
процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу.
Пріоритет, авторство і право власності на корисну модель засвідчуються деклараційним патентом.
Строк дії деклараційного патенту на корисну модель становить 10 років від дати подання заявки до Установи.
Обсяг правової охорони, що надається, визначається формулою винаходу (корисної моделі). Тлумачення формули повинно здійснюватися в межах опису винаходу (корисної моделі) та відповідних креслень.
З матеріалів справи вбачається, 01.08.2017 відповідач-1 подав заявки №u201708003, №u201708004, №u201708005 і №u201708006 на видачу патентів України на корисні моделі "Лікарський препарат знеболювальної та спазмологічної дії "Морфін", "Лікарський препарат знеболювальної та спазмалогічної дії "Діазепам", "Лікарський препарат знеболювальної та спазмалогічної дії "Промедол" і "Лікарський препарат знеболювальної та спазмалогічної дії "Фентаніл" відповідно.
02.10.2017 Державне підприємство "Український інститут промислової власності" (далі - Укрпатент) склало висновки про видачу деклараційних патентів на корисні моделі за результатами формальних експертиз стосовно заявок №u201708003, №u201708004, №u201708005 і №u201708006.
На підставі формальних експертиз вказаних вище заявок відповідач-1 отримав патенти України №120761, №120762, №120763, №120764 на корисні моделі, про що 10.11.2017 здійснено публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність" №21.
Вважаючи, що корисні моделі, які захищені патентами №120761, №120762, №120763, №120764, не відповідають умовам патентоздатності, позивач звернувся із даним позовом на підставі ч. 2 ст. 33 Закону.
При цьому, в обґрунтування порушення своїх прав, позивач послався на те, що наявність зареєстрованих за відповідачем-1 патентів створює реальну загрозу позбавлення позивача права ввезення в Україну та реалізації на території України лікарських засобів "ДИАЗЕПЕКС", "МОРФІН КАЛЦЕКС", "ПРОМЕДОЛ КАЛЦЕКС" та "ФЕНТАНІЛ КАЛЦЕКС", торговельні марки на які належать позивачу на підставі міжнародних реєстрацій, та на які Міністерством охорони здоров'я України видані реєстраційні посвідчення на лікарський засіб.
Задовольняючи позов на підставі ч. 1 ст. 33 Закону, суд першої інстанції встановив, що сукупність суттєвих ознак спірних корисних моделей не відповідають умові надання правової охорони, встановленій ст. 7 Закону - новизні.
Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 33 Закону патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності запатентованого винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 цього Закону.
Згідно ч. 2 ст. 33 Закону з метою визнання деклараційного патенту недійсним будь-яка особа може подати до Установи клопотання про проведення експертизи запатентованого винаходу (корисної моделі) на відповідність умовам патентоздатності. За подання клопотання сплачується збір.
Згідно частини 2 статті 7 Закону корисна модель відповідає умовам патентоздатності, якщо вона є новою і промислово придатною.
Винахід (корисна модель) визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Об'єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу повинні враховуватися лише окремо (ч. 3 ст. 7 Закону).
Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету (ч. 4 ст. 7 Закону).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що корисні моделі, які захищені патентами №№ 120761, 120762, 120763, 120764, не відповідають умовам патентоздатності, що підтверджується висновками експертиз від 15.05.2018 №№ 12307/ЗУ/18, 12316/ЗУ/18, 12330/ЗУ/18 та 12419/ЗУ/18 щодо умов патентоздатності корисних моделей за патентами України №120761, №120762, №120763 і №120764, складені Укрпатентом, а також висновком експерта від 11.04.2018 №1204 за результатами проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності судовим експертом ОСОБА_7.
Відповідно до висновку експертизи від 15.05.2018 №12307/ЗУ/18 щодо умов патентоздатності корисної моделі "Лікарський препарат знеболювальної та спазмолітичної дії "МОРФІН" за патентом України №120761 Укрпатентом встановлено, що запатентована корисна модель не відповідає умовам патентоздатності корисної моделі, визначеним для неї частиною першою статті 7 Закону, а тому оскільки в проаналізованих документах рівня техніки (по-окремо) розкрита вся сукупність запатентованої корисної моделі за пунктом (ами) 1 формули не є новою.
Висновком експертизи від 15.05.2018 №12316/ЗУ/18 щодо умов патентоздатності корисної моделі "Лікарський препарат знеболювальної та спазмолітичної дії "ДІАЗЕПАМ" за патентом України №120762 встановлено, що запатентована корисна модель не відповідає умовам патентоздатності корисної моделі, визначеним для неї частиною другою статті 7 Закону, а тому оскільки в проаналізованих документах рівня техніки (по-окремо) розкрита вся сукупність запатентованої корисної моделі за пунктом (ами) 1 формули не є новою.
Згідно з висновком від 15.05.2018 №12330/ЗУ/18 щодо умов патентоздатності корисної моделі "Лікарський препарат знеболювальної та спазмолітичної дії "ПРОМЕДОЛ" за патентом України №120763 Укрпатентом встановлено, що запатентована корисна модель не відповідає умовам патентоздатності корисної моделі, визначеним для неї частиною другою статті 7 Закону, а саме: за пунктом 1 формули не є новою; за пунктом 1 формули не є промислово придатною.
Відповідно до висновку експертизи від 15.05.2018 №12419/ЗУ/18 щодо умов патентоздатності корисної моделі "Лікарський препарат знеболювальної та спазмолітичної дії "ФЕНТАНІЛ" за патентом України №120764 Укрпатентом встановлено, що запатентована корисна модель не відповідає умовам патентоздатності корисної моделі, визначеним для неї частиною другою статті 7 Закону, а саме: за пунктом 1 формули не є новою.
Також, позивач подав суду висновок експерта від 11.04.2018 №1204 за результатами проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності, яким встановлено:
- сукупність суттєвих ознак корисної моделі "Лікарський препарат знеболювальної та спазмолітичної дії "МОРФІН" за патентом України №120761 стала загальнодоступною в світі до дати подання заявки №u201708003, тобто до 01.08.2017;
- сукупність суттєвих ознак корисної моделі "Лікарський препарат знеболювальної та спазмолітичної дії "ДІАЗЕПАМ" за патентом України №120762 стала загальнодоступною в світі до дати подання заявки №u201708004, тобто до 01.08.2017;
- сукупність суттєвих ознак корисної моделі "Лікарський препарат знеболювальної та спазмолітичної дії "ПРОМЕДОЛ" за патентом України №120763 стала загальнодоступною в світі до дати подання заявки №u201708005, тобто до 01.08.2017;
- сукупність суттєвих ознак корисної моделі "Лікарський препарат знеболювальної та спазмолітичної дії "ФЕНТАНІЛ" за патентом України №120764 стала загальнодоступною в світі до дати подання заявки №u201708006, тобто до 01.08.2017.
Отже, належними доказами (висновками Укрпатенту та висновком експерта від 11.04.2018 №1204 за результатами проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності) підтверджено наявність обставин невідповідності корисних моделей, належних позивачеві, умовам патентоздатності відповідно до положень Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», що є підставою для визнання недійсним оспорюваний деклараційних патентів №№ 17192, 38713, 41441 згідно п. «а» ч. 1 ст. 33 Закону.
Разом з тим, позов про визнання патенту недійсним може подати будь-яка особа, яка вважає, що відповідний патент порушує її права та охоронювані законом інтереси. Коло таких осіб (крім сторін договору) з'ясовується в кожному окремому випадку з урахуванням обставин справи та норм права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин. При цьому слід враховувати тлумачення поняття «охоронюваний законом інтерес», наведене в пункті 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004.
Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За приписами ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання. Кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів.
У рішенні Конституційного суду України від 01.12.2004 зазначено, що виходячи зі змісту ч.1 ст. 8 Конституції України охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.
Як зазначено Конституційним судом України, види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права» як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними.
Для розуміння поняття охоронюваний законом інтерес важливо врахувати й те, що конфлікт інтересів притаманний не тільки правовим і не правовим інтересам, а й конгломерату власне законних, охоронюваних законом і правом інтересів. Певною конфліктністю характеризуються і охоронювані законом та правом інтереси акціонера і акціонерного товариства, учасника товариства і самого товариства.
Поняття «охоронюваний законом інтерес» у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Тобто, необхідними умовами захисту прав та охоронюваних інтересів особи, яка звертається до суду, є їх порушення або невизнання зі сторони іншої особи.
Відповідно до частини п'ятої статті 28 Закону патент надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати винахід (корисну модель) без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав, що надаються патентом.
Спірні патенти на корисні моделі надають відповідачу-1 право забороняти іншим особам використовувати винахід (корисну модель) без його дозволу, в тому числі і позивачу шляхом пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот. В той же час видача патентів на корисні моделі, які не відповідають умовам патентоздатності суперечить вимогам Закону та є підставою для висновку про задоволення позовних вимог Акціонерного товариства "Калцекс".
Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, викладені у додатковому рішенні від 06.07.2018 та зазначає наступне.
Позивачем до відшкодування заявлені судові витрати, понесені ним у зв'язку із розглядом у Господарському суді міста Києва справи №910/4881/18 загальному розмірі 938877,99 грн., з яких:
- 899496,99 грн. - витрати на правову допомогу;
- 14977,00 грн. - судовий збір;
- 24404,00 грн. - витрати, пов'язані із проведенням експертизи.
Як вбачається з матеріалів справи, за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 14096,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №251 від 17.04.2018 (оригінал наявний в матеріалах справи). Крім того, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 881,00 грн. за подання заяви про забезпечення позову згідно платіжного доручення №250 від 17.04.2018.
Також з наданих суду документів вбачається, що у зв'язку із розглядом справи позивачем понесено витрати на проведення експертиз у загальному розмірі 24404,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №75 від 12.04.2018, випискою з банківського рахунку №260034310005587 від 04.07.2018, платіжними дорученнями №№217-220 від 06.04.2018. Оплата за проведення експертиз здійснювалася ЮФ "Ілляшев та Партнери" на підставі договору доручення від 03.04.2018.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 127 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
За приписами ч.ч. 3 - 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Порядок розподілу судових витрат визначено ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, за змістом ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
За результатами розгляду справи №910/4881/18, Адвокатське об'єднання "Юридична фірма "ОСОБА_8 та Партнери" нарахувало, а АТ "Калцекс" сплатило гонорар за надання професійної правничої допомоги у справі №910/4881/18 в сумі 29426,10 євро, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на дату платежу (27.06.2018) становить 899496,99 грн.
На підтвердження надання правничої допомоги позивачем надано копію договору про надання правової допомоги №056-31 від 02.04.2018, Акт №100 здачі-прийняття наданої правової допомоги (юридичних послуг) від 02.07.2018, рахунок НОМЕР_1 від 14.05.2018 на суму 27470,51 євро та рахунок НОМЕР_2 від 05.06.2018 на суму 3180,40 євро, виставлені Адвокатським об'єднанням "Юридична фірма "ОСОБА_8 та Партнери", деталізації до вказаних рахунків (в яких зазначено вид робіт, витрачений час та їх вартість), а також докази оплати даних рахунків.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Отже, відповідно до ст.ст. 123, 126 Господарського процесуального кодексу України до витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, належать витрати на професійну правничу допомогу саме адвоката, а також вартість послуг помічника адвоката.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Частиною 1 ст. 16 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що помічники адвоката працюють на підставі трудового договору (контракту), укладеного з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням, з додержанням вимог цього Закону і законодавства про працю.
Як свідчать деталізації до рахунків НОМЕР_1 від 14.05.2018 та НОМЕР_2 від 05.06.2018, виконавцями робіт, вартість яких включено Адвокатським об'єднанням "Юридична фірма "ОСОБА_8 та Партнери" до вартості юридичних послуг за договором про надання правової допомоги №056-31 від 02.04.2018, були такі особи: ОСОБА_8 - партнер, ОСОБА_9 - юрист, ОСОБА_10 - адвокат, ОСОБА_11 - юрист, ОСОБА_5 - юрист, помічник адвоката ОСОБА_10, ОСОБА_12 - юрист, ОСОБА_13 - юрист, ОСОБА_14 - адвокат.
Наявними у справі свідоцтвами про право на заняття адвокатською діяльністю та відповідними витягами з Єдиного реєстру адвокатів України підтверджується наявність у ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_5 та ОСОБА_15 статусу адвоката.
Також позивачем було надано копію наказу від 03.03.2014 №03/03-пр, яким підтверджується прийняття Коптіліна С.Ю. на посаду помічника адвоката з березня 2014 року.
Доказів наявності статусу адвоката (або помічника адвоката) у решти осіб, якими виконувались роботи (надавались послуги), наведені у складених Адвокатським об'єднанням "Юридична фірма "ОСОБА_8 та Партнери" деталізаціях до рахунків НОМЕР_1 від 14.05.2018 та НОМЕР_2 від 05.06.2018, позивачем не надано.
З вищевказаних деталізацій до рахунків вбачається, що загальна вартість робіт (наданих послуг), виконаних ОСОБА_8, ОСОБА_10, Коптіліним С.Ю., ОСОБА_15 (тобто адвокатами/помічником адвоката) складає 11049,25 євро, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на дату платежу (27.06.2018) становить 337665,08 грн.
Отже, матеріалами справи підтверджується понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 337665,08 грн.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що підстав для скасування або зміни рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2018 та додаткового рішення від 06.07.2018 у даній справі не вбачається.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківське фармацевтичне підприємство "Здоров'я народу" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2018 у справі № 910/4881/18 залишити без змін.
3. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2018 у справі № 910/4881/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 01.10.2018.
Головуючий суддя С.В. Сотніков
Судді А.А. Верховець
О.М. Остапенко
