ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2019 року
м. Київ
справа № 796/165/2018
провадження № 61-479 ав 19
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І. Крата В. І.,
при секретарях судового засідання - Тімановській О. М., Руднік О. О.,
учасники справи:
скаржник - акціонерне товариство «ВТБ Банк»,
представник заявника - адвокат Новик Євген Миколайович,
суб`єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Каращук Катерина Леонідівна,
представник суб`єкта оскарження - адвокат Переяславська Марія Вікторівна,
заінтересована особа (стягувач) - товариство з обмеженою відповідальністю «Еверест Істейт»,
представник заінтересованої особи - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги адвоката Переяславської Марії Вікторівни, яка діє в інтересах приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Каращук Катерини Леонідівни, та адвоката Левченка Олександра Васильовича, який діє в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест Істейт»,на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 грудня 2018 року в складі судді Вербової І. М.,
ВСТАНОВИВ :
Короткий зміст вимог скарги
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 05 вересня 2018 року вжито заходи забезпечення позову в межах розгляду судом заяви ТОВ «Еверест Істейт», ПП «Едельвейс-2000», ПрАТ «Фортуна», ПрАТ «ЮБК-Інвест», ТОВ «Нива Тур», ТОВ «Iммe», ПП «Планета», ТОВ «Крим Дівелопмент», ПрАТ «Аеробуд», ТОВ «Приватофіс», ТОВ «Дайріс», ТОВ «Ділайн ЛТД», ТОВ «Телерадіокомпанія «Жиса», ТОВ «Приватленд», ТОВ з іноземними інвестиціями «Дан-панорама», ТОВ «Санаторій «Енергетик», ТОВ «Компанія з управління активами «Фінансовий капітал», ТОВ «Компанія з управління активами «Фінансовий вектор», ОСОБА_3 про визнання та надання дозволу на виконання рішення Арбітражного суду (м. Гаага, Королівство Нідерландів) від 02 травня 2018 року у справі про стягнення сум з боржника - Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації як компенсації за відповідне нерухоме майно.
Зокрема, накладено арешт на прості іменні акції АТ «ВТБ Банк» (код ЄДРПОУ 14359319), які належать БАНК ВТБ (публичное акционерное общество), ОДРН 1027739609391, Російська Федерація.
19 та 21 вересня 2018 року приватним виконавцем Каращук К. Л. прийнято постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання вказаної ухвали суду та накладення арешту на прості іменні акції
АТ «ВТБ Банк».
05 жовтня 2018 року Новик Є. М., який діє в інтересах АТ «ВТБ Банк», подав до апеляційного суду як до суду першої інстанції скаргу на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Каращук К. Л. з виконання рішення Арбітражного суду (м. Гаага, Королівство Нідерладнів) від 02 травня 2018 року та просив визнати дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Каращук К. Л. щодо відкриття виконавчого провадження № 57260656 та накладення арешту на акції АТ «ВТБ Банк» незаконними, скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Каращук К. Л. від 19 вересня 2018 року про відкриття виконавчого провадження № 57260656, скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Каращук К. Л. від 21 вересня 2018 року про арешт майна боржника в даному виконавчому провадженні, зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Каращук Катерину Леонідівну повернути виконавчий документ (ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 05 вересня 2018 року у справі № 796/165/2018) стягувачу без прийняття його до виконання, а також скасувати інші вжиті виконавцем заходи щодо примусового виконання даної ухвали.
Представник банку зазначає, що оскаржувані постанови є неправомірними, оскільки банк не є боржником у цьому виконавчому провадженні, а таким боржником відповідно до виконавчого документа є Російська Федерація, тому приватний виконавець діяла не в порядку та не у спосіб, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».
Адвокат також указує, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець не уповноважений здійснювати примусове виконання рішення, за яким боржником є держава, її державні органи, оскільки таке належить до компетенції органів державної виконавчої служби.
Короткий зміст судового рішення першої інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 грудня 2018 року скаргу Новика Є. М., який діє в інтересах АТ «ВТБ Банк», задоволено частково, визнано незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Каращук К. Л. щодо відкриття виконавчого провадження №57260656 та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Каращук К. Л. про відкриття виконавчого провадження від 19 вересня 2018 року №57260656. У задоволенні іншої частини скарги відмовлено.
Апеляційний суд як суд першої інстанції виходив із того, що дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Каращук К. Л. щодо відкриття виконавчого провадження № 57260656 суперечать вимогам Закону України «Про виконавче провадження», а тому наявні підстави для визнання таких дій незаконними та скасування відповідної постанови. Однак, оскільки вимог Закону України «Про виконавче провадження» повноваженнями щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання наділений лише приватний виконавець, то в задоволенні вимог про зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Каращук К.Л. повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання, скасувати інші вжиті виконавцем заходи щодо примусового виконання даної ухвали, а також щодо скасувати постанову про арешт майна боржника від 21 вересня 2018 року необхідно відмовити.
Надходження апеляційної скарги до Верховного Суду
Ухвалами Верховного Суду від 15 січня 2019 року відкрито апеляційні провадження за апеляційними скаргами товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест Істейт» та адвоката Переяславської Марії Вікторівни, яка діє в інтересах приватного виконавця Каращук Катерини Леонідівни, на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 грудня 2018 року в оскаржуваній частині.
Ухвалою Верховного Суду від 21 березня 2019 року дану справу призначено до судового розгляду.
Ухвала Київського апеляційного суду від 20 грудня 2018 року в частині відмови в задоволенні вимог скарги про визнання дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Каращук К. Л. щодо накладення арешту на акції АТ «ВТБ Банк» незаконними, скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Каращук К. Л. від 21 вересня 2018 року про арешт майна АТ «ВТБ Банк», зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Каращук Катерину Леонідівну повернути виконавчий документ (ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 05 вересня 2018 року у справі № 796/165/2018) стягувачу без прийняття його до виконання, а також скасування інших вжитих виконавцем заходів щодо примусового виконання даної ухвали в апеляційному порядку не оскаржується, а тому Верховним Судом не переглядається.
Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
У судове засідання з`явився представник заінтересованої особи ТОВ «Еверест Істейт» - адвокат Колосовський Ю. О.
Інші учасники справи в засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином за наявними в матеріалах справи адресами.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг
У січні 2019 року ТОВ «Еверест Істейт»і приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Каращук К. Л. подали апеляційні скарги, в яких просять ухвалу Київського апеляційного суду від 20 грудня 2018 року в частині задоволення вимоги про задоволення вимоги про визнання дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Каращук К. Л. щодо відкриття виконавчого провадження №57260656 незаконними, скасування постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 19 вересня 2018 року скасувати як таку, що із прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні скарги.
Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги
Особи, які подали апеляційні скарги, зазначають, що приватний виконавець діяв у межах повноважень, визначених Законом України «Про виконавче провадження», відкрив виконавче провадження та наклав арешт на майно АТ «ВТБ Банк» відповідно до змісту виданого судом виконавчого документа.
Зазначають, що висновки суду про те, що банк не є боржником у даному виконавчому провадженні є безпідставними, оскільки боржниками у виконавчому провадженні, відкритому на підставі ухвали про забезпечення позову, є окремі юридичні особи, які повинні утриматись від вчинення дій або повинні здійснити такі дії.
Уважають, що приватний виконавець діяв у межах повноважень, оскільки заборона, встановлена статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження», стосується держави Україна.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
14 лютого 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив АТ «ВТБ Банк» на апеляційну скаргу, в якому банк посилається на необґрунтованість доводів апеляційних скарг та законність оскаржуваної ухвали апеляційного суду. Зазначає, що у виконавчому документі боржником вказаний не банк, а Російська Федерація, тому приватний виконавець, відповідно до пункту 2 частини другої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», не уповноважений здійснювати примусове виконання рішення, за яким боржником є іноземна держава та її державні органи, оскільки примусове виконання такого рішення здійснюється органами державної виконавчої служби.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 05 вересня 2018 року вжито заходи забезпечення позову у справі за заявою ТОВ «Еверест Істейт», ПП «Едельвейс-2000», ПрАТ «Фортуна», ПрАТ «ЮБК-Інвест», ТОВ «Нива Тур», ТОВ «Iммe», ПП «Планета», ТОВ «Крим Дівелопмент», ПрАТ «Аеробуд», ТОВ «Приватофіс», ТОВ «Дайріс», ТОВ «Ділайн ЛТД», ТОВ «Телерадіокомпанія «Жиса», ТОВ «Приватленд», ТОВ з іноземними інвестиціями «Дан-панорама», ТОВ «Санаторій «Енергетик», ТОВ «Компанія з управління активами «Фінансовий капітал», ТОВ «Компанія з управління активами «Фінансовий вектор», ОСОБА_3 про визнання та надання дозволу на виконання рішення Арбітражного суду (м. Гаага, Королівство Нідерландів) від 02 травня 2018 року у справі про стягнення сум з боржника - Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації як компенсації за відповідне нерухоме майно.
Зокрема, накладено арешт на прості іменні акції АТ «ВТБ Банк» (код ЄДРПОУ 14359319), які належать БАНК ВТБ (публичное акционерное общество), ОДРН 1027739609391, Російська Федерація.
19 вересня 2018 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Каращук К. Л. на підставі заяви ТОВ «Еверест Істейт» відкрила виконавче провадження ВП № 57260656 із виконання зазначеної ухвали в частині накладення арешту на прості іменні акції АТ «ВТБ Банк» (код ЄДРПОУ 14359319, міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів UA 4000012702, юридична адреса: 01044, Україна, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка/вулиця Пушкінська, 8/26).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Каращук К. Л. від 21 вересня 2018 року накладено арешт на прості іменні акції АТ номер цінних паперів UA4000012702, юридична адреса: 01044, Україна, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка/вулиця Пушкінська, 8/26).
Мотивувальна частина
Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення учасників справи, перевіривши доводи апеляційних скарг та наявні у справі матеріали, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі статтею 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважать, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до частин першої, третьої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Частиною першою статті 157 ЦПК України передбачено, що ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до пунктів 3-7 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження»у виконавчому документі, серед інших відомостей, зазначаються: 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.
Частиною другою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника.
Як вбачається з ухвали Апеляційного суду міста Києва від 05 вересня 2018 року про забезпечення позову, у цьому виконавчому документі судом зазначено один боржник - Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації та 19 стягувачів: ТОВ «Еверест Істейт», ПП «Едельвейс-2000», ПрАТ «Фортуна», ПрАТ «ЮБК-Інвест», ТОВ «Нива Тур», ТОВ «Iммe», ПП «Планета», ТОВ «Крим Дівелопмент», ПрАТ «Аеробуд», ТОВ «Приватофіс», ТОВ «Дайріс», ТОВ «Ділайн ЛТД», ТОВ «Телерадіокомпанія «Жиса», ТОВ «Приватленд», ТОВ з іноземними інвестиціями «Дан-панорама», ТОВ «Санаторій «Енергетик», ТОВ «Компанія з управління активами «Фінансовий капітал», ТОВ «Компанія з управління активами «Фінансовий вектор», ОСОБА_3
Тобто, Апеляційний суд міста Києва в ухвалі від 05 вересня 2018 року про забезпечення позову чітко вказав боржника - Російська Федерація в особі Міністерства юстиції.
Відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» та частини першої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником, а суд замінює таку сторону її правонаступником.
Відповідно до положень частини п`ятої статті 431 ЦПКУкраїни та частини другої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях чи рішенням передбачено вчинення кількох дій, видаються декілька виконавчих листів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.
Самостійне визначення виконавцем особи боржника, відмінним від особи, вказаній у виконавчому документі, законодавством не передбачено, такі дії приватного виконавця вчинено всупереч порядку і способу, визначеного статтею 15 Закону України «Про виконавче провадження» і виконавчим документом.
Згідно із пунктом 2 частини другої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету.
Відповідно до частини першої статті 77 Закону України «Про виконавче провадження» під час виконання рішень стосовно іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб, які відповідно проживають (перебувають) чи зареєстровані на території України або мають на території України власне майно, яким володіють самостійно або разом з іншими особами, застосовуються положення цього Закону.
Принцип суверенної рівності держав (Декларація про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин та співробітництва між державами відповідно до Статуту Організації Об`єднаних Націй)є базовою аксіомою в дотриманні міжнародного права, передбачає юридичну рівність держав, отже, однакові права й обов`язки.
Оскільки стаття 5 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює обмеження компетенції приватного виконавця на виконання рішення суду, де боржником є держава, таке обмеження розповсюджується на усі держави, а не тільки на державу Україна.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Правильним є висновок апеляційного суду як суду першої інстанції, що приватний виконавець відкриваючи виконавче провадження, всупереч вимогам частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» та частини першої статті 442 ЦПК України, змінюючи при цьому боржника, який вказаний у виконавчому документі, в порушення пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» діяла не в порядку та не у спосіб, передбачений цим Законом, вийшовши за межі наданих їй повноважень.
Доводи апеляційних скарг про те, що ухвалою суду від 05 вересня 2018 року вжито кілька заходів забезпечення позову, а тому відповідно до приписів Закону України «Про виконавче провадження»боржником у кожному конкретному виконавчому провадженні є особа, зазначена в резолютивній частині ухвали суду, на яку спрямовані такі заходи, не ґрунтуються на вимогах закону. При цьому суд виходить з того, що приватний виконавець зобов`язаний діяти в межах виконавчого документа щодо визначення особи боржника, а у разі виникнення будь-яких сумнівів повинен звернутись до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про надання відповідних роз`яснень.
Інші доводи апеляційних скарг не заслуговують на увагу та зводяться до незгоди з оскаржуваною ухвалою.
Згідно зі статтею 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене та предмет апеляційного оскарження, встановивши відсутність підстав для скасування судового рішення у межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Керуючись статтями 24, 351, 367, 368, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги адвоката Переяславської Марії Вікторівни, яка діє в інтересах приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Каращук Катерини Леонідівни, та адвоката Левченка Олександра Васильовича, який діє в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест Істейт», залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 20 грудня 2018 року в частині задоволення вимоги про визнання дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Каращук К. Л. щодо відкриття виконавчого провадження № 57260656 незаконними та скасування постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 19 вересня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді Н. О. Антоненко
В. І. Журавель
В. І. Крат
Повний текст постанови виготовлений 04 липня 2019 року.
