П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
___________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 червня 2019 р.
м.Одеса
Справа № 420/6156/18
Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А.
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів – Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року по справі за адміністративним позовом управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог – Одеська міська рада, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог – громадська організація “Автостоянка Промінь”, товариство з обмеженою відповідальністю “Стройконсалинг” про визнання протиправним та скасування рішення,-
В С Т А Н О В И Л А :
26 листопада 2018 року управління ДАБК Одеської міської ради звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою в якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора комунального підприємства “Реєстраційна служба Одеської області” Махортова Ігора Олександровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 39379030 від 26.01.2018 року про реєстрацію адміністративної будівлі для обслуговування автостоянки, загальною площею 54,6 кв. м., що розташована за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. генерала Бочарова, будинок 53, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 1470517151101, за ГО "Автостоянка "Промінь".
В обґрунтування позовних вимог управління ДАБК Одеської міської ради зазначає, що державним реєстратором проведено спірну реєстраційну дію за відсутності жодних правових підстав для цього, чим надано об`єкту самочинного будівництва статусу приватної власності, без документа про готовність до експлуатації цього об`єкту.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року закрито провадження по справі. Роз`яснено, що даний позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, управління ДАБК Одеської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить зазначену ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зокрема апелянт зазначає, що в даних правовідносинах він не виступає як набувач права власності або відчужувач, тобто відсутні вимоги майнового характеру, а спір виник виключно з підстав недотримання державним реєстратором встановленого законом порядку здійснення державної реєстрації.
Відповідно п.1 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції, враховуючи суть спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін спору та третіх осіб, дійшов висновку, що даний спір має вирішуватись в порядку господарського судочинства, оскільки спірні правовідносини спрямовані на оскарження набутого третьою особою права власності на нерухоме майно.
Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Пункт 2 цієї ж частини і статті Кодексу встановлює, що публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Суб`єкт владних повноважень, згідно п.7 ч.1 ст.4 КАС України - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
При цьому, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно-правовий спір має свою особливість суб`єктного складу - участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сам по собі цей факт не дає підстав ототожнювати з публічно-правовим та відносити до справи адміністративної юрисдикції будь-який спір за участю суб`єкта владних повноважень.
Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.
Натомість, однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Позивач оскаржує до адміністративного суду дії суб`єкта владних повноважень - державного реєстратора посилаючись при цьому на порушення останнім процедури реєстрації права власності на об`єкт самочинного будівництва.
Так, позивач зазначає, що якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, то таке право виникає з моменту державної реєстрації. Однак для того, що новостворене майно стало об`єктом цивільно-правових відносин, потрібно виконання трьох умов: завершення будівництва, прийняття в експлуатацію та здійснення державної реєстрації. В даному випадку відсутнє прийняття в експлуатацію завершеного будівництва, а отже і відсутні підстави для державної реєстрації права власності.
З наведеного вбачається, що звертаючись з цією позовною заявою, позивач обґрунтував свої вимоги саме порушенням державним реєстратором встановленого законом порядку здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.
Отже, предметом доказування в цій справі є обставини, що підтверджують правомірність/неправомірність прийнятого державним реєстратором рішення, яке за своєю юридичною природою є рішенням суб`єкта владних повноважень та повинно прийматися в порядку, на підставі та у спосіб, визначені законом.
Судова колегія погоджується з доводами апелянта, що заявлені вимоги підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки спір виник внаслідок виконання відповідачем владних управлінських функцій та має публічно-правовий характер.
Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 127/16433/17, від 15 травня 2019 року у справі № 127/19267/17.
Враховуючи, що у цій справі відсутній спір про право, а дослідженню підлягають виключно владні управлінські дії та рішення суб`єкта владних повноважень та цей спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Висновки суду першої інстанцій про те, що цей спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства є помилковими.
До того ж судова колегія враховує, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.08.2018, яка вступила в законну силу, закрито провадження у справі № 916/1300/18 за аналогічним позовом ТОВ "Стройконсалтинг" про скасування запису про державну реєстрацію права власності ГО "Автостоянка "Промінь" з підстав неналежності розгляду даного спору судам господарської юрисдикції, оскільки спір стосується виключно проведення державної реєстрації та не є спором про право, в зв`язку з чим підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.320 КАС України ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 312, 317, 320, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу управління Державної архітектурно будівельного контролю Одеської міської ради - задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року – скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко
