ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
23 травня 2019 року
м. Дніпро
справа № 1140/2824/18
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Мельника В.В.,
за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року в адміністративній справі №1140/2824/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
22.10.2018 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області (далі по тексту - відповідач або Головне управління або ГУ НП), в якому просив визнати протиправним п.1 наказу №1733 від 03.10.2018 року «Про покарання працівників Знам`янського ВП ГУНП в Кіровоградській області», яким його звільнено із служби в поліції та скасувати його як незаконний; визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області №467 о/с від 05.10.2018 року «По особовому складу», яким його, звільнено зі служби в поліції з 12 жовтня 2018 року; поновити на службі в Національній поліції України; зобов`язати відповідача виплатити йому грошове утримання за час вимушеного прогулу; вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.02.2019 року (суддя Кармазина Т.М., м. Кропивницький, повний текст рішення складено 04.03.2019 року) в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити. Свої вимоги обґрунтував тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що суд першої інстанції при прийнятті рішення не дослідив всі достатні докази по справі, позивачем у повній мірі було доведено мотиви свого звернення до суду та необхідність задоволення позову. Апелянт вказував, що його було звільнено за вчинення кримінального проступку, однак Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ передбачене звільнення за порушення службової дисципліни, дисциплінарним проступком вважається невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни, не отримано від нього письмового пояснення. Не знайшли своє підтвердження у судовому рішенні висновки як відповідача так і суду про порушення службової дисципліни, які на думку ГУ НП виразились у: свідомому ігноруванні вимог Національної поліції України та ГУНП в Кіровоградській області щодо безумовного дотримання чинного законодавства і недопущення протиправних дій; систематичному порушенні службової дисципліни; недотриманні вимог антикорупційного законодавства; не занесенні усної заяви про вчинення кримінального правопорушення до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, не затриманні особи, яка зізналась у вчиненні кримінального правопорушення; не повідомленні про вчинені кримінальні правопорушення чергову частину органу поліції; дії викликали негативний суспільний резонанс та дискредитували Національну поліцію України, зокрема ГУНП в Кіровоградській області. Заявник апеляційної скарги звертає увагу на обставину, що 05.07.2018 року на нараді сектору кримінальної поліції повідомив своїм підлеглим, що ним була отримана інформація від працівника банку «ПУМБ», дав вказівку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перевірити інформацію. Таким чином, проводилась звичайна робота оперативного підрозділу, отримана інформація була висвітлена всьому оперативному підрозділу та керівнику. В матеріалах службового розслідування відсутня будь-яка інформація від представника банку та самого банку «ПУМБ» щодо ситуації, що склалась, адже вони були безпосередніми учасниками подій та ця інформація дозволила б об`єктивно встановити дійсний перебіг подій. У висновку не відображено факт відмови зазначених осіб від на дання пояснень, як це передбачно підпунктом 6.2.2. Інструкції№ 230. Апелянт вказував, що відповідно до вимог пункту 6.2 Інструкції № 230 голова та члени комісії, що проводять службове розслідування, наділені повноваженнями щодо проведення одночасного опитування осіб, у поясненнях яких про обставини порушення є суттєві розбіжності, з метою забезпечення повного, всебічного і об`єктивного дослідження обставин подій, що стали підставою для призначення службового розслідування. Таке одночасне опитування проводиться за згодою опитуваних осіб, про його проведення складається довідка. Відповідачем не було надано до суду першої інстанції жодних доказів проведення таких опитувань осіб, у поясненнях яких містяться розбіжності, що, в свою чергу, свідчить про неповноту проведення службового розслідування. Для притягнення до дисциплінарної відповідальності визначальним є доведеність вини. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє. Апелянт вказував, що звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Для неможливості застосувати до менш суворого заходу дисциплінарного стягнення, повинні бути особливі обставини, які не дозволяють застосувати інший вид дисциплінарного стягнення крім звільнення з органів внутрішніх справ. Ні висновки, ні рішення суду першої інстанції не містять опису будь-яких особливих обставин, що не дозволили застосувати менш суворий захід дисциплінарного стягнення, передбачений ст. 12 Дисциплінарного статуту та мотивування причин застосування крайнього заходу дисциплінарного впливу.
ОСОБА_1 у апеляційній скарзі вказує, що суд першої інстанції в рішенні зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що підставою для проведення службового розслідування дійсно стала підозра у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України. Разом з тіш, метою такого розслідування було встановлення причин та умов, що передували вказаному факту. За фактом порушення ОСОБА_1 пунктів 4,5 та 6 розділу II Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1377, п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, наказу ГУНП в Кіровоградській області від 20.03.2018 № 138 «Про заходи щодо профілактики вчинення неправомірних дій поліцейськими, запобігання злочинним проявам та недопущення скоєння інших надзвичайних подій за участі поліцейських», доручення ГУНП в Кіровоградській області від 27.11.2017 № 188/01/15- 2017 «Про заходи щодо профілактики порушень законності, запобігання злочинним проявам та недопущення скоєння інших надзвичайних подій за участі поліцейських» відносно позивача не було призначено службового розслідування відповідним наказом, а отже наявність вище зазначених висновків в матеріалах службового розслідування та притягнення позивача за вище зазначені порушення є такими, що вчинено з порушенням норм чинного законодавства України та положень ст. 19 Конституції України.
Відповідно до наказу ГУНП в Кіровоградській області від 16.07.2018 року № 1239 підставою для призначення службового розслідування стало внесення відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань та початку кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 368 ККУ. Пунктом 2.2. Інструкції № 230 встановлено випадки у разі яких проводиться службове розслідування. Серед інших перерахованих випадків також є: 2.2.1. Невиконання або неналежного виконання особами РНС під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що призвело до порушення прав та законних інтересів громадян або негативно вплинуло на забезпечення виконання покладених на ОВС завдань з охорони громадського порядку, боротьби зі злочинністю; 2.2.2. Реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне особою РНС кримінальне правопорушення.».
Заявник апеляційної скарги вказує, що виходячи з мети службового розслідування, визначеної ст. 1.2. Інструкції, а саме уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування та ступеня вини особи, якою вчинено дисциплінарний проступок, можна дійти висновку, що перелічені в п.2.2. Інструкції є самостійними підставами для призначення службового розслідування та встановлення різних обставин. За фактом порушення службової дисципліни та порушення вимог нормативно-правових актів, за яке спірними наказами було застосовано заходи дисциплінарного впливу, як самостійною підставою для проведення службового розслідування, відносно позивача не було призначено такого службове розслідування.
У проведеному службовому розслідування, призначеному за фактом реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне кримінальне правопорушення встановлювались обставини начебто вчиненого мною кримінального правопорушення, а не порушення мною службової дисципліни. Цей факт підтверджуються висновками, складеними за результатами службового розслідування та його матеріалами, в яких містяться виключно описання порушення, що інкримінується мені у кримінальному проваджені № 42018120050000069 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 Кримінального кодексу України.
ОСОБА_1 вказував, що в матеріалах службового розслідування та висновках переважає інформація та документи, які стосуються безпосередньо подій за пред`явленою йому підозрою. У висновках за основу взяті тільки пояснення ОСОБА_5 , які кардинально відрізняються від пояснень інших осіб. Крім того, в самих поясненнях ОСОБА_5 містяться суперечливі відомості, так на початку пояснень ним зазначено, що він не працює, однак далі по тексту пояснень він зазначає, що працює в Інтернет компанії Optimal net. Хоча ці розбіжності не стосуються предмета службового розслідування, однак вони характеризують особу ОСОБА_5 . Таким чином, заявник апеляційної скарги має зауваження до пояснень допитаного судом першої інстанції свідка.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що ОСОБА_1 звільнено з Національної поліції у зв`язку з вчиненням дисциплінарного проступку, яке виразилось у неодноразовому порушенні службових обов`язків, вчиненні кримінального проступку. Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинене протиправне діяння, поліцейський може бути притягнутий до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності, при цьому за одне діяння особа може притягуватися до різних видів відповідальності, що узгоджується зі змістом ч.1 ст.61 Конституції України, ч.1 ст.19 Закону №580-VIII та ч.1, 2 ст.5 Дисциплінарного статуту. На час звільнення позивача зі служби так і на час розгляду даної справи винуватість ОСОБА_1 в одержанні неправомірної вигоди в кримінальному порядку не доведена. Підставою для проведення службового розслідування, дійсно, стала підозра у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України. Разом з тим, метою такого розслідування було встановлення причин та умов, що передували вказаному факту. Суд першої інстанції погодився з висновком відповідача щодо наявності у ОСОБА_1 обов`язку щодо внесення усної заяви про вчинення кримінального правопорушення, затримання особи, яка зізналась у вчиненні кримінального правопорушення, та повідомлення про вчинення кримінального правопорушення . Кажучи про службове розслідування, встановлено, що повідомлення ОСОБА_1 , чергової частини органу поліції, в період з 23.06.2018 по 09.07.2018, про внесення усної заяви щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення суду не надходило. В оскаржуваному наказі зазначено, що ОСОБА_1 порушено п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських. Звільнення за порушення Присяги може мати місце тоді, коли поліцейський скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього, як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Припинення служби за порушення Присяги застосовується у крайніх випадках, коли дисциплінарний проступок містить ознаки саме такого порушення і заходи дисциплінарного стягнення, на переконання уповноваженої особи вирішувати питання про відповідальність посадової особи, є недостатніми чи попереднє їх вжиття не дало бажаного результату.
Судом першої інстанції встановлено накладення на ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень до липня 2018 року. Згідно наказу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області №677 дск від 26.04.2018 року ОСОБА_1 оголошено зауваження, згідно наказу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області №990 дск від 06.06.2018 року позивачу оголошено догану, згідно наказу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області №1479 дск від 22.08.2018 року позивачу оголошено сувору догану, що підтверджується копією послужного списку останнього №0068307. Тобто встановлено неодноразове порушення службової дисципліни та правил етичної поведінки.
За висновками суду першої інстанції, нормами Дисциплінарного статуту, Закону України «Про національну поліцію» передбачено обов`язок поліцейського неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, поважати і не порушувати прав і свобод людини. При цьому, обов`язок дотримання службової дисципліни та присяги працівника поліції є абсолютним, що означає неухильне дотримання поліцейським вимог Конституції України та законів України незалежно від того, чи перебуває він на службі, у відрядженні, відпустці, на відпочинку. Суд першої інстанції зауважив, що наявність судового рішення, яким буде встановлено вину позивача у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, не є визначальним для проведення службового розслідування та застосування до особи дисциплінарних стягнень. Встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем під час винесення оскаржуваних наказів, в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби, як крайнього заходу дисциплінарного впливу, було враховано тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно позивачем, та попередня поведінка позивача. Зважаючи на викладене, відповідачем в повній мірі дотримано порядок та процедуру накладення дисциплінарного стягнення та звільнення зі служби у зв`язку із реалізацією такого стягнення. Вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена в ході службового розслідування.
Судом першої інстанції вказано, що відповідно до пункту 10 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII, вчинення кримінального правопорушення у разі набрання законної сили відповідним рішенням суду є самостійною підставою для звільнення зі служби в поліції. Натомість, позивач був звільнений за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII - у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами по справі, що ОСОБА_1 з 15.08.1999 проходив службу в органах внутрішніх справ, 07.11.2015 року склав Присягу на вірність Українському народові.
Наказом №307 о/с від 13.12.2016 року ОСОБА_1 призначений на посаду заступника начальника сектору кримінальної поліції Знам`янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області.
Встановлено, що наказом №1239 від 16.07.2018 року «Про призначення проведення службового розслідування» начальника Головного управління, призначено проведення службового розслідування за фактом затримання 09.07.2018 року в порядку ст.208 КПК України заступника начальника сектору кримінальної поліції Знам`янського ВП ГУНП в Кіровоградській області майора поліції Цішевського В.О. та оголошення йому про підозри у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Наказом т.в.о. начальника ГУНП в Кіровоградській області №316 о/с від 16.07.2018 позивача на період проведення службового розслідування відсторонено від виконання службових обов`язків з 16.07.2018 року.
Відповідно до відміток на копіях вищевказаних наказів, ОСОБА_1 з ними ознайомлений.
За висновком службового розслідування встановлено, що 23.06.2018 року ОСОБА_1 отримав інформацію від представника служби безпеки банка «ПУМБ» про те, що останнім було виявлено факт отримання кредитного ліміту громадянином ОСОБА_6 на паспорт громадянина України з явними ознаками підробки. У ході проведення перевірки викладених фактів ОСОБА_1 було установлено особу, яка можливо причетна до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень та яким виявився ОСОБА_5 05.07.2018 року ОСОБА_5 було запрошено до приміщення Знам`янського ВП ГУНП в Кіровоградській області для перевірки інформації з приводу можливого вчинення ним шахрайських дій. У ході бесіди, ОСОБА_5 зізнався ОСОБА_1 , що дійсно на підроблений ним паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_6 отримав кредитний ліміт на суму 25000 гривень, з яких зняв лише 15000 гривень. Після цього, у порушення вищевказаних вимог ОСОБА_1 використовуючи свої службові повноваження, з корисливих мотивів та з метою власного незаконного збагачення за рахунок інших осіб шляхом зловживання своїми повноваженнями, висунув ОСОБА_5 протиправну вимогу щодо передачі йому неправомірної вигоди у розмірі 25000 грн., з яких 15000 грн. для погашення кредиту, а 10000 грн. за не притягнення останнього до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 КК України. Працівниками військової прокуратури Кіровоградського гарнізону Південного регіону України відомості за вище вказаним фактом внесено до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному проваджені №42018120050000069 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. 09.07.2018 ОСОБА_5 на виконання вимоги ОСОБА_1 , прибув до Знам`янського ВП ГУНП в Кіровоградській області, де в ході зустрічі із ОСОБА_1 , який перебував у службовому кабінеті, витягнув із барсетки неправомірну вигоду у розмірі 25000 грн. та передав її до рук останнього за не притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 КК України. Після чого ОСОБА_1 було затримано працівниками військової прокуратури Кіровоградського гарнізону Південного регіону України, спільно із співробітниками Кіровоградського управління ДВБ НП України та Управління СБ України в Кіровоградській області. 14.08.2018 року з дозволу т.в.о. начальника ГУНП в Кіровоградській області термін проведення службового розслідування продовжено до 16.09.2018 року. Перевіркою обліків НПС ОВС встановлено, що у період із 23.06.2018 року до 09.07.2018 року жодного повідомлення про вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_5 , а саме підробки документів та у подальшому шахрайських дій від будь-кого, у тому числі ОСОБА_1 не надходило.
Відповідно до наданих ОСОБА_1 та ОСОБА_5 пояснень, ОСОБА_1 було відомо про дані злочини ще 23.06.2018 року. З викладеного слідує, що останній на порушення вимог пунктів 4, 5 та 6 розділу II Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1377, не прийняв заяву представника служби безпеки банка «ПУМБ» про вчинення кримінального правопорушення, форма якого наведена в додатку 3 до цієї Інструкції, не затримав у подальшому особу, яка зізналась у вчиненні кримінального правопорушення та не повідомив про отриману інформацію про вчинені кримінальні правопорушення чергову частину органу поліції.
Висновком розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , переслідуючи мету незаконного збагачення, цілеспрямовано та навмисно укрив від обліку відому йому інформацію про кримінальне правопорушення та вимагав у ОСОБА_5 грошові кошти за не притягнення його до кримінальної відповідальності. Вчинені ОСОБА_1 дії та факт повідомлення йому підозри як поліцейському у вчиненні кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією, дискредитували Національну поліцію України, завданням якої відповідно до пунктів 2 та 3 ч.1 ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» є охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидія злочинності. Окрім того, ОСОБА_1 протягом останніх 5 місяців ще і неналежно ставився до виконання службових обов`язків.
В матеріалах справи наявні пояснення ОСОБА_5 отримані у межах службового розслідування, у поясненнях підтримує свою позицію та вказує, що все, що було встановлено розслідуванням є вірним. Також у ході службового розслідування, отримано пояснення від ОСОБА_1 в яких заперечує та викладає свій погляд на події. Отримано пояснення від інших співробітників Знам`янського ВП ГУНП в Кіровоградській області.
Варто вказати, що наступне звільнення ОСОБА_1 відбулось не у зв`язку з оголошенням йому підозри у вчиненні кримінального правопорушення а у зв`язку з не внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформації про виявлений злочин, про який йому повідомив представник служби безпеки банка «ПУМБ», не затримав у подальшому особу, яка зізналась у вчиненні кримінального правопорушення та не повідомив про отриману інформацію про вчинені кримінальні правопорушення чергову частину органу поліції.
Колегія суддів не береться до оцінки доказів у межах кримінального провадження №42018120050000069 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. Однак обставини, що мали місце при діях ОСОБА_1 у взаємовідносинах з ОСОБА_5 (невнесення до Єдиного реєстру заяви про злочин, не затримання підозрюваного у вчиненні правопорушення тощо), стали підставною для наступного звільнення.
Встановлено, що службове розслідування за висновок про порушення службової дисципліни ОСОБА_1 був не першим. Згідно наказу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області №677 дск від 26.04.2018 року ОСОБА_1 оголошено зауваження, згідно наказу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області №990 дск від 06.06.2018 року оголошено догану, згідно наказу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області №1479 дск від 22.08.2018 року оголошено сувору догану. Таким чином, встановлені обставини за результатами службового розслідування висновком від 17.09.2018 року та рекомендація до звільнення є покаранням за вчинення дисциплінарного проступку враховуючи попередні дисциплінарні стягнення. Враховуючи оглушення 22.08.2018 року суворої догани, наступним більш суворим покаранням згідно виявлених обставин є звільнення.
Начальником Знам`янського ВП ГУНП в Кіровоградській області подано до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області подання про звільнення ОСОБА_1 за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію». Подання підтримане старшими начальниками та т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, з поданням ознайомлений Цішевський В.О. 05.10.2018 року.
Відповідно до п.1 наказу начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області №1733 від 03.10.2018 року «Про покарання працівників Знам`янського ВП ГУНП в Кіровоградській області» за порушення вимог Присяги працівника поліції, затвердженої ст.64 Закону України «Про Національну поліцію", пунктів 1, 3 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 68 Конституції України, ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22.02.2006 року №3460-IV, пунктів 4, 5 та 6 розділу II Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року №1377, п.1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, доручення ГУНП в Кіровоградській області від 27.11.2017 року №188/01/15-2017 «Про заходи щодо профілактики порушень законності, запобігання злочинним проявам та недопущення скоєння інших надзвичайних подій за участі поліцейських», наказу ГУПН в Кіровоградській області від 20.03.2018 року №138 «Про заходи щодо профілактики вчинення неправомірних дій поліцейськими, запобігання злочинним проявам та недопущення скоєння інших надзвичайних подій за участі поліцейських», що виразилось у свідомому ігноруванні вимог Національної поліції України та ГУНП в Кіровоградській області щодо безумовного дотримання чинного законодавства і недопущення протиправних дій, систематичному порушенні службової дисципліни, недотриманні вимог антикорупційного законодавства, що загалом викликало негативний суспільний резонанс та дискредитувало Національну поліцію України, зокрема, ГУНП в Кіровоградській області, невнесенні усної заяви про вчинення кримінального правопорушення до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, незатриманні особи, яка зізналась у вчиненні кримінального правопорушення, та неповідомленні про вчинені кримінальні правопорушення чергову частину органу поліції, заступника начальника сектору кримінальної поліції Знам`янського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.
Наказом т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області №467 о/с від 05.10.2018 року «По особовому складу», ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 12 жовтня 2018 за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України). Підстави для звільнення: подання до звільнення, довідка Знам`янського ВП ГУНП в Кіровоградській області від 05.10.2018 року №119/60/115-2018, наказ ГУНП в Кіровоградській області від 03.10.2018 року №1733.
Колегія суддів вказує, що твердження позивача відносно того, що його було звільнено з Національної поліції не очікуючи закінчення кримінального розслідування та без визнання винним є помилковим, оскільки його було звільнено за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII - у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, наявність кримінального провадження лише взято до уваги але його наявність є причиною для звільнення.
Згідно статей 1, 2, 5 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни. За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно ст. 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо. У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.
Варто вказати, що з поданням про звільнення та наказом ГУНП в Кіровоградській області від 03.10.2018 року №1733 про покарання прпацівників ОСОБА_1 ознайомився без зауважень.
У контексті викладеної ст. 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» судова колегія наголошує, що до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє. ОСОБА_1 маючи попередньо дисциплінарні стягнення у вигляді зауваження, догани, суворої догани, за наступний проступок не міг отримати м`якіше стягнення.
Варто вказати, що службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Службове розслідування відносно ОСОБА_1 проводилось більше місяця, однак термін подовжувався начальником. Під час розслідування були опитані учасники події, безпосередньо особа щодо якої проводилось розслідування, його начальник, відібрані пояснення.
Згідно пп. «є» п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 року № 114, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік): за порушення дисципліни.
Згідно п.п. 3.2, 3.3, 5.3, 5.4, 8.6, 8.7 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 року № 230, службове розслідування проводиться посадовою особою, якій воно доручено, чи декількома особами у складі комісії, одна з яких за необхідності призначається головою цієї комісії. Проведення службового розслідування доручається працівникам підрозділів внутрішньої безпеки, інспекції з особового складу підрозділів кадрового забезпечення, а якщо такі підрозділи не передбачені штатним розписом, уповноважені на те начальники доручають проведення службових розслідувань найбільш досвідченим працівникам, здатним усебічно вивчити обставини, що стали підставою для призначення службового розслідування, та зробити об`єктивні висновки. Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування. Якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено. Зміст наказу доводиться до відома особи РНС, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. Із затвердженим висновком службового розслідування за рішенням начальника, який призначив службове розслідування, повинен бути ознайомлений начальник органу (підрозділу) внутрішніх справ, де проходить службу працівник, стосовно якого воно проводилося. Висновок службового розслідування підписується виконавцем (головою та членами комісії) та затверджується начальником, який призначив службове розслідування, або вищим прямим начальником.
Колегія суддів зазначає, що службове розслідування стосовно дисциплінарного проступку ОСОБА_1 було проведено у відповідності до Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 року № 230.
Відповідно до ст.ст. 7, 12 вищевказаного Дисциплінарного статуту, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об`єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об`єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю спеціальні засоби, майно і техніку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові. На осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Особи рядового та начальницького складу зобов`язані дотримуватись дисципліни, дотримуватися норм професійної та службової етики. За порушення дисципліни, вчинення проступків, у тому числі у не робочий час, під час перебування не на роботі, особи, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до службової відповідальності, можуть нести дисциплінарну відповідальність. На осіб, які вчинили дисциплінарний проступок, може бути застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.
Згідно пунктів 1, 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 року № 1179 - під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено: сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання; допускати будь-які привілеї чи обмеження за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками; використовувати будь-які предмети, на яких зображена символіка політичних партій, та провадити політичну діяльність, висловлювати особисте ставлення до діяльності політичних партій під час виконання службових повноважень, а також використовувати службові повноваження в політичних або особистих цілях; розголошувати та використовувати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків, у тому числі після припинення служби в поліції, крім випадків, визначених законом; знімати з однострою чи приховувати нагрудний знак (жетон), а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню за допомогою технічних засобів, крім випадків, коли поліцейський виконує службові обов`язки в режимі секретності в установленому законодавством України порядку; перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов`язків і в невстановленому місці.
Висновком службового розсукування встановлено порушення ОСОБА_1 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 вищевказаного Закону поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
ОСОБА_1 був звільнений у відповідності п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», саме за дисциплінарний проступок, встановлений та доведений під час службового розслідування. Порушення виразились у свідомому ігноруванні вимог Національної поліції України та ГУНП в Кіровоградській області щодо безумовного дотримання чинного законодавства і недопущення протиправних дій, систематичному порушенні службової дисципліни, недотриманні вимог антикорупційного законодавства, що загалом викликало негативний суспільний резонанс та дискредитувало Національну поліцію України, зокрема, ГУНП в Кіровоградській області, невнесенні усної заяви про вчинення кримінального правопорушення до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, незатриманні особи, яка зізналась у вчиненні кримінального правопорушення, та неповідомленні про вчинені кримінальні правопорушення чергову частину органу поліції, та за результатами службового розсування порушення доведені та мали місце. Враховуючи попередні дисциплінарні стягнення, до позивача було застосовано вид покарання у вигляді звільнення зі служби.
Твердження позивача, що за фактом порушення службової дисципліни та порушення вимог нормативно-правових актів, за яке спірними наказами було застосовано заходи дисциплінарного впливу, як самостійною підставою для проведення службового розслідування, відносно позивача не було призначено такого службове розслідування, не знайшло свого підтвердження матеріалами справи. Наказом №1239 від 16.07.2018 року «Про призначення проведення службового розслідування» начальника Головного управління, було призначено проведення службового розслідування за фактом затримання 09.07.2018 року ОСОБА_1 , під час реалізації наказу було встановлено події та порушення з боку ОСОБА_1
З приводу зауважень позивача щодо показань свідків, допитаних у судовому засіданні у суді першої інстанції варто вказати, що позивач та його представник були присутні при допиті свідків, зокрема ОСОБА_5 , мали можливість ставити питання та оголошувати свою незгоду з наданими свідченнями свідків. Свідки були допитані під розсписку, попереджені про відповідальність у разі надання неправдивих свідчень, підписали присягу свідка. Про незгоду з поясненнями свідка, сторона по справі оголошує це самому свідку, та головуючому по справі, надає свої пояснення з приводу тих чи інших подій.
Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Суд апеляційної інстанції ухвалюючи нове рішення вирішує питання про розподіл судових витрат. Судові витрати здійснені позивачем повертаються йому тільки у тому разі коли його позовні вимоги задоволено. Не передбачено повернення судових витрат у разі відмови у задоволенні позовних вимог та не передбачено повернення судових витрат, здійснених особою у разі відмови в задоволенні апеляційної скарги.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
П о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року в адміністративній справі №1140/2824/18 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов
суддя В.В. Мельник
