ПОСТАНОВА
Іменем України
29 серпня 2019 року
Київ
справа №1140/2824/18
адміністративне провадження №К/9901/19214/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 1140/2824/18
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року, прийняту у складі головуючого судді- Кармазиної Т.М.
та на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Сафронової С.В., суддів - Чепурнова Д.В., Мельника Н.П.
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. 22 жовтня 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (далі - відповідач, ГУНП в Кіровоградській області), в якому просить:
1.1 визнати протиправним пункт 1 наказу начальника ГУНП в Кіровоградській області від 03 жовтня 2018 року № 1733 «Про покарання працівників Знам`янського ВП ГУНП в Кіровоградській області», яким його звільнено із служби в поліції та скасувати його як незаконний;
1.2 визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника ГУНП в Кіровоградській області від 05 жовтня 2018 року № 467 о/с «По особовому складу», яким його, звільнено зі служби в поліції з 12 жовтня 2018 року ;
1.3 поновити його на службі в Національній поліції України;
1.4 зобов`язати відповідача виплатити йому грошове утримання за час вимушеного прогулу.
2. В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржувані накази в частині його звільнення є протиправними. На думку позивача, наказ від 03 жовтня 2018 року № 1733 «Про покарання працівників Знам`янського ВП ГУНП в Кіровоградській області» містить лише опис події, яка відбулась у липні 2018 року, та обставини які мають досліджуватись судом в рамках кримінальної справи. При цьому, звертає увагу на те, що його вина у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, може бути встановлена лише вироком суду в межах розгляду кримінального провадження, а не матеріалами службового розслідування. Також, зауважував, що станом на час виникнення спірних правовідносин факт здійснення будь-якого кримінального правопорушення не встановлено та не доведено в порядку та у спосіб, що встановлені кримінально-процесуальним законом, а тому висновок відповідача про порушення ним службової дисципліни, на думку позивача, є протиправним. Тому, позивач вважає, що його безпідставно та необґрунтовано було звільнено зі служби в поліції, що й стало підставою звернення до суду за захистом порушених прав.
5. Відповідач з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими, вказуючи, що оскаржувані накази прийнято ГУНП в Кіровоградській області у відповідності до норм чинного законодавства України. Зазначає, що матеріалами службового розслідування встановлено, що позивач, на порушення вимог Присяги працівника поліції, затвердженої статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), пунктами 1, 3 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII, статті 68 Конституції України, частини першої статті 24 Закону України «Про запобігання корупції», статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (в редакції Закону України від 16 травня 2013 року № 245-VII, далі - Дисциплінарний статут), пунктів 4, 5 та 6 розділу II Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв та повідомлень про вчинення кримінального правопорушення та інших подій, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1377 (далі - Інструкція № 1377), пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179 (далі - Інструкція № 1179), доручення ГУНП в Кіровоградській області від 27 листопада 2017 року № 188/01/15-2017 «Про заходи щодо профілактики порушень законності, запобігання злочинним проявам та недопущення скоєння інших надзвичайних подій за участі поліцейських», наказу ГУНП в Кіровоградській області від 20 березня 2018 року № 138 «Про заходи щодо профілактики вчинення неправомірних дій поліцейськими, запобігання злочинним проявам та недопущення скоєння інших надзвичайних подій за участі поліцейських», не прийняв заяву представника служби безпеки банку «ПУМБ» про вчинення кримінального правопорушення, форма якого наведена у додатку 3 до цієї Інструкції, не затримав у подальшому особу, яка зізналась у вчиненні кримінального правопорушення та не повідомив про отриману інформацію про вчинені кримінальні правопорушення чергову частину органу поліції.
5.1. Також, відповідач посилалися на те, що протягом останніх п`яти місяців позивач неналежно ставився до виконання службових обов`язків, зокрема, несвоєчасно подав документи для переоформлення допуску до державної таємниці у зв`язку із його закінченням, за що наказом ГУНП в Кіровоградській області від 26 квітня 2018 року № 677дск, позивачу оголошено зауваження; 06 червня 2018 року за неналежний контроль за діями підлеглих, що призвело до прорахунків в оперативно-службовій діяльності сектору кримінальної поліції Знам`янського відділу поліції, допущення недоліків, виявлених працівниками ДКР НПУ під час інспектування, у зв`язку з чим наказом ГУНП в Кіровоградській області від 06 червня 2018 року № 990 дск позивачу оголошено догану; за безоблікове зберігання протягом тривалого часу матеріальних носіїв секретної інформації між працівниками відділу поліції, наказом Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області 22 серпня 2018 року № 1479 дск, позивачу оголошено сувору догану. 5.2. Додатково відповідач зазначив, що за результатами службового розслідування позивача звільнено у зв`язку із встановленням та підтвердженням наявності в його діях дисциплінарного проступку, а не ознак кримінального правопорушення.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
6. Позивач з 15 серпня 1999 року проходив службу в органах внутрішніх справ. Наказом ГУНП в Кіровоградській області від 13 грудня 2016 року №307 о/с призначений на посаду заступника начальника сектору кримінальної поліції Знам`янського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області, що підтверджується копією послужного списку позивача №0068307.
7. На підставі наказу ГУНП в Кіровоградській області від 16 липня 2018 року №1239 "Про призначення проведення службового розслідування", було проведено службове розслідування за фактом затримання 09 липня 2018 року в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України заступника начальника сектору кримінальної поліції Знам`янського ВП ГУНП в Кіровоградській області майора поліції ОСОБА_1 та оголошення йому про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України.
8. Наказом ГУНП в Кіровоградській області від 16 липня 2018 року №316 о/с позивача на період проведення службового розслідування відсторонено від виконання службових обовязків з 16 липня 2018 року.
9. В ході службового розслідування було встановлено, що 23 червня 2018 року позивач отримав інформацію від представника служби безпеки банка «ПУМБ» про те, що останнім було виявлено факт отримання кредитного ліміту громадянином ОСОБА_3 на паспорт громадянина України з явними ознаками підробки. У ході проведення перевірки викладених фактів позивачем було установлено особу, яка можливо причетна до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень та яким виявився ОСОБА_4
10. 05 липня 2018 року ОСОБА_4 було запрошено до приміщення Знамянського ВП ГУНП в Кіровоградській області для перевірки інформації з приводу можливого вчинення ним шахрайських дій. У ході бесіди ОСОБА_4 зізнався позивачу, що дійсно на підроблений ним паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_3 отримав кредитний ліміт на суму 25000 гривень, з яких зняв лише 15000 гривень. Після цього, у порушення вищевказаних вимог позивач використовуючи свої службові повноваження, з корисливих мотивів та з метою власного незаконного збагачення за рахунок інших осіб шляхом зловживання своїми повноваженнями, висунув ОСОБА_4 протиправну вимогу щодо передачі йому неправомірної вигоди у розмірі 25000 грн., з яких 15000 грн. для погашення кредиту, а 10000 грн. за не притягнення останнього до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 190 Кримінального кодексу України. Працівниками військової прокуратури Кіровоградського гарнізону Південного регіону України відомості за вище вказаним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування у кримінальному проваджені № 42018120050000069 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України. 09 липня 2018 року ОСОБА_4 на виконання вимоги позивача, прибув до Знам`янського ВП ГУНП в Кіровоградській області, де в ході зустрічі із позивачем, який перебував у службовому кабінеті, витягнув із барсетки неправомірну вигоду у розмірі 25000 грн. та передав її до рук останнього за не притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 190 Кримінального кодексу України. Після чого позивача було затримано працівниками військової прокуратури Кіровоградського гарнізону Південного регіону України, спільно із співробітниками Кіровоградського управління ДВБ НП України та Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області.
11. 14 серпня 2018 року з дозволу т.в.о. начальника ГУНП в Кіровоградській області термін проведення службового розслідування продовжено до 16 вересня 2018 року.
12. Крім того, перевіркою обліків НПС ОВС встановлено, що у період із 23 червня 2018 року до 09 липня 2018 року жодного повідомлення про вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_4 , а саме підробки документів та у подальшому шахрайських дій від будь-кого, у тому числі від позивача не надходило. Водночас, відповідно до наданих позивачем та ОСОБА_4 пояснень, позивачу було відомо про дані злочини ще 23 червня 2018 року. У службовому розслідуванні зазначено, що позивач на порушення вимог пунктів 4, 5 та 6 розділу II Інструкції № 1377, не прийняв заяву представника служби безпеки банка «ПУМБ» про вчинення кримінального правопорушення, форма якого наведена в додатку 3 до цієї Інструкції, не затримав у подальшому особу, яка зізналась у вчиненні кримінального правопорушення та не повідомив про отриману інформацію про вчинені кримінальні правопорушення чергову частину органу поліції. Таким чином, позивач переслідуючи мету незаконного збагачення, цілеспрямовано та навмисно укрив від обліку відому йому інформацію про кримінальне правопорушення та вимагав у ОСОБА_4 грошові кошти за не притягнення його до кримінальної відповідальності. Вчинені ОСОБА_4 дії та факт повідомлення йому підозри як поліцейському у вчиненні кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією, дискредитували Національну поліцію України, завданням якої відповідно до пунктів 2 та 3 частини першої статті 2 Закону № 580-VIII є охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидія злочинності. Окрім того, позивач протягом останніх 5 місяців неналежно ставився до виконання службових обов`язків. Вказані обставини зазначені у висновку про результати службового розслідування від 17 вересня 2018 року.
13. Відповідно до пункту 1 наказу начальника ГУНП в Кіровоградській області від 03 жовтня 2018 року № 1733 «Про покарання працівників Знам`янського ВП ГУНП в Кіровоградській області» за порушення вимог Присяги працівника поліції, затвердженої статтею 64 Закону № 580-VIII, пунктів 1, 3 частини 1 статті 18 Закону № 580-VIII, статтею 68 Конституції України, частиною першою статті 24 Закону України «Про запобігання корупції», статтею 7 Дисциплінарного статуту, пунктів 4, 5 та 6 розділу II Інструкції № 1377, пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, доручення ГУНП в Кіровоградській області від 27 листопада 2017 року № 188/01/15-2017 «Про заходи щодо профілактики порушень законності, запобігання злочинним проявам та недопущення скоєння інших надзвичайних подій за участі поліцейських», наказу ГУНП в Кіровоградській області від 20 березня 2018 року № 138 «Про заходи щодо профілактики вчинення неправомірних дій поліцейськими, запобігання злочинним проявам та недопущення скоєння інших надзвичайних подій за участі поліцейських», що виразилось у свідомому ігноруванні вимог Національної поліції України та ГУНП в Кіровоградській області щодо безумовного дотримання чинного законодавства і недопущення протиправних дій, систематичному порушенні службової дисципліни, недотриманні вимог антикорупційного законодавства, що загалом викликало негативний суспільний резонанс та дискредитувало Національну поліцію України, зокрема, ГУНП в Кіровоградській області, невнесенні усної заяви про вчинення кримінального правопорушення до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, не затриманні особи, яка зізналась у вчиненні кримінального правопорушення, та неповідомленні про вчинені кримінальні правопорушення чергову частину органу поліції, заступника начальника сектору кримінальної поліції Знам`янського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області позивача звільнено зі служби в поліції.
14. Наказом т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 05 жовтня 2018 року № 467 о/с «По особовому складу», позивача звільнено зі служби в поліції з 12 жовтня 2018 за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту). Підстави для звільнення: подання до звільнення, довідка Знам`янського ВП ГУНП в Кіровоградській області від 05 жовтня 2018 року №119/60/115-2018, наказ ГУНП в Кіровоградській області від 03 жовтня 2018 року №1733.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
15. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року,
залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 року, відмовлено в задоволенні адміністративного позову.
16. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_1 звільнено з Національної поліції у зв`язку з вчиненням дисциплінарного проступку, яке виразилося у неодноразовому порушенні службових обов`язків. Та наголошено на тому, що звільнення ОСОБА_1 відбулось не у зв`язку з оголошенням йому підозри у вчиненні кримінального правопорушення а через не внесення позивачем до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформації про виявлений злочин, не затримання у подальшому особу, яка зізналась у вчиненні кримінального правопорушення та не повідомленні щодо отриману інформацію про вчинені кримінальні правопорушення чергову частину органу поліції.
ІV. Касаційне оскарження
17. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 09 липня 2019 року.
18. У касаційній скарзі відповідач посилається на помилкову оцінку, надану судами встановленим обставинам справи, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовних вимог.
19. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач вказує, що відповідачем проведено службове розслідування відносно нього з порушенням приписів Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 р. № 230, а саме, позивач звертає увагу на тому факті, що випадки перелічені у пункті 2.2. вказаної Інструкції є самостійними підставами для призначення службового розслідування та встановлення різних подій, уточнення причин і умов за різними подіями. Проте, за фактом порушення позивачем службової дисципліни та порушення вимог нормативно-правових актів, за яке спірними наказами до нього застосовано заходи дисциплінарного впливу, як самостійною підставою для проведення службового розслідування, відповідачем відносно позивача не було призначено такого службового розслідування.
20. Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 09 липня 2019 року визначено склад суду: головуючий суддя Шевцова Н. В. (суддя-доповідач), судді: Бевзенко В.М., Данилевич Н.А.
21. Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано з Кіровоградського окружного адміністративного суду справу № 1140/2824/18.
22. Також, до Верховного Суду від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу (зареєстрований в суді 31 липня 2019 року), в якому відповідач вказує на законність та обґрунтованість рішень першої та апеляційної інстанції та просить суд касаційної інстанції відмовити у задоволенні касаційної скарги.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
21. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
22. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
27. Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII
27.1. Статтею 60 визначено, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
27.2. Відповідно до частин першої та другої статті 18 поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
27.2.1. Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
27.3. Частинами першою та другою статті 19 встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
27.4. Згідно з пунктами 6, 10 статті 77 поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.
27.5. Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень установлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
28. Пунктом 9 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України Про Національну поліцію» від 23 грудня 2015 року № 901-VIII передбачено, що до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».
29. Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (в редакції Закону України від 16 травня 2013 року № 245-VII).
29.1. Нормами статті 2 надано визначення дисциплінарного проступку. Так, Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
29.2. Відповідно до статті 5 за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
29.3. Згідно зі статтею 14 з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
29.3.1. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
29.3.2. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
29.3.3. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
29.3.4. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.
29.4. Відповідно до статті 12 на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
30. Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року № 230 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Інструкція № 230).
30.1. Відповідно до п.1.2 службове розслідування комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з`ясування інших обставин.
30.2. Пунктом 2.1 визначено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
30.3. Службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі, зокрема: реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне особою РНС кримінальне правопорушення; повідомлення особі РНС про підозру в учиненні нею кримінального правопорушення (підпункти 2.2.2, 2.2.3.пункту 2).
30.4. Відповідно до п.2.6 підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.
30.5. Відповідно до пунктів 7.1.-7.3 особа РНС, щодо якої проводиться службове розслідування, може бути відсторонена від виконання службових обов`язків за займаною посадою зі збереженням посадового окладу, окладу за спеціальне звання, надбавок за вислугу років та безперервну службу, інших надбавок і виплат.
30.5.1. Рішення про відсторонення особи РНС від посади можуть приймати начальники, яким надано право прийняття на службу або призначення цієї особи на посаду, шляхом видання письмового наказу.
30.5.2. Тривалість відсторонення від виконання службових обов`язків за посадою не повинна перевищувати часу, передбаченого для проведення службового розслідування.
30.6. Згідно з пунктами 5.1-5.3 службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником.
30.6.1. У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
30.6.2. Початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення.
30.6.3. Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування).
30.7. Згідно з пунктом 8.1 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.
30.8. Пунктом 5.4 передбачено, що якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
30.8.1. Зміст наказу доводиться до відома особи РНС, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
30.9. Пунктом 6.3 встановлено, що особа РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування має право: отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування; висловлювати письмові зауваження щодо об`єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка(і) його проводить(ять); відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України; оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України.
30.9.1. Забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи РНС, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.
VІ. Позиція Верховного Суду
31. Перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
32. Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.
33. Судами попередніх інстанцій було встановлено, що 09 липня 2018 року заступнику начальника сектору кримінальної поліції Знам`янського ВП ГУНП в Кіровоградській області майора поліції ОСОБА_1 оголошено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України. Зазначені обставини стали підставою для службового розслідування за фактом затримання позивача 09 липня 2018 року.
34. Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами службового розслідування 17 вересня 2018 року Комісією з проведення службового розслідування складено висновок про те, що відомості які стали підставою для проведення розслідування знайшли своє об`єктивне підтвердження, серед іншого та про наявність підстав для звільнення позивача із займаної посади.
35. На підставі вказаних висновків наказом ГУНП в Кіровоградській області від 03 жовтня 2018 року № 1733 «Про покарання працівників Знам`янського ВП ГУНП в Кіровоградській області» прийнято рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та визначено вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.
36. Верховний Суд зауважує, що у вказаному висновку відповідача не вирішувалося питання про обґрунтованість обвинувачення позивача, яке здійснюється в межах досудового розслідування, а лише встановлено порушення, які були допущені позивачем, а саме щодо: систематичного порушення службової дисципліни, недотримання вимог антикорупційного законодавства, що загалом викликало негативний суспільний резонанс та дискредитувало Національну поліцію України, зокрема, ГУНП в Кіровоградській області, невнесення усної заяви про вчинення кримінального правопорушення до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, не затримання особи, яка зізналась у вчиненні кримінального правопорушення, та неповідомлення про вчинення кримінального правопорушення чергову частину органу поліції, заступника начальника сектору кримінальної поліції Знам`янського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області та наявності в цих діях позивача складу дисциплінарного проступку.
37. Водночас суди першої та апеляційної інстанцій вірно зазначили, що рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, ґрунтується на самостійних правових підставах та обставинах, встановлених під час проведення службового розслідування, а не лише на відомостях наявних в матеріалах кримінального провадження, розпочатого відносно нього за частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України.
38. Позиція аналогічного змісту наведена у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, від 04 жовтня 2018 року № 805/996/16-а, від 29 листопада 2018 року № 813/6453/15 і Верховний Суд не вбачає підстав відступати від неї, виходячи з такого.
39. Верховний Суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що відповідач не мав права в одному і тому ж службовому розслідуванні розпочати його по факту затримання позивача 09 липня 2018 року та оголошення йому про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, а висновок зробити про допущення позивачем інших порушень визначених законодавством, оскільки чинне законодавство, яке регулює проведення службового розслідування стосовно співробітників поліції, не забороняє притягати особу до відповідальності за факти, які були виявлені у ходи проведення службового розслідування розпочатого за інших обставин.
40. З огляду на викладене, Верховний Суд знаходить встановленим, що суд першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що накази від 03 жовтня 2018 року № 1733 «Про покарання працівників Знам`янського ВП ГУНП в Кіровоградській області» та від 05 жовтня 2018 року № 467 о/с «По особовому складу» прийняті у спосіб, на підставі і у межах, передбачених Конституцією та законами України.
41. Решта доводів касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних рішеннях судів першої та апеляційної інстанції.
42. Частиною першою статті 350 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
43. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення судів у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в них повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
VIІ. Судові витрати
44. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
п о с т а н о в и в :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 року у справі № 1140/2824/18 залишити без змін.
3. Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н. В. Шевцова
Судді В. М. Бевзенко
Н.А. Данилевич
