ОКРЕМА ДУМКА
судді Касаційного кримінального суду Верховного Суду ОСОБА_1
Не погоджуючись з постановою Верховного Суду, що ухвалена 09 квітня 2019 року колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_1 у провадженні № 51-5849км18 (справа №278/1-58/12), та висловлюю окрему думку.
Змінивши вирок Богунського районного суду м.Житомира від 13 березня 2017 року, ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 14 березня 2018 року щодо ОСОБА_4 і в порядку ст. 395 КПК 1960 року щодо ОСОБА_5 , а саме перекваліфікувавши дії ОСОБА_4 з ч. 4 ст. 296 КК на ч. 2 ст. 125 КК, а ОСОБА_5 - з ч. 4 ст. 296 КК на ч. 1 ст. 125 КК, судом касаційної інстанції не враховано правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2018 року (справа №761/6142/15, провадження № 51-1348 км 18), а також те, що відповідно до ч. 1 ст. 27 КПК 1960 року справи про злочини, передбачені ст. 125 КК порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, однак матеріали справи не містять даних щодо порушення відповідної кримінальної справи за скаргою потерпілого.
За таких обставин вважаю передчасним рішення суду касаційної інстанції про можливість перекваліфікації дій засуджених з ч. 4 ст. 296 КК на ч. 1 та ч. 2 ст. 125 КК відповідно.
Також не погоджуюсь з висновком суду касаційної інстанції про те, що при новому розгляді справи (після скасування вироку Житомирського районного суду Житомирської області від 22 жовтня 2013 року ухвалоюАпеляційного суду Житомирської області від 14 січня 2014 року) суд першої інстанції засудив ОСОБА_5 за п. 7 ч. 2 ст.115, ч. 4 ст. 296 КК, в ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 296 КК усупереч положенням ч. 2 ст. 375 КПК 1960року, виходячи із наступного.
Згідно з обвинувальним висновком у цій кримінальній справі ОСОБА_5 обвинувачувався у вчиненні злочинів, передбачених п. 7 ч.2 ст.115 та ч. 4 ст. 296 КК, а ОСОБА_4 - передбаченого ч. 4 ст. 296 КК.
Вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 22 жовтня 2013 року дії ОСОБА_5 було перекваліфіковано на ч. 1 ст. 115 та ч. 1 ст. 125 КК а ОСОБА_4 - на ч. 2 ст. 125 КК.
Не погодившись з вироком, прокурор, потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , засуджений ОСОБА_5 , захисники ОСОБА_8 та ОСОБА_9 подали апеляційні скарги. При цьому прокурор та потерпілі у скаргах зазначали про безпідставність рішення суду першої інстанції щодо перекваліфікації дій засуджених, оскільки така перекваліфікація була обумовлена, в тому числі, допущенням судом першої інстанції істотного порушення кримінально-процесуального закону. Зокрема, в апеляційній скарзі прокурор вказував на істотні суперечності оскарженого вироку, а саме на те, що в мотивувальній частині вироку суд указав про доведеність участі засуджених у вчиненні злочинів, які їм були інкриміновані, однак при цьому їх дії перекваліфікував.
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 14 січня 2014 року усі апеляційні скарги були задоволені частково, вирок щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_4 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд.
Прийняте рішення апеляційний суд мотивував, зокрема, тим, що вирок не відповідає вимогам ст 334 КПК 1960 року, оскільки суд першої інстанції, перекваліфікувавши дії засуджених, надав правової оцінки не всім їх діям, у вчиненні яких вони обвинувачувались, а також припустився істотних суперечностей при мотивації зміни обвинувачення, обґрунтуванні перекваліфікації дій засуджених та формулюванні висновку про відповідність їх дій установленому судом злочину.
Скасовуючи вирок, апеляційний суд послався на положення ч. 3 ст. 374 КПК 1960 року та вказав, що суд першої інстанції при новому розгляді справи повинен всебічно, повно та об`єктивно розглянути справу, надати оцінку та зробити аналіз усім зібраним доказам, як тим, що стверджують обвинувачення, так і тим, що його спростовують, в тому числі показанням засуджених та свідків на досудовому слідстві, в разі наявності в них суперечностей, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Відповідно до ч. 7 ст. 374 КПК 1960 року вказівки суду, який розглянув справу в апеляційному порядку, є обов`язковими для органів дізнання і досудового слідства при додатковому розслідуванні і суду першої інстанції при повторному розгляді справи.
Суддя ОСОБА_1
