Єдиний державний реєстр судових рішень
УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №278/1-158/12-к Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія : ст. 115 ч.2 п.7 КПК України Доповідач ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2018 року року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретарів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
за участю: прокурора ОСОБА_7
засуджених ОСОБА_8 ОСОБА_9
потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11
представника потерпілої ОСОБА_12
захисників ОСОБА_13 , ОСОБА_14
ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_17 , захисника ОСОБА_14 , захисника ОСОБА_13 , потерпілої ОСОБА_10 на вирок Богунського районного судум. Житомира від 13 березня 2017 року,яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Червона Волока Лугинського району Житомирської області, відповідно до ст. 89 КК України,не судимого,
засуджено:
- за ст. 115 ч. 2 п. 7 КК України на 12 років позбавлення волі;
- за ст. 296 ч. 4 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, до відбуття ОСОБА_8 призначено остаточне покарання у виді 12 років позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишено попередній - тримання під вартою.
Строк відбуття покарання йому визначено рахувати з 13.03.2017 року.
Зарахувано ОСОБА_8 в строк відбуття покарання відповідно до вимог ст. 72 ч. 5 КК України, час попереднього ув`язнення з 02.01.2012 року по день набрання вироком законної сили.
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Червона Волока, Лугинського району Житомирської області, раніше не судимого,
засуджено за ч. 4 ст. 296 КК України на 4 роки позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_9 змінено з підписки про невиїзд на утримання під вартою, взятий під варту в залі судового засідання.
Строк відбуття покарання йому визначено рахувати з 13.03.2017 року відповідно до вимог ст. 72 ч. 5 КК України по день набрання вироком законної сили.
Постановлено стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_10 - 19 179,65 грн. завданої в наслідок злочину матеріальної шкоди та 120 000 грн. моральної шкоди.
Постановлено стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_18 100 000 грн. моральної шкоди.
Постановлено стягнути ОСОБА_8 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирський області 1826 грн. 64 коп. судових витрат за проведення по справі експертиз.
Постановлено стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_11 20 000 грн. моральної шкоди та 774,30 грн. матеріальної шкоди.
Постановлено стягнути з ОСОБА_9 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирський області 2754 грн. 76 коп. судових витрат за проведення по справі експертиз.
Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
Як визнав суд, 01січня 2012 року близько 21 год. 30 хв. біля магазину-бару ІНФОРМАЦІЯ_3 , розташованому по вулиці Михайлівській, 2, в с. Дениші Житомирського району Житомирської області між ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_19 , які перебували в стані алкогольного сп`яніння, виникла бійка з місцевими мешканцями ОСОБА_20 і ОСОБА_11 , які також перебували в стані алкогольного сп`яніння. Після бійки ОСОБА_8 і ОСОБА_9 вступили у злочинну змову на вчинення хуліганських дій групою осіб відносно ОСОБА_20 та ОСОБА_11 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства ОСОБА_8 і ОСОБА_9 повернулися до місця свого проживання в будинок АДРЕСА_1 , де ОСОБА_8 взяв невстановлений слідством ніж, а ОСОБА_9 - пристрій для відстрілу гумових куль.
ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення хуліганських дій, повернулись у с. Дениші, де біля магазину-бару Гетьман, ОСОБА_8 , грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, діючи у групі з ОСОБА_9 , безпричинно, умисно наніс один удар предметом, заздалегідь заготовленим для нанесення тілесних ушкоджень - ножем по лівій руці ОСОБА_11 . Після цього, ОСОБА_9 , грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, діючи у групі з ОСОБА_8 , безпричинно, умисно предметом, спеціально пристосованим для нанесення тілесних ушкоджень - пристроєм для відстрілу гумових куль здійснив два постріли в обличчя та в область грудної клітки ОСОБА_11 та один постріл по тулубу ОСОБА_20 ..
В ході вчинення хуліганських дій ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_9 умисно заподіяв потерпілому ОСОБА_11 легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я у вигляді рани грудної клітки зліва передній підпахвинній лінії на рівні 6-7 ребер та легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров`я у вигляді поверхневої різаної рани ділянки лівого променево-зап`ястного суглобу, рани в ділянці нижньої губи, а потерпілому ОСОБА_20 легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я у вигляді рани поперекової області справа з дефектом тканини округлої форми.
Під час вчинення хуліганських дій у ОСОБА_8 виник умисел на вчинення умисного вбивства ОСОБА_20 з хуліганських мотивів. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення умисного вбивства ОСОБА_20 з хуліганських мотивів, ОСОБА_8 , грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, у цей же день близько 23 год. 35 хв. біля магазину-бару Гетьман безпричинно, умисно наніс клинком невстановленого слідством ножа чотири удари в область розташування життєво-важливих органів - по тулубу, та один удар в ліву руку ОСОБА_20 і таким чином умисно з хуліганських мотивів його вбив.
Смерть ОСОБА_20 настала від проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки з пошкодженням серця, що ускладнилось тампонадою серця.
В ході умисного вбивства ОСОБА_20 , ОСОБА_8 умисно заподіяв потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки з пошкодженням серця, що ускладнилось тампонадою серця, проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки з ушкодженням легень, які знаходяться у прямому причинному зв`язку зі смертю, а також легкі тілесні ушкодження у вигляді двох ран, непроникаючих в плевральну порожнину, рани лівого передпліччя.
На вирок суду подані апеляції.
Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції в апеляції з доповненнями вирок суду щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в частині призначення покарання просить скасувати та постановити новий вирок, яким ОСОБА_8 призначити покарання:
за п.7 ч.2 ст.115 КК України у виді 15 років позбавлення волі,
за ч.4 ст.296 КК України у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді 15 років позбавлення волі.
ОСОБА_9 за ч.4 ст.296 КК України призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі.Вказує на те, що призначене ОСОБА_8 та ОСОБА_9 покарання є надмірно м?яким і таким, що не відповідає вимогам ст. 65 КК України.Посилається на, що суд не в повній мірі врахував обставини вчинених засудженими злочинів, наслідки які настали від їх протиправних дій та суб`єктивне ставлення засуджених до вчинених ними діянь.Зокрема, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не визнали свою вину у інкримінованих їм діях, жоден з підсудних не намагався хоча б частково відшкодувати заподіяну потерпілим моральну та матеріальну шкоду в добровільному порядку.
Потерпіла ОСОБА_10 вирок суду щодо ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 в частині призначення покарання просить скасувати, призначити вказаним засудженим більш суворе покарання та задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.Посилається на те, що призначене ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 покарання є надмірно м?яким і таким, що не відповідає даним про їх особу та обставинам, що обтяжують покарання, зокрема засуджені не визнали вину, не відшкодували їй заподіяну злочином шкоду, не вибачалися перед нею, вчинили злочин в стані алкогольного сп?яніння.
Захисник ОСОБА_14 в інтересах засудженого ОСОБА_9 вирок суду щодо нього просить скасувати, а справу закрити за відсутності в діях його підзахисного складу злочину.Посилається на неправильну кваліфікацію дій свого підзахисного за ст. 296 ч.4 КК України та зазначає, що ОСОБА_9 заподіяв потерпілим тілесні ушкодження напідставі особистих неприязних відносин, діючи в межах необхідної оборони.Зазначає, що суд не дав належної оцінки показанням засуджених ОСОБА_9 і ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_19 про обставини вчинення злочину, які на думку апелянта є правдивими. Вказує на те, що зібраними по справі доказами не доведено, що ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 діяли за попередньою змовою групою осіб.На думку апелянта суд необгрунтовано прийняв до уваги показання потерпілого ОСОБА_11 , які є протирічивими і не узгоджуються з іншими доказами по справі.Зазначає, що суд першої інстанції, не зважаючи на ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 14.01.2014 року неправильно кваліфікував дії ОСОБА_9 за ст. 296 ч.4 КК України і неправильно призначив йому покарання у виді реального позбавлення волі, при цьому не врахував, що його підзахисний вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні малолітню дитину, від його дій тяжких наслідків не настало. Суд не вказав у вироку, що під час побиття потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_8 перебували в стані алкогольного сп?яніння, однак поставив їм у вину обставину, яка обтяжує покарання вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння, чим вийшов за межі обвинувачення.Також, суд не виконав ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 14.01.2014 року, не зазначив у вироку місце вчинення злочину, та час вчинення злочину. Посилається на істотні порушення вимог КПК України, які допустив районний суд при розгляді справи зокрема, не надав можливість потерпілим, які є цивільними позивачами по справі оголосити свої позовні заяви.
Захисник ОСОБА_13 , вирок суду щодо ОСОБА_8 просить змінити, перекваліфікувати його дії з ст. 115 ч. 2 п. 7 КК України, ст. 296 ч. 4 КК України на ст. 118 КК України.Посилається на те, що суд безпідставно не прийняв до уваги показання його підзахисного, засуджного ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_19 про обставини вчинення злочину.Апелянт вказує на неповноту і неправильність проведення досудового слідства і вважає, що досудове слідство неправильно прийняло постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом бійки, яка відбулася 01.01.2012 року біля 21 год. 30 хв. під час якої були заподіяні тілесні ушкодження його підзахисному. Зазначає, що у ОСОБА_8 був відсутній мотив на вчинення умисного вбивства з хуліганських спонукань.Апелянт посилається на те, що покази потерпілого ОСОБА_11 містять істотні суперечності і суд їх необґрунтовано поклав в основу вироку як докази вини засуджених у вчиненні злочинів.Крім цього, як зазначає апелянт суд розглядаючи справу після скасування вироку порушив вимоги ст.375 КПК України, безпідставно кваліфікував дії ОСОБА_8 за п.7 ч.2 ст. 115 та ч.4 ст.296 КК України, а дії Шадури за ч.4 ст.296 КК України.
Заслухавши доповідача, прокурора ОСОБА_7 , потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і представника потерпілої ОСОБА_12 про задоволення апеляції прокурора та потерпілої і про залишення без задоволення апеляцій захисників, захисників ОСОБА_13 та ОСОБА_16 , які просили задовольнити апеляції захисників ОСОБА_14 і ОСОБА_13 і залишити без без задоволення апеляції прокурора і потерпілої, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляції задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Висновок суду про винність ОСОБА_8 і ОСОБА_9 у вчиненні злочинів за обставин зазначених у вироку, підтверджується розглянутими у судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
Показання потерпілого ОСОБА_11 свідчать про те, що 01 січня 2012 року він разом з ОСОБА_20 та ОСОБА_21 відпочивали в барі Гетьман, що в с. Дениші Житомирського району, де вживали спиртні напої.Близько 21 год. 30 хв., до бару зайшли незнайомі йому люди. ОСОБА_19 , висловив своє невдоволення з приводу музики, почалася сварка. ОСОБА_20 , ОСОБА_19 та інші вийшли на вулицю. Затим і він вийшов на вулицю і справа від сходів побачив, як ОСОБА_9 душив ланцюгом ОСОБА_20 . Потім ОСОБА_9 почав тікати, він побіг за ним, однак не догнав. Через деякий час він з ОСОБА_20 повернулися в кафе і продовжували відпочивати. Біля 23 год. 30 хв. до бару зайшов господар ОСОБА_22 і сказав, що бар зачиняється.Після цього всі вийшли на вулицю, де ОСОБА_9 з ОСОБА_19 та ОСОБА_8 почали їх з ОСОБА_20 бити, зокрема ОСОБА_20 бив ОСОБА_8 , а його - ОСОБА_19 та ОСОБА_9 . При цьому ОСОБА_9 здійснив кілька пострілів з пістолета по ньому. Одна з куль попала йому в обличчя в область губи, а друга - в поперек. При цьому ОСОБА_9 також наніс йому удари рукояткою пістолета по голові та рукам, внаслідок чого зламав йому кістку правої кисті, він став від них втікати, збіг з пагорба вниз, де побачив ОСОБА_20 , який лежав обличчям до низу, в правій нижній частині спини слід від кулі. Коли надавав ОСОБА_20 першу медичну допомогу, бачив на тілі в області серця кров.
При відтворенні обстановки і обставин події вчинення злочину ОСОБА_11 розповів та показав за яких обставин йому та ОСОБА_20 були заподіяні тілесні ушкодження.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 22 від 15.03.2012 року у ОСОБА_11 виявлені тілесні ушкодження у вигляді:
- поверхневої різаної рани ділянки лівого променевого-зап`ясного суглобу, які є легким тілесним ушкодженням без короткочасного розладу здоров`я, утворилася від дії колюче-ріжучого предмету, яким могло бути лезо ножа,
- рани в ділянці нижньої губи, які утворилася від дії тупого твердого предмету з достатньою обмеженою контактуючою поверхнею, можливо внаслідок поранення снарядом, що випущений при пострілі з пристрою для відстрілу гумових куль і є легким тілесним ушкодженням без короткочасного розладу здоров`я,
- рана грудної клітки зліва по передній підпахвинній лінії на рівні 6-7 ребер, які утворилася від дії тупого твердого предмету з достатньою обмеженою контактуючою поверхнею, можливо внаслідок поранення снарядом, що випущений при пострілі з пристрою для відстрілу гумових куль, і є легким тілесним ушкодженням з короткочасним розладом здоров`я.
Вказані тілесні ушкодження могли виникнути за обставин, на які вказує в ході допиту та при відтворенні обстановки та обставин події вчинення злочину ОСОБА_11 .
За висновком комплексної криміналістичної експертизи № 1/166 від 23.04.2012 року на светрі, вилученому під час виїмки 10.02.2012 року, наявні пошкодження, одне з яких є вогнепальним, утворено пострілом, який був здійснений на відстані від 1 метра.
З показань свідка ОСОБА_21 видно, що 01 січня 2012 року близько 19, 30 год. він сидів у барі, за одним столом з ОСОБА_20 і ОСОБА_11 . Біля 21,30 год. до бару зайшли двоє осіб, один з яких висловлював своє невдоволення з приводу музики та штовхнув в плече ОСОБА_20 . Через деякий час вказані особи і він вийшли на вулицю, однак через невеликий проміжок часу він знову повернувся в бар і сів за столик. Приблизно о 23,30 год. ОСОБА_22 сказав, що бар закривається і вони з ОСОБА_20 та ОСОБА_11 почали виходити на вулицю. В цей час до приміщення бару зайшли двоє осіб у одного з яких в руці він побачив пістолет, злякавшись повернув за приміщення бару і побіг донизу, затим почув 5-6 пострілів, побачив ОСОБА_20 , до якого підійшов ближче, біля сходів побачив ОСОБА_11 , на руках якого були видні порізи з яких капала кров.Останній йому повідомив, що в нього стріляли, з ОСОБА_11 підійшли до ОСОБА_20 та побачив на його тілі кров, кілька ран під серцем, після чого викликали швидку допомогу, до приїзду якої ОСОБА_20 помер.
Згідно висновку судово-медичної експертизи при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_20 були виявлені тілесні ушкодження:
- дві проникаючі в плевральну порожнину рани з пошкодженням серця та легенів та дві рани непроникаючі в плевральну порожнину, рана лівого передпліччя спричинені дією колюче-ріжучого предмету;
- дві рани непроникаючі в плевральну порожнину та рана лівого передпліччя, садна лобного бугра, надбрівної дуги та лобно-скроневої області у живих осіб, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я;
- рана в поперековій області справа з дефектом тканин округленої форми, яка могла виникнути від дії тупого предмету округлої форми з великою силою прикладання, можливо гумовою кулею, що у живих осіб відповідає легким тілесним ушкодженням з короткочасним розладом здоров`я, при дослідженні рани поперекової області ознак повторної дії травмуючого фактора не виявлено;
- садна лобного бугра, надбрівної дуги та лобно-скроневої області спричиненні дією тупого предмету, які настали незадовго до настання смерті.
Смерть ОСОБА_20 настала від проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки з пошкодженням серця, що ускладнилось тампонадою серця.
Подібні тілесні ушкодження, а також проникаюче поранення грудної клітини з ушкодженням легень, у живих осіб відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя, знаходиться у прямому причинному зв`язку з смертю.
При судово-токсикологічному дослідженні крові трупа ОСОБА_20 виявлено етиловий спирт в концентрації 2,81 %, що у живих осіб відповідає сильному алкогольному сп`янінню. Враховуючи тяжкість тілесних ушкоджень, можна припустити, що з моменту нанесення тілесних ушкоджень, що спричинили смерть постраждалого до настання смерті пройшло біля 10-20 хвилин, після отримання тілесних ушкоджень постраждалий міг пересуватись на протязі декількох хвилин, наявність рани лівого передпліччя характерна для самооборони, подібне ушкодження відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, можливість врятувати життя постраждалого при наданні йому своєчасної медичної допомоги маловірогідна, всі виявлені при дослідженні трупа тілесні ушкодження спричинені одночасно, незадовго до смерті, під час заподіяння тілесних ушкоджень постраждалий не відчував сильний фізичний біль, виявлені при дослідженні трупа тілесні ушкодження могли утворитися за обставин на які вказує обвинувачений ОСОБА_8 , під час відтворення обстановки та обставин події.
За висновком додаткової судово-медичної експертизи № 32/1273 від 02.03.2012 року, тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_20 могли утворитися при обставинах та в час, на які вказував свідок ОСОБА_11 під час відтворення обстановки та обставин події.
Свідок ОСОБА_22 в суді дав показання про те, що 01 січня 2012 року на його запрошення в бар приїхали ОСОБА_9 , ОСОБА_19 та ОСОБА_8 . Між вказаними особами та місцевими жителями відбулася бійка.Після бійки він вказаних запрошених осіб на своїй машині завіз в м. Житомир до місця проживання ОСОБА_9 , де і лишив. Біля 23,30 год. присутнім в барі він повідомив, що буде закриватися приміщення та попросив всіх звільнити приміщення бару.Всі присутні в тому числі ОСОБА_20 , ОСОБА_21 і ОСОБА_11 вийшли на вулицю.Перебуваючи в барі при закритих дверях чув хлопки, коли вийшов з приміщення бачив куртку ОСОБА_11 та розбитий телефон біля вхідної двері. Через деякий час з райвідділу міліції йому зателефонував черговий і повідомив про смерть ОСОБА_20 .
З показань свідка ОСОБА_23 видно, що 01 січня 2012 року вона працювала в барі. Після 21 год. до бару зайшли ОСОБА_9 і ОСОБА_19 , ОСОБА_9 був п`яний та попросив зателефонувати ОСОБА_22 , а ОСОБА_19 йшов по приміщенню та зачепив плечем ОСОБА_20 .В барі бійки не було, бійку, яка відбулася на вулиці, вона не бачила. Будучи в приміщенні чула звуки, ніби це були петарди, але потім виявилося, що це були постріли.
При огляді місця події, прилеглої території до магазину-бару Гетьман, що по вул. Михайлівській, 2, в с. Дениші Житомирського району та присадибної ділянки № 5 по вул. Михайлівській в с. Дениші Житомирського району, біля входу до приміщення бару були виявлено плями бурого кольору, поряд з площадкою на дорозі виявлено гільзи та гумову кулю.
Вина засуджених у вчинені вищевказаних злочині також стверджуєтся і іншими зібраними по справі доказами, які зазначені у вироку суду.
Суд обгрунтовано не взяв до уваги показання засуджених ОСОБА_8 і ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_19 , які свідчать про те, що засуджені заподіяли тілесні ушкодження потерпілим, перевищуючи межі необхідної оборони, вважає їх неправдивими і такими, що дані з метою уникнення засудженими кримінальної відповідальності за вчиненні злочини.
Доводи захисників про те, що показання потерпілого ОСОБА_11 є протирічивими, непослідовними і вони неправильно взяті судом як докази по справі, колегія суддів не приймає до уваги.
Колегія суддів вважає, що суд обгрунтовано дійшов висновку про те, що наведені у вироку показання вказаного потерпілого як на досудовому слідстві так і в суді про обставини вчинення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 злочинів, є достовірними, оскільки вони за змістом узгоджуються з іншими зібраними по кримінальному провадженню доказами, які викривають засуджених у вчиненні вказаних злочинів.Вказані показання є послідовними і не містять істотних суперечностей.
Посилання захисника ОСОБА_13 на неповноту та неправильність досудового і судового слідства, істотне порушення кримінально-процесуального закону, позбавлені підстав.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи досудове та судове слідство по ній проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, таких порушень цього закону, які були б істотними і тягли скасування вироку суду по справі не допущено.З матеріалів справи видно, що органами досудового розслідування обгрунтовано прийнята постанова про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом бійки, яка відбулася 01.01.2012 року біля 21 год. 30 хв. під час якої були заподіяні тілесні ушкодження його підзахисному, в передбаченому законом порядку вона не оскаржувалася.
Дії ОСОБА_24 за ст.115 ч.2.п.7, ст. 296 ч.4 КК України та Шадури за ст. 296 ч.4 КК України кваліфіковано правильно, оскільки вони після бійки, яка відбулася раніше, вступили у злочинну змову про вчинення хуліганських дій групою осіб відносно ОСОБА_20 та ОСОБА_11 .Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства ОСОБА_8 і ОСОБА_9 повернулися до місця свого проживання в будинок АДРЕСА_1 , де ОСОБА_8 взяв невстановлений слідством ніж, а ОСОБА_9 пристрій для відстрілу гумових куль. В подальшому вони реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення хуліганських дій, повернулись у с.Дениші, де біля магазину-бару Гетьман, ОСОБА_8 , грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, діючи у групі з ОСОБА_9 , безпричинно, умисно наніс один удар предметом, заздалегідь заготовленим для нанесення тілесних ушкоджень - ножем по лівій руці ОСОБА_11 . Після цього, ОСОБА_9 , грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, діючи у групі з ОСОБА_8 , безпричинно, умисно предметом, спеціально пристосованим для нанесення тілесних ушкоджень - пристроєм для відстрілу гумових куль здійснив два постріли в обличчя та в область грудної клітки ОСОБА_11 та один постріл по тулубу ОСОБА_20 .
Тому посилання захисників ОСОБА_13 та ОСОБА_14 на неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , колегія суддів не приймає до уваги, вказаним обставинам суд у вироку дав належну оцінку.
Вирішуючи питання про призначення покарання суд врахував, що ОСОБА_9 раніше не судимий, має сім`ю, працює, характеризується позитивно за місцем проживання, вчинив тяжкий злочин у стані алкогольного сп`яніння, думку потерпілих, які наполягали на призначенні йому суворого покарання, а тому обгрунтовано призначив йому покарання в межах санкції ст. 296 ч.4 КК України у виді позбавлення волі.
Призначаючи покарання ОСОБА_8 суд врахував. що він в минулому притягувався до кримінальної відповідальності, однак на шлях виправлення не став вчинив тяжкий та особливо тяжкий злочини в стані алкогольного сп`яніння, ніде не працює, не має постійного місця проживання, розлучений, за станом здоров`я потребував примусового лікування у зв`язку з зловживанням спиртними напоями, думку потерпілих щодо суворості призначеного покарання, а тому обгрунтовано призначив йому покарання в межах санкцій ст.115 ч.2.п.7,ст. 296 ч.4 КК України у виді позбавлення волі.
Призначене ОСОБА_8 та ОСОБА_9 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, підстав для скасування вироку з мотивів м`якості призначеного покарання про, що зазначають в апеляціях прокурор та потерпіла, колегія суддів не знаходить.Також, колегія суддів не знаходить підстав для пом`якшення призначеного ОСОБА_9 покарання, як про це зазначено в апеляції захисника ОСОБА_14 .
Вирішуючи питання про стягнення з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 матеріальної та моральної шкоди суд виходив з положень ст.ст. 1167, 1190, 1193 ЦК України і обгрунтовано стягнув з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_10 - 19 179,65 грн. завданої в наслідок злочину матеріальної шкоди та 120 000 грн. моральної шкоди.Підстав для збільшення розміру моральної та матеріальної шкоди, як про це зазначає в апеляції потерпіла, колегія суддів не вбачає.
Доводи захисників ОСОБА_13 та ОСОБА_14 про неправильну кваліфікацію дій засуджених та неправильне обране їм покарання, з огляду на ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 14 січня 2014 року, колегія суддів вважає безпідставними.
З матеріалів справи видно, що органами досудового слідства дії ОСОБА_8 були кваліфіковані за ст.115 ч.2.п.7, ст. 296 ч.4 КК України, а дії ОСОБА_9 були кваліфіковані за ст. 296 ч.4 КК України.Вироком Житомирського районного суду від 22.10.2013 року дії ОСОБА_8 були перекваліфіковані на ст.ст. 115 ч.1, 125 ч.1 КК України і йому було призначено покарання із застосуванням ст. 70 ч.1 КК України у виді 9 років позбавлення волі, а дії ОСОБА_9 судом були перекваліфіковані на ст. 125 ч.2 КК України і йому було призначено покарання у виді 200 год. громадських робіт.
Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 14 січня 2014 року в тому числі за апеляцією прокурора в якій ставилось питання про неправильну перекваліфікацію дій засуджених, вирок був скасований, а справа направлена на новий судовий розгляд.
При новому розгляді справи, районний суд на думку колегії суддів обгрунтовано кваліфікував дії ОСОБА_8 за ст.115 ч.2.п.7, ст. 296 ч.4 КК України, а дії ОСОБА_9 за ст. 296 ч.4 КК України, районний суд на думку колегії суддів, не допустив порушення положень ст. 375 КПК України.
Матеріали справи свідчать, що потерпілі ОСОБА_10 та ОСОБА_25 заявили до ОСОБА_8 цивільний позов про стягнення матеріальної і моральної шкоди, також заявив по справі цивільний позов потерпілий ОСОБА_26 про стягнення з ОСОБА_9 на свою користь моральної і матеріальної шкоди.Під час розгляду справи в суді потерпілі дійсно не оголошували позовні заяви, однак зважаючи на ту обставину що судом досліджувались їх позовні заяви та додані до них докази, колегія суддів не вважає вказані порушення, допущені судом першої інстанції істотними, які тягнуть за собою скасування вироку суду в частині цивільного позову про, що зазначає в апеляції захисник ОСОБА_14 .
Зі змісту мотивувальної частини вироку видно, що суд зазначив у вироку, що під час побиття потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_8 перебували в стані алкогольного сп`яніння, також суд у вироку зазначив місце вчинення злочину, що спростовує доводи захисника ОСОБА_14 про порушення допущені судом при складанні вироку.
Вирок суду є законним і обгрунтованим, підстав для його скасування чи зміни з мотивів, викладених в апеляціях прокурора, потерпілої та захисників, колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 365, 366, КПК України (в редакції 1960 року), колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_17 , захисників ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , потерпілої ОСОБА_10 залишити без задоволення, а вирок Богунського районного судум. Житомира від 13 березня 2017 року щодо ОСОБА_8 і ОСОБА_9 без зміни.
Судді:
