ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" лютого 2019 р. Справа№ 5002-3/4321-2012
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пантелієнка В.О.
суддів: Верховця А.А.
Грека Б.М.
за участю секретаря Корінної А.О.
та представників:
кредитор ОСОБА_2 - не з'явився;
від ТОВ "Валок" - Дячко О.В. - паспорт;
розпорядник майна - не з'явився;
заставний кредитор ОСОБА_4 - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2
на ухвалу господарського суду Київської області від 01.11.2018р.
(повний текст складено 08.11.2018р.)
у справі №5002-3/4321-2012 (суддя Янюк О.С.)
за заявою кредитора ОСОБА_2
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Валок"
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Київської області від 01.11.2018р. по справі №5002-3/4321-2012 заяву розпорядника майна від 16.08.2018р. №13/08/18р-реєстр щодо затвердження реєстру вимог кредиторів задоволено; затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Валок", який складається з вимог: 1) ОСОБА_2: 1 299 653,43 грн. (4 черга задоволення); 1 624 274,70 грн. (6 черга задоволення), 2) ОСОБА_4: 4 302 436,00 грн. (1 черга задоволення), підлягають внесенню окремо до реєстру вимог кредиторів, як такі, що забезпечені заставою майна ТОВ "Валок"; у задоволенні клопотання ініціюючого кредитора ОСОБА_2 від 16.11.2015р. щодо визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури відмовлено та вирішено інші процедурні питання.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Київської області від 01.11.2018р. по справі №5002-3/4321-2012, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині відмови в задоволенні клопотання від 16.11.2015р. про закінчення процедури розпорядження майном ТОВ "Валок" і передати це питання на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.01.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Київської області від 01.11.2018р. по справі №5002-3/4321-2012 та призначено її до розгляду на 28.01.2019р.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2019р. розгляд справи №5002-3/4321-2012 відкладено на 18.02.2019р. на підставі ст. 270 ГПК України.
13.02.2019р. ОСОБА_2 подано до Північного апеляційного господарського суду клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі №5002-3/4321-2012 до закінчення розгляду апеляційного провадження у справі №911/90/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення місцевого суду від 31.05.2018р. про визнання недійсним договору застави від 11.04.2011р.
Суд відхиляє назване клопотання ОСОБА_2 про зупинення апеляційного провадження у справі №5002-3/4321-2012 як необґрунтоване, оскільки розгляд справи №911/90/18 не перебуває в залежності від розгляду справи №5002-3/4321-2012.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ТОВ "Валок", дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З 15.12.2017р. набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України від 03.10.2017р. № 2147-VIII (далі - ГПК України).
Відповідно до ч.6 ст.12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).
У провадженні господарського суду Київської області перебувала справа №5002-3/4321-2012 про банкрутство ТОВ "Валок", яка була порушена за заявою ОСОБА_2 на підставі ст.ст. 11, 12 Закону про банкрутство, у редакції від 04.11.2012р., про що було винесено ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (далі - АРК) від 06.12.2012р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.10.2015р. було затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, до якого включено вимоги ОСОБА_2 у сумах: 1 299 653,43 грн - 4 черга; 1 624 274,70 грн - 6 черга; окремо включено до реєстру вимог кредиторів: нерухоме майно базу відпочинку ТОВ "Валок", заг. пл. 2464,60 кв.м., адреса: АДРЕСА_1., договір іпотеки від 21.11.2007р., договір купівлі-продажу кредитного портфелю з ПАТ "ОТП Банк" від 10.12.2010р. - перебуває в іпотеці ТОВ "ОТП Факторінг Україна"; окремо включено до реєстру вимог кредиторів: нерухоме майно нежитлова будівля ТОВ "Валок", адреса: АДРЕСА_2, договір іпотеки від 25.05.2011р. - перебуває в іпотеці ОСОБА_5
Як вбачається з матеріалів справи, 20.11.2015р. розпорядником майна боржника арбітражним керуючим Мартиненко Н.М. було подано заяву від 19.11.2015р. про надання документів на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 12.10.2015р. (а.с.21-22 том 2).
23.11.2015р. ОСОБА_2 до місцевого суду було подано клопотання від 16.11.2015р. про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором банкрута Мартиненко Н.М. (а.с.74-75 том 2).
Ухвалою господарського суду Київської області від 26.01.2016р. було визнано грошові вимоги ОСОБА_4 до боржника у сумі: 4 502 436,00грн - 1 черга; окремо включено до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Валок": рухоме майно ТОВ "Валок" згідно додатку №1 до Договору застави від 11.04.2011р. (за виключенням зазначеного в п.30) заставною вартістю 4 500 000,00 грн, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 база відпочинку "Валок".
Провадження на час винесення місцевим судом оскаржуваної ухвали перебувало в процедурі розпорядження майном боржника у порядку визначеному Законом про банкрутство, у редакції чинній до 19.01.2013р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 09.03.2017р. було задоволено заяву ОСОБА_4 від 15.08.2016р. про уточнення позовних вимог; зменшено визнану суму кредиторської заборгованості ТОВ "Валок" перед ОСОБА_4 до 4 302 436,00грн; провадження у справі №5002-3/4321-2012 зупинено до набрання законної сили рішенням у справі №317/3287/16-ц, яка розглядалась Запорізьким районним судом Запорізької області.
Ухвалою господарського суду Київської області від 27.11.2017р. було поновлено провадження у справі №5002-3/4321-2012 та призначено її до розгляду.
16.04.2018р., під час судового засідання місцевого суду, ініціюючим кредитором було заявлено місцевому суду клопотання про розгляд клопотань, зокрема, від 16.11.2015р. про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Мартиненко Н.М.
Ухвалою господарського суду Київської області від 11.10.2018р. провадження у справі №5002-3/4321-2012 було поновлено, після зупинення у зв'язку з поданням заяви про відвід судді Янюк О.С., призначено розгляд заяв та клопотань, визначених в ухвалах суду від 16.09.2018р. та від 10.09.2018р., та ініціюючого кредитора від 01.10.2018р. про призначення до розгляду клопотання останнього від 16.11.2015р.
Клопотання ОСОБА_2 від 16.11.2015р. щодо визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури обґрунтоване тим, що на засіданні комітету кредиторів 16.11.2015р. було прийнято рішення, яке оформлене протоколом №1 від 16.11.2015р., про перехід до наступної судової процедури - ліквідації ТОВ "Валок" та уповноважено ОСОБА_2 на подання відповідного клопотання до суду (а.с.53-55 том 2).
Відповідно до ст.4 Закону про банкрутство, щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.
Основною метою Закону про банкрутство є в першу чергу відновлення платоспроможності боржника (мирова угода, санація), а не його ліквідація.
Абзацом 3 ч. 9 ст. 7 Закону про банкрутство встановлено, що при проведенні процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, створений відповідно до цього Закону.
До компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про, зокрема, звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість (ч.8 ст.16 Закону про банкрутство).
З матеріалів справи вбачається, що 16.11.2015р. було проведено засідання комітету кредиторів, на якому прийнято рішення, яке оформлено протоколом №1, зокрема, про перехід до наступної процедури банкрутства ТОВ "Валок" - ліквідаційної процедури, для чого було доручено голові комітету кредиторів ТОВ "Валок" - ОСОБА_2 до 20.11.2015р. підготувати та подати до суду клопотання про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Так, 21.11.2015р. засобами поштового зв'язку ОСОБА_2 було направлено на адресу місцевого суду відповідне клопотання, що підтверджується відповідною експрес-накладною №59000145195742 (а.с.74-77 т.2).
Однак, як зазначає у своїх постановах Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду від 29.05.2018р. №8/19 та від 19.04.2018р. №914/2618/16, рішення комітету кредиторів про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом не є достатньою умовою та підставою для визнання такого боржника банкрутом. За наявності вказаного клопотання комітету кредиторів, господарський суд самостійно має перевірити ознаки, за яких боржника може бути визнано банкрутом. Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є, за своєю правовою природою, судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом, належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Згідно ч.1, ч.2 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У силу вимог ст. 86 ГПК України, суд, при введенні процедури ліквідації, повинен надати оцінку звіту розпорядника майна про фінансово-майновий та господарський стан боржника з додатками, відомостям балансу, а також, з'ясувати обсяг визнаних грошових вимог кредиторів до боржника.
Таким чином, прийняттю рішення щодо застосування ліквідаційної процедури має передувати встановлення судом неоплатності боржника, тобто недостатності майна для задоволення вимог кредиторів (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Cуду від 31.05.2018р. №912/1445/17).
У справі наявні матеріали проведеної інвентаризації майна ТОВ "Валок" (а.с.186-216 т.7), із змісту яких вбачається, що у боржника наявні грошові кошти у розмірі 5137,04 грн.; наявне майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, вартістю 1 774 520,00 грн. (висновок про незалежну оцінку, а.с.215 т.7) та АРК, Ленінський район, сільська рада Семисотська, Арабатська стрілка 53 км належить ТОВ "Валок", вартістю 12 141 000,00 грн. (висновок про незалежну оцінку, а.с.216 т.7).
Крім того, судами першої та апеляційної інстанції враховано те, що вимоги кредиторів ОСОБА_5 та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" є погашеними.
З огляду на вищевикладене, місцевий суд дійшов вірного висновку, що ТОВ "Валок" має ознаки платоспроможності, у зв'язку із чим до останнього можуть бути застосовані інші судові процедури банкрутства, зокрема, мирова угода або санація (відновлення платоспроможності) боржника, оскільки ліквідація, згідно Закону про банкрутство, передбачає лише припинення діяльності боржника, який, у свою чергу має бути неплатоспроможним.
Тому місцевий суд законно і обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання ініціюючого кредитора щодо визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
В іншій частині ухвала господарського суду Київської області від 01.11.2018р. апелянтом не оскаржувалась.
За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 255, 269, 275, 276, 282, 283 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 01.11.2018р. у справі №5002-3/4321-2012 - без змін.
Справу №5002-3/4321-2012 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.
Повний текст постанови складений та підписаний 25.02.2019р.
Головуючий суддя В.О. Пантелієнко
Судді А.А. Верховець
Б.М. Грек
