У Х В А Л А
18 січня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/23000/17
Провадження № 12-306гс18
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача КібенкоO.Р.,
суддів Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Ситнік О.М., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.,
розглянула клопотання ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3.) про розгляд у судовому засіданні касаційної скарги
на рішення Господарського суду міста Києва від 20 березня 2018 року
та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2018 року у справі
за позовом ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3.)
до Антимонопольного комітету України (далі - Комітет)
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватне підприємство «В Тікет» (далі - ПП «В Тікет»)
про визнання недійсним рішення,
В С Т А Н О В И Л А:
У грудні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Комітету про визнання недійсним рішення від 08 листопада 2017 року про відмову в розгляді справи за заявою позивача про порушення ПП «В Тікет» законодавства про захист економічної конкуренції.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено з посиланням на його необґрунтованість та обрання позивачем неналежного способу захисту прав, які він вважає порушеними.
У жовтні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування судових рішень та ухвалення нового про задоволення позову.
Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 21 листопада 2018 року відкрила касаційне провадження та ухвалою від 18 грудня 2018 року на підставі частини шостої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передала справу разом з касаційною скаргою ОСОБА_3 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки судові рішення оскаржуються з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
26 грудня 2018 року Велика Палата Верховного Суду призначила розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи на 27 лютого 2019 року.
03 січня 2019 року від скаржника до суду надійшло клопотання від 28 грудня 2018 року про розгляд касаційної скарги у судовому засіданні за участю сторін.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Посилання ОСОБА_3 на те, що до цих правовідносин має застосовуватися пункт 5 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, відхиляються Великою Палатою Верховного суду, адже справа розглядається у порядку, встановленому ГПК України як справа господарської, а не адміністративної юрисдикції.
Велика Палата Верховного Суду також відхиляє доводи ОСОБА_3 щодо неможливості забезпечити право сторін на змагальність провадження, ознайомлення із доказами в суді, обізнаності щодо усіх коментарів з приводу представлених доказів та спостережень, висловлення поглядів щодо кожного документа у справі при розгляді справи без виклику сторін. Велика Палата Верховного Суду як суд касаційної інстанції розглядає переважну кількість справ у порядку письмового провадження (без повідомлення/виклику сторін) при цьому учасникам справи повною мірою забезпечуються всі права і гарантії, передбачені чинними процесуальними кодексами України, зокрема ті права, на які послався скаржник у своєму клопотанні.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. ЄСПЛ неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. ЄСПЛ не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення у справі «Axen v. Germany», § 28).
Крім того, ЄСПЛ визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Varela Assalino contre le Portugal» (заява № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду (рішення від 25 квітня 2002 року). У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права, а саме тлумачення норм Цивільного кодексу. ЄСПЛ вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не представив переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.
Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
З матеріалів справи №910/23000/17, яка перебуває на розгляді Великої Палати Верховного Суду, вбачається, що суди першої й апеляційної інстанцій розглядали цю справу у відкритому судовому засіданні з повідомленням усіх учасників справи та за їх участю у судових засіданнях першої та апеляційної інстанцій, тобто відбувся публічний розгляд справи. Велика Палата Верховного Суду створила учасникам справи № 910/23000/17 належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ГПК України.
Водночас, враховуючи те, що наслідки розгляду цієї справи можуть викликати значний суспільний інтерес як в Україні, так і за кордоном, а також те, що скаржник не вважає порушенням розгляд судом його касаційної скарги у значно триваліший строк, ніж передбачено статтею 306 ГПК України, ВеликаПалата Верховного Суду вважає, що є достатні підстави для задоволення клопотання ОСОБА_3 про розгляд цієї справи у судовому засіданні з повідомленням її учасників.
Керуючись статтями 42, 233-235, 300-301 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду
У Х В А Л И Л А:
1. Клопотання ОСОБА_3 від 28 грудня 2018 року про розгляд справи № 910/23000/17 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи задовольнити.
2. Призначити справу до розгляду у судовому засіданні з повідомленням її учасників на 04 червня 2019 року об 11 годині в приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
3. Повідомити учасників справи, що їх явка не є обов'язковою.
4. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи до відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.Р. Кібенко
Судді: Н.О. Антонюк Н.П. Лященко
С.В. Бакуліна О.Б. Прокопенко
В.В. Британчук Л.І. Рогач
Д.А. Гудима І.В. Саприкіна
В.І. Данішевська О.М. Ситнік
В.С. Князєв О.С. Ткачук
Л.М. Лобойко В.Ю. Уркевич
О.Г.Яновська
